Постанова

від 21.01.2009 по справі 29/368-07-8844

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

29/368-07-8844

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 січня 2009 р.                                                                                    № 29/368-07-8844  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л.Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі відокремленого підрозділу –структурної одиниці Північного району електричних мереж

на рішеннявідта на постановувідгосподарського суду Одеської області30.05.2008Одеського апеляційного господарського суду24.07.2008

у справі№ 29/368-07-8844

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі відокремленого підрозділу –структурної одиниці Північного району електричних мереж

доКомунального підприємства "Гідропарк "Лузанівка"

простягнення 125 976,21 грн.

та за зустрічним позовомКомунального підприємства "Гідропарк "Лузанівка"

доВідкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі відокремленого підрозділу –структурної одиниці Північного району електричних мереж

провизнання угоди недійсною

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача за первісним позовомЛапчева Н.В.;

- відповідача за первісним позовомШуйський О.Ю.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2007 року Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (далі –ВАТ "ЕК "Одесаобленерго") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Гідропарк "Лузанівка" (далі –КП "Гідропарк "Лузанівка") про стягнення з останнього заборгованості в сумі 125 976,21 грн. за угодою про порядок погашення заборгованості № 305/04 від 28.10.2004, обґрунтовуючи свої вимоги приписами ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України.

В свою чергу, у березні 2008 року КП "Гідропарк "Лузанівка" пред'явило зустрічний позов до ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" про визнання угоди про порядок погашення заборгованості № 305/04 від 28.10.2004 недійсною, оскільки ця угода укладена від імені КП "Гідропарк "Лузанівка" неуповноваженою особою з посиланням на приписи ст. 207 ГК України та ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.05.2008 у справі № 29/368-07-8844 (суддя Аленін О.Ю.) у задоволенні первісного позову ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" відмовлено повністю; зустрічні позовні вимоги КП "Гідропарк "Лузанівка" задоволені: визнано недійсною угоду про порядок погашення заборгованості № 305/04 від 28.02.2004, укладену між сторонами у справі.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки судом встановлено невідповідність спірної угоди вимогам ст. 241 ЦК України, відтак на підставі ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України остання підлягає визнанню недійсною, що в свою чергу унеможливлює задоволення первісного позову про стягнення заборгованості саме за цією угодою.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2008 у справі № 29/368-07-8844 (колегія суддів у складі: Разюк Г.П. –головуючий суддя, судді Колоколов С.І., Петров М.С.) рішення господарського суду Одеської області від 30.05.2008 залишено без змін, а апеляційну скаргу ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" в особі відокремленого підрозділу –структурної одиниці Північного району електричних мереж –без задоволення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх судових інстанцій, ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" в особі відокремленого підрозділу –структурної одиниці Північного району електричних мереж звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права: ст. ст. 256, 257, 267 ЦК України (у судовому засіданні 14.04.2008 представник ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" надав письмові заперечення № юр-02/2-767, в яких ставив питання про застосування строків позовної давності до зустрічних позовних вимог КП "Гідропарк "Лузанівка", однак, не дослідивши належним чином усі наявні в матеріалах справи документи, суд апеляційної інстанції посилається в мотивувальній частині постанови на відсутність заяви ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" про застосування строків позовної давності до зустрічних позовних вимог КП "Гідропарк "Лузанівка"); визнаючи угоду недійсною, судами попередніх судових інстанцій не враховано положення ст. 241 ЦК України; порушення норм процесуального права: ст. ст. 38, 43 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу КП "Гідропарк "Лузанівка" заперечує проти доводів ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" в особі відокремленого підрозділу –структурної одиниці Північного району електричних мереж, викладених у касаційній скарзі, та просить судові рішення у справі № 29/368-07-8844 залишити без змін, а вимоги касаційної скарги –без задоволення.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що судові рішення є такими, що не відповідають даним вимогам, враховуючи таке.

Вирішуючи спір по суті судами попередніх судових інстанцій встановлено, що 18.11.1999 між сторонами у справі був укладений договір № 84 про постачання електроенергії, відповідно до умов якого ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" зобов'язалось поставляти електроенергію, а КП "Гідропарк "Лузанівка" зобов'язалось своєчасно оплачувати спожиту електроенергію.

28.02.2004 ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" в особі начальника Північного РЕМ Кузьміна І.Б. з однієї сторони та КП "Гідропарк "Лузанівка" в особі директора Дисюка С.І. з іншої сторони уклали угоду № 305/04 про порядок погашення заборгованості, згідно з п. 1.2 якої боржник (КП "Гідропарк "Лузанівка") визнає свої боргові зобов'язання перед кредитором (ВАТ "ЕК "Одесаобленерго"), нараховані відповідно до договору № 84 (перевищення договірної величини споживання, пеня, індекс інфляції, реактивна енергія, перевищення ліміту потужності) в сумі 150 414,45 грн. та зобов'язується в термін до 20.03.2005 повністю сплатити означені кошти з розстрочкою платежу в шість місяців. Згідно з п. 2.3 цієї угоди у призначенні платежу повинно бути зазначено: погашення заборгованості згідно з угодою № 305/04 від 28.02.2004.

Внаслідок часткової, на думку ВАТ "ЕК "Одесаобленерго", оплати за вказаною угодою, останнє просить у своєму позові стягнути решту заборгованості, яка складає 125 976,21 грн.

