Ухвала
від 15.01.2013 по справі 2а-1670/7566/11
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/7566/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобеляки хлібопродукт", Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. по справі № 2а-1670/7566/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобеляки хлібопродукт"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кобеляки хлібопродукт" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000082301/1224 та № 0000072301/1225 від 07 квітня 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби в акті перевірки № 1426/23-209/32207498 від 21 березня 2011 року, що стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, є безпідставними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки позивач вважає, що проведені господарські операції з контрагентами - Приватним підприємством "Трансагроресурс", Приватним підприємством "Мега-Мікс", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Агрос", Товариством з обмеженою відповідальністю "ВПГ Євростандарт", є реальними, товарними, такими, що відповідають нормам чинного законодавства, на підтвердження чого надав первинну бухгалтерську документацію.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що перевіркою встановлено приймання ТОВ "Кобеляки хлібопродукт" зерно продуктів від осіб, що не є платниками з податку на додану вартість, а отже позивач володів інформацією про даних власників зернопродуктів, проте в той же час не здійснювало операцій з придбання зерна у неплатників ПДВ, а використовувало для закупівлі підприємства, які є платниками ПДВ і мали змогу формувати ТОВ "Кобеляки хлібопродукт" податковий кредит. З огляду на викладене в письмових запереченнях, відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 року адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Кобеляки хлібопродукт" задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної ДПІ від 07 квітня 2011 року № 0000072301/1225 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кобеляки хлібопродукт" суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 240 246 (двісті сорок тисяч двісті сорок шість) грн. 25 копійок, у тому числі за основним платежем в сумі 192 197 (сто дев'яносто дві тисячі сто дев'яносто сім) грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 48 049 (сорок вісім тисяч сорок дев'ять) грн. 25 копійок. У задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови у позові, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в цій частині та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у позовному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови в частині відмови у задоволенні позовних вимог, норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме: положення Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», Закону України «Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні», приписи Цивільного кодексу України, Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997 року, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в цій частині та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови в частині задоволення позову, норм матеріального права, а саме: Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні», Цивільного кодексу України, Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997 року з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кобеляки хлібопродукт"(ідентифікаційний код 32207498) зареєстровано як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серія ААА № 408442 від 09 вересня 2011 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Згідно наданої позивачем посвідченої копії статуту, на момент звернення до суду учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобеляки хлібопродукт" є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Капітал" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" /том 1 - а. с. 11-24/.

Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та з 22 жовтня 2002 року є платником податку на додану вартість згідно наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100168563 від 13.02.2009 року.

Згідно із статтею 77 Податкового кодексу України, відповідно до направлень на перевірку № 260/000260 від 24 січня 2011 року та № 839/000839 від 28 лютого 2011 року, на підставі наказів Кременчуцької ОДПІ від 14 січня 2011 року № "Про проведення планової перевірки" та від 28 лютого 2011 року № 934 "Про продовження терміну проведення планової перевірки" у період з 28 січня 2011 року по 25 лютого 2011 року посадовими особами податкового органу було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобеляки хлібопродукт"(код ЄДРПОУ 32207498) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2010 року.

За наслідками перевірки Кременчуцькою ОДПІ складено Акт від 21 березня 2011 року №1426/23-209/32207498, згідно із висновками якого встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент вчинення спірних правовідносин), в результаті чого наростаючим підсумком за 9 місяців 2010 року занижено податку на прибуток всього у сумі 62 644 грн. 25 коп. та вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(чинного на момент вчинення спірних правовідносин), підпункту 5.12.5 пункту 5.12 статті 5 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 563 491 грн., у тому числі:

жовтень 2009 року - 209 493 грн.;

листопад 2009 року - 108 282 грн.;

лютий 2010 року - 169 790 грн.;

липень 2010 року - 53 519 грн.;

вересень 2010 року - 22 407 грн.

Заперечення позивача № 170 від 24 березня 2011 року до вказаного акту перевірки залишено податковим органом без задоволення, а висновки акту перевірки без змін.

На підставі висновків Акта перевірки від 21 березня 2011 року №1426/23-209/32207498, відповідачем 07 квітня 2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000082301/1224, яким ТОВ "Кобеляки хлібопродукт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 78 305 грн. 31 коп., у тому числі за основним платежем +62644 грн. 25 коп., штрафними санкціями у розмірі 15 661 грн. 06 коп. та № 0000072301/1225, яким ТОВ "Кобеляки хлібопродукт" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 704 363 грн. 75 коп., в тому числі основний платіж - +563 491 грн., штрафні (фінансові) санкції - 140 872 грн. 75 коп.

21 квітня 2011 року позивачем в порядку адміністративного оскарження було подано скаргу № 175 на зазначені податкові повідомлення-рішення до ДПА в Полтавській області, за наслідками розгляду якої 17 червня 2011 року прийнято рішення № 1622/10/25-016 про залишення скарги без задоволення, а податкові повідомлення -рішення без змін. 30 червня 2011 року позивачем подано повторну скаргу № 150 до Державної податкової служби України, за результатом розгляду якої було прийнято рішення № 15916/6/25-0115 від 01 вересня 2011 року, яким залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення -рішення, а скаргу без задоволення.

З вимогою про скасування вказаних податкових повідомлень - рішень ТОВ "Кобеляки хлібопродукт" звернулось до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні, виходив з того, що господарські операції позивача з ПП "Мега-Мікс"мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 22 407 грн. на підставі належним чином оформлених податкових накладних ПП "Мега-Мікс"ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість" Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Також судом встановлено наявність у позивача правових підстав для декларування позитивного значення по рядку 18.1 декларації за лютий 2010 року в сумі 169 790 грн., а отже податкове повідомлення-рішення № 0000072301/1225 від 04 квітня 2011 року про нарахування зобов'язань з податку на додану вартість в частині збільшення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 169 790 грн. та пропорційно нарахованих штрафних санкцій в сумі 42 447 грн. 50 коп. винесено неправомірно.

Спеціальним законом, який визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин був Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Вказаний Закон втратив чинність з 01 січня 2011 року у зв'язку із вступом в дію Податкового кодексу України, однак положення даного Закону підлягають застосування до спірних правовідносин, оскільки він був чинним на момент здійснення розглядуваних господарських операцій та на момент формування позивачем спірних сум податкового кредиту.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Положеннями підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту

Оскільки в акті перевірки йдеться про непідтвердження фактичного здійснення позивачем господарських операцій з Приватним підприємством "Трансагроресурс", Приватним підприємством "Мега-Мікс", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Агрос", Товариством з обмеженою відповідальністю "ВПГ Євростандарт", суд вважає за необхідне дослідити господарські взаємовідносини позивача з кожним із контрагентів окремо.

Відповідно до довідки АБ № 115780 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України /том 7 -а. с. 102/ видами діяльності за КВЕД ТОВ "Кобеляки хлібопродукт" станом на 21липня 2008 року були: 51.21.0 оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; 63.12.0 складське господарство; 51.90.0 інші види оптової торгівлі; 52.11.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; 51.11.0 посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 63.11.0 транспортне оброблення вантажів.

Станом на момент розгляду справі основними видами економічної діяльності позивача, відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців України /том 7 -а. с. 154-157/, є: 51.70.0 інші види оптової торгівлі; 51.39.0 неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 52.11.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; 51.33.0 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами; 52.12.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та Приватним підприємством "Трансагроресурс"були укладені:

договір поставки № 407 від 04 листопада 2009 року, відповідно до умов якого ПП "Трансагроресурс"(Постачальник) зобов'язується поставити, а позивач (Покупець) прийняти та оплатити товар -ячмінь у кількості 30 тонн, на умовах, зазначених у цьому Договорі.

договір поставки № 406 від 04 листопада 2009 року, за умовами якого ПП "Трансагроресурс"(Постачальник) зобов'язується поставити, а позивач (Покупець) прийняти та оплатити товар -кукурудзу у кількості 60 тонн, на умовах, зазначених у цьому Договорі.

договір поставки № 398 від 29 жовтня 2009 року, за умовами якого ПП "Трансагроресурс"(Постачальник) зобов'язується поставити, а позивач (Покупець) прийняти та оплатити товар -соняшник у кількості 100 тонн, на умовах, зазначених у цьому Договорі.

договір поставки № 415 від 09 листопада 2009 року, за умовами якого ПП "Трансагроресурс"(Постачальник) зобов'язується поставити, а позивач (Покупець) прийняти та оплатити товар -кукурудзу у кількості 4 тони, на умовах, зазначених у цьому Договорі.

договір поставки № 410 від 04 листопада 2009 року, за умовами якого ПП "Трансагроресурс"(Постачальник) зобов'язується поставити, а позивач (Покупець) прийняти та оплатити товар -пшеницю фуражну у кількості 25 тонн, на умовах, зазначених у цьому Договорі.

договір поставки № 409 від 04 листопада 2009 року, за умовами якого ПП "Трансагроресурс"(Постачальник) зобов'язується поставити, а позивач (Покупець) прийняти та оплатити товар -соняшник у кількості 2 тони, на умовах, зазначених у цьому Договорі.

договір поставки № 417 від 09 листопада 2009 року, за умовами якого ПП "Трансагроресурс"(Постачальник) зобов'язується поставити, а позивач (Покупець) прийняти та оплатити товар -ріпак у кількості 60 тонн, на умовах, зазначених у цьому Договорі.

договір поставки № 423 від 10 листопада 2009 року, за умовами якого ПП "Трансагроресурс"(Постачальник) зобов'язується поставити, а позивач (Покупець) прийняти та оплатити товар -кукурудзу у кількості 7,2 тонн, на умовах, зазначених у цьому Договорі.

