Ухвала

від 25.01.2013 по справі 2а-2769/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2013 р. Справа № 9104/128529/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2012р. у справі № 2а-2769/12/1370 за позовом Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

29.03.2012 року Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося в Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001902301/23687 та № 0001892301/23688 від 20.11.2011 року, згідно яких ДП «Львівський облавтодор» визначено суму податкового зобов'язання: з податку на додану вартість в сумі 8892,05 гривень основного платежу та 2223,01 гривень штрафних санкцій, а також з податку на прибуток в сумі 11115,06 гривень основного платежу та 2778,77 гривень штрафних санкцій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 року задоволено позов ДП «Львівський облавтодор» та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові № 0001892301/23688 та № 0001902301/23687 від 20.11.2011 року.

Приймаючи зазначену вище постанову суд першої інстанції дійшов переконання, що господарські операції між ДП «Львівський облавтодор» та ПП «Колон-Сервіс» носили реальний господарський характер, що підтверджено первинними документами, наявними в матеріалах справи, а доводи податкового органу ґрунтуються на припущеннях, відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення про нарахування підприємству грошового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та штрафних санкцій є протиправними та підлягають скасуванню.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ДП «Львівський облавтодор».

В обґрунтування апеляційних вимог податковий орган вказує на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до норм податкового законодавства, а судом першої інстанції при прийнятті судового рішення порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим неправомірно задоволено позовні вимоги.

Представник апелянта в судовому засіданні надав пояснення аналогічні доводам викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти апеляційної скарги податкового органу, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга податкового органу не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи в період з 05.10.2011 року по 02.11.2011 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Львівсьткий облавтодор» з питань здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Західпромторг» (код ЄДРПОУ 36361257), ПП «Компанія Укрбізнес» (код ЄДРПОУ 35968467) та ПП «Колон-Сервіс» (код ЄДРПОУ 35563220) за період з 01.01.2008 р. по 19.09.2011 р.

За результатами перевірки податковим органом складено акт № 1389/23-2/31978981 від 09.11.2011 року в якому зафіксовано, що у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної перевірки ПП «Колон-Сервіс», встановлення його фактичної адреси в період спірних відносин, фінансово-господарські операції, які були проведені, можуть мати ознаки нікчемності. Податковий орган прийшов до висновку, що ДП «Львівський облавтодор» по взаєморозрахунках з ПП «Колон-Сервіс» порушило п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», чим занизило податок на прибуток за 2009 рік у розмірі 3188,35 грн. та за 2010 р. у розмірі 7926,71 грн., а також п. 1.7. ст. 1, п.п. 7.2.1., п.п. 7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.4.1.,п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5., п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», чим завищило податковий кредит на суму 8892,05 грн. за жовтень 2009 року - березень 2010 року.

На підставі даного акту перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001902301/23687 та № 0001892301/23688 від 20.11.2011 року, яким ДП «Львівський облавтодор» визначено суму податкового зобов'язання: з податку на додану вартість в сумі 8892,05 гривень основного платежу та 2223,01 гривень штрафних санкцій, а також з податку на прибуток в сумі 11115,06 гривень основного платежу та 2778,77 гривень штрафних санкцій.

За результатами оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до ДПС у Львівській області та ДПС України останні залишені без змін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.1999 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 31.01.2009 року між ДП «Львівський облавтодор» та ПП «Колон-Сервіс» було укладено договір, згідно умов якого, зокрема п.1.1., ПП «Колон-Сервіс» зобов'язалось передати у власність ДП «Львівський облавтодор», а ДП «Львівський облавтодор» прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору.

На час здійснення усіх спірних операцій ПП «Колон-Сервіс» було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг з ЄДР), а також платником ПДВ (про що свідчить витяг з сайту ДПС України).

Факт здійснення господарських операцій між ДП «Львівський облавтодор» та ПП «Колон-Сервіс» в жовтні, листопаді 2009 року та січні - березні 2010 р. підтверджується наявними у матеріалах справи та дослідженими судом першої інстанції первинними документами, такими як видатковими накладними, податковими накладними, товаро-транспортними накладними, подорожніми листами, платіжними дорученнями про оплату поставлених товарів.

Придбані у ПП «Колон-Сервіс» товари ДП «Львівський облавтодор» використано у власній господарській діяльності, що також підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями про прихід матеріалів, звітами майстрів філії про їх розхід, рух матеріалів. Списання придбаних матеріалів здійснювалось у зв'язку з їх фактичним використанням при виконанні підрядних робіт, що підтверджується представленими позивачем актами приймання виконаних підрядних робіт, підписаними замовниками - третіми особами.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп.5.2.1 п.5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пп.5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , чинного на момент здійснення господарських операцій, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. П.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Подані позивачем платіжні доручення, податкові накладні є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту. Отже, позивач, одержавши у встановленому порядку податкові накладні, відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» правомірно включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту.

Частиною 2 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено відповідальність платника податку тільки у випадку включення в податковий кредит сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними. При цьому, вищезазначений Закон не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності іншого платника податків.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні в матеріалах справи та дослідженні судом вище перераховані первинні документи відповідають вимогам встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують факт здійснення господарських операцій між ДП «Львівський облавтодор» та ПП «Колон-Сервіс».

Також колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів податкового органу про те, що господарські операції між ДП «Львівський облавтодор» та ПП «Колон-Сервіс» є фіктивними та не створюють реальних правових наслідків, оскільки дане твердження спростовується наявними у матеріалах справи первинними документами та в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що правочини між вищезазначеними контрагентами визнавались в судовому порядку недійсними, неукладеними чи розірваними.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного адміністративного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а відтак апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 160 ч. 3, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 року у справі № 2а-2769/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 29.01.2013 року.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський