Постанова

від 27.01.2009 по справі 47/222-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

47/222-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 січня 2009 р.                                                                                    № 47/222-08  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйов О. В. –головуючийПолянський А. Г.Фролова Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державного комітету України з державного матеріального резерву

на постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2008 року

у справі№ 47/22-08 Господарського суду Харківської області

за позовомПриватного підприємства "Агрофірма "Земледар"

до

третя особаДержавного підприємства Державного комітету України з державного матеріального резерву "Хлібна база № 85"Державний комітет України з державного матеріального резерву

прозобов'язання вчинити певні дії

За участю представників сторін:від позивача:від відповідача:від третьої особи:

не з'явилисьне з'явилисьМихайлець О. В. –дов. від 02.12.08р.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Агрофірма "Земледар" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства Державного комітету України з державного матеріального резерву "Хлібна база № 85" про зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.08.2008 року по справі № 47/222-08 (суддя Светлічний Ю. В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2008 року по справі № 47/222-08 (головуючий суддя Карбань І. С., судді Бабакова Л. М., Шутенко І. А.), позов задоволено повністю: зобов'язано ДП "Хлібна база № 85" Державного комітету України з державного матеріального резерву виконати умови договору складського зберігання та повернути ПП "Агрофірма "Земледар" зерно пшениці, що зберігається на складі за подвійним складським свідоцтвом серії АБ 028473 № 73 від 27.02.2008 року на зерно пшениці 3 класу врожаю 2007 року в кількості 126,147 т, подвійним складським свідоцтвом серії АБ 028475 № 100 від 24.03.2008 року на зерно пшениці 2 класу врожаю 2007 року в кількості 976,176 т. та подвійним складським свідоцтвом серії АБ 028475 № 101 від 24.03.2008 року на зерно пшениці 2 класу врожаю 2007 року в кількості 1797,661 т. Стягнуто з ДП "Хлібна база № 85" Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь ПП "Агрофірма "Земледар" витрати по сплаті держмита в сумі 85,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.  

Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду України від 01.10.2008 року, в якій стверджує про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржену постанову, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відводів складу суду не заявлено.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Державним комітетом України з державного матеріального резерву було заявлене клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості органам прокуратури вступити у справу.

В клопотанні заявник зазначає, що Деркомрезерв України звернувся до органів прокуратури з приводу їх вступу у справу, але в порушення ст. 33 ГПК України не надав доказів на підтвердження вказаної обставини.

Оскільки ухвала про відкриття касаційного провадження по даній справі датована 11.12.2008 року, а розгляд справи призначено на 27.01.2009 року, заявник мав достатньо часу для звернення до органів прокуратури з метою вступу у справу, а прокурор, відповідно, - для вирішення питання про вступ у справу.

З урахуванням вищенаведеного колегія відмовляє в задоволенні вказаного клопотання.

Представники позивача та відповідача в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників позивача та відповідача.

За згодою представника третьої особи в судовому засіданні 27.01.2009 року оголошені вступна та резолютивна частина постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судами встановлено, що між ПП "Агрофірма "Земледар" та ДП "Хлібна база № 85" Державного комітету України з державного матеріального резерву існують договірні відношення, відповідно до яких позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання зерно пшениці 2 класу, загальною кількістю 2 773,837 т та 3 класу в кількості 126,147т, що підтверджується виданими відповідачем подвійним складським свідоцтвом серія АБ 028473 № 73 від 27.02.2008 року на зерно пшениці 3 класу врожаю 2007 року в кількості 126,147 т, подвійним складським свідоцтвом серія АБ 028475 № 100 від 24.03.2008 року на зерно пшениці 2 класу врожаю 2007 року в кількості 976,176 т та подвійним складським свідоцтвом серія АБ 028475 № 101 від 24.03.2008 року на зерно пшениці 2 класу врожаю 2007 року в кількості 1797,661 т.

