Постанова

від 30.01.2013 по справі 5016/1183/2011(9/20)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2013 р.Справа № 5016/1183/2011(9/20) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Картере В.І.,

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання - Райлян І.Г.

за участю представників:

від ПАТ „Миколаївобленерго" - Клис Н.А.,

від ДП „Житлова контора" АТ „Будівельна фірма „Миколаївбуд" - не з'явився, належним чином повідомлений,

від арбітражного керуючого Захарченко І.В. - не з'явився, належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго"

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.12.2012р.

по справі №5016/1183/2011 (9/20)

за заявою Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго"

до Дочірнього підприємства „Житлова контора" Акціонерного товариства „Будівельна фірма „Миколаївбуд"

ліквідатор : арбітражний керуючий Захарченко І.В.

Головне управління юстиції у Миколаївській області

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2011р. за заявою Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії (далі - ВАТ ЕК) „Миколаївобленерго" порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства (далі - ДП) „Житлова контора" Акціонерного товариства „Будівельна фірма „Миколаївбуд" (далі - ДП „ЖК" АТ „БФ „Миколаївбуд") у зв'язку з неспроможністю останнього погасити заборгованість у сумі 582 676,72 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.05.2011р. здійснено заміну кредитора - ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) „Миколаївобленерго".

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2011 р. (т.1, а.с.78), залишеною без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2011р. та Вищого господарського суду України від 01.12.2011р.:

- введено процедуру розпорядження майном;

- визнано безспірні грошові вимоги ПАТ „Миколаївобленерго" у сумі 582 676,72 грн.;

- розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Захарченко І.В.;

- ініціюючого кредитора зобов'язано у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу газети „Голос України" чи „Урядовий кур'єр" оголошення про порушення справи про банкрутство ДП „Житлова контора" АТ „Будівельна фірма „Миколаївбуд" та надати докази такого опублікування;

- розпорядника майна зобов'язано надати реєстр вимог кредиторів на затвердження суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2011 р. (т.2, а.с.17) затверджено реєстр вимог кредиторів ДП Житлова контора" АТ „БФ „Миколаївбуд" на загальну суму 583 417,72 грн., у том числі:

1 черга: ПАТ „Миколаївобленерго" у сумі 321,00 грн. та витрати на публікацію оголошення у сумі 420,00 грн.

4 черга: ПАТ „Миколаївобленерго" у сумі 582 676,72 грн.

Вказаною ухвалою встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2011р. (т.2, а.с.32):

- ДП Житлова контора" АТ „БФ „Миколаївбуд" визнано банкрутом;

- з моменту прийняття даної постанови визнано припиненою підприємницьку діяльність боржника, та встановлено вважати таким, що настав строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;

- відкрито ліквідаційну процедуру;

- призначено ліквідатором підприємства-банкрута арбітражного керуючого Захарченко Ірину Вікторівну;

- призначеного ліквідатора зобов'язано здійснити ліквідацію боржника відповідно до вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з обов'язковою перевіркою органом ДПІ.;

- встановлено оплату послуг арбітражного керуючого Захарченко І.В. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць здійснення повноважень за рахунок коштів, отриманих від продажу майна банкрута (п. 6);

- зобов'язано органи управління банкрута протягом 3-х днів з для призначення ліквідатора забезпечити передачу бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей останньому;

- зобов'язано ліквідатора: у 5-ти денний строк з дня прийняття цієї постанови опублікувати відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах. Докази публікації надати суду; надати суду відомості про склад ліквідаційної комісії відповідно до п.3 ст.25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.05.2012 р. (т.2, а.с.51) за клопотанням ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Захарченко І.В. встановлено оплату її послуг у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць здійснення повноважень за рахунок коштів ініціюючого кредитора - ПАТ „Миколаївобленерго", у зв'язку з чим, пункт 6 постанови господарського суду від 20.03.2012р. встановлено вважати таким, що втратив чинність.

11.06.2012р., ліквідатор звернувся до ПАТ „Миколаївобленерго" з листом №66, в якому просив здійснити оплату його послуг з 16.06.2011р. по 31.05.2012р. у сумі 23 482,00 грн.

27.06.2012р., листом №01/11-3842 (т.2, а.с.75), ПАТ „Миколаївобленерго" відповіло, що ні постановою Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 ні приписами ч.10-14 ст. 3-1 Закону про банкрутство не передбачено укладання з арбітражним керуючим договору про виконання ним своїх обов'язків у провадженні у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2012 р. (т.2, а.с.80) ПАТ „Миколаївобленерго" зобов'язано здійснити оплату послуг ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Захарченко І.В. за виконання нею своїх обов'язків у даній справі за період з 16.06.2011р. по 15.07.2012р. у сумі 26 772,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2012 р. (т.2, а.с.91) ПАТ „Миколаївобленерго" вдруге зобов'язано здійснити оплату послуг ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Захарченко І.В. за виконання нею своїх обов'язків у даній справі за період з 16.06.2011р. по 15.07.2012р. у сумі 26 772,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2012 р. (т.2, а.с.104) ПАТ „Миколаївобленерго" зобов'язано виконати вимоги ухвал суду від 24.07.2012р. та від 11.09.2012р.

12.10.2012р. до місцевого господарського суду надійшов звіт арбітражного керуючого про проведену роботу по даній справі (т.2, а.с.106).

16.11.2012р. та 13.12.2012р. ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Захарченко І.В. звернулась до господарського суду першої інстанції із заявами щодо примусового стягнення заборгованості з ПАТ „Миколаївобленерго" по оплаті вартості наданих нею послуг у сумі 34 518,00 грн. (т.3, а.с.9, 23), мотивуючи це ухиленням останнього від виконання покладених на нього судом обов'язків щодо оплати її послуг за період з 16.06.2011р. по 01.11.2012р.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.12.2012 р. (т.3, а.с.55) заяву арбітражного керуючого Захарченко І.В. задоволено повністю: з ПАТ „Миколаївобленерго" на користь арбітражного керуючого Захарченко І.В. стягнуто заборгованість з оплати її послуг у сумі 34 518,00 грн.

Приймаючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд послався на приписи ч. ч. 12, 14 ст. 3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 44, 84 ГПК України.

Не погодившись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство „Миколаївобленерго" подало апеляційну скаргу, відповідно до якої просить її скасувати.

Представник апелянта в судовому засіданні уточнила вимоги апеляційної скарги і просила відмовити у задоволенні заяви ліквідатора.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що згідно звіту арбітражного керуючого станом на 01.10.2012р. комітет кредиторів не приймав жодного рішення про оплату послуг чи відшкодування витрат арбітражного керуючого Захарченко І.В., а суми на оплату послуг ліквідатора чи відшкодування її витрат у звіті, затвердженому ухвалою місцевого господарського суду від 25.12.2012р., не визначено.

Також апелянт зазначає, що Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено повноважень господарського суду видавати накази, в тому числі про стягнення з кредиторів заборгованості з оплати послуг арбітражного керуючого чи відшкодування її витрат.

Крім того, за ствердженням апелянта, вимоги арбітражного керуючого безпосередньо витікають із позовного провадження і не повинні розглядатись судом у межах справи про банкрутство.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного:

Згідно із ст. 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до ст.1 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, ліквідатор) є учасником провадження у справі про банкрутство, а відтак у відношенні зобов'язань розпорядника майна -арбітражного керуючого, оплати його послуг та додаткових витрат слід керуватись вказаним Законом.

Згідно зі ст. 3 1 Закону про банкрутство надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Частиною 10 ст. 3 1 Закону про банкрутство передбачено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Отже, вказаний закон розрізняє декілька видів компенсацій арбітражному керуючому - оплата його послуг за виконання покладених на нього судом відповідних обов'язків у справі про банкрутство (розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією), а також відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків.

При цьому, відшкодування витрат у розумінні норм вказаної статті є компенсацією матеріальних витрат арбітражного керуючого (тобто повернення коштів, витрачених арбітражним керуючим), які ним були понесені у зв'язку зі здійсненням повноважень у відповідній справі про банкрутство (витрати на публікацію оголошення, сплата державного мита, у разі необхідності, витрати на оцінку майна боржника тощо).

Оплата ж послуг - це винагорода за виконання обов'язків арбітражного керуючого, яка (на відміну від витрат) має:

- регулярний характер (за кожен місяць здійснення повноважень арбітражного керуючого - ч. 12 ст. 3-1 Закону про банкрутство)

- фіксований розмір (встановлений комітетом кредиторів і затверджений господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство - ч. 12 ст. 31 Закону про банкрутство).

Таким чином, оплата послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство.

Як встановлено судом першої інстанції, ліквідатором надано суду докази відсутності майна у боржника за рахунок якого можливе погашення заборгованості перед кредитором, наслідком чого є ліквідація юридичної особи - банкрута, згідно з п. 2 ст. 32 вказаного Закону. Тобто, в даному випадку оплата послуг розпорядника майна - ліквідатора банкрута, можлива лише за рахунок кредиторів.

Положеннями ч.14 ст. 3 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що оплата послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Отже, законодавчо встановлена обов'язкова оплата послуг арбітражного керуючого, порядок призначення виплат, а також мінімальний та максимальний їх розмір. Крім того, арбітражному керуючому підлягають відшкодуванню витрати пов'язані із здійсненням його діяльності на підставі звіту затвердженого комітетом кредиторів та ухвалою суду.

Між тим, питання встановлення оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) комітетом кредиторів, в особі єдиного ініціюючого кредитора, не розглядалось, але вказана обставина не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви арбітражного керуючого Захарченко І.В. щодо стягнення з ініціюючого кредитора вартості наданих нею послуг як арбітражного керуючого.

Така правова позиція наведена Вищим господарським судом України в постановах по аналогічним спорам, зокрема, у справах № 2-24/25-08-1584 від 29.09.2010р., № 2-24/25-08-1585 від 10.08.2010р. та 1/17-4482-2011 від 12.12.2012р.

Слід також відзначити, що арбітражний керуючий - ліквідатор Захарченко І.В. виконувала обов'язки протягом 18 місяців і 9 днів у період згідно із ухвалою суду від 16.06.2011р. (т. 1, а.с. 78) по 25.12.2012р. (т. 3, а.с. 55) відповідно до ухвали суду. При цьому, будь яких порушень арбітражним керуючим чинного законодавства, неналежного виконання обов'язків, тощо, судом не встановлено.

Мінімальний розмір оплати послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, згідно ч.14 ст. 3 1 Закону про банкрутство, становить дві мінімальні заробітні плати.

Згідно з Законом України „Про Державний бюджет на 2011 рік" мінімальна заробітна плата у червні - вересні 2011 року становила 960 грн., з жовтня по листопад 2011 р. - 985,00 грн., у грудні 2011р. - 1 004,00 грн.

Згідно з Законом України „Про Державний бюджет на 2012 рік" мінімальна заробітна плата з січня по березень 2012р. становила - 1 073,00 грн., з квітня по червень 2012р. - 1 094,00 грн., з липня по вересень 2012р. - 1 102,00 грн., з жовтня по листопад 2012р. - 1 118,00 грн., а з грудня 2012 р. - 1 134,00 грн.

Отже, 960 грн. (за період з 16.06.2011р.по 30.06.2011р.) + 1 920,00 грн. + 1 920,00 грн. + 1 920,00 грн. + 1 920,00 грн. + 1 970,00 грн. + 1 970,00 грн. + 2 008,00 грн. + 2 146,00 грн. + 2 146,00 грн. + 2 146,00 грн. + 2 188,00 грн. + 2 188,00 грн. + 2 188,00 грн. + 2 204,00 грн. + 2 204,00 грн. + 2 204,00 грн. + 2 236,00 грн. + 2 236,00 грн. + 1 830, грн. (за 25 днів у грудні 2012р.) = 38 584,00 грн. Однак враховуючи те, що арбітражний керуючий визначила період своєї роботи з 16.06.2011р. по 01.11.2012р. у сумі 34 518,00 грн., тобто за період, що є меншим, ніж період, за який нею фактично надавались послуги арбітражного керуючого, місцевий господарський суд цілком правомірно задовольнив її заяву щодо стягнення з ініціюючого кредитора вартості наданих нею послуг як арбітражного керуючого саме у сумі 34 518,00 грн.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на не визначення сум на оплату послуг ліквідатора чи відшкодування її витрат у звіті, затвердженому ухвалою місцевого господарського суду від 25.12.2012р., відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки як вбачається з протоколу судового засідання Господарського суду Миколаївської області від 25.12.2012р. (т.3., а.с.53) заяву арбітражного керуючого про примусове стягнення суми заборгованості по оплаті її послуг з ПАТ „Миколаївобленерго" було розглянуто у тому ж судовому засіданні, коли й затверджувався звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, тобто фактично, питання щодо оплати послуг арбітражного керуючого було вирішено місцевим господарським судом до затвердження звіту ліквідатора, що також видно з протоколу судового засідання.

Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанцій, а тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

Керуючись ст. ст. 85, 99, 101-106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 25.12.2012р. по справі №5016/1183/2011 (9/20) - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго" - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 31.01.2013р.

Головуючий суддя : В.І. Картере

Судді: Л.В. Лавриненко

В.Т. Пироговський