Ухвала

від 25.01.2013 по справі 5023/3895/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

« 23» січня 2013 р. Справа №5023/3895/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

апелянта - Вартанян Н.Н., за довіреністю №2082/9/10-215 від 20.10.2012 року;

боржника - Капустюк А.С., за довіреністю б/н від 17.09.2012 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби, м.Харків (вх.№26Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2012 року по справі №5023/3895/12,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківторг Люкс 2011», м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківторг Люкс 2011», м.Харків,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2012 року по справі №5023/3895/12 (суддя Дзюба О.А.) затверджено наданий суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс.

Затверджено реєстр з непогашеною кредиторською заборгованістю в сумі 361339,80 грн. перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Хароптторг Ексім-ЛТД».

Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківторг Люкс 2011», код 37761983, зареєстровано Харківською міською радою 02.09.2011 року за №14801020000051190, за адресою: 61017, м.Харків, вул. Сіриківська, буд.1.

Провадження у справі №5023/3895/12 припинено.

Зобов`язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.

Західна міжрайонна державна податкова інспекція м.Харкова Харківської області Державної податкової служби з ухвалою суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2012 року по справі №5023/3895/12 та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що на теперішній час, ДПІ позбавлена можливості провести позапланову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ТОВ «Харківторг Люкс 2011» податків та зборів (обов'язкових платежів).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 року апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби прийнято до провадження та призначено до розгляду.

В судовому засіданні 23.01.2013 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник боржника письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак пояснив, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, вважає, що судом були об'єктивно і повно досліджені всі матеріали справи у зв'язку з чим просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта та боржника, порадившись, дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство (ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, в силу особливостей процедури банкрутства (ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.

Учасниками провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство є сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Провадження у даній справі здійснювалося в порядку ст. 51 Закону України про банкрутство, яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення та визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

У той же час порушення права заявника апеляційної скарги - податкового органу, у тому числі позбавлення його можливості стати учасником справи про банкрутство, може мати місце лише у разі наявності у цієї особи відповідного суб'єктивного права.

Західна міжрайонна державна податкова інспекція м.Харкова в апеляційній скарзі не зазначає про наявність будь-якої податкової заборгованості боржника перед ним, а обґрунтовує вимоги апеляційної скарги лише неможливістю проведення перевірки та відсутністю боржника та ліквідатора за місцем реєстрації банкрута.

Отже, не маючи до боржника грошових вимог, Західна міжрайонна державна податкова інспекція м.Харкова не набула процесуального статусу учасника провадження у справі про банкрутство та, відповідно, не має права на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункта 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно з вимогами ст.ст. 75, 78 Податкового кодексу України, проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що 07.08.2012 року до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби було направлено заяву за формою 8-ОПП про припинення платника податків.

Таким чином, Західна міжрайонна державної податкова інспекція м.Харкова Харківської області Державної податкової служби не була позбавлена права вчасно провести перевірку банкрута щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ТОВ «Харківторг Люкс 2011» податків та зборів (обов'язкових платежів).

Колегія суддів звертає увагу на те, що норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Податкового кодексу України не містять положень про те, що затверджено ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс та ліквідація юридичної особи не може бути здійснена судом у зв'язку з необхідністю проведення позапланової документальної перевірки підприємства банкрута податковим органом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Натомість, апелянт доказів того, що оскаржувана ухала господарського суду порушує права та обов'язки скаржника до апеляційної скарги не додано.

Така правова позиція узгоджується із позицією, викладеною у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство», яка передбачає, що правом оскарження судових рішень згідно зі ст. 1 Закону наділені: сторони - кредитор (представник комітету кредиторів) і боржник (банкрут), - арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном боржника), а також у випадках, передбачених Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, права яких порушено таким рішенням. Також згідно з п. 12 вказаної Постанови визначено, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 Господарського процесуального кодексу України на підставі статей 91 та 107 Господарського процесуального кодексу України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що спір згідно поданої апеляційної скарги Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2012 року у справі №5023/3895/12 не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постановах від 16.05.2012 року у справі №5010/2174/2011-Б-23/78 , від 28.11.2012 року у справі № 5023/10603/11.

На підставі викладеного, керуючись статтями 80, 86, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.11.2012 року по справі №5023/3895/12.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Хачатрян В.С.