договір поставки № 416 від 09 листопада 2009 року, за умовами якого ПП "Трансагроресурс"(Постачальник) зобов'язується поставити, а позивач (Покупець) прийняти та оплатити товар -соняшник у кількості 17,5 тонн, на умовах, зазначених у цьому Договорі.

договір поставки № 424 від 12 листопада 2009 року, за умовами якого ПП "Трансагроресурс"(Постачальник) зобов'язується поставити, а позивач (Покупець) прийняти та оплатити товар -кукурудзу у кількості 16 тонн, на умовах, зазначених у цьому Договорі.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій надані копії карток аналізу зерна, довіреностей на отримання товару, заяв про переоформлення товару на складі на ПП "Трансагроресурс", складських квитанцій про прийняття на зберігання товару, наказів на переоформлення хлібопродуктів, договорів складського зберігання, реєстрів накладних на прийняте зерно /том 5 -а. с. 118-249, том 6 -а. с. 1-154/.

На підтвердження виконання договору ПП "Трансагроресурс"оформлені видаткові накладні № 462 від 04 листопада 2009 року, № 481 від 05 листопада 2009 року, № 392 від 29 жовтня 2009, № 512 від 09 листопада 2009 року, № 480 від 05 листопада 2009 року, № 464 від 05 листопада 2009 року, № 518 від 09 листопада 2009 року, № 537 від 10 листопада 2009 року, № 513 від 09 листопада 2009 року, № 463 від 04 листопада 2009 року, № 538 від 12 листопада 2009 року та податкові накладні № 451 від 04 листопада 2009 року, № 455 від 05 листопада 2009 року, № 387 від 29 жовтня 2009 року, № 496 від 09 листопада 2009 року, № 454 від 05 листопада 2009 року, № 453 від 05 листопада 2009 року, № 496 від 09 листопада 2009 року, № 507 від 10 листопада 2009 року, № 497 від 09 листопада 2009 року, № 452 від 04 листопада 2009 року, № 499 від 10 листопада 2009 року на загальну суму 536 514 грн. 14 коп., у тому числі ПДВ 89 369 грн. 02 коп.

Колегія суддів зазначає, що висновки акту перевірки щодо сплати позивачем через розрахунковий рахунок відповідно до платіжних доручень на суму 311 600 грн. 74 коп., шляхом взаємозаліку - 536 514 грн. 14 коп. перевіряючими під сумнів не ставились.

Натомість відповідачем в апеляційній скарзі реальність вказаної господарської операції заперечується, зокрема, з тих підстав, що Кременчуцькою ОДПІ було отримано відповідь Полтавської МДПІ № 269/7/23-050 від 19 лютого 2011 року, згідно якої повідомлено, що за результатами планової перевірки ПП "Трансагроресурс" складено акт планової виїзної перевірки від 12 травня 2010 року № 231/23/36422073. Відповідач в акті перевірки зазначив, що ТОВ "КХП"відповідно до вказаного акту визнано одним із вигодонабувачів ПП "Трансагроресурс".

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Також в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Слід також зазначити, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Наведений висновок підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з вимогами ст. 4 цього Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як зазначено позивачем в наданих суду поясненнях від 03 листопада 2011 року /том 3 - а. с. 2 - 9/, зазначено в акті перевірки та не заперечується відповідачем, частина товару завозилась контрагентом ПП "Трансагроресурс", а частина знаходилась на складі позивача.

Відповідно до умов зазначених вище договорів, копії яких наявні у матеріалах справи, ПП "Трансагроресурс" зобов'язується поставити позивачу товар українського походження врожаю 2009 року, а саме: соняшник, сою, пшеницю, ріпак, кукурудза, ячмінь.

На підтвердження того, що товар знаходився на елеваторі ТОВ "КХП", позивачем надані документи щодо переоформлення товару, який знаходився на зберіганні ТОВ "КХП"на контрагента ПП "Трансагроресурс", а саме:

- ячмінь 3 класу у кількості 27 390 кг (відповідно до договору № 407 від 04 листопада 2009 року) завезено на елеватор ТОВ "КХП "ОСОБА_5 відповідно до накладних № 1 від 31 липня 2009 року (завезено товар -ячмінь у кількості 12 750 кг) та № 2 від 01 серпня 2009 року (завезено товар -ячмінь у кількості 8 510 кг)., між ТОВ "КХП"та ОСОБА_5 було укладено договір № 67 складського зберігання сільськогосподарської продукції від 01 серпня 2009 року, складено картку аналізу зерна № 584 від 01 серпня 2009 року, ОСОБА_5 видано складську квитанцію на зерно № 8609 від 01 серпня 2009 року. В подальшому, відповідно до заяви ОСОБА_5 від 04 листопада 2009 року та наказу ТОВ "КХП"№ КБ-00361 від 04 листопада 2009 року на переоформлення хлібопродуктів, акту приймання -передачі № КБ-00361 від 04 листопада 2009 року вказаний товар був переоформлений на ФОП ОСОБА_2, останньому видана складська квитанція № 9664 від 04 листопада 2009 року. В свою чергу ФОП ОСОБА_2, заявою від 04 листопада 2009 року, просив переоформити вказаний товар на ПП "Трансагроресурс", наказом ТОВ "КХП"№ КБ-00366 від 04 листопада 2009 року був переоформлений товар -ячмінь 3 класу у кількості 27 390 кг на ПП "Трансагроресурс"/том 5 -а. с. 121-139/;

- кукурудза 3 класу у кількості 43 882 кг (відповідно до договору № 406 від 04 листопада 2009 року) завезено на елеватор ТОВ "КХП"фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 відповідно до накладних № 1 від 04 листопада 2012 року (завезено товар -кукурудзу у кількості 2 000 кг), № 10/2 від 02 листопада 2009 року (завезено товар -кукурудзу у кількості 5 890 кг), № 15/2 від 02 листопада 2009 року (завезено товар -кукурудзу у кількості 5 640 кг), № 14/2 від 02 листопада 2009 року (завезено товар -кукурудзу у кількості 5 870 кг), № 12/2 від 02 листопада 2009 року (завезено товар -кукурудзу у кількості 10 740 кг), № 11/2 від 02 листопада 2009 року (завезено товар -кукурудзу у кількості 19 100 кг), № 20/2 без дати (завезено товар -кукурудзу у кількості 4 230 кг), а всього завезено товару -кукурудзи у кількості 53 470 кг. Між ТОВ "КХП"та ФОП ОСОБА_2 договір складського зберігання сільськогосподарської продукції не укладався, складено картки аналізу зерна № 1358 від 04 листопада 2009 року, № 1342 від 02 листопада 2009 року, № 1361 від 04 листопада 2009 року, ФОП ОСОБА_2 видані складські квитанції на зерно № 9675 від 04 листопада 2009 року, № 9641 від 02 листопада 2009 року, № 9679 від 04 листопада 2009 року;

- кукурудза 3 класу у кількості 9 954 тони (відповідно до договору № 406 від 04 листопада 2009 року) завезено на елеватор ТОВ "КХП ОСОБА_6 відповідно до накладних № 2 від 27 жовтня 2009 року (завезено товар -кукурудзу у кількості 2 550 кг), № 1 від 27 жовтня 2009 року (завезено товар -кукурудзу у кількості 5 520 кг), між ТОВ "КХП"та ОСОБА_6 було укладено договір № 112 складського зберігання сільськогосподарської продукції від 27 жовтня 2009 року, складено картку аналізу зерна № 1306 від 27 жовтня 2009 року, ОСОБА_6 видано складську квитанцію на зерно № 9580 від 27 жовтня 2009 року. В подальшому, відповідно до заяв ОСОБА_6 від 04 листопада 2009 року та наказу ТОВ "КХП"№ КБ-00362 від 04 листопада 2009 року на переоформлення хлібопродуктів, акту приймання -передачі № КБ-00362 від 04 листопада 2009 року вказаний товар був переоформлений на ФОП ОСОБА_2, останньому видана складська квитанція № 9665 від 04 листопада 2009 року. В свою чергу товар -кукурудза 3 класу у кількості 9 954 кг, відповідно до наказу ТОВ "КХП"№ КБ-00365 від 04 листопада 2009 року був переоформлений з ФОП ОСОБА_2 на ПП "Трансагроресурс /том 5 -а. с. 171-177/;

В матеріалах справи містяться також документи щодо переоформлення товару -кукурудзи у кількості 3 000 кг з ОСОБА_7 на ФОП ОСОБА_2 (складська квитанція № 9666 від 04 листопада 2009 року, наказ № КБ-0360 від 04 листопада 2009 року на переоформлення хлібопродуктів, акт приймання передачі № КБ-00360 від 04 листопада 2009 року, заява ОСОБА_7 про переоформлення товару на ФОП ОСОБА_2).

Доказів транспортування вказаного товару, а також договір складського зберігання з ОСОБА_7 надано не було.

- соняшник у кількості 14 864 кг (відповідно до договору № 398 від 29 жовтня 2009 року) був завезений на елеватор ТОВ "КХП", відповідно до пояснень позивача, приватним підприємцем ОСОБА_8 На підтвердження вказаної обставини позивачем надано копії товарно-транспортної накладної БЗС № 0010024 від 08 липня 2009 року, картки аналізу зерна № 77 від 08 липня 2009 року, з яких вбачається, що ПП ОСОБА_8 транспортувало на ТОВ "КХП" пшеницю у кількості 31 070 кг. Інших доказів транспортування ПП ОСОБА_8 саме соняшнику у кількості 14 864 кг на елеватор ТОВ "КХП"позивачем не надано. Між ТОВ "КХП"та ОСОБА_8 було укладено договір № 29 складського зберігання сільськогосподарської продукції від 08 липня 2009 року, картку аналізу зерна позивачем до суду не надано, ОСОБА_8 видано складську квитанцію на зерно № 9489 від 16 жовтня 2009 року. В подальшому, відповідно до заяви ОСОБА_8 від 29 жовтня 2009 року та наказу ТОВ "КХП"№ КБ-00342 від 29 жовтня 2009 року на переоформлення хлібопродуктів, акту приймання -передачі № КБ-00342 від 29 жовтня 2009 року вказаний товар був переоформлений на ПП "Трансагроресурс /том 5 -а. с. 200-206, 210-216/;

- кукурудза 3 класу у кількості 4 тони (відповідно до договору № 415 від 09 листопада 2009 року) завезена на елеватор ТОВ "КХП "ОСОБА_10 відповідно до накладної № 25 від 03 листопада 2009 року (завезено товар -кукурудзу у кількості 5 340 кг), між ТОВ "КХП"та ОСОБА_10 було укладено договір № 35 складського зберігання сільськогосподарської продукції від 17 липня 2009 року, складено картку аналізу зерна № 1354 від 03 листопада 2009 року, ОСОБА_10 видано складську квитанцію на зерно № 9659 від 03 листопада 2009 року. В подальшому, відповідно до заяви ОСОБА_10 від 09 листопада 2009 року та наказу ТОВ "КХП"№ КБ-00391 від 09 листопада 2009 року на переоформлення хлібопродуктів, акту приймання -передачі № КБ-00391 від 09 листопада 2009 року вказаний товар був переоформлений на ФОП ОСОБА_2, останньому видана складська квитанція № 9713 від 09 листопада 2009 року. В свою чергу товар -кукурудза 3 класу у кількості 4 тони, відповідно до наказу ТОВ "КХП"№ КБ-00392 від 09 листопада 2009 року був переоформлений з ФОП ОСОБА_2 на ПП "Трансагроресурс /том 5 -а. с. 226-242/;

- пшениця м'яка 5 класу у кількості 25 тонн (відповідно до договору № 410 від 04 листопада 2009 року) завезена на елеватор ТОВ "КХП "ОСОБА_12 відповідно до накладних № 3 від 30 липня 2009 року (завезено товар -пшениця у кількості 7 350 кг), № 1 від 30 липня 2009 року (завезено товар -пшениця у кількості 12 720 кг), № 2 без дати (завезено товар -пшениця у кількості 5 890 кг), між ТОВ "КХП"та ОСОБА_12 було укладено договір № 61 складського зберігання сільськогосподарської продукції від 30 липня 2009 року, складено картку аналізу зерна № 560 від 31 липня 2009 року, ОСОБА_12 видано складську квитанцію на зерно № 8590 від 31 липня 2009 року. В подальшому, відповідно до заяви ОСОБА_12 від 05 листопада 2009 року та наказу ТОВ "КХП"№ КБ-00375 від 05 листопада 2009 року на переоформлення хлібопродуктів, акту приймання -передачі № КБ-00375 від 05 листопада 2009 року вказаний товар був переоформлений на ФОП ОСОБА_2, останньому видана складська квитанція № 9681 від 05 листопада 2009 року. В свою чергу товар -пшениця м'яка 5 класу у кількості 24 382 кг, відповідно до наказу ТОВ "КХП"№ КБ-00376 від 05 листопада 2009 року був переоформлений з ФОП ОСОБА_2 на ПП "Трансагроресурс /том 6 -а. с. 5-22/;

- соняшник у кількості 2 тони (відповідно до договору № 409 від 04 листопада 2009 року) завезений на елеватор ТОВ "КХП "ОСОБА_14 відповідно до накладної № 1 від 05 жовтня 2009 року (завезено товар -соняшник у кількості 5 360 кг, між ТОВ "КХП"та ОСОБА_14 було укладено договір № 54 складського зберігання сільськогосподарської продукції від 27 липня 2009 року, складено картку аналізу зерна № 1103 від 05 жовтня 2009 року, ОСОБА_14 видано складську квитанцію на зерно № 9331 від 05 жовтня 2009 року. В подальшому, відповідно до заяви ОСОБА_14 від 05 листопада 2009 року та наказу ТОВ "КХП"№ КБ-00379 від 05 листопада 2009 року на переоформлення хлібопродуктів, акту приймання -передачі № КБ-00379 від 05 листопада 2009 року вказаний товар був переоформлений на ФОП ОСОБА_2, останньому видана складська квитанція № 9685 від 05 листопада 2009 року. В свою чергу товар -соняшник у кількості 2 тони, відповідно до наказу ТОВ "КХП"№ КБ-00380 від 05 листопада 2009 року був переоформлений з ФОП ОСОБА_2 на ПП "Трансагроресурс /том 6 -а. с. 31-47/;

- ріпак у кількості 60 тонн (відповідно до договору № 417 від 09 листопада 2009 року). При цьому жодних доказів щодо поставки від ПП "Трансагроресурс"позивачем надано не було.

- кукурудза у кількості 16 тонн (відповідно до договору № 424 від 12 листопада 2009 року) завезена на елеватор ТОВ "КХП"фізичною особою ОСОБА_15 відповідно до накладної № 1 від 03 листопада 2009 року (завезено товар -кукурудза у кількості 7 490 кг), між ТОВ "КХП"та ОСОБА_15 було укладено договір № 119 складського зберігання сільськогосподарської продукції від 03 листопада 2009 року, складено картку аналізу зерна № 1355 від 03 листопада 2009 року, ОСОБА_15 видано складську квитанцію на зерно № 9661 від 03 листопада 2009 року. В подальшому, відповідно до заяви ОСОБА_15 від 13 листопада 2009 року та наказу ТОВ "КХП"№ КБ-00410 від 12 листопада 2009 року на переоформлення хлібопродуктів, акту приймання -передачі № КБ-00410 від 12 листопада 2009 року вказаний товар був переоформлений на ФОП ОСОБА_2, останньому видана складська квитанція № 9769 від 12 листопада 2009 року. Також на елеватор ТОВ "КХП"заведено кукурудзу фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 відповідно до накладних № 23/2 від 10 листопада 2009 року (завезено товар -кукурудза у кількості 7 890 кг) та № 30/2 від 10 листопада 2009 року (завезено товар -кукурудза у кількості 7 905 кг), договір складського зберігання сільськогосподарської продукції не укладався, складено картки аналізу зерна № 1393 від 10 листопада 2009 року та № 1390 від 10 листопада 2009 року, ФОП ОСОБА_2 видано складські квитанції на зерно № 9739 від 10 листопада 2009 року та № 9734 від 10 листопада 2009 року. В свою чергу товар -кукурудза у кількості 15,048 тонн, відповідно до наказів ТОВ "КХП"№ КБ-00407 та № 00411 від 12 листопада 2009 року був переоформлений з ФОП ОСОБА_2 на ПП "Трансагроресурс /том 6 -а. с. 71-98/.

- кукурудза у кількості 7,2 тони (відповідно до договору № 423 від 10 листопада 2009 року) завезена на елеватор ТОВ "КХП"фізичною особою ОСОБА_16 відповідно до накладних № 9 без дати (завезено товар -кукурудза у кількості 5 950 кг), № 1 без дати (завезено товар -кукурудза у кількості 2 490 кг), № 2 від 27 жовтня 2009 року (завезено товар -кукурудза у кількості 2 990 кг), між ТОВ "КХП"та ОСОБА_16 було укладено договір № 11 складського зберігання сільськогосподарської продукції від 27 жовтня 2009 року, складено картку аналізу зерна № 1307 від 27 жовтня 2009 року, ОСОБА_16 видано складську квитанцію на зерно № 9581 від 27 жовтня 2009 року. В подальшому, відповідно до заяви ОСОБА_16 від 10 листопада 2009 року та наказу ТОВ "КХП"№ КБ-00397 від 10 листопада 2009 року на переоформлення хлібопродуктів, акту приймання -передачі № КБ-00397 від 10 листопада 2009 року вказаний товар був переоформлений на ФОП ОСОБА_2, останньому видана складська квитанція № 9722 від 10 листопада 2009 року. В свою чергу товар -кукурудза з класу у кількості 7,2 тонн, відповідно до наказу ТОВ "КХП"№ КБ-00402 від 10 листопада 2009 року був переоформлений з ФОП ОСОБА_2 на ПП "Трансагроресурс /том 6 -а. с. 108-125/.

- соняшник у кількості 17,5 тони (відповідно до договору № 416 від 09 листопада 2009 року) завезений на елеватор ТОВ "КХП "ОСОБА_14 відповідно до накладних № 2 від 06 жовтня 2009 року (завезено товар -соняшник у кількості 5 210 кг), № 3 від 06 жовтня 2009 року (завезено товар -соняшник у кількості 5 150 кг), № 5 від 06 жовтня 2009 року (завезено товар -соняшник у кількості 5 260 кг), № 4 від 06 жовтня 2009 року (завезено товар -соняшник у кількості 4 350 кг), № 6 від 06 жовтня 2009 року (завезено товар -соняшник у кількості 5 000 кг), між ТОВ "КХП"та ОСОБА_14 було укладено договір № 54 складського зберігання сільськогосподарської продукції від 27 липня 2009 року, складено картку аналізу зерна № 1113 від 06 жовтня 2009 року, ОСОБА_14 видано складську квитанцію на зерно № 9360 від 07 жовтня 2009 року. В подальшому, відповідно до наказу ТОВ "КХП"№ КБ-00387 від 09 листопада 2009 року на переоформлення хлібопродуктів, акту приймання -передачі № КБ-00387 від 09 листопада 2009 року вказаний товар був переоформлений на ФОП ОСОБА_2, останньому видана складська квитанція № 9709 від 09 листопада 2009 року. В свою чергу товар -соняшник у кількості 17,5 тонн, відповідно до наказу ТОВ "КХП"№ КБ-00388 від 09 листопада 2009 року був переоформлений з ФОП ОСОБА_2 на ПП "Трансагроресурс /том 6 -а. с. 133-152/.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що придбаний товар використовувався у господарській діяльності, а саме: був реалізований Товариству з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", на підтвердження чого надав копії договору поставки № 7108/6/10 від 04 листопада 2009 року (щодо поставки ячменю у кількості 32 тони, ціна договору 26 880 грн.), видаткової накладної № КБ-0000271 від 04 листопада 2009 року (товар -ячмінь 3 класу у кількості 27,390 тонн за ціною 23 007 грн. 60 коп.), складської квитанції на зерно № 9652 від 04 листопада 2009 року (щодо переоформлення ячменю 3 класу у кількості 27,390 тонн з ТОВ "КХП"на ТОВ "Кернел-Трейд"); договору поставки № П-7111/6/10 від 04 листопада 2009 року (щодо поставки кукурудзи у кількості 60 тонн, ціна договору 68 400 грн.), наказу № КБ-00385 від 05 листопада 2009 року на переоформлення хлібопродуктів з ТОВ "Кобеляки Хлібопродукт"на ТОВ "Кернел-Трейд", видаткової накладної № КБ-0000274 від 05 листопада 2009 року (товар -кукурудза у кількості 43,882 тони за ціною 50 025 грн. 48 коп.); договору поставки № П-6982/6/10 від 29 жовтня 2009 року (щодо поставки соняшнику у кількості 100 тонн, ціна договору 260 000 грн.), наказу № КБ-00346 від 29 жовтня 2009 року на переоформлення хлібопродуктів з ТОВ "КХП"на ТОВ "Кернел-Трейд", видаткової накладної № КБ-0000259 від 29 жовтня 2009 року (товар -соняшник у кількості 63,088 тонн за ціною 164 028 грн. 80 коп.); договору поставки № П-7219/6/9 від 10 листопада 2009 року ( щодо поставки кукурудзи у кількості 220 тонн, ціна договору 250 800 грн.), складської квитанції № 9766 від 12 листопада 2009 року (щодо переоформлення кукурудзи у кількості 53,481 тонна з ТОВ "КХП"на ТОВ "Кернел-Трейд"), наказу № КБ-00409 від 12 листопада 2009 року на переоформлення хлібопродуктів з ТОВ "КХП"на ТОВ "Кернел-Трейд", видаткової накладної № КБ-0000285 від 12 листопада 2009 року (товар -кукурудза у кількості 53,481 тонна за ціною 60 968 грн. 34 коп.); договору поставки № П-7122/6/10 від 04 листопада 2009 року (щодо поставки пшениці фуражної у кількості 25 тонн, ціна договору 25 975 грн.), наказу № КБ-00378 від 05 листопада 2009 року на переоформлення хлібопродуктів з ТОВ "КХП"на ТОВ "Кернел-Трейд", видаткової накладної № КБ-0000273 від 05 листопада 2009 року (товар -пшениця 5 класу у кількості 24,382 тони за ціною 25 332 грн. 90 коп.); договору поставки № П-7107/6/10від 04 листопада 2009 року ( щодо поставки соняшнику у кількості 2 тони, ціна договору 5 000 грн.), видаткової накладної № КБ-0000272 від 05 листопада 2009 року (товар -соняшник у кількості 2 тони за ціною 5 000 грн.), наказу № КБ-00382 від 05 листопада 2009 року на переоформлення хлібопродуктів з ТОВ "КХП"на ТОВ "Кернел-Трейд", складської квитанції на зерно № 9688 від 05 листопада 2009 року (щодо переоформлення соняшнику у кількості 2 тони з ТОВ "КХП"на ТОВ "Кернел-Трейд"); договору поставки № П-7227/6/10 від 10 листопада 2009 року (щодо поставки ріпаку у кількості 60 тонн, ціна договору 172 800 грн.), складської квитанції на зерно № 9721 від 09 листопада 2009 року (щодо переоформлення ріпаку у кількості 52,372 тони з ТОВ "КХП"на ТОВ "Кернел-Трейд"), видаткової накладної № КБ-0000277 від 10 листопада 2009 року (товар -ріпак у кількості 52,372 тони за ціною 150 831 грн. 36 коп.); договору поставки № П-7217/6/10 від 09 листопада 2009 року (щодо поставки соняшнику у кількості 17,5 тонн, ціна договору 43 750 грн.), видаткової накладної № КБ-0000276 від 09 листопада 2009 року (товар -соняшник у кількості 17,5 тонн за ціною 43 750 грн.).

Також позивач на підтвердження реальності операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК - Агрос"надав суду копії наступних документів:

- договір поставки № 163 від 29 липня 2010 року (щодо поставки пшениці 3 класу у кількості 40 тонн, ціна договору 57 720 грн.). На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "ТК-Агрос"видало видаткову накладну № 300701 від 30 липня 2010 року та податкову накладну № 300701 від 30 липня 2010 року, в яких, зокрема, зазначено товар -пшениця 3 класу у кількості 37,883 тони за ціною 45 554 грн. 31 коп., копії яких містяться в матеріалах справи. Як зазначив позивач у своїх письмових поясненнях від 03 листопада 2011 року вказане зерно було завезено на склад ТОВ "КХП "ОСОБА_18, на підтвердження чого надав копії договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № 27 від 13 липня 2010 року, складської квитанції № 10531 від 28 липня 2010 року про прийняття на зберігання зерновим складом ТОВ "КХП"від ОСОБА_18 пшениці 3 класу у кількості 37,923 тони, заяви ОСОБА_18 від 30 липня 2010 року про переоформлення пшениці 3 класу у кількості 38 тонн на ТОВ "ТК-Агрос", наказу № КБ-00259 від 30 липня 2010 року про переоформлення хлібопродуктів з ОСОБА_18 на ТОВ "ТК-Агрос", складської квитанції № 10549 від 30 липня 2010 року про прийняття на зберігання від ТОВ "ТК-Агрос"зерна.

Документів щодо транспортування зерна від ОСОБА_18 позивачем надано не було.

- договір поставки № 164 від 29 липня 2010 року (щодо поставки пшениці 5 класу у кількості 30 тонн, ціна договору 39 600 грн.). На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "ТК-Агрос"видало видаткову накладну № 300701 від 30 липня 2010 року та податкову накладну № 300701 від 30 липня 2010 року, в яких, зокрема, зазначено товар -пшениця 5 класу у кількості 26,894 тони за ціною 29 583 грн. 40 коп. /том 3 -а. с. 17-18/. Як зазначив позивач у своїх письмових поясненнях від 03 листопада 2011 року вказане зерно було завезено на склад ТОВ "КХП "ОСОБА_8, на підтвердження чого надав копії договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № 33 від 16 липня 2010 року, складської квитанції № 10314 від 16 липня 2010 року про прийняття на зберігання зерновим складом ТОВ "КХП"від ОСОБА_8 пшениці 5 класу у кількості 26,909 тони, заяви ОСОБА_8 від 30 липня 2010 року про переоформлення пшениці 5 класу у кількості 30 тонн на ТОВ "ТК-Агрос", наказу № КБ-00257 від 30 липня 2010 року про переоформлення хлібопродуктів з ОСОБА_8 на ТОВ "ТК-Агрос", складської квитанції № 10545 від 30 липня 2010 року про прийняття на зберігання від ТОВ "ТК-Агрос"зерна.

Інших документів на підтвердження транспортування зерна від ОСОБА_8 позивачем надано не було.

- договір поставки № 156 від 28 липня 2010 року (щодо поставки пшениці 3 класу у кількості 28,038 тонн, ціна договору 40 458 грн. 83 коп.). На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "ТК-Агрос"видало видаткову накладну № 280701 від 28 липня 2010 року та податкову накладну № 280701 від 28 липня 2010 року, в яких зазначено товар -пшениця 3 класу у кількості 28,038 тони за ціною 40 458 грн. 84 коп. /том 3 -а. с. 71-72/. Доказів завезення вказаного зерна позивачем надано не було. Як на підставу придбання вказаного товару позивач посилався лише на документи щодо переоформлення товару -пшениці 3 класу у кількості 28,038 тонн з ТОВ "ТК-Агрос"на ТОВ "КХП", а саме: складську квитанцію на зерно № 10363 від 18 липня 2010 року щодо прийняття на зберігання від ТОВ "ТК-Агрос"пшениці 3 класу у кількості 28,050 тонн, заяву ТОВ "ТК-Агрос"від 28 липня 2010 року про переоформлення вказаного товару на ТОВ "КХП", наказу № КБ-00241 від 28 липня 2010 року на переоформлення хлібопродуктів.

Документів щодо транспортування зерна від ТОВ "ТК-Агрос"позивачем надано не було.

- договір поставки № 143 від 20 липня 2010 року (щодо поставки ріпаку у кількості 4 тони, ціна договору 13 076 грн.). На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "ТК-Агрос"видало видаткову накладну № 200701 від 20 липня 2010 року та податкову накладну № 200701 від 20 липня 2010 року, в яких зазначено товар -ріпак у кількості 3,416 тонн за ціною 11 166 грн. 90 коп. /том 3 -а. с. 84-85/. Доказів завезення вказаного зерна позивачем надано не було. Як на підставу придбання вказаного товару позивач посилався лише на документи щодо переоформлення товару -ріпаку у кількості 3,416 тонн з ТОВ "ТК-Агрос"на ТОВ "КХП", а саме: складську квитанцію на зерно № 10251 від 14 липня 2010 року щодо прийняття на зберігання від ТОВ "ТК-Агрос"ріпаку у кількості 3,426 тонн, заяву ТОВ "ТК-Агрос"від 20 липня 2010 року про переоформлення вказаного товару на ТОВ "КХП", наказу № КБ-00193 від 20 липня 2010 року на переоформлення хлібопродуктів.

Інших документів на підтвердження транспортування зерна від ТОВ "ТК-Агрос"позивачем надано не було.

- договір поставки № 123 від 12 липня 2010 року (щодо поставки ріпаку у кількості 62 тони, ціна договору 180 978 грн.). На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "ТК-Агрос"видало видаткову накладну № 120701 від 12 липня 2010 року та податкову накладну № 120701 від 12 липня 2010 року, в яких зазначено товар -ріпак у кількості 61,434 тонн за ціною 179 325 грн. 84 коп. /том 3 -а. с. 97-98/. Як зазначив позивач у своїх письмових поясненнях від 03 листопада 2011 року вказане зерно було завезено на склад ТОВ "КХП"ТОВ "ТК-Агрос", на підтвердження чого надав копії договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № 19 від 01 липня 2010 року, складських квитанцій № 10115 від 08 липня 2010 року, № 10136 від 09 липня 2010 року, № 10159 та № 10164 від 10 липня 2010 року про прийняття на зберігання зерновим складом ТОВ "КХП"від ТОВ "ТК-Агрос"ріпаку в загальній кількості 61,467 тонн, заяви ТОВ "ТК-Агрос"від 11 липня 2010 року про переоформлення ріпаку у кількості 62 тони на ТОВ "КХП", наказу № КБ-00179 від 12 липня 2010 року про переоформлення хлібопродуктів з ТОВ "ТК-Агрос"на ТОВ "КХП", складської квитанції № 10196 від 12 липня 2010 року про прийняття на зберігання від ТОВ "КХП"зерна, переоформленого від ТОВ "ТК-Агрос".

Інших документів на підтвердження транспортування зерна від ТОВ "ТК-Агрос"позивачем надано не було.

Позивач на підтвердження реальності операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-промислова група "Євростандарт"надав суду копії наступних документів:

- договір поставки № 376 від 07 жовтня 2009 року (щодо поставки пшениці 3 класу у кількості 2 213 тонн, ціна договору 1 881 105 грн.). На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "ВПГ "Євростандарт"видало податкову накладну № 0053 від 07 жовтня 2009 року, в яких зазначено товар -пшениця 3 класу у кількості 2,213 тонн за ціною 1 881 грн. 05 коп. /том 3 -а. с. 48/. Як зазначив позивач у своїх письмових поясненнях від 03 листопада 2011 року вказане зерно було завезено на склад ТОВ "КХП"ОСОБА_20, на підтвердження чого надав копії договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № 36 від 20 липня 2009 року, складської квитанції № 8327 від 21 липня 2009 року про прийняття на зберігання зерновим складом ТОВ "КХП"від ОСОБА_20 пшениці 3 класу в загальній кількості 5,587 тонн, заяви ОСОБА_20 від 07 жовтня 2009 року про переоформлення пшениці 3 класу у кількості 5,584 тонн на ТОВ "ВПГ "Євростандарт", наказу № КБ-00298 від 07 жовтня 2009 року про переоформлення хлібопродуктів з ОСОБА_20 на ТОВ "ВПГ "Євростандарт".

Документів щодо транспортування зерна від ОСОБА_20 та щодо переоформлення товару з ТОВ "ВПГ "Євростандарт"на ТОВ "КХП"позивачем надано не було.

Доказів подальшого використання придбаного товару у господарській діяльності позивачем надано не було.

- договір поставки № 383 від 14 жовтня 2009 року (щодо поставки пшениці 6 класу у кількості 10 тонн, ціна договору 9 590 грн.). На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "ВПГ "Євростандарт"видало податкову накладну № 0054 від 14 жовтня 2009 року, в яких зазначено товар -пшениця 6 класу у кількості 10 тонн за ціною 9 590 грн. /том 3 -а. с. 132/. Як зазначив позивач у своїх письмових поясненнях від 03 листопада 2011 року вказане зерно було завезено на склад ТОВ "КХП "ОСОБА_14, на підтвердження чого надав копії складської квитанції № 8612 від 01 серпня 2009 року про прийняття на зберігання зерновим складом ТОВ "КХП"від ОСОБА_14 пшениці 6 класу в загальній кількості 13,620 тонн, заяви ОСОБА_14 від 14 жовтня 2009 року про переоформлення пшениці у кількості 10 тонн на ТОВ "ВПГ "Євростандарт", наказу № КБ-00318 від 14 жовтня 2009 року про переоформлення хлібопродуктів з ОСОБА_14 на ТОВ "ВПГ "Євростандарт".

Документів щодо транспортування зерна від ОСОБА_14 та щодо переоформлення товару з ТОВ "ВПГ "Євростандарт"на ТОВ "КХП"позивачем надано не було.

Доказів подальшого використання придбаного товару у господарській діяльності позивачем надано не було.

- договір поставки № 384 від 14 жовтня 2009 року (щодо поставки соняшнику у кількості 60 тонн, ціна договору 138 000 грн.). На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "ВПГ "Євростандарт"видало податкову накладну № 0055 від 14 жовтня 2009 року, в яких зазначено товар -соняшник у кількості 56,588 тонн за ціною 130 152 грн. 40 коп. /том 3 -а. с. 140/. Як зазначив позивач у своїх письмових поясненнях від 03 листопада 2011 року вказане зерно було завезено на склад ТОВ "КХП "ОСОБА_23, на підтвердження чого надав копії накладної б/н від 10 жовтня 2009 року (завезено соняшнику у кількості 1,030 тонн), видана картка аналізу зерна № 1161 від 10 жовтня 2009 року, укладено між ТОВ "КХП"та ОСОБА_22 договір складського зберігання продукції № 110 від 27 жовтня 2009 року, складської квитанції № 9405 від 10 жовтня 2009 року про прийняття на зберігання зерновим складом ТОВ "КХП"від ОСОБА_23 соняшнику у кількості 1,030 тонн, заяви ОСОБА_23 від 14 жовтня 2009 року про переоформлення пшениці у кількості 10 тонн на ТОВ "ВПГ "Євростандарт", наказу № КБ-00317 від 14 жовтня 2009 року про переоформлення хлібопродуктів з ОСОБА_23 на ТОВ "ВПГ "Євростандарт".

Інших документів щодо транспортування зерна від ОСОБА_23 та щодо переоформлення товару з ТОВ "ВПГ "Євростандарт"на ТОВ "КХП"позивачем надано не було.

- договір поставки № 392 від 19 жовтня 2009 року (щодо поставки соняшнику у кількості 70 тонн, ціна договору 164 500 грн.). На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "ВПГ "Євростандарт"видало податкову накладну № 0056 від 19 жовтня 2009 року, в яких зазначено товар -соняшник у кількості 69,203 тонн за ціною 162 627 грн. 05 коп. /том 5 -а. с. 27/. Як вбачається з матеріалів справи вказане зерно було оформлено на складі ТОВ "КХП"як власне зерно позивача, що підтверджується копіями складських квитанцій 9488 від 16 жовтня 2009 року, № 9474 від 15 жовтня 2009 року, № 9498 від 17 жовтня 2009 року.

Інших документів щодо транспортування зерна на склад ТОВ "КХП"позивачем надано не було.

У своїх поясненнях позивач зазначив, що придбаний товар за договорами № 384 та № 392 використовувався у господарській діяльності, а саме: був реалізований Товариству з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", на підтвердження чого надав копії договору поставки П-6803/6/10 від 19 жовтня 2009 року (щодо поставки соняшнику у кількості 300 тонн, ціна договору 705 000 грн.), видаткової накладної № КБ-0000252 від 19 жовтня 2009 року (товар - соняшник у кількості 69,203 тони за ціною 162 627 грн. 05 коп.), наказу № КБ-00323 від 19 жовтня 2009 року на переоформлення хлібопродуктів з ТОВ "КХП"на ТОВ "Кернел-Трейд", податкової накладної № 2 від 12 липня 2010 року, виданої ТОВ "КХП".

- договір поставки № 394 від 27 жовтня 2009 року (щодо поставки соняшнику у кількості 56,683 тонн, ціна договору 141 707 грн. 50 коп.). На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "ВПГ "Євростандарт"видало податкову накладну № 0057 від 27 жовтня 2009 року, в яких зазначено товар -соняшник у кількості 56,683 тонн за ціною 141 707 грн. 50 коп. /том 5 -а. с. 40/. Як зазначив позивач у своїх письмових поясненнях від 03 листопада 2011 року вказане зерно було завезено на склад ТОВ "КХП"ТОВ "ВПГ "Євростандарт", на підтвердження чого надав копії накладних № 112 від 27 жовтня 2009 року (завезено соняшнику у кількості 16,780 тонн), № 115 від 27 жовтня 2009 року (завезено соняшнику у кількості 15,350 тонн), № 118 від 27 жовтня 2009 року (завезено соняшнику у кількості 14,540 тонн), № 87 від 26 жовтня 2009 року (завезено соняшнику у кількості 15,830 тонн), № 93 від 26 жовтня 2009 року (завезено соняшнику у кількості 14,690 тонн), № 98 від 26 жовтня 2009 року (завезено соняшнику у кількості 13,580 тонн), видані картки аналізу зерна № 1292 від 26 жовтня 2009 року, № 1300 від 27 жовтня 2009 року. Позивачем надано також копії складських квитанцій № 9561 від 25 жовтня 2009 року (щодо зберігання соняшнику у кількості 16,268 тонн), № 9523 від 19 жовтня 2009 року (щодо зберігання соняшнику у кількості 22,436 тонн), № 9548 від 23 жовтня 2009 року (щодо зберігання соняшнику у кількості 18,071 тонн) /том 5 -а. с. 42-43/, проте жодних доказів його транспортування на склад ТОВ "КХП"позивачем надано не було.

Інших документів щодо транспортування зерна від ТОВ "ВПГ "Євростандарт"та щодо переоформлення товару з ТОВ "ВПГ "Євростандарт"на ТОВ "КХП"позивачем надано не було.

У своїх поясненнях позивач зазначив, що придбаний товар використовувався у господарській діяльності, а саме: був реалізований Товариству з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", на підтвердження чого надав копії договору поставки П-6904/6/10 від 27 жовтня 2009 року (щодо поставки соняшнику у кількості 240 тонн, ціна договору 600 000 грн.), видаткової накладної № КБ-0000256 від 27 жовтня 2009 року (товар -соняшник у кількості 56,683 тони за ціною 141 707 грн. 50 коп.), наказу № КБ-00335 від 27 жовтня 2009 року на переоформлення хлібопродуктів з ТОВ "КХП"на ТОВ "Кернел-Трейд".

- договір поставки № 396 від 28 жовтня 2009 року (щодо поставки кукурудзи у кількості 23,430 тонн, ціна договору 26 475 грн. 90 коп.). На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "ВПГ "Євростандарт"видало податкову накладну № 0059 від 28 жовтня 2009 року, в яких зазначено товар -кукурудза у кількості 23,43 тони за ціною 26 475 грн. 90 коп. /том 5 -а. с. 58/. Як зазначив позивач у своїх письмових поясненнях від 03 листопада 2011 року вказане зерно було завезено на склад ТОВ "КХП"ТОВ "ВПГ "Євростандарт", на підтвердження чого надав копії накладної № 26 від 27 жовтня 2009 року (завезено кукурудзи у кількості 30,520 тонн), видана картка аналізу зерна № 1304 від 27 жовтня 2009 року, складської квитанції на зерно № 9578 від 27 жовтня 2009 року щодо приймання на зберігання від ТОВ "ВПГ "Євростандарт"кукурудзи у кількості 23,453 тони, заяви ТОВ "ВПГ "Євростандарт"від 28 жовтня 2009 року про переоформлення на ТОВ "КХП"кукурудзи у кількості 25 тонн, наказу № КБ-00339 від 28 жовтня 2009 року на переоформлення хлібопродуктів з ТОВ "ВПГ "Євростандарт"на ТОВ "КХП", складської квитанції на зерно № 9592 від 28 жовтня 2009 року щодо прийняття на зберігання від ТОВ "КХП"кукурудзи у кількості 23,43 тонн, переоформленої від ТОВ "ВПГ "Євростандарт".

Інших документів щодо транспортування зерна від ТОВ "ВПГ "Євростандарт"склад ТОВ "КХП"позивачем надано не було.

У своїх поясненнях позивач зазначив, що придбаний товар використовувався у господарській діяльності, а саме: був реалізований Товариству з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", на підтвердження чого надав копії договору поставки П-6905/6/10 від 27 жовтня 2009 року (щодо поставки кукурудзи у кількості 560 тонн, ціна договору 632 800 грн.), видаткової накладної № КБ-0000258 від 28 жовтня 2009 року (товар -кукурудза у кількості 23,43 тони за ціною 26 475 грн. 90 коп.), наказу № КБ-00340 від 28 жовтня 2009 року на переоформлення хлібопродуктів з ТОВ "КХП"на ТОВ "Кернел-Трейд", складської квитанції на зерно № 9593 від 28 жовтня 2009 року.

- договір поставки № 405 від 04 листопада 2009 року (щодо поставки кукурудзи у кількості 201,694 тонн, ціна договору 231 948 грн. 10 коп.). На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "ВПГ "Євростандарт"видало податкову накладну № 0062 від 04 листопада 2009 року, в якій зазначено товар -кукурудза у кількості 201,694 тони за ціною 231 948 грн. 10 коп. /том 5 -а. с. 78/. Як на підставу придбання вказаного товару позивач посилався на документи щодо переоформлення товару кукурудзи у кількості 201,694 тонн від ТОВ "ВПГ "Євростандарт", на підтвердження чого надав копії складської квитанції на зерно № 9672 від 04 листопада 2009 року щодо приймання на зберігання від ТОВ "КХП"кукурудзи у кількості 201,694 тонн, переоформленої від ТОВ "ВПГ "Євростандарт".

Інших документів щодо транспортування та переоформлення зерна від ТОВ "ВПГ "Євростандарт"на ТОВ "КХП"позивачем надано не було.

У своїх поясненнях позивач зазначив, що придбаний товар використовувався у господарській діяльності, а саме: був реалізований Товариству з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", на підтвердження чого надав копії договору поставки П-7102/6/10 від 04 листопада 2009 року (щодо поставки кукурудзи у кількості 201,694 тонн, ціна договору 231 948 грн. 10 коп.), видаткової накладної № КБ-0000265 від 04 листопада 2009 року (товар -кукурудза у кількості 201,694 тони за ціною 231 948 грн. 10 коп.), наказу № КБ-00374 від 04 листопада 2009 року на переоформлення хлібопродуктів з ТОВ "КХП"на ТОВ "Кернел-Трейд", складської квитанції на зерно № 9673 від 04 листопада 2009 року.

- договір поставки № 401 від 02 листопада 2009 року (щодо поставки кукурудзи у кількості 60 тонн, ціна договору 66 600 грн.). На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "ВПГ "Євростандарт"видало податкову накладну № 0061 від 03 листопада 2009 року, в якій зазначено товар -кукурудза у кількості 54,521 тони за ціною 60 518 грн. 31 коп. /том 5 -а. с. 87/. Як зазначив позивач у своїх письмових поясненнях від 03 листопада 2011 року вказане зерно було завезено на склад ТОВ "КХП"ТОВ "ВПГ "Євростандарт", на підтвердження чого надав копії накладних № 207 від 03 листопада 2009 року (завезено кукурудзи у кількості 30,870 тонн), № 212 від 03 листопада 2009 року (завезено кукурудзи у кількості 24,560 тонн), № 198 від 03 листопада 2009 року (завезено кукурудзи у кількості 28,810 тонн), № 193 від 03 листопада 2009 року (завезено кукурудзи у кількості 28,190 тонн), № 203 від 03 листопада 2009 року (завезено кукурудзи у кількості 27,640 тонн), № 167 від 02 листопада 2009 року (завезено кукурудзи у кількості 28,320 тонн), № 174 від 02 листопада 2009 року (завезено кукурудзи у кількості 27,420 тонн), № 163 від 02 листопада 2009 року (завезено кукурудзи у кількості 28,080 тонн), № 171 від 02 листопада 2009 року (завезено кукурудзи у кількості 31,980 тонн), № 182 від 02 листопада 2009 року (завезено кукурудзи у кількості 25,350 тонн), видані картки аналізу зерна № 1347 від 02 листопада 2009 року, № 1357 від 03 листопада 2009 року, складської квитанції на зерно № 9636 від 03 листопада 2009 року щодо приймання на зберігання від ТОВ "КХП"кукурудзи у кількості 54,521 тонн, переоформленої від ТОВ "ВПГ "Євростандарт".

Інших документів щодо транспортування зерна від ТОВ "ВПГ "Євростандарт"на склад ТОВ "КХП"позивачем надано не було.

У своїх поясненнях позивач зазначив, що придбаний товар використовувався у господарській діяльності, а саме: був реалізований Товариству з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", на підтвердження чого надав копії договору поставки П-7078/6/10 від 02 листопада 2009 року (щодо поставки кукурудзи у кількості 250 тонн, ціна договору 277 500 грн.), видаткової накладної № КБ-0000263 від 03 листопада 2009 року (товар -кукурудза у кількості 246,394 тони за ціною 273 497 грн. 34 коп.), наказу № КБ-00359 від 03 листопада 2009 року на переоформлення хлібопродуктів з ТОВ "КХП"на ТОВ "Кернел-Трейд", складської квитанції на зерно № 9638 від 03 листопада 2009 року, договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № 10 від 26 червня 2009 року.

Відповідачем та позивачем не заперечується також той факт, що оплата послуг щодо постачання товару була виконання в повному об'ємі через розрахунковий рахунок відповідно платіжних доручень на суму 311 600 грн. 74 коп. та шляхом взаємозаліку - 9 844 грн. 95 коп. Заборгованість за вказаними договорами відсутня, що підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів зазначає, що позивач не надав доказів на підтвердження фактичного перевезення продукції ТОВ "ТК-Агрос", ПП "Трансагроресурс", ТОВ "ВПГ "Євростандарт", а саме товарно-транспортних накладних та дорожніх листів. Відсутність даних документів представник позивача пояснив тим, що за договорами поставки передано продукцію, яка попередньо знаходилася на зберіганні у позивача згідно договорів складського зберігання сільськогосподарської продукції, копії яких містяться в матеріалах справи, укладених з ТОВ "ТК-Агрос", ПП "Трансагроресурс", ТОВ "ВПГ "Євростандарт". Також, позивачем зазначено, що частина товару перебувала на складі ТОВ "КХП"і, в подальшому, була переоформлена з фізичних осіб на контрагентів позивача, у яких ТОВ "КХП"безпосередньо придбавалось зерно. На підтвердження вказаної обставини позивачем надано копії накладних, які містяться в матеріалах справи.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Процедура ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки (далі - зерно) на елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних, борошномельних і комбікормових підприємствах (далі - підприємства) незалежно від їх форм власності встановлена Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затверджена наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 р. № 661 (надалі - Інструкція № 661).

Відтак, вимоги зазначеної Інструкція є обов'язковими для позивача.

Відповідно до пункту 2.7 Інструкції № 661 при доставці зерна автомобільним транспортом поклажодавця товарно-транспортні накладні виписуються ним на кожну партію в трьох примірниках, з яких перший примірник залишається на підприємстві, другий і третій примірники повертаються власнику. При перевезенні зерна поклажодавця автомашинами транспортного перевізника на підставі договору товарно-транспортна накладна виписується в чотирьох примірниках, з яких перший примірник залишається на підприємстві, другий примірник повертається поклажодавцю, третій і четвертий примірники направляються через водія перевізника для розрахунків з клієнтом за доставку вантажу згідно з договором (наказ Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за N 128/2568).

Пунктом 2.8 Інструкції № 661 передбачено, що у разі доставки зерна без товарно-транспортної накладної підприємство складає у присутності представника поклажодавця акт, у якому вказуються такі дані: найменування поклажодавця, номер автомашини, вид зерна, установлена маса вантажу і вид надходження. Акт є підставою для оприбуткування зерна. Акт підписується вагарем, представником поклажодавця та матеріально відповідальною особою підприємства.

Однак, позивачем не надано товарно-транспортних накладних, необхідність складення яких передбачено Інструкцією № 661 або актів, оформлених відповідно до вимог п. 2.8 Інструкції № 661.

Відтак, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази відвантаження та перевезення (товарно-транспорті накладні, подорожні листи та інше) від ТОВ "ТК-Агрос", ПП "Трансагроресурс", ТОВ "ВПГ "Євростандарт"або інших осіб продукції, яка за твердженням позивача у подальшому була передана позивачу у власність на підставі договорів поставки, а також відсутні встановлені законодавством України підстави для оприбуткування зерна позивачем згідно договорів постачання, копії яких містяться в матеріалах справи. На зазначену обставину посилався і відповідач в акті перевірки.

При цьому, надані позивачем до суду копії накладних, за якими, за твердженням позивача, здійснювалося приймання продукції на Зерновому складі, виписані різними фізичними особами, прізвища яких без ініціалів вказані у лівому верхньому кутку накладних у графі "Постачальник".

Копії накладних не містять відомостей про місце їх складення та підставу складення, на деяких копіях накладних відсутня дата їх складання. Відповідно до зазначених накладних не має можливості встановити фактичне автотранспортне підприємство, що здійснювало перевезення, відсутнє найменування та реєстраційний номер транспортного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані копії накладних не відповідають вимогам, які встановлені для первинних бухгалтерських документів Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не підтверджують факт отримання позивачем зернових культур від ТОВ "ТК-Агрос", ПП "Трансагроресурс", ТОВ "ВПГ "Євростандарт".

Позивач в апеляційній скарзі зазначав, що поставка товару здійснювалася продавцями ТОВ "ТК-Агрос", ПП "Трансагроресурс", ТОВ "ВПГ "Євростандарт", а також фізичними особами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_23, фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази здійснення відвантаження та перевезення товарно-матеріальних цінностей ТОВ "ТК-Агрос", ПП "Трансагроресурс", ТОВ "ВПГ "Євростандарт", а також фізичними особами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_23, фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, а отже і суми, сплачені за придбані товари чи послуги, не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи придбані сільськогосподарські товари в подальшому були реалізовані позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд"за ціною придбання.

В письмових поясненнях позивач зазначив, що прийняв рішення реалізувати товар за ціною придбання (але в будь-якому разі не нижче придбання) керуючись економічною ситуацією на момент реалізації, потребою на дану продукцію на ринку, а також з метою уникнення отримання збитків.

Колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові відносини з приводу зберігання зерна унормовані, зокрема, Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні". Так, статтею 1 вказаного Закону визначено поняття "зберігання зерна", як комплексу заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.

Також, вказаним Законом передбачено, що суб'єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства), суб'єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах, та інші суб'єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна.

Суб'єкти зберігання зерна відповідно до укладених договорів складського зберігання із суб'єктами ринку зерна гарантують забезпечення якості та дотримання нормативів природних втрат зерна протягом терміну його зберігання (стаття 7 Закону). Зерновий склад зобов'язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання (стаття 24 Закону). Зерновий склад повинен застрахувати зерно, прийняте на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, від ризиків випадкової загибелі, пошкодження або втрати за рахунок коштів поклажодавця (стаття 37 Закону).

З системного аналізу вказаних норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач -ТОВ "Кобеляки хлібопродукт"- після придбання сільськогосподарських товарів (зерна) є одночасно і суб'єктом зберігання зерна і поклажодавцем, і в будь-якому випадку несе витрати по прийманню, доробці, зберіганні та відвантаженні зерна. Тобто, реалізовуючи продукцію ТОВ "Кернел-Трейд"за ціною придбання позивач не лише отримує прибутку за вказаними операціями, а і несе збитки.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною та суттєвою.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткуванню прибутку підприємств" під господарською діяльністю слід розуміти -будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає, що підприємство -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Матеріали справи свідчать, що фінансово-господарські операції ТОВ "Кобеляки хлібопродукт"з купівлі та подальшої реалізації товарів було проведено в один і той же день та за ціною продажу товарно-матеріальних цінностей, яка дорівнює ціні придбання, тобто без наміру отримання прибутку, а також придбання товарів у посередників ТОВ "ТК-Агрос", ПП "Трансагроресурс", ТОВ "ВПГ "Євростандарт"за наявності прямих контактів з виробниками сільськогосподарської продукції, а саме: фізичними особами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_23, фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2, оскільки, товар -зерно, було завезено на склад ТОВ "КХП", а надалі, шляхом неодноразового переоформлення з фізичних осіб на юридичні особи продано позивачу.

Тобто вказані операції було проведено без наміру отримання прибутку, а з урахуванням витрат на збереження зерна та з огляду на наявні у справі докази, і є підстави вважати збитковими. Позивачем іншого під час розгляду справи з посиланням на належні та допустимі докази доведено не було.

Таким чином, оскільки позивач не подав до суду доказів перевищення загальної суми доходу від придбаного зерна на загальною сумою витрат, понесених у зв'язку з придбанням та збереженням цього товару, не надав до суду жодних доказів наявності об'єктивно існуючих економічних чинників, в силу яких ТОВ "Кобеляки хлібопродукт"було змушено організовувати діяльність саме на таких умовах, економічної доцільності реалізації продукції за ціною придбання, колегія суддів вважає обґрунтованим та вірним висновок суду першої інстанції про безтоварність господарської операції з придбання у ТОВ "ТК-Агрос", ПП "Трансагроресурс", ТОВ "ВПГ "Євростандарт"товарно-матеріальних цінностей згідно вищевказаних договорів, що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту на суму 393 701 грн. по господарській операціям з ТОВ "ТК-Агрос", ПП "Трансагроресурс", ТОВ "ВПГ "Євростандарт", оскільки правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту, сплачених у ціні товарно-матеріальних цінностей, можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку, а також отримання майнової вигоди позивачем та контрагентами позивача шляхом зменшення бази оподаткування з ПДВ.

Згідно акту перевірки та апеляційної скарги відповідача збільшення позивачу податкового зобов`язання з ПДВ, зокрема, у сумі 28 008 грн. 75 коп. (22 407 грн. за основним платежем та 5 601 грн. 75 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями) податковий орган обґрунтовував сумнівністю господарських операцій між позивачем та Приватним підприємством "Мега-Мікс"(код ЄДРПОУ 36496260), з тих підстав, що контрагент позивача ПП "Мега-Мікс", якому перераховані відповідні суми податку на додану вартість, і який повинен був сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України, відповідного податку до бюджету не сплатило, що свідчить, на думку відповідача, про невідповідність вимогам чинного на момент виникнення правовідносин законодавства всіх податкових накладних, виданих у відповідних періодах. Також, відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів у ПП "Мега-Мікс", оскільки вказані товари не призначались, на думку відповідача, для використання у господарській діяльності позивача.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП "Мега-Мікс"укладено договір № 21/4 від 26 квітня 2010 року, відповідно до якого ПП "Мега-Мікс"(постачальник) зобов'язується поставити, а ТОВ"КХП"(покупець) прийняти та оплатити продукцію, визначену специфікацією, а саме: стрічка конвеєрна БКНЛ-65 2*0, 600*3 у кількості 480 погонних метрів та стрічка конвеєрна БКНЛ-65 2*0, 650*4 у кількості 288 погонних метрів на загальну суму 136 713 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ 22 785 грн. 60 коп.

За даними спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до основних видів діяльності ПП "Мега-Мікс"належать: "оптова торгівля будівельними матеріалами" (код КВЕД 51.53.2), "неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами" (код КВЕД 51.39.0), "оптова торгівля іншими проміжними продуктами" (код КВЕД 51.56.0), "оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням" (код КВЕД 51.87.0), "інші види оптової торгівлі" (код КВЕД 51.90.0), "консультування з питань комерційної діяльності та управління"(код КВЕД 74.14.0) / том 7, а. с. 148-150/.

На момент здійснення вказаної операції з придбання товару ПП "Мега-Мікс"було зареєстровано як юридична особа та платник податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

На підтвердження виконання вимог вказаного договору ПП "Мега-Мікс"видало накладну № 3917 від 18 травня 2010 року (товар - стрічка конвеєрна БКНЛ-65 2*0, 600*3 у кількості 471 погонний метр та стрічка конвеєрна БКНЛ-65 2*0, 650*4 у кількості 284 погонних метри на загальну суму 134 439 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ 22 406 грн. 60 коп.) та податкову накладну № 3917 від 18 травня 2010 року. Вартість товарно-матеріальних цінностей була повністю сплачена, що підтверджується платіжними дорученнями № 436 від 31 травня 2010 року, № 412 від 20 травня 2010 року, № 437 від 31 травня 2010 року /том 3 - 174-176/. Вказаний товар було списано актами № КБ-0000000243 від 29 червня 2010 року (всього на суму 38 592 грн.), № КБ-0000000245 від 29 червня 2010 року (всього на суму 24 522 грн.) та № 0000000254 від 30 червня 2010 року (всього на суму 48 919 грн.) /том 6 -а. с. 161-163/.

Як встановлено актом перевірки та не заперечується відповідачем та позивачем, транспортування товару здійснювалось за рахунок продавця відповідно виписаних товаротранспортних накладних, заборгованість по взаємовідносинам між підприємствами відсутня.

Вказані стрічки використовувались в господарській діяльності позивача, а саме: для забезпечення роботи елеватора ТОВ "КХП". Зазначена обставина представником відповідача ні в письмових поясненнях ні в судовому засіданні спростована не була.

Також відповідачем, в акті перевірки встановлено, що по питанню взаємовідносин з ПП "Мега-Мікс"в травні 2010 року є не відповідність звітних даних по податковому кредиту ТОВ "КХП"та податковому зобов'язанню ПП "Мега-Мікс". Також, відповідачем зазначено, що станом на 21 березня 2011 року ПП "Мега-Мікс"закрито та знято з обліку /том 1 -а. с. 146/.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови і операція мала реальний характер, що підтверджується матеріалами справи та первинними документами.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції позивача з ПП "Мега-Мікс"мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 22 407 грн. на підставі належним чином оформлених податкових накладних ПП "Мега-Мікс"ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість" та як наслідок, податкове повідомлення-рішення № 0000072301/1225 від 04 квітня 2011 року про нарахування зобов'язань з податку на додану вартість в частині збільшення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 22 407 грн. та пропорційно нарахованих штрафних санкцій в сумі 5 601 грн. 75 коп. винесено неправомірно, отже підлягає скасуванню в цій частині.

Як на підставу донарахування податкового зобов'язання по податковому повідомленню - рішенню № 0000072301/1225 від 07 квітня 2011 року, зокрема, на суму 169 790 грн. за основним платежем та 42 447 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями /том 1 -а. с. 168-169, том 7 -а. с. 61/ відповідач посилається на неврахування ТОВ "Кобеляки хлібопродукт"результатів перевірки в податкових деклараціях з ПДВ в наступних податкових періодах.

Вказані обставини відповідач обґрунтовував наступним.

Відповідач стверджує, що ТОВ "КХП" у декларації за лютий 2010 року № 9000563842 від 16 березня 2010 року по рядку 18.1 декларує позитивне значення в сумі 169 790 грн., але суму податку на додану вартість в зазначеній сумі в даному місяці не сплачує, оскільки користується залишком від'ємного значення (р. 26), який тягнеться з серпня 2009 року. А оскільки вказаний 26 рядок не підтверджено актом планової перевірки № 18/23-209/32207498 від 13 січня 2010 року, то сума ПДВ 169 790 грн. не врахована жодним актом і є неправомірно зменшеною сумою від'ємного значення, яке не підтверджено у минулому періоді, що перевірявся.

Однак, з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що у період з 22 лютого 2010 року по 23 березня 2010 року фахівцем Кременчуцької ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку податкової звітності з ПДВ ТОВ "Кобеляки хлібопродукт" за січень 2010 року, за результатами якої складено акт № 00012/1502/32207498 від 30 березня 2010 року.

Зі змісту даного акта, податковий ревізор-інспектор за наслідками вказаної перевірки стверджував про порушення позивачем вимог пп. 5.12.5 п. 5.12 ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 30.06.2005 року за № 702/10982; пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого платником податків занижено ПДВ за січень 2010 року на суму 1 071 418 грн.

При цьому, підставою для таких тверджень слугувало те, що ТОВ "Кобеляки хлібопродукт" при заповненні податкової декларації з ПДВ за січень 2010 року не було враховано результати планової виїзної документальної перевірки, оформлені актом від 13 січня 2010 року № 18/23-209/32207498, щодо завищення платником залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за серпень 2009 року в розмірі 3 260 389 грн.

На підставі висновку вищезазначеного акта перевірки № 00012/1502/32207498 від 30 березня 2010 року Кременчуцькою ОДПІ 14 квітня 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000231502/0/71/12, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 1 392 843 грн. 40 коп. (в т.ч. 1 071 418 грн. - за основним платежем та 321 425 грн. 40 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Однак, дане податкове повідомлення-рішення було оскаржено ТОВ "Кобеляки хлібопродукт" до суду. Так, постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 2а-6373/10/1670 від 27 травня 2011 року, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2012 року, податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 14 квітня 2010 року № 0000231502/0/71/12 - скасовано.

При цьому, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки ТОВ "Кобеляки хлібопродукт" оскаржило до суду податкове повідомлення-рішення від 22 січня 2010 року № 0000032301/0/113, яким позивачу на підставі висновків акта перевірки № 18/23-209/32207498 від 13 січня 2010 року визначено податкове зобов'язання зі сплати ПДВ в сумі 490 244 грн., то платник податків правомірно не заніс до р. 23.4 декларації з ПДВ за січень 2010 року відомості про спірну суму податкового зобов'язання.

15 жовтня 2010 року відповідачем було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ "КХП", оформлену актом № 5481/23-309/32207498, якою було встановлено порушення підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за квітень місяць 2010 року на суму 2 019 181 грн.

Зі змісту акта перевірки від 15 жовтня 2010 року № 5481/23-309/32207498 вбачається, що підставою для зменшення ТОВ "Кобеляки хлібопродукт" суми бюджетного відшкодування стало те, що у податковій декларації з ПДВ за серпень 2009 року платником податків було задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в розмірі 42 784 грн.

За результатами перевірки податковим органом 26 жовтня 2010 року було винесено податкове повідомлення -рішення № 0000112301/0/233, та 20 січня 2011 року - № 0000112301/1/2, відповідно до яких платнику податків зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2 019 181 грн.

Вказані податкові повідомлення -рішення були оскаржені позивачем до Полтавського окружного адміністративного суду (адміністративна справа № 2а-1670/5053/11). Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2012 року, позовні вимоги ТОВ "КХП" було задоволено.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено правомірність формування позивачем залишку від'ємного значення з ПДВ за серпень 2009 року в розмірі 3 260 389 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача правових підстав для декларування позитивного значення по рядку 18.1 декларації за лютий 2010 року в сумі 169 790 грн., а податкове повідомлення-рішення № 0000072301/1225 від 04 квітня 2011 року про нарахування зобов'язань з податку на додану вартість в частині збільшення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 169 790 грн. та пропорційно нарахованих штрафних санкцій в сумі 42 447 грн. 50 коп. винесено неправомірно, отже підлягає скасуванню в цій частині.

Як на підставу нарахування позивачу податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 78 305 грн. 31 коп., згідно акту перевірки та розрахунку відповідача /том 3 - а. с. 205-206/, податковий орган обґрунтовував, зокрема, неможливістю підтвердження фактичного здійснення позивачем господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК-Агрос".

Вказані операції виникли у зв'язку з укладенням позивачем договорів поставки № 163 від 29 липня 2010 року, № 164 від 29 липня 2010 року, № 156 від 28 липня 2010 року, № 143 від 20 липня 2010 року, № 123 від 12 липня 2010 року щодо поставки сільськогосподарських товарів з контрагентом ТОВ "ТК-Агрос".

Оскільки судом вже була встановлена реальність вказаних господарських операцій з підстав викладених вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Положеннями підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач діяв правомірно при нарахуванні податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 78 305 грн. 31 коп. , оскільки цей факт підтверджений матеріалами справи.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної ДПІ від 07 квітня 2011 року № 0000072301/1225 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кобеляки хлібопродукт" суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 240 246 (двісті сорок тисяч двісті сорок шість) грн. 25 копійок, у тому числі за основним платежем в сумі 192 197 (сто дев'яносто дві тисячі сто дев'яносто сім) грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 48 049 (сорок вісім тисяч сорок дев'ять) грн. 25 копійок.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 року по справі № 2а-1670/7566/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобеляки хлібопродукт", Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. по справі № 2а-1670/7566/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.


Суд	Харківський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	15.01.2013
Оприлюднено	31.01.2013
Номер документу	28958536
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-1670/7566/11

Ухвала від 11.04.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Ланченко Л.В.

Ухвала від 20.09.2011

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Р.І. Молодецький

Ухвала від 20.09.2011

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Р.І. Молодецький

Ухвала від 07.03.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Ланченко Л.В.

Ухвала від 08.02.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Ланченко Л.В.

Ухвала від 15.01.2013

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Ухвала від 14.12.2012

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Ухвала від 27.11.2012

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

Постанова від 22.10.2012

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Р.І. Молодецький

Ухвала від 23.08.2012

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

Р.І. Молодецький

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 15.01.2013 по справі 2а-1670/7566/11ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —2а-1670/7566/11

Ухвала від 15.01.2013

Ухвала
від 15.01.2013 по справі 2а-1670/7566/11
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД