Ухвала

від 28.01.2013 по справі 8/99-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"28" січня 2013 р. Справа № 8/99-38 За заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз"

про розстрочку виконання рішення суду

по справі № 8/99-38

за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", м.Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз", м.Луцьк

про стягнення 1 026 398 грн. 32 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від стягувача: н/з

від боржника: Козлюк З.Р., довіреність від 12.12.2012 року №2575/06-03

В судовому засіданні взяв участь начальник відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури міста Луцька Клок О.М. - довіреність від 06.12.2012 року №96-6961.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

Суть спору: заявник - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" звернувся в господарський суд Волинської області із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 20.11.2008 року у справі № 8/99-38 за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" про стягнення 1 026 398 грн. 32 коп. на 180 місяців рівними частинами з 01 січня 2013 року до 01 січня 2028 року наступним чином: щомісяця з 01 січня 2013 року по 30 листопада 2027 року по 6 184 грн. та з 01 грудня 2027 року до 01 січня 2028 року - 6 147,04 грн.

У додаткових поясненнях від 28.01.2013 року № 200/06-03 просить розстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області по справі № 8/99-38 від 20.11.2008 року на 12 місяців рівними частинами з 01 січня 2013 року до 01.01.2014 року наступним чином: щомісяця з 01 січня 2013 року по 01 грудня 2013 року по 92 763,09 грн. та з 01 січня 2014 року - 92 763, 18грн.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення та в судовому засіданні 28.01.2013 року представник боржника зазначає, що ПАТ "Волиньгаз" знаходиться в складному фінансово-економічному становищі, пов'язаному зі збитковістю основних видів діяльності - транспортування та постачання природного газу, спричиненому недостатністю існуючих тарифів, що не відшкодовують економічно обгрунтованих витрат по здійсненню зазначених видів діяльності. Станом на 01.10.2012 року (звітна дата) фактичні збитки від основних видів діяльності - транспортування та постачання природного газу за дев'ять місяців 2012 року становлять 42 479 тис. грн.

Загальна фінансово - економічна ситуація товариства ускладнюється також тим, що між ПАТ "Волиньгаз" та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" було укладено ряд договорів про реструктуризацію заборгованості на загальну суму 124 537 537,99 грн., що зобов'язує ПАТ "Волиньгаз" щомісячно виділяти чималі кошти на погашення даної заборгованості.

Одномоментна оплата коштів за виконавчим документом, що пов'язана з виконанням рішення Господарського суду Волинської області по справі № 8/99-38, вплине на погіршення податкової дисципліни та виконання зобов'язань по сплаті обов'язкових платежів до бюджету та інших цільових державних фондів, а також зумовить зупинення зобов'язань по виплаті заробітної плати працівникам.

Також заявник звертає увагу на те, що кошти на рахунок Товариства надходять після повного розрахунку споживачів, який не проводиться вчасно та в повному обсязі.

У період з 2 по 14 січня 2013 року господарські суду України відкрили справи про банкрутство по ряду обласних підприємствах по газопостачанню та газифікації. ПАТ "Волиньгаз" може бути поставлено в умови, коли здійснення господарської діяльності щодо забезпечення безаварійного та безперебійного постачання природним газом споживачів регіонів стане неможливим.

У клопотанні № 107/06-04 від 17.01.2013 року боржник просить зобов'язати ПВ ДВС Луцького міського управління юстиції винести постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області № 8/99-38 від 07.04.2009 року по стягненню з ПАТ "Волиньгаз" на користь ДК "Укртрансгаз" в особі УМГ "Львівтрансгаз" 1 013 157,17 грн. заборгованості.

Клопотання відхилено судом як безпідставне та необґрунтоване.

Відповідно до ст. 121 1 Господарського процесуального кодексу України право зупинення виконання судового рішення належить лише суду касаційної інстанції.

Представник стягувача в судове засідання не з'явився. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала про призначення до розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду 22.01.2013 року вручена УМГ "Львівтрансгаз".

У судовому засіданні представник боржника заяву підтримав.

Прокурор просив у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду відмовити, оскільки викладені у ній обставини не є винятковими.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Волинської області від 20.11.2008 року у справі № 8/99-38 позов задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз", м.Луцьк, вул. І.Франка, 12, р/р 26006229576001 в ВРУ КБ "Приватбанк" м.Луцьк, МФО 303440, код 03339459 на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз", м.Львів, вул. Рубчака, 3, р/р 2600930136432 в Залізничному відділенні АК Промінвестбанку м.Львова, МФО 325105, код 25560823 646 218 грн. 88 коп. основного боргу, 50 081 грн. 96 коп. річних, 316 856 грн. 33 коп. збитків від інфляції, а всього: 1 013 157 грн. 17 коп. (один мільйон тринадцять тисяч сто п'ятдесят сім грн. 17 коп.) та судові витрати. Провадження у справі на суму 13 241грн. 15 коп. припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2009 року рішення господарського суду Волинської області від 20.11.2008 року у справі № 8/99-38 в частині стягнення з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі філії УМГ "Львівтрансгаз" 646 218,88 грн. основного боргу, 50 081,96 грн. річних, 316 856,33 грн. збитків від інфляції та судових витрат залишено без змін.

На виконання рішення та постанови видано наказ № 8/99-1 від 07.04.2009 року.

Згідно п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 року "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до пунктів 7.1.2, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 21.11.2012 року у справі № 5008/437/2012 та постанові Вищого господарського суду України від 10.08.2011року у справі № 14/83.

Крім того, в п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Вирішуючи питання про застосування відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

За змістом ч.1 ст. 229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України, за невиконання грошового зобовязання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобовязання. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобовязання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобовязань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст. 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

ДК "Газ України" не є газовидобувною компанією, єдиним видом її діяльності є закупівля та подальше постачання природного газу споживачам України, тобто інших джерел погашення заборгованості за спожитий природний газ, ніж її стягнення в судовому порядку з своїх контрагентів у ДК "Газ України" не існує.

Кошти, що надходять ДК "Газ України" за поставлений природний газ перераховуються НАК "Нафтогаз України", які остання перераховує на подальше погашення боргу за природний газ перед іноземними постачальниками та до Державного бюджету України. Відповідно, відсутність коштів у ДК "Газ України", як наслідок, призведе до неможливості придбати природний газ для забезпечення потреб всіх споживачів в межах України, в тому числі, придбати в майбутньому природний газ для подальшої реалізації ПАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз".

Аналогічного висновку дійшов Рівненський апеляційний господарський суд у постанові від 16.05.2011 року № 5/130.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Наведені боржником підстави для розстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, збитковість діяльності, укладення договорів про реструктуризацію заборгованості, неповний та несвоєчасний розрахунок споживачів за надані послуги, порушення справ про банкрутство в інших областях не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочки виконання судового рішення, оскільки важке фінансове становище боржника утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від боржника обставин.

ПАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" є підприємством, яке надає послуги з газопостачання всім категоріям споживачів і володіє обіговими коштами та активами, на які може бути накладено стягнення, тому обставини особливого характеру, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відсутні.

Такого ж висновку дійшов ВГСУ, зокрема, у постанові від 12.01.2011 року № 30/325.

Крім того, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, судом враховано матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Боржник не навів обґрунтованих доводів, які б могли бути підставою для надання такої розстрочки. Крім того, судом враховано ступінь вини відповідача у виникненні спору, невиконання рішення суду від 20.11 2008 року про стягнення заборгованості за листопад - грудень 2003 року більше 4 років, тобто невиконання договірних зобов'язань понад 9 років, не вжиття боржником жодних заходів до погашення заборгованості, оскільки сума боргу залишилась незмінною.

До того ж, відсутність у боржника грошових коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", способів виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. у справі № 5015/5801/11.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення розглядається судом у десятиденний строк у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідач подані суду додаткові пояснення по справі де, зокрема, змінює термін розстрочки, позивачу не надіслав, що в свою чергу позбавляє стягувача права на судовий захист.

На адресу господарського суду Волинської області Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів надіслало витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.12.2012 року, з якого вбачається, що ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" припинила свою діяльність. Заява позивача про заміну сторони її правонаступником не надходила.

Сторони знаходяться у рівному економічному стані і в рівних умовах, надаючи перевагу боржнику, суд порушить принцип рівності сторін судового процесу, що протирічитиме ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, аналіз суб'єктного складу і характер правовідносин сторін, оцінюючи обґрунтування зазначеної заяви, а також враховуючи той факт, що обставини, покладені відповідачем в основу обґрунтування поданої заяви, не є винятковими обставинами у розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності яких можливе надання відстрочки або розстрочки виконання рішення,, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" про розстрочку виконання рішення.

Крім того, при прийнятті даної ухвали судом були враховані не лише інтереси боржника, а й стягувача, оскільки невиконання рішення суду порушує матеріальні інтереси стягувача, що також може призвести до негативних наслідків для нього.

Керуючись ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Клопотання про зобов'язання першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції винести постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області № 8/99-38 від 07.04.2009 року відхилити.

2. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" про розстрочку виконання рішення суду відмовити .

Суддя А. М. Кравчук