Ухвала

від 24.01.2013 по справі 2а/0270/5000/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5000/12

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Теос" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Теос" про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Теос" про стягнення заборгованості.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 21 листопада 2012 року позов задовольнив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Теос" зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці та є платником єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідачем своєчасно не сплачувався нарахований за відповідний базовий звітний період єдиний внесок, в результаті чого виникла заборгованість за період з травня 2012 р. по жовтень 2012 року в сумі 8719,85 грн.

Дана заборгованість визначена відповідачем самостійно у поданих звітах нарахування єдиного внеску (а. с. 8-9).

В зв`язку з несплатою самостійно визначеної заборгованості, відповідачу була надіслана вимога №Ю 1605 від 05.10.2012 року (а. с. 13), що підтверджується реєстром відправлених листів від 05.10.2012 р. (а. с. 14). Загальна сума боргу станом на день розгляду справи складає 8719,85 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи, наявним матеріалам та визнаються відповідачем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору за наступних підстав.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Ч. 3 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Наявність заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску, розрахунком заборгованості, довідкою управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в зв`язку з несплатою самостійно визначеної заборгованості, відповідачу була надіслана вимога №Ю1605 від 05.10.2012 року.

Відповідачем 21 листопада 2012 року до суду першої інстанції було подано заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи, наявним матеріалам та підлягають задоволенню.

В поданій апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги клопотання відповідача про встановлення порядку виконання рішення, в якому товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Теос" просило розстрочити виконання постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Разом з тим, положення КАС України пов'язують можливість розстрочення чи відстрочення виконання рішення, зокрема, у «виняткових випадках» за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження існування обставин, що ускладнюють, або роблять неможливим виконання рішення суду, а відтак клопотання про розстрочення виконання постанови задоволенню не підлягає.

При цьому, товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Теос" не позбавлене можливості звернутись із заявою про розстрочення виконання постанови в порядку ст. 263 КАС України на стадії виконання рішення суду з наданням відповідних доказів.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Теос" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.