Постанова

від 01.12.2006 по справі 11-16/4480а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11-16/4480а

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                 

                                              ПОСТАНОВА            

                                             ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                                                        Справа №  11-16/4480а

"01" грудня 2006 р.,   10 год.  00 хв.                                                        м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Довганя К.І., при секретарі судового засідання –Анастасьєвій Л.В., за участю представників сторін: від позивача –Чиняєв К.О. голова правління, Горянін А.О. за довіреністю, від відповідача –Білоус В.Ю. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси  справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства „Комерційна телекомпанія TGS” до державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

                                                               ВСТАНОВИВ:

          В ході розгляду по справі оголошувалась перерва у період з 23 листопада 2006р. по 29 листопада 2006 р.

Заявлено позов про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення відповідача від 22.03.2006 р. №000462303/0 згідно якого до позивача було застосовано штрафні(фінансові) санкції за порушення вимог Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”. В обгрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що в ході перевірки, здійсненої посадовими особами відповідача, останні дійшли помилкового висновку про те, що позивач здійснює роздрібну торгівлю товарами та надає побутові послуги, а тому зобов'язаний придбати відповідні патенти для здійснення такої діяльності. Основним видом діяльності позивача є надання послуг населенню у сфері телекомунікацій, що не відноситься до побутових послуг. В ході своєї діяльності позивач здійснює встановлення та підключення абонентів до кабельної мережі використовуючи при цьому декодери, модеми, кабель, вартість яких включається у вартість наданих послуг що не може бути віднесено до торгівельної діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у ньому та крім того послався на незаконність проведеної перевірки, оскільки ця перевірка була позаплановою, а тому могла бути проведена лише за рішенням суду.

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засідані проти позову заперечили, пославшись на його необгрунтованість. При цьому представник пояснив, що проведена перевірка позивача була здійснена відповідно до плану-графіку перевірок суб'єктів господарської діяльності на березень 2006 р., затвердженого начальником ДПІ, а перевіряючі мали належним чином оформлені направлення для проведення перевірки. В ході перевірки було встановлено, що позивач здійснює продаж товарів у приміщені своєї бухгалтерії на протязі 416 днів та надає побутові послуги, а саме установлення, підключення, ремонт та технічне обслуговування систем кабельного телебачення при цьому відповідні торгові патенти у нього відсутній, що є порушенням Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності.  

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

15 березня 2006 року посадовими особами Черкаської ОДПІ, правонаступником якої є відповідач було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням позивачем розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу. Перевіркою було встановлено, що основним видом діяльності позивача є послуги по задоволенню потреб споживачів у сфері телекомунікацій –телекомунікаційні послуги. При цьому позивачем виконуються супутні роботи по підключенню обладнання кінцевих споживачів до теле- та телекомунікаційних мереж в ході яких використовуються декодери, модеми, кабель та інше. Розрахунки за виконані роботи та надані послуги здійснюються через реєстратор розрахункових операцій в бухгалтерії позивача.

За результатами перевірки було складено акти № 014236, в якому перевіряючі дійшли висновку поро порушення позивачем вимог Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” зокрема здійснення торгівлі без придбання торгового патенту та надання побутових послуг без придбання відповідного торгового патенту.

Право проведення працівниками податкової служби таких перевірок визначено пунктом 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Згідно з яким такі перевірки ставлять вимоги щодо здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності не є плановими чи позаплановими виїзними перевірками своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) платниками податків, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Визначені статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" підстави та порядок проведення органами державної податкової служби позапланових виїзних перевірок, на які посилається Позивач, не стосуються перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій, так як ці перевірки не стосуються своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, визначених статтею 11-2 Закону № 509 встановлені для перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»»та деяких інших законодавчих актів»від 25.03.05 № 2505 доповнено статтю 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» частиною сьомою такого змісту: "Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.00 № 1776-ИІ (із змінами), "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95 №481/95-ВР (із змінами), а в інших випадках - за рішенням суду".

Закон № 1776 і Закон № 481 не пов'язані з нарахуванням та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), так як перший з них регулює правовідносини суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а другий визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, визначені пунктом 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" поняття планових і позапланових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, визначені статтею 11-1 підстави та порядок проведення органами державної податкової служби таких перевірок і визначені статтею 11-2 вказаного Закону умови допуску працівників податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок не поширюються на перевірки по дотриманню вимог Закону № 1776-ІІІ, Закону № 481/95-ВР та Закону № 98/96-ВР щодо порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності свідоцтв про державну реєстрацію, наявності ліцензій на провадження видів господарської діяльності, наявності ліцензій на оптову і роздрібну торгівлю спиртом і спиртом-сирцем, алкогольними напоями та тютюновими виробами, наявності торгових патентів і порядку їх використання, порядку продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Разом з тим статтями 15 та 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових  перевірок.Планові  або позапланові  перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Статтею 16 Закону № 481 передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Пункт 1 статті 9 Закону № 98/96-ВР вказує, що контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами та органами Міністерства внутрішніх справ України.

