Постанова

від 22.01.2013 по справі 2а-4998/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4998/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Матюшенкова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Імідж»до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Медіа-Імідж»звернулося у суд з позовом до Іванківської МДПІ Київської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправною бездіяльність щодо неприйняття податкового повідомлення - рішення по акту перевірки та зобов'язати відповідача прийняти таке рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на протиправність бездіяльності відповідача щодо неприйняття податкового повідомлення - рішення за результатами проведеної останнім перевірки.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.

Колегією суддів установлено, що наказом начальника Іванківської МДПІ Київської області Державної податкової служби № 102 від 28 серпня 2012 року було призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Медіа-Імідж» по взаємовідносинах з ТОВ «Форсаж-Медіамаркет»за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року.

На підставі вказаного наказу відповідачем було проведено відповідну перевірку, про що складено акт № 436/22/33011124 від 07 вересня 2012 року, в якому зроблено висновок про нікчемність правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», у зв'язку з чим задекларований ТОВ «Медіа-Імідж»податковий кредит з ПДВ у сумі 63122,00 грн. та податкові зобов'язання з цього податку у сумі 64402,00 грн. підлягають зменшенню.

Проте, за наслідками проведеної перевірки жодного податкового повідомлення - рішення контролюючим суб'єктом винесено не було, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, колегія суддів приходить до наступного.

Основним нормативно-правовим документом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України.

Відповідно до копії наказу №102 від 28.08.2012 року, який міститься в матеріалах справи, в якості підстав для його винесення зазначено п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75, п.п. 78.1.1. 78.1. ст. 78, ст. 81 ПК України.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки викладені у ст. 79 ПК України.

У відповідності до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Згідно пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Сторонами справи не заперечується, що під час проведення перевірки Іванівською МДПІ Київської області було враховано пояснення та документальне відтвердження операцій, надані позивачем 31.08.2012 року за вх. №1487/10.

У відповідності до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 та 78.1 ст. 78 ПК України виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту може бути підставою для проведення як виїзної так і невиїзної документальної перевірки.

Дотримання відповідачем приведених положень Податкового кодексу України під час проведення перевірки, позивачем не заперечується.

Аналізуючи вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача прийняти податкове повідомлення -рішення по акту перевірки, судова колегія зважає на таке.

Спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений п. 54.3. ст. 54 ПК України, яким визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54).

Згідно з п. 58.1. ст. 58 названого Кодексу у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить: підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, із наведених правових норм убачається, що підставами для складення податкового повідомлення - рішення контролюючим органом є, виключно, виявлення під час проведення перевірки заниження платником податків податкового зобов'язання, завищення чи заниження суми бюджетного відшкодування, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

Проте, як убачається із матеріалів справи, за наслідками проведеної працівниками відповідача перевірки позивача було виявлено завищення податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 64402,00 грн. та податкового кредиту з цього податку на суму 63122,00 грн., що, як наслідок, не спричинило збільшення розміру податкових зобов'язань, завищення чи заниження суми бюджетного відшкодування, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, а отже підстави для винесення податкового повідомлення - рішення відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому оскаржуване судове рішення постановлене з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби задовольнити .

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року скасувати .

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа-Імідж»відмовити .

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст постанови складений 28 січня 2013 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М