Рішення

від 24.01.2013 по справі 5011-13/18912-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-13/18912-2012 24.01.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт», м. Миронівка

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ Груп», м. Київ

Про стягнення 279 187,70 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Єрмоленко І.Г. - дов. від 25.09.2012р.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 279 187,70 грн. боргу посилаючись на істотне порушення відповідачем умов Договору поставки № 162 від 21.03.2012р. та розірвання його.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2012р порушено провадження у справі № 5011-13/18912-2012 та призначено судове засідання на 24.01.2013р.

21.01.2013р. через канцелярію суду представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог в сторону їх збільшення, в якій просив суд стягнути з відповідача 116 527,72 грн. попередньої оплати, 283 924,34 грн. неустойки, 12 631,66 грн. штрафу, судові витрати та розірвати Договір поставки № 162 від 21.03.2012р.

Крім того, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти.

Представники відповідача які належним чином були повідомлені про місце та час судового процесу в судове засідання не з'явилися, про причини неявки повноважних представників суду не повідомили, відзив на позов не надали, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечили.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Позичав подав заяву про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача в сумі 423 065,22 грн. з метою забезпечення позову згідно ст. 66, 67 ГПК України, яка задоволена судом частково про що винесено ухвалу.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні 24.01.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2012р. між позивачем, як покупцем та відповідачем, як постачальником було укладено Договір поставки № 162 відповідно до якого відповідач зобов'язувався поставити та передати у власність позивача обладнання, а саме: санітарний пропускник для вантажних візків HRRM, машину для миття ножів та контейнери для ножів.

07.05.2012р. сторонами була укладена Додаткова Угода № 1 до Договору поставки № 162 від 21.03.2012р.

Відповідно до п. 4.1 Додаткової Угоди №1 оплата здійснюється у порядку 50% вартості товару в рахунок попередньої оплати, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами даної угоди, на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури.

На виконання умов Договору, позивачем було перераховано відповідачу попередню оплату на підставі виставленого рахунку-фактури відповідно до платіжного доручення № 496005 від 15.05.2012р., у розмірі 116 527,72 грн. копія якого належним чином засвідчена, долучена до матеріалів справи, та приймаються судом, як належний доказ виконання позивачем договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 5 Додаткової Угоди № 1 строк поставки товару - 60 (шістдесят) календарних днів з моменту підписання сторонами даної угоди.

Таким чином, поставка товару згідно Додаткової Угоди №1 повинна була відбутися до 06.06.2012р.

Позивачем було направлено претензії від 14.06.2012р. №1981 та від 23.07.2012р. №2270, з вимогами негайного усунення порушення строків поставки товару, сплати неустойки та штрафу. Належним чином засвідчені копії квитанції та довідки про повернення з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», що підтверджують факт направлення позивачем претензій, залучені до матеріалів справи.

Вказані претензії були залишені відповідачем без відповіді та належного досудового реагування.

Відповідач умови Договору належним чином не виконав, своєчасно товар не поставив, передоплату не повернув.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач нараховує неустойку у розмірі 283 924,34 грн. за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 8.2. Договору у разі порушення постачальником строків поставки, узгоджених сторонами, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю неустойку в розмірі 0,3% від вартості недопоставленого товару за кожен день такого прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Переглянувши розрахунки неустойки за непоставлений товар, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є завищеним, а тому, за розрахунками суду загальна заборгованість відповідача складає 38 959,94 грн. (19 570,49 грн. (заборгованість за Договором поставки) + 19 389,45 грн. (заборгованість за Додатковою угодою №1)).

Відповідно до п. 8.3 Договору якщо постачальник прострочить виконання зобов'язань з поставки товару на строк понад 10 (десять) календарних днів постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю на його вимогу штраф за завдані таким простроченням збитки розмір якого визначається покупцем та постачальником у твердій сумі та складає 3% від загальної вартості товару.

Отже, на суму боргу позивач нараховує 3 % штрафу у розмірі 12 631,66 грн. (188000,00 грн. (загальна сума за договором) + 233 055,44 грн. (загальна сума за додатковою угодо)) : 3% = 12 631,66 грн.

Суд визнає вимогу позивача про стягнення штрафу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сума 168 119,32 грн. є несплаченою та підлягає стягненню (116 527,72 грн. - попередня оплата + 38 959,94 грн. - неустойка + 12 631,66 грн. - штраф).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В розумінні статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання.

Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема до них відноситься розірвання договору.

Згідно ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, вставлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідачем порушені п.п.2.1, 4.2, 7.2, 7.3, 7.5, 7.10, 8.4, 11.5. Договору поставки, претензія позивача щодо розірвання договору залишена без задоволення.

Таким чином Договір поставки №162 від 21.03.2012р. підлягає розірванню в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком суду.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язанні з розглядом справи, зокрема, сплати судового збору, то зазначені витрати відшкодовують за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 549, 612 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати Договір поставки № 162 від 21.03.2012р. укладений між ПАТ «Миронівський хлібопродукт» в особі Відокремленого Підрозділу «Птахофабрика Вінницький Броллер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТ Груп».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ Груп» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, код ЄДРПОУ 35426873) на користь Публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» (юридична адреса: 08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1; поштова адреса: 24321, м. Ладижин, Вінницька обл., вул. Хлібозаводська, 2 Б, код ЄДРПОУ 25412361 ) -з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти в розмірі - 116 527 (сто шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 72 коп. - попередньої оплати, 38 959 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 94 коп. - неустойки, 12 631 (дванадцять тисяч шістсот тридцять одну) грн. 66 коп. - штрафу, та 3 362 (три тисячі триста шістдесят дві) грн. 39 коп. - витрати по сплаті судового збору.

4. В решті позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10- денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 28 січня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук