Ухвала

від 30.01.2013 по справі 2а/0570/15272/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року справа №2а/0570/15272/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

секретар судового засідання Корадо А.А.,

за участю представників позивача Южаніної В.С., Южаніної О.М.,

представника відповідача Глуховського О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/15272/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сансара ЛТД» до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень - рішень від 25 жовтня 2012 року № 0000092244/738, №0000042240/737, № 0000032240/736,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000092244/738 від 25.10.2012 року, яким застосовані штрафні санкції в розмірі 2258 грн.; №0000042240/737 від 25.10.2012 року, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 128755,00грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 32188,75грн. та № 0000032240/736 від 25.10.2012 року, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 135192,33 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 33798,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновок податкового органу щодо нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ПП «Талліон» є безпідставним та таким, що спростовується первинними документами, які підтверджують факт реального здійснення господарської операції. Крім цього, позивач заперечує наявність перевищення ліміту каси підприємства, оскільки фактично кошти були отримані працівником підприємства, однак цей працівник помилково зазначив свій підпис в іншій графі відомостей.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції від 25 жовтня 2012 року № 0000092244/738, № 0000042240/737, № 0000032240/736.

Відповідач - Шахтарська ОДПІ Донецької області ДПС звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що до складу собівартості реалізованих товарів віднесено витрати по отриманню товарів (послуг), на підставі даних бухгалтерського обліку по первинних документах, які не відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що призвело до завищення валових витрат всього у сумі 643773 грн. А також зазначає, що у графі «підпис про одержання» відомостей про виплату грошей відсутній підпис особи, яка отримала кошти, що свідчить про перевищення ліміту каси підприємства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сансара ЛТД» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 34027341, знаходиться на податковому обліку в Шахтарській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 06800814 від 14 лютого 2006 року.

Відповідачем в період з 27.08.2012 року по 05.10.2012 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Сансара ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року. За результатами перевірки складено акт від 12.10.2012р. за №997/22-2/34027341, яким встановлені наступні порушення:

п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 135192,33 грн., у т.ч. : 1 квартал 2012 року у сумі 135192,33 грн.;

п.198.1. а) ст.198, абз.2 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010року за №2755-VI , що призвело до завищення податку на додану вартість на загальну суму 64928,3 грн., в т.ч. березень 2012 року у сумі 1287555,0 грн.;

п.2.8, п.2.9, п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 40/10320, а саме - встановлено05.04.2012 року перевишення ліміту залишку готівки у касі ТОВ «Сансара ЛТД» у розмірі 1129,31 грн..

За результатами перевірки податковим органом прийнятіподаткові повідомлення-рішення № 0000032240/736, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток у загальній сумі 168990 грн. 41 коп., у тому числі за основним платежем 135192 грн. 33 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 33798 грн. 08 коп.; № 0000042240/737, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальній сумі 160943 грн. 75 коп., у тому числі за основним платежем 128755 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 32188 грн. 75 коп.; № 0000092244/738, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2258 грн. 62 коп..

В акті перевірки зазначено, що в порушення підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат, витрати, пов'язані з придбанням вугільної продукції від контрагента ПП «Талліон» в сумі 643773 грн. у 1 кварталі 2012 року, внаслідок чого позивачем занижений податок на прибуток в сумі 135192 грн. 33 коп. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту відповідачем встановленого його завищення позивачем на суму 128755 грн. за березень 2012 року по взаємовідносинам з ПП «Талліон», що спричинило заниження податку на додану вартість за березень 2012 року в сумі 128755 грн.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Згідно з пунктом 188.1 статті 188 даного Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пункт 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Між позивачем як покупцем та ПП «Талліон» був укладений договір поставки від 1 березня 2012 року № 010302

На виконання умов даного договору ПП «Талліон» видані позивачу рахунки-фактури, видаткові накладні від 1 березня 2012 року № 2 на загальну суму 70470 грн., від 2 березня 2012 року № 15 на загальну суму 143028 грн., від 5 березня 2012 року № 26 на загальну суму 143028 грн., від 6 березня 2012 року № 34 на загальну суму 83520 грн., від 11 березня 2012 року № 68 на загальну суму 143028 грн., від 12 березня 2012 року № 82 на загальну суму 79866 грн., від 1 березня 2012 року № 1 на загальну суму 109587 грн. 60 коп., та податкові накладні від 1 березня 2012 року № 2 на загальну суму 70470 грн., в тому числі податок на додану вартість 11745 грн., від 1 березня 2012 року № 1 на загальну суму 109587 грн. 60 коп., в тому числі податок на додану вартість 18264 грн. 60 коп., від 2 березня 2012 року № 15 на загальну суму 143028 грн., в тому числі податок на додану вартість 23838 грн., від 5 березня 2012 року № 26 на загальну суму 143028 грн., в тому числі податок на додану вартість 23838 грн., від 6 березня 2012 року № 34 на загальну суму 83520 грн., в тому числі податок на додану вартість 13920 грн., від 11 березня 2012 року № 68 на загальну суму 143028 грн., в тому числі податок на додану вартість 23838 грн., від 12 березня 2012 року № 82 на загальну суму 79866 грн., в тому числі податок на додану вартість 13311 грн. Між сторонами договору підписані акти приймання-передачі вугільної продукції від 1 березня 2012 року, від 5 березня 2012 року, від 5 березня 2012 року, від 6 березня 2012 року, від 11 березня 2012 року, від 12 березня 2012 року. На перевезення товару за наведеними договором між сторонами договору оформлені товарно-транспортні накладні, копії яких долучені до матеріалів справи. Оплата відбулася у безготівковій формі, заборгованість відсутня.

Відповідачем не доведено, що відомості, які містяться в податкових накладних, а також в інших первинних документах, є недостовірними, або що зазначені документи визнані недійсними в судовому порядку.

Аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Правила ведення податкового обліку, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом МФУ від 24.05.1995р. № 88, які не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій (березень 2012 року) ПП «Талліон» знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було зареєстроване як платник податку на додану вартість (реєстрація анульована 9 вересня 2012 року).

Суд першої інстанції правильно не прийняв посилання відповідача на акт Ленінської МДПІ у м. Луганську від 13 листопада 2012 року № 918/22-808/37178781, з огляду на те, що даний акт не використовувався відповідачем під час перевірки, складення акту про наявність порушення та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, та відповідно не може свідчити про правомірність прийнятих рішень відповідачем. Крім цього, даний акт складений по факту неможливості проведення зустрічної перевірки ПП «Талліон» у зв'язку із тим, що на підприємстві відкрита ліквідаційна процедура з 17 вересня 2012 року, отже взаємовідносини даного підприємства з позивачем не перевірялися.

Контрагентом позивача сформовані податкові зобов'язання за господарськими операціями з позивачем, що підтверджується детальною інформацією по деклараціям з податку на додану вартість за березень 2012 року, наданої відповідачем.

Позивачем суду також надані письмові докази (договори,, накладні, рахунки, акти приймання-передачі вугільної продукції, посвідчення якості вугілля), які посвідчують використання у власній господарській діяльності товару, який отриманий позивачем від ПП «Талліон». Однак, дані документи не досліджувалися податковим органом під час перевірки, що свідчіть про відсутність всебічності та об'єктивності перевірки податкового органу.

Вищевказані обставини та докази спростовують висновки податкового органу щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях при придбанні товару позивачем у його контрагента.

Стосовно наявності помилок при оформленні товарно-транспортних накладних, на підставі чого в акті перевірки відповідач здійснив висновок про безпідставність формування валових витрат та податкового кредиту позивачем, судова колегія зазначає, що їх наявність чи відсутність ніяким чином не пов'язана із формуванням платником податку валових витрат та податкового кредиту відповідно до норм Податкового кодексу України та не посвідчує відсутність факту поставки.

Договірні правовідносини між позивачем та ПП «Таліон» підтверджені первинним бухгалтерськими документами та іншими документами (договір, рахунки-фактури, видаткові накладні, акти приймання-передачі продукції), які передбаченні ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Під час перевірки відповідачем також встановлено порушення позивачем пунктів 3.5, 2.8, 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 40/10320), (надалі - Положення № 637), а саме у відомості про виплату грошей № 3 за березень 2012 року у графі «підпис про одержання» відсутній підпис ОСОБА_5, підтверджуючий одержання готівкових коштів в сумі 1129 грн. 31 коп.

Згідно з пунктом 2.8 Положення № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Пункт 2.9 даного Положення передбачає, що готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами). Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Відповідно до пункту 3.5 Положення № 637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю.

Судом досліджена відомість про виплату грошей № 3 за березень 2012 року та встановлено, що дійсно в графі «підпис про одержання» відсутній підпис ОСОБА_5, однак підпис даною фізичною особою поставлений в графі «примітки». Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_5, він дійсно отримав кошти в сумі 1129 грн. 31 коп. та помилково розписався в іншій графі відомостей.

Відповідно до пункту 7.24 Положення № 637 у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що, норми даного Положення дійсно передбачають підпис одержувача коштів у відповідній графі, однак з пункту 7.24 Положення вбачається, що сума готівки додається до залишку в касі у випадку відсутності підпису одержувача у видатковій відомості, тобто взагалі відсутності підпису у відомості, а не тільки в графі «підпис про одержання», однак у спірній відомості позивача підпис фізичної особи є наявним, поряд з необхідною графою. Тобто, в даному питанні висновки відповідача щодо перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства необґрунтованими.

На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/15272/2012- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/15272/2012- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена та підписана колегією суддів 01 лютого 2013 року.

Головуючий суддя І.Д.Компанієць

Судді: В.А. Шальєва

М.В. Бишов