Ухвала

від 11.04.2016 по справі 2а-1670/7566/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2016 року м. Київ К/800/6169/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (правонаступника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби)

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013

у справі № 2а-1670/7566/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кобеляки хлібопродукт

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 07.04.2011 №0000072301/1225 в частині збільшення грошового зобов?язання з податку на додану вартість в сумі 240246,25 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 192197 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 48049,25 грн. В решті позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2010, за наслідками якої складено акт від 21.03.2011 №1426/23-209/32207498.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств (чинного на момент вчинення спірних правовідносин), в результаті чого наростаючим підсумком за 9 місяців 2010 року занижено податку на прибуток всього у сумі 62644,25 грн. та вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість (чинного на момент вчинення спірних правовідносин), підпункту 5.12.5 пункту 5.12 статті 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість , затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 563491 грн.

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.04.2011 №0000082301/1224, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 78305,31 грн., у тому числі за основним платежем +62644,25 грн. та штрафними санкціями у розмірі 15661,06 грн. та № 0000072301/1225, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 704363,75 грн., в тому числі основний платіж +563491 грн. та штрафні (фінансові) санкції 14087275грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги платника залишені без задоволення, оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не було доведено правомірності визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 28008,75 грн. (22407 грн. за основним платежем та 5601,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) за господарськими операціями Приватним підприємством Мега-Мікс , оскільки витрати позивача підтверджені належними первинними бухгалтерськими та платіжними документами, виданими належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість, з урахуванням того, що: продукція придбавались позивачем у вказаного товариства з метою використання у власній господарській діяльності, з огляду на види діяльності, які здійснює позивач; транспортування товару здійснювалось за рахунок продавця та підтверджується товарно-транспортними накладними, вартість товарно-матеріальних цінностей повністю оплачена позивачем, шляхом безготівкових розрахунків, придбаний товар (конвеєрна стрічка) використана у власному виробництві, що підтверджується актами на списання. Невідповідність звітних даних по податковому кредиту позивача та податковому зобов?язанню ПП Мега-Мікс за травень 2010 року не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника на формування показників податкової звітності.

Судова колегія погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Щодо донарахування позивачу податкових зобов?язань з податку на додану вартість в розмірі 169790 грн. за основним платежем та 42447,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, то за доводами відповідача позивач у декларації за лютий 2010 року № 9000563842 від 16 березня 2010 року по рядку 18.1 декларує позитивне значення в сумі 169790 грн., але суму податку на додану вартість в зазначеній сумі в даному місяці не сплачує, оскільки користується залишком від'ємного значення (р. 26), який тягнеться з серпня 2009 року. Однак вказаний 26 рядок не підтверджено актом планової перевірки № 18/23-209/32207498 від 13 січня 2010 року, а тому сума ПДВ 169790 грн. не врахована жодним актом і є неправомірно зменшеною сумою від'ємного значення, яке не підтверджено у минулому періоді, що перевірявся.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, виходили з того, що відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку податкової звітності позивача за січень 2010 року, за результатами якої складено акт № 00012/1502/32207498 від 30 березня 2010 року, на підставі якого 14 квітня 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000231502/0/71/12, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1392 843,40 грн., в т.ч. 1071418 грн. - за основним платежем та 321425,40 грн. 40 коп. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 2а-6373/10/1670 від 27 травня 2011 року, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2012 року, податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 14 квітня 2010 року № 0000231502/0/71/12 скасовано.

Прийняте на підставі акта перевірки від 15 жовтня 2010 року № 5481/23-309/32207498 податкове повідомлення-рішення від 26 жовтня 2010 року № 0000112301/0/233 та від 20 січня 2011 року № 0000112301/1/2, відповідно до яких платнику податків зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2019181 грн. скасовані постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року у справі №2а-1670/5053/11, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2012 року.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для вирішення справи, та надали їм вірну правову оцінку.

Касаційна скарга відповідача заперечень щодо таких висновків судів попередніх інстанцій не містить.

Згідно ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги стосуються завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту за операціями з придбання товарно-матеріальних цінностей (зерна) у ТОВ ТК Агрос , ТОВ Євростандарт та ПП Трансагроресурс правочини з якими визнані такими, що не відбулися.

Встановлення факту безтоварності господарських операцій з придбання позивачем у ТОВ ТК-Агрос , ПП Трансагроресурс , ТОВ ВПГ Євростандарт товарно-матеріальних цінностей згідно укладених договорів, стало підставою для висновку судів попередніх інстанцій про правильність висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту на 393701 грн. та заниження податкових зобов?язань з податку на прибуток на 62644,25 грн. по господарським операціям з ТОВ ТК-Агрос , ПП Трансагроресурс , ТОВ ВПГ Євростандарт , оскільки правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту за операціями з придбання товарно-матеріальних цінностей, можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку, а також отримання майнової вигоди позивачем та контрагентами позивача шляхом зменшення бази оподаткування податком на прибуток та ПДВ.

Таким чином, зазначені в касаційній скарзі порушення знайшли своє підтвердження в рішеннях судів попередніх інстанцій, що стало підставою для висновку про правомірність прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 78305,31 грн. та протиправність податкового повідомлення-рішення про нарахування податкового зобов?язання з податку на додану вартість лише в частині донарахованої суми в розмірі 240246,25 грн.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що підстави для скасування судових рішень, з мотивів наведених в касаційній скарзі, відсутні.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун