Рішення

від 29.01.2013 по справі 0810/4222/2012

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0810/4222/2012

№/п 2/317/125/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2013 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді - Гончаренко П.П.

при секретарі Зеленській С.Ю.,

розглянувши розгледівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості в сумі 184503,26 грн., вказавши, що 27.11.2007 р. між ОСОБА_1 та позивачем було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 17-6227-117К, згідно з умовами якого банк відкрив їй відновлювальну відкличну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 151000 грн. з оплатою по процентній ставці 17% річних до 27.11.2022 р. ОСОБА_1 не виконала належним чином договірні зобов'язання щодо місячного погашення заборгованості та повернення кредитних ресурсів в обумовлені сторонами та визначені договором строки. Станом на 01.03.2010 р. загальна сума заборгованості перед банком становить 184503,26 грн., а саме: заборгованість за кредитом -145004,63 грн.; заборгованість по процентам -19359,06 грн.; пеня по несплаченим процентам та кредиту -20139,57 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено Іпотечний договір № 17-6227-1171 від 27.11.2007 р., відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку нерухоме майно: земельну ділянку, площею 0,1500 га, що знаходиться на території АДРЕСА_1, кадастровий номер 2322181600:09:003:0060. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 27.11.2007 р. між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 17-6227-117П, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

17 березня 2011 року по даній справі винесено заочне рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»задоволені в повному обсязі.

21 червня 2012 року до суду надійшла заява від ОСОБА_2 за підписом його представника ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення.

11 вересня 2012 року ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області заочне рішення від 17.03.2011 року скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

23 жовтня 2012 року від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, вт якій збільшено суму позовних вимог, а саме: позивач просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 467735,69 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та прохає суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість в сумі 467735,69 грн. та судові витрати, звернути стягнення на предмет іпотеки земельну ділянку

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, судові повістки, отримала, причину неявки суду не повідомила, тому суд вважає за необхідне розглядати справу за її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 в судове засідання з'явився, заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що строк позовної давності у відношенні його довірителя сплив.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог посилаючись на наступне.

Дійсно 27.11.2007 р. між ОСОБА_1 та позивачем було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 17-6227-117К, згідно з умовами якого банк відкрив їй відновлювальну відкличну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 151000 грн. з оплатою по процентній ставці 17% річних до 27.11.2022 р.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено Іпотечний договір № 17-6227-1171 від 27.11.2007 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку нерухоме майно: земельну ділянку, площею 0,1500 га, що знаходиться на території АДРЕСА_1, кадастровий номер 2322181600:09:003:0060.

Відповідно до п. 6 Іпотечного договору, предметом іпотеки забезпечується повернення виданих кредитних ресурсів, сплату відсотків за користування ресурсами, комісійної винагороди, неустойки за кредитним та іпотечним договором, збитки, завдані про строчкою платежів за кредитним договором, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет застави в повному обсязі.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 27.11.2007 р. між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 17-6227-117П, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 24 постанови від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»роз'яснив судам, що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачка ОСОБА_1 не сплачувала кредит через тяжкі сімейні обставини, проте доказів на це до матеріалів справи не надано.

27 листопада 2022 року -це кінцевий строк виконання основного зобов'язання відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором від 27.11.2007 року. 27.11.2022 року також є кінцевим строком виконання зобов'язання відповідачем ОСОБА_2

27.05.2009 року поручитель ОСОБА_2 отримав письмове повідомлення з Банку про дострокове повернення кредитних коштів та інших виплат, про що свідчить саме повідомлення та поштове повідомлення. Таким чином банк застосував своє право вимоги до поручителя ОСОБА_2 про повернення кредиту достроково.

Проте позивач звернувся до суду з позовом лише 19.04.2010 року, тобто більше ніж через шість місяців з моменту отримання поручителем ОСОБА_2 письмової вимоги про дострокове повернення кредиту.

Отже договір поруки від 27.11.2007 року, укладений з ОСОБА_2, має вважатися припиненим з 28.11.2009 року.

Також основне зобов'язання -кредитний договір з ОСОБА_1 забезпечений іпотекою, мета якої є задоволення вимог банку за рахунок предмета іпотеки.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання, сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека -це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку»встановлено правові наслідки порушення обов'язків іпотекодавця, відповідно до якої у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотеко держатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки. Зазначені вимоги відповідають положенням ст.. 589 ЦК України, тобто якщо у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 не підлягають задоволення, у зв'язку з пропущеним строком звернення до суду з позовною заявою, а позовні вимоги у відношенні відповідачки ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючи ст.ст. 7, 10, 11, 60, 212, 213, 215-218 ЦПК України, ст.ст. 526, 572, 589, 611, 625, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст. 1, 12 Закону України «Про іпотеку»суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»в особі Філії «Запорізьке регіональне управління»ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»(м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39, р/р № 37290010900980 в Філії «Запорізьке РУ»АТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 313731, код ЄДРПОУ 25821086) заборгованість по кредитному договору в сумі 467735,69 (чотириста шістдесят сім сімсот тридцять п'ять) гривні 69 коп., витрати по сплаті ІТЗ в сумі 120 грн.

Звернути стягнення на предмет іпотеки -нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,1500 га, що знаходиться на території АДРЕСА_1, кадастровий номер 2322181600:09:003:0060, що належить на праві власності ОСОБА_1 та передане нею в іпотеку згідно Іпотечного договору № 17-6227-1171 від 27.11.2007 р. в межах суми боргу за кредитним договором № 17-6227-117К від 27.11.2007 р. станом на 11.10.2012 р. у загальному розмірі 467735,69 грн. шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, що буде визначена у порядку виконавчого провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави суму державного мита в розмірі 1700 грн.

У задоволенні інших позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя: П.П. Гончаренко