Постанова

від 20.01.2009 по справі 10/255/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/255/08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 січня 2009 р.                                                                                    № 10/255/08  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючий суддяПолянський А.Г.

суддіКоробенко Г.П.

Фролова Г.М.

розглянувши

касаційну скаргуДержавної екологічної інспекції в Запорізькій області

на  постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 30.09.2008 р.

у справі№ 10/255/08 господарського суду Запорізької області

за позовомКуйбишевського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Запорізькій області

До

проТОВ "Розівський молокозавод"

стягнення 183 659,16 грн.

За участю представників сторін:

позивач –не з'явились,

відповідач –не з'явились,

прокуратури –Рудак О.В. посв. № 72

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.07.2008 р. (суддя Алейнікова Т.Г.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Розівський молокозавод" 183 659 грн. 16 коп. шкоди. Стягнуто з ТОВ "Розівський молокозавод" на користь державного бюджету України 1 836,59 грн. витрат по держмиту. Стягнуто з ТОВ "Розівський молокозавод" 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.09.2008 р. (судді –Хуторной В.М., Колодій Н.А., Кричмаржевський В.А.) рішення господарського суду Запорізької області від 01.07.2008 р. скасовано. В позові відмовлено.

             Не погоджуючись з постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.09.2008 р., Державна екологічна інспекція в Запорізькій області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

         Сторони не скористались наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

          Відзиву від відповідача не надходило.

  Розпорядженням В.о. Голови судової палати від 19.01.2009 р. у зв'язку з відпусткою судді Муравйова О.В., для перегляду в касаційному порядку справи № 10/255/08, призначеної до розгляду на 20.01.2009 р., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Полянський А.Г., судді –Коробенко Г.П., Фролова Г.М.

   Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.   

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарських судів.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями, рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі  вимоги процесуального  законодавства  і  всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Обґрунтованим визнається рішення,  в якому повно  відображені обставини,  які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суду оскаржувана постанова вказаним вимогам не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, після перевірки  дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Розівський молокозавод" Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області був винесений акт - припис від 04.09.2007 р.

Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області був проведений розрахунок розміру шкоди від засмічення земель побутовими відходами на території прилеглої до ТОВ "Розівський молокозавод" за Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року № 171 на суму 183 659,16 грн.

Апеляційним господарським судом визначено, що Актом - приписом від 04.09.07 р. Державної екологічної інспекції в Запорізькій області встановлено забруднення, а не засмічення земельної ділянки, оскільки вказано, що спостерігаються розливи рідких відходів виробництва, які по своїй суті є речовиною, а не предметами або матеріалами, і небезпечність вказаної речовини має бути визначена за результатами інструментально-лабораторного контрою, оскільки в іншому випадку не можливо встановити чи наносить вміст такої речовини шкоду земельними ресурсами чи ні.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що розрахунок розміру шкоди на території прилеглої до ТОВ "Розівський молокозавод" земельної ділянки мав би бути визначений відповідно до формули пункту 5.5 Методики визначення розмірів шкоди через порушення природоохоронного законодавства.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на  всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено факт забруднення виробничими відходами 4 класу небезпечності ТОВ "Розівський молокозавод" 438,72 кв.м. землі яка знаходиться на території прилеглої до молокозаводу, оскільки при виготовленні продукції з резервуарів відбувався витік промислових відходів на територію, прилеглу до житлових споруд, яка перебуває у власності Розівської територіальної громади.

Відповідно до ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Згідно ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Колегія суддів відзначає, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що матеріали справи містять пояснення директора ТОВ "Розівський молокозавод", які підтверджують факт витіку відходів (а.с. 9).

Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року, методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Пункт 3.1. Методики визначає, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (п.3.3. Методики).

Оскільки матеріалами справи встановлено, що на земельній ділянці відбувся витік виробничих відходів, розмір шкоди розрахований відповідно до вказаної Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, господарський суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позов Куйбишевського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Запорізькій області є обґрунтованим та правомірно стягнув з відповідача 183 659 грн. 16 коп. шкоди за заподіяної за порушення природоохоронного законодавства.

Разом з цим, викладене свідчить про те, що апеляційним господарським судом при розгляді справи не було достатньо враховано вимог законодавства. Як наслідок, прийнята у справі постанова не відповідає ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постановах Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”.

Натомість місцевим господарським судом було повно та всебічно досліджено матеріали справи та вірно винесено рішення.

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи постанову, апеляційний господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального права, в зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 1117 ГПК України) та положення п. 6 ст. 1119, ч. 1 ст. 11110 ГПК України, постанова підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення залишенню без змін.

Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутнього представника  прокуратури вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Запорізькій області задовольнити.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 30.09.2008 року у справі № 10/255/08 скасувати.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.07.2008 року у справі № 10/255/08 залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                   Полянський А.Г.

Судді                                                                                            Коробенко Г.П.

                                                                                                     Фролова Г.М.