Постанова

від 10.01.2013 по справі 2а-9998/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2013 року № 2а-9998/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника позивача Музики М.В.,

представників відповідача Кострицької Е.М., Кострицького Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Дрогобицькому районі Львівської області до Публічного акціонерного товариства «Дрогобичагроспецмонтаж» про стягнення боргу,-

встановив:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Дрогобицькому районі Львівської області звернулося до суду з вказаним позовом до Публічного акціонерного товариства «Дрогобичагроспецмонтаж», в якому просить суд з урахуванням уточнень позовних вимог від 10.01.2013 року стягнути з розрахункового рахунку відповідача борг зі сплати капіталізованих платежів в сумі 77642 грн. 91 коп.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач зареєстрований у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Дрогобицькому районі Львівської області як платник страхових внесків, та, у відповідності до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р. №1105-XIV зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати та сплачувати страхові внески у встановленому законом порядку. Зазначив, що згідно з ст. 46 вказаного Закону джерелом надходження коштів до Фонду здійснюється за рахунок внесків роботодавців, а також капіталізація платежів. Вказує на те, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Відповідач передав для проведення страхових виплат до відділення Фонду особову справу потерпілого на виробництві: а саме: ОСОБА_4, по якому на підставі Закону від 23.09.1999р. №1105-XIV Фонд продовжує проводити страхові виплати. Сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілим складає 77642 грн. 91 коп. Вказана сума відповідачем не погашена, що призвело до звернення позивача до суду.

Відповідачем 10.01.2013 року подано заперечення на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову. Заперечення обґрунтовані тим, що ПАТ «Дрогобичагроспецмонтаж» не є банкрутом, припинення юридичної особи відбулось за рішенням загальних зборів акціонерів товариства, а тому підстави припинення юридичної особи у такому випадку не регулюються Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зазначає про неможливість застосування норм Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою КМУ України від 06.05.2000 року №765, у зв'язку з чим цей Порядок не регулює питання капіталізації платежів у разі ліквідації страхувальника поза процедурою банкрутства, а отже не може бути застосований за таких обставин.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з аналогічних підстав, викладених у позовній заяві та у заяві про уточнення позовних вимог від 10.01.2013 року. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на позов. Додатково пояснив, що обов'язковою умовою застосування Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою КМУ України від 06.05.2000 року №765 є факт визнання підприємства банкрутом. На цій підставі просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи та заперечення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Дрогобичагроспецмонтаж» 28.04.2001 року за реєстраційним №13150000164 зареєстроване у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дрогобицькому районі Львівської області як платник страхових внесків

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що припинення юридичної особи ПАТ «Дрогобичагроспецмонтаж» відбулось за рішенням загальних зборів акціонерів товариства.

Судом встановлено, що працівник ОСОБА_4 працював у ПАТ «Дрогобичагроспецмонтаж», отримав трудове каліцтво (втрата професійної працездатності 55%) під час роботи, що підтверджується випискою з акту огляду у МСЕК від 22.11.2007 року №004538 серія ЛВА-2, та, відповідно до п.1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105 від 23.09.1999 року, з наступними змінами та доповненнями, має право на страхові виплати та інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Дрогобицькому районі Львівської області від 28.09.2012 року №1315/310/310/8 ОСОБА_4 отримує страхову виплату в розмірі 455 грн. 01 коп. щомісячно.

Відповідно до розрахунку капіталізованих платежів по особовій справі потерпілого ОСОБА_4, загальний розмір виплат по капіталізації платежів становить 77642 грн. 91 коп.

При вирішені спору по суті суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» фінансування Фонду здійснюється за рахунок внесків роботодавців, а також капіталізованих платежів у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4.17 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України , затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року №36, передбачено, що при ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації) після затвердження ліквідаційного балансу в порядку, передбаченому Законом України «Про порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Щодо тверджень відповідача про те, що на випадок ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не поширються, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України (надалі ? ЦК ) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом ч.3 ст. 110 цього Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

Частиною 2 ст. 1205 ЦК встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу , мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу вимог п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Відповідно до ст.ст. 15, 46 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

За приписами статті 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду визначений Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134; чинною на час виникнення спірних відносин), пунктом 5.9 якої встановлено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком.

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом п. 3 Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Таким чином, суд дійшов висновку про помилковість тверджень відповідача про те, що на випадок ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги статті 46 Закону № 1105-XIV та положення Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою КМУ України від 06.05.2000 року №765 не поширюються.

Наведений вище висновок суду також підтверджується практикою Верховного суду України, зокрема постановою судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 26.06.2012 року у справі №21-156а12 про стягнення капіталізованих платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а з відповідача слід стягнути на користь бюджету суму боргу у розмірі 77642 грн. 91 коп.

Судові витрати згідно з ст. 94 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дрогобичагроспецмонтаж», (код ЄДРПОУ - 00911871) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Дрогобицькому районі Львівської області, (код - ЄДРПОУ 25258136) борг зі сплати капіталізованих платежів у сумі 77642 грн. 91 коп. (сімдесят сім тисяч шістсот сорок дві гривні дев'яносто одна копійка).

3.Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений та підписаний 15 січня 2013 року.

Суддя А.Г. Гулик

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини )

справа № 2а-9998/12/1370

10 січня 2012 року м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

13 год. 00 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника позивача Музики М.В.,

представників відповідача Кострицької Е.М., Кострицького Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Дрогобицькому районі Львівської області до Публічного акціонерного товариства «Дрогобичагроспецмонтаж» про стягнення боргу,-

в с т а н о в и в :

у зв'язку із складністю справи, складення повного тексту постанови суду відповідно до ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти строком на 5 днів.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дрогобичагроспецмонтаж», (код ЄДРПОУ - 00911871) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Дрогобицькому районі Львівської області, (код - ЄДРПОУ 25258136) борг зі сплати капіталізованих платежів у сумі 77642 грн. 91 коп. (сімдесят сім тисяч шістсот сорок дві гривні дев'яносто одна копійка).

3.Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г. Гулик