Постанова від 17.01.2013 по справі 2а/0570/14953/2012

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 р. Справа №2а/0570/14953/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Ушенка С.В.,

при секретарі - Ромашовій О.О.,

за участю

представника позивача - Скроботова Є.А. (за довіреністю),

представників відповідача - Килимника В.М., Севастьянової Л.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-агро-інвест» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Добропільська районна державна адміністрація про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2012р. № 001671540, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бета-агро-інвест» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2012р. № 001671540 (з урахуванням уточнень).

Ухвалою суду від 11.12.2012р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Добропільську районну державну адміністрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.10.2012р. відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю від 03.03.2012р. №9009688014 за 2012р., за наслідками якої складено акт від 01.10.2012р. №552/15-1/30844997 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2012р. №001671540, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем у розмірі 11233,51 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2808,38 грн. Позивач вказує на те, що між ним та Добропільською райдержадміністрацією укладено договір оренди землі від 07.07.2011р., який зареєстровано у відділі Держкомзему у Добропільському районі Донецької області. Посилаючись на приписи ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 288, 289 Податкового кодексу України вважає неправомірним висновок відповідача в акті перевірки про те, що оскільки базою оподаткування земельного податку та орендної плати за земельну ділянку є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, ним при обчисленні суми орендної плати не застосовано коефіцієнт 1,756, визначений Постановою КМУ від 23.03.1995р. № 213.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, надали суду письмові заперечення і докази в їх обґрунтування, які долучені до матеріалів справи, зазначили про необхідність визначення позивачем суми орендної плати за землю за договором оренди виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації 1,756, визначеного Постановою КМУ від 31.10.2011р. № 1185, яка набрала чинності 01.01.2012р. і якою внесено зміни до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою КМУ від 23.03.1995р. №213, що не є зміною умов договору в частині розміру орендної плати за земельну ділянку. Просять в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду надав письмовий відгук на позов, в якому підтримав правову позицію відповідача і просить справу розглянути без його участі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи і перевіривши їх наявними в ній доказами суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бета-агро-інвест» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, як платник податків знаходиться на обліку в Ясинуватській ОДПІ Донецької області ДПС, як платник окремих видів податків знаходиться на обліку в Добропільській ОДПІ Донецької області ДПС. Зазначене судом встановлено в судовому засіданні, не заперечувалось представниками сторін, а, отже, у відповідності до приписів ст. 72 КАС України приймається судом до уваги.

Відповідач - Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби у відповідності до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Податкового кодексу України є суб'єктом владних повноважень.

01.10.2012р. Добропільською ОДПІ Донецької області ДПС на підставі пп. 19-1.1.1. п. 19-1.1. ст.19-1, пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, ст. ст. 75, 76, 86 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю від 03.03.2012р. №9009688014 за 2012 рік, за результатами якої складено відповідний акт від 01.10.2012р. № 552/15-1/30844997. Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 271.1.1. п. 271.1. ст. 271 Податкового кодексу України та п.п. 5, 19-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.1995р. № 213 «Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації з плати за землю від 03.03.2012р. № 9009688014.

На підставі зазначеного акту камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2012р. №001671540, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати земельних ділянок з юридичних осіб у розмірі 14041,89 грн., з яких 11233,51 грн. - сума основного платежу, 2808,38 грн. - сума штрафних (фінансових) санкцій.

Предметом спору в даній справі є правомірність нарахуванням позивачеві зазначеної вище суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю.

З 1 січня 2011 року правовідносини, що стосуються порядку визначення плати за землю, регламентовані розділом 13 Податкового кодексу України та положеннями Закону України «Про оренду землі».

В судовому засіданні встановлено, що 07.07.2011р. між позивачем (орендар) і Добропільською районною державною адміністрацією (орендодавець) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування на 49 років земельну ділянку - землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 77,4198 га (рілля), яка знаходиться на території Ніканорівської сільської ради за межами населених пунктів. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору склала 742957,56 грн. і визначена з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2. Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3,0 відсотків нормативної грошової оцінки землі, що становить 22288,73 грн. на рік.

Згідно пп. 14.1.147. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю є загальнодержавним податком, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, відповідно до пп.14.1.136. цієї статті, є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підпунктом 270.1.1. п. 270.1. ст.270 визначено, що об'єктом оподаткування є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

У відповідності до пп. 271.1.1. п. 271.1. ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом 13 Податкового кодексу України.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.п. 288.1., 288.2. і 288.3. ст. 288 Податкового кодексу України).

