cpg1251
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
29.01.2013 р. справа №5009/4161/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І. за участю представників: від позивача: не прибув від відповідача:не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 17.12.2012р. по справі№5009/4161/12 (суддя Дроздова С.С.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор 2000», м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжсталь», м.Запоріжжя простягнення 24482,40грн. заборгованості на підставі договору поставки №20/2012/162 від 18.01.2012р.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Навігатор 2000», м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Запоріжсталь», м. Запоріжжя про стягнення 24482,40грн. заборгованості на підставі договору поставки №20/2012/162 від 18.01.2012р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.12.2012р. позов задоволений, стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Запоріжсталь" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор 2000" 24 482,40 грн.
Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає відсутність доказів виконання пункту 5.1 договору поставки №20/2012/162 від 18.01.2012р., з урахуванням змісту пункту 4.3 зазначеного договору щодо вручення відкритому акціонерному товариству "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя відповідного повного пакету документів.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не прибули, причини невиконання вимог ухвали суду не повідомили.
Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження у справі від 04.01.2013р. сторін повідомлено про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого статтями 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
18.01.2012р. між приватним підприємством «Навігатор 2000» (постачальник) та відкритим акціонерним товариством «Запоріжсталь» (покупець) укладено договір поставки № 20/2012/162, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, найменування, ціна та орієнтовна кількість якої вказуються в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Предметом позовних вимог є стягнення боргу за товар, який поставлений на підставі договору поставки №20/2012/162 від 18.01.2012р.
Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором поставки (купівлі-продажу), який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.
Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Порядок розрахунків узгоджено сторонами пунктом 5.1 договору, яким передбачено, що розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції у відповідності з розділом 6 на підставі наданих документів.
Відповідно до пункту 4.3 договору при відсутності вказаних документів строк розрахунків починається з моменту отримання повного пакету документів. Пунктом 4.3 договору передбачений наступний перелік товаросупроводжувальних документів: накладна, сертифікат якості, рахунок, податкова накладна.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору № 20/2012/162 від 18.01.2012р. за видатковими накладними № 1 від 26.01.2012р., №3 від 16.02.2012р., №4 від 20.02.2012р., №5 від 22.03.2012р., №7 від 11.04.2012р., №6 від 29.03.2012р., №8 від 19.04.2012р., №9 від 27.04.2012р., №10 від 08.05.2012р., №11 від 01.06.2012р., №12 від 06.07.2012р. позивачем поставлено відповідачу товар, який отримано відповідачем, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на зазначених накладних та довіреності серії ЯВЮ №090438/228 від 26.01.2012р., № 090285/514 від 16.02.2012р. №090288/539 від 20.02.2012р., №090118/1029 від 22.03.2012р., №094958/1414 від 11.04.2012р., №094965/1534 від 19.04.2012р., №094900/1672 від 27.04.2012р., №094520/1803 від 04.05.2012р., №094253/2249 від 31.05.2012р., №095019/2960 від 06.07.2012р.
Колегією суддів встановлено, що в порушення умов договору відповідач в узгоджені строки зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав та за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 24 482,40 грн.
Стосовно доводів апелянта про відсутність доказів виконання пункту 5.1 договору поставки №20/2012/162 від 18.01.2012р., з урахуванням змісту пункту 4.3 зазначеного договору щодо вручення відкритому акціонерному товариству "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя відповідного повного пакету документів колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 4.3 договору визначено перелік документів, якими супроводжується поставка і при відсутності яких строк розрахунків переноситься до моменту їх отримання. Цим пунктом визначено, що постачальник надає покупцю супровідні документи: накладну, сертифікат якості, рахунок та податкову накладну. Відповідачем заперечується факт надання постачальником рахунків.
Водночас, статтею 666 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Проте, відповідач не надав доказів скоєння дій, передбачених зазначеною нормою права або умовами договору.
Сторони в розділі 6 договору погодили, що поставка в рамках договору здійснюється з додержанням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965р. № П-6 (надалі Інструкція П-6).
За вимогами пункту 12 Інструкції П-6 приймання продукції по кількості проводиться по транспортним та супровідним документам відправника, і в разі відсутності товаросупровідних документів складається акт, в якому вказується які документи відсутні.
Таким чином, не складення відповідачем за відповідними поставками згідно вимог Інструкції П-6 акту про відсутність рахунку-фактури в пакеті товаросупровідних документів є підтвердженням надання позивачем спірних рахунків.
Відповідач ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді не надав доказів на підтвердження обставин, про які зазначає та не довів факту порушення постачальником (позивачем по справі) строків передачі товаросупроводжувальних документів, зокрема, рахунку на оплату отриманої відповідачем продукції.
Більш того, в матеріалах справи наявний лист відповідача на адресу позивача стосовно існування кредиторської заборгованості у сумі 24,48 тис. грн.
Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений договором термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов пункту 5.1 договору. Відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу.
Отже, вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 24482,40 грн. колегія суддів вважає обґрунтованими.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу приписів частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що відповідач не обґрунтував відповідними доказами обставини, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2012р. у справі №5009/4161/12 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Запоріжсталь», м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2012р. у справі №5009/4161/12 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2012р. у справі №5009/4161/12 - залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: Н.М. Принцевська
О.А. Скакун
Надруковано 6 прим.:
1-2. Позивачу;
3. Відповідачу;
4. У справу,
5. ДАГС,
6. ГСЗО
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2013 |
Оприлюднено | 30.01.2013 |
Номер документу | 28913256 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Ломовцева Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні