Ухвала

від 01.10.2014 по справі 2а-9998/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 р. м.Львів Справа № 876/4105/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дрогобичагроспецмонтаж» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9998/12/1370 за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Дрогобицькому районі Львівської області до публічного акціонерного товариства «Дрогобичагроспецмонтаж» про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Дрогобицькому районі Львівської області (далі - ВВД ФСС НВВ у Дрогобицькому районі) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та, з уточненням позовних вимог, просило стягнути з публічного акціонерного товариства «Дрогобичагроспецмонтаж» (далі - ПАТ «Дрогобичагроспецмонтаж») на свою користь борг зі сплати капіталізованих платежів у сумі 77642 грн 91 коп.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржило ПАТ «Дрогобичагроспецмонтаж», яке вважає, що при ухваленні даної постанови судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що ПАТ «Дрогобичагроспецмонтаж» не є банкрутом, припинення юридичної особи відбулось за рішенням загальних зборів акціонерів товариства, підстави припинення юридичної особи у такому випадку не регулюються Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому є безпідставним застосування норм Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року за № 765 (далі - Порядок), у зв'язку з чим цей Порядок не регулює питання капіталізації платежів у разі ліквідації страхувальника поза процедурою банкрутства, а отже не може бути застосований до спірних правовідносин.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга є безпідставна і не належить до задоволення з наступних міркувань.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ПАТ «Дрогобичагроспецмонтаж» зареєстроване у ВВД ФСС НВВ у Дрогобицькому районі як платник страхових внесків (реєстр.№ 13150000164). За рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Дрогобичагроспецмонтаж» останнє було припинене.

Також встановлено, що під час роботи у відповідача ОСОБА_2 отримав трудове каліцтво, що підтверджується випискою з акту огляду у МСЕК від 22.11.2007 року № 004538 серія ЛВА-2 та, відповідно до п.1 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», має право на страхові виплати та інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Згідно із постановою ВВД ФСС НВВ у Дрогобицькому районі від 28.09.2012 року № 1315/310/310/8 ОСОБА_2 отримує страхову виплату в розмірі 455 грн 01 коп. щомісячно. Відповідно до розрахунку капіталізованих платежів по особовій справі потерпілого ОСОБА_2 загальний розмір виплат по капіталізації платежів складає 77642 грн 91 коп.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 ЦК України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Частиною другою статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

Пунктом 2 частини другої статті 45 цього Закону визначено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (статті 15, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»).

Порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду визначений Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134, (далі - Інструкція) пунктом 5.9 якої встановлено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про поширення на спірні правовідносини положень статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Порядку.

Наведений висновок суду підтверджується також практикою Верховного суду України, зокрема постановою судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 26.06.2012 р. у справі № 21-156а12 про стягнення капіталізованих платежів.

Також колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта на вихід суду першої інстанції за межі позовних вимог, оскільки відповідачем у справі є ліквідаційна комісія, і з цього приводу зазначає таке.

Згідно із частинами другою - четвертою статті 50 КАС України сторонами в адміністративному процесі - позивачем та відповідачем - можуть бути, зокрема, фізичні особи, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Ліквідаційна комісія не має статусу ні юридичної, ні фізичної особи, ані державного чи іншого органу, а тому не може бути стороною (і взагалі учасником) судового процесу й виступати в ньому від власного імені.

За приписом частини третьої статті 105 ЦК України з моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи, і названа комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п'ята статті 111 ЦК України).

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дрогобичагроспецмонтаж» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року в адміністративній справі № 2а-9998/12/1370, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк