ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а - 2419/08
Головуючий суддя у 1-ій інстанції -
Категорія статобліку-48
Ковальова О.Б.(справа № 2а-268/07)
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2008 року м.
Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -
Поплавського В.Ю.,
суддів - Сафронової С.В., Уханенка С.А.,
при секретарі - Фірсік
Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення
Олександрійської міської ради
на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 25 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та
соціального захисту населення Олександрійської міської ради про стягнення
недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, -
в с т а н о в и
л а :
У вересні 2007 року позивач звернувся
до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту
населення Олександрійської міської ради про стягнення недоплачених коштів на оздоровлення за період
з 2000 року по 2006 рік, включно, в сумі 7601,50 грн. посилався на те, що він є
учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії у
зв'язку з чим користується всіма правами та пільгами, передбаченими діючим
законодавством для цієї категорії осіб, а тому, відповідно до ст. 48 ЗУ «Про
статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ, йому передбачені щорічні виплати на
оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Проте, відповідачем,
всупереч вимогам Конституції України та ЗУ «Про статус та соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», було виплачено
на користь позивача в період з 2000 по 2006 рік, включно, значно занижені суми
компенсації на оздоровлення без врахування встановленого на території України
розміру мінімальної заробітної плати починаючи з 2000 року та по 2006 рік,
включно.
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 25 жовтня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. З
відповідача на користь позивача було стягнуто недоплачену суму щорічної
допомоги на оздоровлення в розмірі 5641,50 грн.
за період часу з 2000 року по 2005 рік, включно, з врахування при
визначенні суми грошової допомоги розміру мінімальної заробітної плати на момент
виплати такої допомоги. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з
відповідача недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік -
було відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в
якій просив скасувати постанову районного суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального
права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних
вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і
обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених
позовних вимог, а також правильність
застосування судом норм матеріального
права та правової оцінки обставин у справі, колегія
суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив, що
відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус
та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії
на Чорнобильській АЕС другої категорії виплачується
щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати
допомоги.
Суд вірно зазначив, що виходячи із
загальних засад пріоритетності законів
над урядовими нормативно-правовими актами, при вирішенні даного спору необхідно
застосовувати саме норми Закону, а не постанови Кабінету Міністрів.
Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України , органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 4 статті 48 Закону №796-ХІІ ,
щорічна допомога учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
другої категорії виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. При
цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (аб. 7 ч. 4 ст. 48 Закону №
796-ХIІ <nau://ukr/796-12|st48/>).
Згідно ст. 1 ЗУ "Про встановлення розміру мiнiмальної заробітної плати на 2000
рік" розмір мiнiмальної заробітної
плати встановлено з 1 квітня 2000
року - 90 гривень, з 1 липня 2000 року - 118
гривень на місяць.
Статтею 1 Закону України "Про встановлення
мінімальної заробітної плати на 2002 рік" від 13.12.2001 р. № 2896-III розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2002 року у розмірі 140
гривень на місяць, а з 1 липня 2002 року - 165 гривень на місяць.
Статтею 1 Закону України "Про встановлення
мінімальної заробітної плати на 2003 рік" від 26.12.2002 р. № 372-IV
розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 січня 2003 року у розмірі
185 грн. на місяць, з 1 грудня 2003 року - 205 грн.
Відповідно до ст. 89
Закону України "Про Держаний бюджет України на 2004 рік"
розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1 вересня 2004 року - 237 гривень на місяць.
Відповідно до ст. 83 Закону України "Про Держаний
бюджет України на 2005 розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 1
січня 2005 року у розмірі 262 гривні на місяць, з 1 квітня 2005 року - 290
гривень на місяць, з 1 липня 2005 року - 310 гривень на місяць, з 1 вересня
2005 року - 332 гривні.
Зі змісту вимог
законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2000 -
2005 роки, законів України про державний бюджет України на 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 роки не
вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей
застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації
норми статті 48 Закону № 796-ІІ, на що вірно в своєму рішенні вказував суд
першої інстанції.
Крім того, встановлений ще в 1996 році постановою КМУ №
836 розмір щорічної допомоги на
оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру,
встановленому іншими законами України.
За таких обставин
та з урахуванням вимог статті 48 Закону №796-ІІ, Управління праці та
соціального захисту населення Олександрійської
міської ради повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення
за 2000 - 2005 роки, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату. Оскільки позивач має
право на отримання щорічної допомоги на
оздоровлення за кожен рік, то колегія суддів вважає, що для розрахунку
необхідно прийняти розмір мінімальної заробітної плати який діяв за останній
місяць року.
Виплата за
2000 рік повинна становити - 118 х 5 =
590 грн.;
за 2001 рік - 118 х 5 = 590 грн.;
за 2002 рік - 165 х 5 = 825 грн.;
за 2003 рік - 205 х 5 = 1025 грн.;
за 2004 рік - 237 х 5 = 1185 грн.;
за 2005 рік - 332 х5 = 1660 грн.;
а всього 5875,00 грн. - 233,50 грн. (сума отримана
позивачем) = 5641,50 грн.
Крім того, що стосується вимоги позивача
в частині виплати коштів на
оздоровлення за 2006 рік, то суд першої інстанції вірно відмовив в задоволені
цієї вимоги, оскільки дію аб. 2 ч. 4 ст. 48 Закону №796-ІІ було зупинено на
2006 рік в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до
мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Держаний
бюджет України на 2006''. Цей закон не визнано неконституційним, він є чинним,
тому при вирішенні питання необхідно враховувати його положення і таким чином
нема правових підстав для стягнення матеріальної допомоги за цей рік з
урахуванням розміру мінімальної зарплати.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну
скаргу залишити без задоволення, а постанову районного суду - без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС
України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської
міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від
25 жовтня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого
адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання
законної сили.
Судді:
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2008 |
Оприлюднено | 11.02.2009 |
Номер документу | 2895582 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Поплавський В.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні