Постанова

від 24.01.2013 по справі 2а-12852/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12852/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О. Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «ААКХ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2012 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ААКХ» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0001872250 від 20.06.2012, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПП «ААКХ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001872250 від 20.06.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2012 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в порушення пп. 198.3, пп. 198.6, ст. 198, пп. 201.4, пп. 201 6, пп. 201.10 ст. 201 ПК, позивачем занижено податок на додану вартість за січень 2012 року на суму 78225, 00 грн., у зв'язку з чим у відповідача були наявні підстави для прийняття спірного повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що співробітниками податкового органу проведено перевірку Приватного підприємства «Експрес пошта» (було перейменоване на Приватне підприємство «ААКХ») з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Укртрейдком» за грудень 2011, та з ТОВ «Сетар-ЛТД» за січень 2012.

За результатами перевірки складено акт № 169/22-50/31280671 від 06.06.2012, яким встановлено порушення позивачем пп. 201.4 ст. 201 , пп. 201 6 ст. 201 , пп. 201.10 ст. 201 , пп. 198.3 ст. 198 та пп.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , а саме заниження податку на додану вартість за січень 2012 на суму 78225,00 грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 20.06.2012 прийнято податкове повідомлення - рішення №0001872250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 117337,50 грн., у тому числі - основний платіж 78225,00 грн. та штрафні санкції - 39112,50 грн.

Оскаржене в адміністративному порядку податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Судом встановлено, між позивачем (надалі - замовник) та ТОВ «Сетар - ЛТД» (надалі підрядчик, в особі директора Таран А.П.) укладено Договір № 22-ДП від 01.12.2011 відповідно до умов якого, підрядчик зобов'язується надати замовнику послуги по кур'єрській доставці відправлень по території м. Києва і України, а замовник зобов'язується оплатити дані послуги.

Пунктом 1.2. договору визначено, що конкретний склад, умови надання та вартість послуг встановлюються при отриманні підрядчиком замовлень і в подальшому фіксуються в актах прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п.3.1. договору замовник здійснює оплату вартості кур'єрських послуг шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Підрядчика коштів на основі акту виконаних робіт та виписаного рахунку - фактури на протязі 3-х банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання наданих послуг.

На підтвердження виконання умов зазначеної угоди, позивачем надано наступні первинні документи, які наявні в матеріалах справи, а саме: податкові накладні, платіжні доручення та акт здачі-приймання (надання робіт) № ОУ-0000023.

Перераховані ТОВ «Сетар-ЛТД» суми ПДВ були включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних.

Згідно Інформаційних листів Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», та № 742/11/13-11 від 02.06.2011, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т.ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції);

2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів);

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку);

4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Податковий кодекс України , який набув чинності з 01.01.2011.

Згідно з пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України підставами для включення ПП «ААКХ» до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання позивачем товарів (послуг); використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Відповідно до п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 201.7, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отримані товари (роботи, послуги), призначені для використання в господарській діяльності.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Сетар-ЛТД» зареєстроване як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку та мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100298390 від 18.08.2010, видане ДПІ у Печерському районі міста Києва.

Згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій позивач здійснює наступні види діяльності: оренда офісних машин та устаткування, включаючи обчислювальну техніку ,діяльність автомобільного вантажного транспорту, технічне обслуговування та ремонт автомобілів за замовленням населення, кур'єрська діяльність.

Як встановлено перевіркою, у період, що перевірявся, ПП «ААКХ» фактично отримані кур'єрські послуги, відповідно до укладеного договору.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено відповідачем на підставі отриманого від ДПІ у Печерському районі м. Києва, акту №998/22-9/37242165 від 25.04.12 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕТАР-ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37242165) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.08.2010 по 31.03.2012 року», в якому зазначено наступне: «За результатами зустрічної звірки встановлено відсутність реального здійснення операцій ТОВ «СЕТАР-ЛТД» при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг). Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203 , п. 1, п. 2 ст. 215 , ст. 228 Цивільного кодексу України , зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними.

Так, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, правочин може бути визнаний недійсним тільки судом.

Тобто, посадові особи податкового органу, визнаючи договір нікчемним, вийшли за межі своїх повноважень, пердбачених Конституцією України та законами України.

Крім того, всі вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину передбачені ст. 203 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в ході проведення перевірки були надані всі необхідні документи, які складалися відповідно до умов передбачених чинним законодавством.

На підставі ст. 228 Цивільного кодексу України, будь-які належні та допустимі докази визнання правочину щодо надання послуг по кур`єрській доставці відправлень по території м. Києва і України, укладеного між позивачем та ТОВ «Сетар-ЛТД» недійсним у судовому порядку відсутні так як і докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Сетар-ЛТД», а також судових рішень щодо визнання правочинів, укладених між позивачем та вказаним товариством недійсними. Також, відповідачем не доведено укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

На час проведення перевірки, а також станом на час розгляду справи, відносно посадових осіб ТОВ «Сетар-ЛТД» не порушено кримінальних справ та не постановлено вироків суду з питань ухилення від сплати податків чи фіктивного підприємництва, що свідчить про безпідставність висновку податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Сетар-ЛТД».

Податковим органом на вимогу ч. 2 ст. 72 КАС України не надано жодних доказів обізнаності посадових осіб чи співробітників позивача у тому, що громадянин ОСОБА_3 є формально засновником ТОВ «Сетар-ЛТД», а громадянин ОСОБА_4 є формально директором цього товариство.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про недоведеність факту порушення позивачем п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 , п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та про відсутність обґрунтованих підстав для висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за січень 2012 року на суму 78 225, 00 грн.

Отже, колегія суддів вважає, що взаємовідносини позивача з контрагентом, який на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрованим як платник податків на додану вартість, оформлені договором, який не був визнаний в судовому порядку недійсним, а також підтверджені належними документами та податковими накладними, позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ААКХ» - задовольнити .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2012 - скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги Приватного підприємства «ААКХ» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0001872250 від 20.06.2012 задовольнити .

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби № 0001872250 від 20.06.2012.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено: 29.01.2013.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.