Перевірка позивача проводилася посадовими особами відповідача згідно з затвердженим начальником Черкаської ОДПІ планом-графіком проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, які стоять на обліку в Черкаській ОДПІ і здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) при наявності у них особистих службових посвідчень і направлень на право проведення такої перевірки.

За таких обставин суд вважає твердження позивача про незаконність проведення перевірки з названих ним підстав є необгрунтованим.

Відповідно до ст.3-1 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами. Під побутовими послугами у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки. Перелік послуг, які відносяться до побутових, визначається Кабінетом Міністрів України і не може змінюватися протягом бюджетного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. N 576 затверджено вичерпний перелік послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню згідно якого патентуванню підлягають побутові послуги з ремонту радіотелевізійної, аудіо- та відеоапаратури (встановлення (підключення) (код 13148), технічне обслуговування (код 13155) та ремонт (код 13156) систем колективного приймання телебачення (“колективних антен”).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” система колективного прийому –це комплекс обладнання, який забезпечує в межах одного будинку можливість прийому теле- чи радіопрограм за допомогою побутових приймальних засобів без обмеження можливості у виборі програм, без права наступного розповсюдження цих програм та отримання абонентної плати а багатоканальна телемережа (ефірна або кабельна) - телекомунікаційна мережа загального користування, призначена для передавання телерадіопрограм, а також надання інших телекомунікаційних і мультимедійних послуг, здатна забезпечити одночасну трансляцію більше ніж однієї телерадіопрограми і може інтегруватися з іншими телекомунікаційними мережами загального користування.

Тому поняття системи колективного приймання телебачення та кабельна мережа не є тотожними поняттями. Системи колективного приймання телебачення використовуються винятково для приймання теле- чи радіопрограм в межах одного будинку. Кабельна телемережа використовується для ретрансляції теле-,  радіопрограм та надання інших телекомунікаційних послуг (зокрема інтернет).

Позивачем здійснюється будівництво, обслуговування та ремонт  телекомунікаційних мереж та ведення мовлення через дані мережі, а не встановлення систем колективного приймання телебачення, та проводиться підключення абонентського вводу (частини абонентської лінії від кінцевого лінійно-кабельного пристрою у будинку (приміщенні) або від розподільної коробки до точки підключення кінцевого обладнання) до пункту закінчення телемережі (а не до системи колективного приймання телебачення).

За таких обставин висновок відповідача про те, що позивач надає побутові послуги а саме встановлення, технічне обслуговування та ремонт систем колективного приймання телебачення є безпідставним.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти:

магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;

автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;

лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;

стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом;

фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;

оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

У вищенаведеному переліку відсутній такий пункт продажу товарів як бухгалтерія, через яку, як слідує і з акту перевірки, проводився продаж товарів.  Таким чином закон не вимагає придбання торгового патенту при продажу товарів через бухгалтерію.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надає послуги по задоволенню потреб споживачів у сфері телекомунікацій –телекомунікаційні послуги з виконанням супутних  робіт по підключенню обладнання кінцевих споживачів до теле- та телекомунікаційних мереж в ході яких використовуються декодери, модеми, кабель та інше. Розрахунки за виконані роботи та надані послуги здійснюються через реєстратор розрахункових операцій в бухгалтерії позивача.

Таким чином висновок відповідача про здійснення позивачем торгівельної діяльності для якої необхідне придбання відповідного патенту є також безпідствним.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що відповідач згідно вимог ст. 71 КАС України не довів суду, що прийняте ним рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати: сплачені державне мито в розмірі 3 грн. 40 коп.

          Керуючись ст.ст.160, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Черкаської ОДПІ від 22.03.2006 р. №000462303/0 про застосування фінансових санкцій до ЗАТ „Комерційна телекомпанія TGS”.

Стягнути з  бюджету  на користь Закритого акціонерного товариства „Комерційна телекомпанія TGS”, м. Черкаси, пров. Сєдова, 22, код 14198951  - 3 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                                                                               К.І.Довгань