Рішення

від 24.01.2013 по справі 14/89/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 січня 2013 р. Справа № 14/89/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Німенко О.І.,

представників сторін:

позивача: Удода О.В., доручення №02 від 03.12.2012р., паспорт серії СН 125525 виданий Ватутінським РУ ГУ України в м. Києві 26.01.1996р.,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали справи

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 25)

до : товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські Цукроварні" (24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Чкалова, 16-Б)

про стягнення 156 532,96 грн. заборгованості за виконанні роботи згідно договору на виконання робіт № 32/11 від 18.11.2011р.,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські Цукроварні" 156532,96 грн. заборгованості за виконані роботи згідно договору на виконання робіт № 32/11 від 18.11.2011р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 20.11.2012р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 14/89/2012/5003 з призначенням до розгляду.

06.12.2012р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та ненаданням сторонами всіх доказів, необхідних для вирішення справи, її розгляд було відкладено до 21.12.2012р. Крім того, 06.12.2012р. відповідачем супровідним листом №58 від 05.12.2012р. до суду подано відзив на позовну заяву №57 від 05.12.2012р., в якому останній визнав позов в частині стягнення основного боргу в сумі 118435 грн. 84 коп., стосовно заявлених позивачем до стягнення штрафних санкцій в сумі 38097 грн. 12 коп. заперечував.

17.01.2013р. на адресу суду від представника позивача надійшло письмове обґрунтування штрафних санкцій №01/02 від 15.01.2013р., в якому останній уточнив (конкретизував) позов в частинні стягнення штрафних санкцій, відтак просив стягнути з відповідача 38097 грн. 12 коп. штрафу.

Ухвалою суду від 21.12.2012р. розгляд справи відкладено до 24.01.2013 р., зважаючи на необхідність витребування нових доказів по справі та клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Крім того, вказаною ухвалою суду продовжено строк розгляду спору на 15 (п'ятнадцять) днів.

В судове засідання на визначену дату (24.01.2013 р.) з'явився представник позивача, який підтримав позов в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений ухвалою суду від 21.12.2012 року, яка надсилалась останньому рекомендованою кореспонденцією за адресою, яка відповідає тій, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що стверджується відповідним спеціальним витягом з ЄДРЮОФОП (а.с. 33-35). Крім того, про дату, час та місце судового засідання представник відповідача (Купрій О.М.) був повідомлений в судовому засіданні 21.12.2012р.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, про те, що відповідач є таким, що повідомлений належним чином, відтак суд ухвалив провести розгляд справи за його відсутності.

При цьому суд констатує, що останнім не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18.11.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Подільські Цукроварні» укладено договір №32/11 на виконання робіт по очищенню внутрішніх поверхонь трубок корпусів випарної станції та підігрівачів (а.с. 7-9).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник передає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по очищенню внутрішніх поверхонь трубок корпусів випарної станції та підігрівачів (Соколівський цукор, Моївський цукор, Капустянський цукор).

Згідно із п. 3.1 Договору обсяг і вартість робіт по договору визначається кошторисними розрахунками (додаток №1) по договірним цінам, що узгоджується з замовником і є невід'ємною частиною договору.

Вартість робіт по договору з урахуванням ПДВ складає 253980 грн. 84 коп. (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору до початку проведення робіт "Замовник" здійснює передоплату за виконувані роботи у розмірі 50 % вартості, окремо по кожному кошторису (додаток 1,2,3).

Після підписання акту виконаних робіт на суму попередньої оплати, проводиться попередня оплата за другу половину робіт. По закінченню робіт сторонами складається акт виконаних робіт (форма №2). Здача-приймання виконаних робіт оформлюється цим двостороннім актом (п. 3.4 Договору).

Додатками №1, 2, 3 сторони погодили кошторис-специфікацію на виконання робіт по очищенню внутрішніх поверхонь трубок корпусів випарної станції та підігрівачів (а.с. 10-12).

На виконання взятих на себе зобов'язань, щодо виконання робіт по очищенню внутрішніх поверхонь трубок корпусів випарної станції та підігрівачів, позивач належним чином виконав підрядні роботи, про що свідчать акти здачі-приймання робіт №6 від 08.06.2012р. на суму 43320 грн., №9 від 21.06.2012р. на суму 56376 грн. 72 коп., №4 від 17.05.2012р. на суму 107739 грн. 12 коп. (а.с. 13-15).

Всього виконано підрядних робіт на загальну суму 207435 грн. 84 коп.

Із матеріалів справи вбачається, що в порушення умов укладеного договору відповідач повного розрахунку не провів, а лише частково перерахував в рахунок оплати за виконані підрядні роботи грошові кошти в сумі 89000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок наданими позивачем (а.с. 16-21), актом звірки взаємних розрахунків від 26.11.2012р. (а.с. 29), поясненнями позивача, іншими матеріалами справи.

Таким чином, сума боргу відповідача складає 118435 грн. 84 коп.

Відповідно до п. 3.5 Договору відповідач зобов'язався перерахувати кошти позивачу за виконанні роботи на протязі 10-ти банківських днів після підписання актів виконаних робіт, відтак у зв'язку з нездійснення вказаних проплат останньому було нараховано позивачем штраф в сумі 38097 грн. 12 коп.

Непроведення відповідачем остаточних розрахунків за надані послуги стало приводом звернення позивача з даним позовом до суду.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З підписанням 18.11.2011 року сторонами договору №32/11 між ними виникли правовідносини регулювання яких здійснюється § 3 Глави 61 Цивільного кодексу України "Підряд".

Згідно з приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч. 3 ст. 843 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 118435 грн. 84 коп. грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі. При цьому суд приймає визнання відповідачем основного боргу, як таке що не суперечить приписам ст. 22 ГПК України та не порушує чиїх-небудь прав.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 38097 грн. 12 коп. штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.5 Договору у випадку ненадходження , на протязі 10-ти банківських днів, після підписання акту виконаних робіт, коштів на розрахунковий рахунок "підрядника", "замовник" несе відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, і сплачує "підряднику" штрафні санкції у розмірі 15% (п'ятнадцять) від ціни Угоди.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення штрафу є правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству і умовам укладеного між сторонами Договору. Перевіркою розрахунку штрафу судом не виявлено помилок, з огляду на що вказані вимоги задовольняються судом в заявленому позивачем розмірі.

При цьому суд не приймає до уваги заперечення відповідача викладенні у відзиві від 05.12.2012р. (а.с. 46) щодо стягнення штрафних санкцій, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, аналізуючи умови укладеного між сторонами Договору, позивач просить стягнути з відповідача у п. 3.5 Договору саме штраф, а не пеню, так як неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, законодавець встановив, що пеня має періодичний (щоденний) характер нарахування у відсотковому відношенні до суми зобов'язання, а штраф - застосовується лише один раз, відтак застосування позивачем штрафних санкцій у формі штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 15% (п'ятнадцять) від ціни Угоди не суперечить приписам чинного законодавства, а тому є правомірним. Крім того, згідно зі ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними (ст.ст. 627, 628 ЦК України). Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відтак, з огляду на вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення штрафу є правомірними, а тому такими, що підлягають задоволенню в сумі 38097 грн. 12 коп.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч вищенаведеному та вимогам ухвал суду, відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу та штрафу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів), окрім того позов в частині стягнення основного боргу визнав

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські Цукроварні" (24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Чкалова, 16-Б, код ЄДРПОУ 36327881) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 25, код ЄДРПОУ 30929892) 118435 грн. 84 коп. грн. основного боргу, 38097 грн. 12 коп. штрафу, 3130 грн. 66 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 29 січня 2013 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Чкалова, 16-Б)