Рішення

від 29.01.2009 по справі 24/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.09                                                                                           Справа№ 24/132

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ферозіт-Альфа”, с.Солонка Пустомитівського району Львівської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничої групи „Центробуд”, м.Львів

Про стягнення  296  522,11грн.

                                                                                                    Суддя Хабіб М.І.

                                                                                                    Секретар Савченко Ю.А.                                            

Представники:

Від позивача –Коваль А.І. - представник

Від відповідача –не з'явився

Суть спору: позов заявлено про стягнення 323 943,32грн., в т.ч. 291 062,65грн. основного боргу, 18 029,89грн. пені, 12 498,48грн. втрат від інфляції та 2 352,30грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору №145/01/08 від 02.01.2008року, позивач поставив відповідачеві за період з 20.03.2008р. по 24.07.2008р. товар на загальну суму 498191,67грн., який відповідач зобов»язаний був оплатити  згідно із п.4.1 договору упродовж 30 календарних днів від дати отримання товару. Відповідач оплатив товар частково в сумі 86 741,58 грн. Заборгованість  станом на 13.08.2008р. становить 291 062,65грн. Крім того, на підставі п. 5.2, п.5.3 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 18 029,89грн , а також на підставі ст.625 ЦК України - 3% річних в сумі 2 352,30грн.,   які нараховані за період з 17.02.2008р. по 13.08.2008р., та втрати від інфляції за лютий-червень 2008р.в сумі 10 736,81грн.

05.12.2008р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зменшує позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача  299 062,33 грн., в т.ч. 270 305,65 грн. основного боргу, оскільки 05.03.2008р. відповідач поставив позивачеві товар на суму 20 757,00грн., пеню в сумі 15 943,95грн. , 10 736,81 грн. втрат від інфляції, та 2 075,92 грн. –3% річних.

29.01.2009р. позивач повторно зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача  296 522,11грн., про що подав заяву, в якій вказано, що на підставі договору №145/01/08 від 02.01.2008року позивач поставив відповідачеві  товар на загальну суму 473 353,05грн., який відповідач  оплатив частково в сумі 182 290,40грн. Заборгованість  станом на 26.01.2009р. становить 291 062,65грн. З урахуванням поставленого відповідачем товару на суму 20 757,00грн., заборгованість становить 270 305,65грн.Крім того, на підставі п. 5.2, п.5.3 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 15 088,60грн , а також на підставі ст.625 ЦК України - 3% річних в сумі 1950,36грн.,   які нараховані за період з 14.03.2008р. по 13.08.2008р., та втрати від інфляції за березень-червень 2008р.в сумі 9177,50 грн. До заяви додані розрахунки суми основного боргу, пені, втрат від інфляції та 3 % річних.

Відповідач явку представника в жодне із 5 судових засідань не забезпечив, вимог суду не виконав, ніяких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення  поштових відправлень, які є у матеріалах справи.

Згідно із ухвалою суду від 23.12.2008р. строк вирішення спору, встановлений ст.69 ГПК України, був продовжений.

Отже, судом розглядаються уточнені позовні вимоги про стягнення з відповідача 296 522,11грн., в т.ч. 270 305,65грн. основного боргу, 15 088,60грн пені, 1950,36грн. –3% річних,   які нараховані за період з 14.03.2008р. по 13.08.2008р., та 9177,50 грн. втрат від інфляції за березень-червень 2008р.

Розглянувши матеріали справи в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

На виконання договору №145/01/08 від 02.01.2008р. позивач поставив відповідачеві за період з 05.02.2008р. по 24.07.2008р. товар на загальну суму 473 353,05 грн., що підтверджено видатковими накладними та довіреностями, виданими відповідачем уповноваженій на отримання товару, які є у матеріалах справи.

Згідно із п.4.1 договору відповідач зобов»язується оплатити товар упродовж 30 календарних днів від дати отримання товару.

За період з 06.05.2008р. по 28.07.2008р. відповідач оплатив товар в сумі 182 290,40 грн., підтвердженням чого є виписки банку з рахунка клієнта

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач передав позивачеві по накладній № 07-0012766 від 05.03.2008р. товар на суму 20 757,00грн., який позивач зараховує в рахунок оплати товару, поставленого відповідачеві.

Отже, заборгованість відповідача становить 270 305,65 грн. (473 353,05- 182 290,40 - 20 757,00).

На день вирішення спору суду не подано доказів, які  підтверджують сплату відповідачем названої суми боргу.

  Умовами договору ( п.5.3 в редакції протоколу розбіжностей до договору) передбачено сплату пені за несвоєчасну оплату товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення.

Згідно із розрахунками, доданими до заяви про зменшення позовних вимог, за прострочення оплати товару пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ становить  15 088,60грн за період з 14.03.2008р. по 13.08.2008р., а 3% річних - 1950,36грн. та 9177,50 грн. втрат від інфляції за березень-червень 2008р.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  підлягають до задоволення  з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк.

        Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов”язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до частини 2 ст.343 ГК України  платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла  у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги про стягнення  270 305,65 грн. основного боргу, 15 088,60грн. пені,  1950,36грн.- 3% річних та 9177,50 грн. втрат від інфляції обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись   ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49,69,75,ст.ст. 82-85, 116-117  ГПК України, суд

                                                                      ВИРІШИВ:

     1.   Позов задоволити.

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничої групи „Центробуд”, ідент. код 31145436, адреса: 79035, м. Львів, вул. Зелена,147,  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ферозіт-Альфа”, ідент. код 30543304, юридична адреса: 81131, с.Солонка Пустомитівського району Львівської області, вул.Людкевича, 40; фактична адреса: 70002, м. Львів, вул. Шевченка,317в, поштова адреса: 79002, м. Львів, а/с 10880, - 270 305,65 грн. основного боргу, 15 088,60грн. пені,  1950,36грн.- 3% річних, 9177,50 грн. втрат від інфляції, 2965,22 державного мита та 108,01грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.      

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                             Хабіб М.