Постанова

від 13.10.2008 по справі 5020-11/357

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-11/357

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

07 жовтня 2008 року   Справа № 5020-11/357

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Гоголя Ю.М.,

                                                                                          Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Савчук Сергій Петрович, паспорт  АР 057645   від 11.07.97;

відповідача: Кравець Олександр Миколайович, довіреність №220/15/д від 11.01.08;

3-ої особи: Кравець Олександр Миколайович, довіреність №9/16-2436 від 18.08.08;

розглянувши апеляційні скарги Міністерства оборони України та Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 07 серпня 2008 року у справі № 5020-11/357

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Запад" (вул. Руднєва, 9-4, Севастополь, 99003)

до           Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, Київ 1, 01001)

третя особа: Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська  (вул. Хрустальова, 60, Севастополь, 99040)

про визнання права власності

                                                            ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Запад" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Міністерства оборони України про визнання права власності на 122/10000 частки бази з перевалюванню сипких вантажів, розташованої за адресою: місто Севастополь, Камишове шосе, 53-а.

                    Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 04.08.2008 року до участі у розгляді справи залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Севастопольську квартирно-експлуатаційну частину морську.

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 07 серпня 2008 року у справі №5020-11/357 позов задоволено.

                    Припинено право власності Міністерства оборони України ради на 122/10000 часток бази по  перевалюванню сипких вантажів, яка розташована за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 53-А; зобов'язано перерахувати з депозитного рахунку господарського суду міста Севастополя на рахунок Міністерства оборони України ради вартість 122/10000 часток бази по перевалюванню сипких вантажів,  яка розташована за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 53-А в розмірі 13934,84 грн. після набрання рішення законної сили; зобов'язано перерахувати з депозитного рахунку господарського суду міста Севастополя на рахунок Міністерства оборони України ради на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю “Восток-запад” надмірно сплачені грошові кошти в розмірі 5,16 грн. після набрання рішення законної сили.

                    Задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач внаслідок незначності частки у спільному майні не приймає участі у утриманні, користуванні та володінні майном, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що частка 122/10000 майна, яка належить відповідачу, є незначною, вона не може бути виділена  в натурі та спільне володіння і користування майном є неможливим, а припинення права власності не завдасть  істотної шкоди інтересам співвласника.

                    Не погодившись з  рішенням суду, Міністерство оборони України та  Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення господарського суду міста Севастополя та прийняти нове рішення.

                    Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції під час вирішення спору були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.

                    Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 07.10.2008 року у складі колегії було замінено суддів Сотула В.В. та Голика В.С. на суддів Гоголя Ю.М. та Черткову І.В.

                    У судовому засіданні 07.10.2008 року представник відповідача та третьої особи підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Розглянувши повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України  судова колегія встановила наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням господарського суду міста Севастополя у справі №20-5/431 від 16.11.2007, яке було залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.12.2007 року, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Восток-Запад" право власності на 9878/10000 часток бази по перевалюванню сипких вантажів, що розташована за адресою: місто Севастополь, Камишове шосе, 53-А (аркуші справи 8-15).

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що вказане нерухоме майно використовується позивачем, також було встановлено, що сторони спільної господарської діяльності на здійснюють.

                    Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв'язку з наступним.

Відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно статті 365 Цивільного кодексу України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:  частка є незначною і не може бути виділена в натурі;  річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до висновку про вартість бази по перевалюванню сипких вантажів, що розташована за адресою: місто Севастополь, Камишове шосе, 53-А, вартість об`єктів бази складає 882164,0 грн. без податку на додану вартість (1058596,8 грн. з податком на додану вартість) (аркуш справи 7).

Отже, враховуючи рішення господарського суду міста Севастополя у справі № 20-5/431 від 16.11.2007, 122/10000 частка бази по перевалюванню сипких вантажів, розташована за адресою: місто Севастополь, Камишове шосе, 53-А, яка належить державі складає вартість 12914,88 грн., з урахуванням інфляційного відшкодування - 13934,84 грн.

Позивач, відповідно до квитанції №17 від 24.12.2007 та № 000029 від 19.03.2008 року, перерахував на депозитний рахунок господарського суду міста Севастополя, вартість частки майна в розмірі 13940,0 грн., що складає 122/10000 % від ринкової вартості нерухомого майна (аркуш справи 6).

Таким чином, судова колегія, погоджуючись з думкою суду першої інстанції, дійшла висновку, що відповідач внаслідок незначності частки у спільному майні не приймає участі у утриманні, користуванні та володінні майном, у зв`язку з чим, судова колегія вважає, частку 122/10000 майна, яка належить відповідачу незначною, вона не може бути виділена в натурі та спільне володіння і користування майном є неможливим, припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника.

                    У зв'язку з викладеним позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

                    Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг Міністерства оборони України та Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської, оскільки рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.

                    Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                            

ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

          2. Апеляційну скаргу Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської залишити без задоволення.

                    3. Рішення господарського суду міста Севастополя від 07 серпня 2008 року у справі № 5020-11/357 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          Ю.М. Гоголь

                                                                                          І.В. Черткова