За змістом ч.ч. 4 та 5 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 288.4. статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем, але річна сума платежу для земель сільськогосподарського призначення не може бути меншою розміру земельного податку, що встановлюється Розділом 13 Податкового кодексу України (пп. 288.5.1. п. 288.5. ст. 288 ПКУ).

У відповідності до п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, за приписами п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з пунктом 12 договору оренди землі, укладеного з позивачем, розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; у разі невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендаря про права третіх осіб на земельну ділянку; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до пункту 35 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2011р. № 1185 внесено зміни до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою КМУ від 23.03.1995р. № 213, щодо застосування коефіцієнту 1,756 до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 01.07.1995р. (з урахуванням індексації), у зв'язку з чим до середньої грошової оцінки ріллі, визначеної станом на 10.07.1995р., необхідно за 2012 рік застосовувати коефіцієнт індексації 3,2 та коефіцієнт 1,756.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, отримавши у відділі Держкомзему у Добропільському районі Донецької області витяг з документації із землеустрою про вартість сільськогосподарських угідь № 220 від 25.01.2012р., яким визначено новий розмір нормативної грошової оцінки землі площею 77,4198 га (рілля) у сумі 1304633,48 грн., 15.02.2012р. подав до Добропільської ОДПІ Донецької області ДПС податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік № 9005448251, якою визначив річну суму орендної плати за зазначену земельну ділянку в розмірі 22288,73 грн. (з помісячною сплатою в період з січня по серпень 2012 року включно по 1857,39 грн.), з урахуванням уточнюючої податкової декларації від 03.03.2012р. № 9009688014, виходячи з розміру нормативної грошової оцінки землі, встановленої на момент укладання зазначеного вище договору оренди землі.

При визначенні розміру податкового зобов'язання за спірним податковим повідомленням-рішенням за період з січня по серпень 2012 року включно відповідач виходив із нової грошової оцінки земельної ділянки, яка дорівнює 1304633,48 грн., що підтверджується вищезазначеним витягом Держкомзему, копія якого наявна в матеріалах справи.

Суд, з урахуванням вищенаведених законодавчих приписів, зазначає, що п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України саме на платника плати за землю (крім фізичних осіб) покладено обов'язок самостійного обчислення суми податку щороку і надання до органу державної податкової служби відповідної довідки у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Враховуючи зазначений обов'язок, суд приходить до висновку, що при поданні податкової декларації платник плати за землю зобов'язаний самостійно здійснити розрахунок орендної плати за земельну ділянку, якою він користується, відповідно до договору оренди, з урахуванням законодавчо встановленого розміру нормативної грошової оцінки землі, визначеного на час подання такої декларації у відповідному податковому (звітному) періоді.

Аналізуючи умови договору оренди землі від 07.07.2011р. в частині розміру орендної плати за землю, суд приходить до висновку, що розмір орендної плати за землю в цьому договорі (п. 9) чітко встановлено у розмірі 3,0 відсотків нормативної грошової оцінки землі і є незмінним як на час подання позивачем до органу податкової служби податкової звітності з урахуванням уточненої податкової декларації, так і на час розгляду справи.

Зазначена у договорі грошова сума 22288,73 грн. річної орендної плати розрахована виходячи із встановленої на момент укладання договору оренди землі нормативної грошової оцінки землі, тобто на 07.07.2011р., і у відповідності до вищенаведених приписів діючого законодавства повинна самостійно розраховуватись, в тому числі як у бік зменшення, так і у бік збільшення, платником плати за землю виходячи із встановленого розміру нормативної грошової оцінки землі на час подання податкової звітності до органу податкової служби, що, на думку суду, виключає обов'язкову необхідність внесення відповідних змін до договору оренди землі в цій частині.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про правомірність прийнятого відповідачем спірного рішення і про необгрунтованість доводів позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 94 КАС України, судові витрати на користь позивача не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 2-14, 17, 18, 24, 69, 71, 72, 86, 94, 121, 122, 128, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-агро-інвест» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Добропільська районна державна адміністрація про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2012р. № 001671540 - відмовити у повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 22.01.2013р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 17.01.2013р. в присутності представників сторін і приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.