Також судами встановлено, що відповідач прийняв та зобов'язався зберігати товар, що належить позивачу, строком до 01.10.2008 року, про що зазначено у вищевказаних подвійних складських свідоцтвах, і повернути цей товар у схоронності.

21.07.2008 року ПП "Агрофірма "Земледар" як власник зерна, яке знаходиться на зберіганні на зерновому складі ДП "Хлібна база № 85", пред'явило вимогу до відповідача про завантаження у ж/д вагони пшениці 3 класу в кількості 126,147т. та пшениці 2 класу в кількості 574 т, що підтверджується листом б/н від 21.07.2008 року.

ДП "Хлібна база № 85" відмовилось від передачі зерна, належного позивачу, що підтверджується листом № 219 від 23.07.2008 року з посиланням на те, що до ДП "Хлібна база № 85" надійшов лист Управління ДСБЕЗ ГУМВС України в Харківській області від 09.07.2008 року за № 44/5354, яким його зобов'язано зберігати зазначене зерно пшениці.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що відповідно до ст. 16 Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості подвійні складські свідоцтва", ст. ст. 953, 949 ЦК України сертифікований склад зобов'язаний повернути товар на першу вимогу володільця складського свідоцтва, навіть якщо строк його зберігання не закінчився, за умови пред'явлення та наступної передачі сертифікованому складу з метою погашення простого складського свідоцтва або обох частин подвійного складського свідоцтва. Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

В касаційні скарзі заявник стверджує, що відмовляючи в передачі зерна відповідач діяв на підставі ч. 4 ст. 18 Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості подвійні складські свідоцтва", посилаючись як на підставу обмеження на лист Управління ДСБЕЗ ГУМВС України в Харківській області від 09.07.2008 року за № 44/5354.

Таке твердження колегією відхиляється, оскільки вказаний лист був предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанції, які встановили, що він не містить заборони на відвантаження зерна, що належить позивачу, а лише просить сприяння відповідача в забезпеченні збереження пшениці.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що Управління ДСБЕЗ ГУМВС України в Харківській області не має права поза межами кримінально-процесуального законодавства заборонити власнику розпоряджатись належним йому майном та припинити його підприємницьку діяльність. В разі такої необхідності на спірне майно може бути накладений арешт у встановленому кримінально-процесуальним законодавством порядку.

Апеляційним судом встановлено, що на момент розгляду апеляційної скарги арешт на зерно не накладено.

Твердження скаржника про відсутність у позивача права власності на зерно, яке зберігається на ДП "Хлібна база № 85" за договором складського зберігання, колегією не приймається, оскільки при дослідження вказаних обставин суди дійшли висновку, що право власності на товар, яке зберігається за договором складського зберігання на ДП "Хлібна база № 85", належить позивачу, що підтверджено належним чином, та ніякими доказами не спростовується.

Також скаржник стверджує, що спірне зерно пшениці було переоформлено на позивача ВАТ "Літа", яке в свою чергу ВАТ "Літа" було реалізовано ДП "Хлібна база № 85" відповідно до договору купівлі-продажу № 24/12-ЛТ від 24.12.2007 року. Однак, з боку ВАТ "Літа" не було виконано умови даного договору, тому покупець не набув права власності на даний товар (зерно пшениці) та, відповідно, не має права ним розпоряджатись.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що дане твердження є помилковим та необґрунтованим, оскільки способи захисту прав продавця у зв'язку з відмовою покупця його оплатити передбачені чинним законодавством (ст. 692 ЦК України). Ані відповідачем, ані третьою особою не надано доказів реалізації передбачених законодавством способів захисту порушеного права. Тому суди першої та апеляційної інстанції прийняли судові рішення по суті спору на підставі наявних в справі допустимих доказів.

Посилання заявника, наведені в касаційній скарзі та в судовому засіданні касаційної інстанції, зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які не були встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції відповідно до ст. 1117 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки апеляційного суду відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2008 року по справі № 47/222-08 залишити без змін.

Головуючий   суддя                                                             О. В. Муравйов  

Судді                                                                                     А. Г. Полянський

                                                                                              Г. М. Фролова