В свою чергу, КП "Гідропарк "Лузанівка" у зустрічному позові просить визнати угоду № 305/04 від 28.10.2004 недійсною з підстав її підписання неповноважною на те особою та відсутністю наступного її схвалення підприємством.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що спірна угода № 305/04 від 28.10.2004 з боку КП "Гідропарк "Лузанівка" підписана директором Дисюком С.І., однак, з наявних у матеріалах справи розпорядження міського голови м. Одеси № 98-01р від 16.02.2000 "Про призначення на посаду директора КП "Гідропарк "Лузанівка", розпорядження міського голови м. Одеси № 507/К-01р від 11.05.2005 "По особовому складу", а також наданого до суду апеляційної інстанції контракту № 19-Д від 06.03.2002 вбачається, що з 16.02.2000 по 11.05.2005, тобто в період укладання спірної угоди безперервно посаду директора займав пан Чмілевський В.П., а не Дисюк С.І., щодо особи якого сторони не представили жодних доказів.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погодився із висновком місцевого господарського суду, що спірну угоду з боку КП "Гідропарк "Лузанівка" підписала особа, яка не була директором та не мала необхідних повноважень на вчинення таких дій, в тому числі і на укладення цієї угоди, а відтак така угода не відповідає вимогам закону та має бути визнана недійсною.

При цьому, апеляційний господарський суд встановив, що місцевий господарський суд вірно зазначив в оскаржуваному рішенні про відсутність підстав вважати спірну угоду схваленою юридичною особою КП "Гідропарк "Лузанівка" у відповідності до правил ст. 241 ЦК України, оскільки призначення платежів, на які посилається ВАТ "ЕК "Одесаобленерго", як на часткове погашення боргу за спірною угодою № 305/04 від 28.10.2004, суперечать призначенню, визначеному в п. 2.3 означеної угоди.

З огляду на встановлене, апеляційний господарський суд не виявив порушень господарським судом першої інстанції положень ст. ст. 638, 639 ЦК України.

Вищий господарський суд України не може погодитися із висновками судів попередніх судових інстанцій, вважає їх передчасними та такими, що не ґрунтуються на повному дослідженні всіх обставин справи.

Так, задовольняючи зустрічні позовні вимоги КП "Гідропарк "Лузанівка" про визнання недійсною угоди № 305/04 від 28.02.2004 з підстав її підписання неповноважною особою та відсутністю наступного схвалення зазначеної угоди КП "Гідропарк "Лузанівка" (як-то передбачено ст. 241 ЦК України), суди виходили з того, що призначення платежів, на які посилається ВАТ "ЕК "Одесаобленерго", як на часткове погашення боргу за спірною угодою № 305/04 від 28.10.2004, суперечать призначенню, визначеному в п. 2.3 означеної угоди (призначення платежу: погашення заборгованості згідно угоди № 305/04 28.10.2004).

Колегія суддів не може погодитись з даною позицією судів попередніх судових інстанцій, оскільки відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності.

Відтак, встановивши, що перерахована КП "Гідропарк "Лузанівка" на рахунок ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" сума в розмірі 8 895,73 грн. не може вважатись частковою сплатою за угодою № 305/04 28.10.2004, оскільки призначення платежу не відповідає п. 2.3 означеної угоди, суди повинні були дослідити документи, на які йде посилання у призначенні платежу (заборг. за перевищ. вел. ел. спожив. зг. попередж. № 84 від квітня 2005) (див. витяг з особового рахунку ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" –а.с. 17) та встановити чи мають вони відношення (правовий зв'язок) з угодою № 305/04 28.10.2004.

Натомість, судами не була надана правова оцінка документу –попередженню про припинення постачання електроенергії № 84 від 01.04.2005 та підстав для його складення (а.с. 63), від результатів дослідження якого залежить можливість підтвердження факту наступного схвалення КП "Гідропарк "Лузанівка" угоди № 305/04 28.10.2004 відповідно до положень ст. 241 ЦК України.

У первісному позові ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" також посилається на часткову сплату КП "Гідропарк "Лузанівка" на його користь на виконання частково зобов'язань за угодою № 305/04 28.10.2004 суми в розмірі 15 542,51 грн. (призначення платежу: перер. кошти ст.з КП "Гідропарк "Лузанівка" зг. нак. 5/197-04-6571 від 11.11.04р.), що підтверджується інформацією, зазначеною у витягу з особового рахунку ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" (а.с. 18).

Водночас, в матеріалах справи відсутній наказ господарського суду № 5/197-04-6571 від 11.11.2004, на підставі якого було перераховано кошти в розмірі 15 542,51 грн., та рішення суду, на підставі якого було видано даний наказ (з метою встановлення правової природи даної суми заборгованості).

Також суттєвим моментом, який не був досліджений судами та на який посилається ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" в особі відокремленого підрозділу –структурної одиниці Північного району електричних мереж у касаційній скарзі, є застосування до зустрічних позовних вимог КП "Гідропарк "Лузанівка" про визнання угоди недійсною позовної давності.

Поза увагою та відповідним реагуванням судів попередніх судових інстанцій залишилось питання про застосування позовної давності до зустрічних позовних вимог, яке ставилось ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" в особі структурної одиниці Північного району електричних мереж у запереченнях на зустрічні позовні вимоги від 21.03.2008 № Юр-02/2-767.

Отже, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі відокремленого підрозділу –структурної одиниці Північного району електричних мереж задовольнити.

Скасувати рішення господарського суду Одеської області від 30.05.2008 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.2008 у справі № 29/368-07-8844.

Справу № 29/368-07-8844 направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя                                                                    Н.М. ГУБЕНКО

Судді                                                                                             Т.Л. БАРИЦЬКА

                                                                                                               О.А. ПОДОЛЯК