cpg1251
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2013 р. Справа №2а-6920/10/16/0170
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю.,
за участю секретаря Павленко Н.О., представників сторін:
від позивача - Черкасов А.М., довіреність у справі;
від відповідача - не з'явився;
третя особа - не з'явилась;
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю "Ювас-Транс"
до Київської регіональної митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Обставини справи: Товариство з обмеженої відповідальністю "Ювас-Транс" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Енергетичної регіональної митниці (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи про скасування податкових повідомлень-рішень № 2 від 29.03.2010 р. про зобов'язання сплатити акциз у сумі 42673,05 грн. та штрафні санкції у сумі 2133,65 грн., усього у сумі 44806,70 грн., №3 від 29.03.2010 р. про зобов'язання сплатити ПДВ у сумі 14917,29 грн. та штрафні санкції у сумі 745,86 грн., усього у сумі 15663,15 грн., та №4 від 29.03.2010 р. про зобов'язання сплатити мито у сумі 31913,41 грн., штрафні санкції у сумі 1595,67 грн, усього у сумі 33509,08 грн.
Позовні вимоги мотивовані помилковістю рішення відповідача про визначення коду товару шляхом зміни коду товару («стабільний газовий конденсат»), який був задекларований позивачем при митному оформленні партії товару, на інший («стабільний газовий конденсат з властивостями середніх дистилятів»), відносно якого встановлюється ставка акцизного збору та мита. Тому, зобов'язання з акцизу, ПДВ та мита, нараховані відповідачем у зв'язку з тім, що позивач не виконав зобов'язання про подання митної декларації не пізніш ніж через 30 днів з дня випуску товару у вільний обіг з новим визначенням коду товару та із застосуванням ставки акцизного збору та мита, нараховані відповідачем необґрунтовано, а податкові повідомлення-рішення №№2,3 та 4 від 29.03.2010р. підлягають визнанню недійсними.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.06.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.09.2010 року залучено до справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.01.2011 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 376/11/12/0170, яка розглядається Окружним адміністративним судом АР Крим.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.11.2012 року поновлено провадження по справі.
Ухвалою суду від 11.12.2012р. проведено заміну відповідача правонаступником - Київською регіональною митницею.
У судовому засіданні 29.01.2013 року позивач на позовних вимогах наполягав, з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представники відповідача та третіх осіб до суду не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідача та третьої особи відповідно до заявлених клопотань, на підставі наявних доказів.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.543 Митного кодексу України від 13.03.2012р. № 4495-УІ, який набрав чинності з 01.06.2012р., безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митну службу України.
Митна служба України є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів, митних організацій, а також спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України(ч.2 ст.543 Митного кодексу України).
Згідно ч.2 цієї статті митними органами є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, спеціалізовані митні органи, митниці та митні пости.
Таким чином, відповідач у справі є суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій, а відтак даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №№ 2,3,4 від 29.03.2010р. суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його рішення обґрунтованими та правомірними.
Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
При вирішенні цій справи суд керується законодавством, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин - а саме, прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
З матеріалів справи судом встановлено наступне.
ТОВ "Ювас -Транс" є юридичною особою, зареєстроване 02.08.2004р. Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серіїА00 № 4444009.
20.08.2009 р. з метою митного оформлення товару, що ввозиться до України, позивач подав до Відділу митного оформлення у м.Феодосія Енергетичної регіональної митниці вантажну митну декларацію типу ІМ-40 № 124000033/9/330055 на партію товару „стабільний газовий конденсат", у відповідних графах декларації підприємство зазначило код товару -27090010000 (графа 33) - стабільний газовий конденсат. До декларації були надані всі передбачені для митного оформлення документи.
Згідно зі ст. 1 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-ІУ, який діяв на час спірних правовідносин (далі -МК України), митна декларація -це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України.
Відповідно до ст. 42 МК України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.
Згідно зі ст. 45 МК України особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
При декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю (п. 2 частини 1 ст. 54 МК України).
Відповідно до положень п. 14, 15 ч.1 ст. 1 МК України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
У ст. 70 МК України зазначено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей , одержаних під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вивезення її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.
Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню ( ст.72 МК України).
Відповідно до ст. 78 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.
Згідно зі ст. 81 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу(ст.82 МК України).
Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту (ст.86 МК України).
Ст.259 МК України встановлює, що митна вартість товарів -це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості (ст. 262 МК України).
Згідно зі ст. 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватись на достовірній документально підтвердженій інформації. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.
Митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, та у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів (ст.265 МК України).
Методи визначення митної вартості товарів , які імпортуються в Україну, визначені у ст. 266 МК України.
Судом встановлено, що з урахуванням листа Державної митної служби України № 11/3-34/1203-ЕП від 12.02.2009 р. „Про класифікацію за УКТЗЕД газового конденсату природного", митним органом було відібрано проби для проведення дослідження з метою митного оформлення товару: „ З метою запобігання ухиленню суб'єктами зовнішньоекономічних діяльності від сплати митних платежів у повному обсязі внаслідок неправильної класифікації згідно з УКТЗЕД, здійснювати віднесення товару до товарної під категорії 2709 0010 00 тільки при наявності висновку експертних підрозділів ЦМУЛДтаЕР, а у разі неможливості проведення необхідних досліджень ЦМУЛДтаЕР -при наявності висновку лабораторій інших установ (організацій)..."
Згідно зі ст.75 МК України з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів митним органом за вмотивованим письмовим розпорядженням керівника відповідного митного органу або його заступника можуть братися проби та зразки зазначених товарів для дослідження (аналізу, експертизи). Оплата проведення дослідження (аналізу, експертизи) товарів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Проби та зразки товарів, що перебувають під митним контролем, з дозволу митного органу можуть братися також декларантами та відповідними органами державного контролю.
Про взяття проб та зразків товарів, що перебувають під митним контролем, складається акт за формою, встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Відповідачем складений акт про взяття проб і зразків товарів від 21.08.2009 р., копія якого долучена до матеріалів справи.
Відповідач направив до ЦМУЛДтаЕР запит про проведення досліджень від 08.09.2009 р. № 22/1.2-7264 із зазначеними зразками товару під митним забезпеченням та супровідну документацію.
08.10.2009 р. ЦМУЛДтаЕР складено висновок № 12.1-1361, відповідно до якого зазначено, що належність зразку до „сирих нафтопродуктів, що одержувані стабілізацією, відразу після екстургування здатних до конденсації вуглеводнів, що містяться у „мокрому" природному газі" в умовах Управління не визначається у зв'язку з відсутністю необхідної стандартизованої нормативно-технічної документації та приладної бази.
Результати досліджень зразка товару за показником „масова частка сірки" не відповідає інформації заявленій в графі 31 ВМД від 20.08.2009 р."
12.11.2009 р. відповідачем винесене Рішення про визначення коду товару № КТ-124-4116-9 яким код визначений позивачем -2709001000 - стабільний газовий конденсат, змінено на код 2710191100, у розділі 3 містить перелік документів, якими керувались для прийняття рішення митний орган:
1.Лист ЦМУЛДтаЕР від 08.10.2009 № 29/2-12.1/5164-В, висновок № 12.1-1361 від 0820.10.09.
2.УКТЗЕД в редакції Митного тарифу України. Пояснення до УКТЗЕД.
3.Сертифікат якості № 31 від 12.03.2009 р.
4.Договір на переробку давальницької сировини № 1/07/09 від 01.07.2009 р.
5.Лист ТОВ „Ювас-Транс" № 06-11/3 від 06.11.2009 р.
При цьому у рішенні від 12.11.2009р.№ КТ-124-4116-9 відповідачем зазначено, що дані графи 31 ВМД після встановлення коду, виглядають наступним чином: „Стабільний газовий конденсат з властивостями середніх дистилятів, містить нафтові фракції та інші нафтопродукти (суміш аліфатичних вуглеводнів та незначні домішки ароматичних вуглеводнів), менш як 90 об. % яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 210 С і 65 об. % або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі 250 С. Використовується в якості сировини для переробки методом атмосферно-вакуумної перегонки (специфічні процеси переробки) для отримання бензинової та дизельної фракцій".
Судом встановлено, що посадовими особами Відділу митного оформлення у м.Феодосія Енергетичної регіональної митниці на підставі наказу від 24.12.2009р. № 1037 було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Ювас-Транс" щодо повноти нарахування та сплати до бюджету митних платежів при митному оформленні товару «стабільний газовий конденсат», здійсненому відділом митного оформлення у м.Феодосія 21 серпня 2009р., за результатами якої складено Акт № К/0001/10/124000000/0031929178 від 05.02.2010р. (далі - Акт), а також Доповнення до Акту від 18.03.2010р.
В Акті, зокрема, зазначено, що рішенням від 12.11.2009р. № КТ-124-4116-9 код, визначений позивачем -2709001000 -стабільний газовий конденсат, змінено на код 2710191100, з урахуванням чого декларант повинен був застосувати ставку акцизного збору 20 ЕUR/1000 кг та ставку мита у розмірі 5%, але, при випуску товару у вільний обіг позивач не виконав зобов'язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніш ніж через 30 днів з дня випуску товару у вільний обіг в режимі «ІМ 40» з новим визначенням коду товару 2709001000 та із застосуванням ставки акцизного збору та мита. З огляду на наведене, відповідачем зроблено висновок, що зазначені порушення призвели до недоборів митних платежів у сумі 89503,75 грн., в тому числі мита (код 021) - 31913,41 грн., акцизний збір (код 089) - 42673,05 грн., податку на додану вартість (код 028) - 14 917,29 грн., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.
На підставі Акту перевірки № К/0001/10/124000000/0031929178 від 05.02.2010р., відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р»:
- № 2 від 29.03.2010 р. про зобов'язання сплатити акциз на інші нафтопродукти у сумі 42673,05 грн. та штрафні санкції у сумі 2133,65 грн., усього у сумі 44806,70 грн.;
- №3 від 29.03.2010 р. про зобов'язання сплатити податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у сумі 14917,29 грн. та штрафні санкції у сумі 745,86 грн., усього у сумі 15663,15 грн.;
- №4 від 29.03.2010 р. про зобов'язання сплатити мито на нафтопродукти, які підлягають обкладенню акцизним збором, у сумі 31913,41 грн., штрафні санкції у сумі 1595,67 грн, усього у сумі 33509,08 грн.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, донарахування позивачу відповідачем зобов'язань з акцизу, мита та ПДВ обумовлено виключно у зв'язку з самостійним визначенням митним органом коду товару, який виключає пільгове оподаткування, відповідно до рішення Енергетичної регіональної митниці від 12.11.2009р. № КТ-124-4116-9.
Судом встановлено, що Окружним адміністративним судом АР Крим розглянуто адміністративну справу № 2а-376/11/12/0170 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювас -Транс» до Енергетичної регіональної митниці за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України про скасування рішення про визначення коду товару від 12.11.2009 р. № КТ-124-4116-09.
Постановою суду від 15.06.2011р. адміністративний позов задоволено, визнано противоправним та скасовано рішення Енергетичної регіональної митниці від 12.11.2009р. № КТ-124-4116-09.
При цьому, судом під час розгляду справи № 2а-376/11/12/0170 встановлено, що «висновок ЦМУЛДтаЕР не підтверджує віднесення задекларованого позивачем товару до товарної позиції 2710, напроти ті дослідження які були проведенні підтверджують як сертифікат № 31 так і вимоги стандарту ОСТ 51.65-80 за позиціями - масова частка води, масову частку механічних домішок.
Таким чином суд вважає необґрунтованим висновок про віднесення товару, митне оформлення якого здійснював позивач до товарної позиції за кодом 2710191100 Рішення про визначення коду товару № КТ-124-4116-9 на підставі Висновку ЦМУЛДтаЕР, оскільки вказані в ньому результати дослідження є суперечливими та неповними»… також «суд вважає, що не можливо визнати таким, що прийнято обґрунтовано Рішення про визначення коду товару № КТ-124-4116-9 від 12.11.2009р.»
У відповідності до довідки Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.11.2011р. вих. № 376/11, яка долучена до матеріалів справи, сторони отримали судове рішення від 15.06.2011р по справі № 2а-376/11/12/0170 - 11.10.2011р. Враховуючи, що апеляційних скарг на постанову до суду не надходило, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.06.2011р. набрала законної сили 24.10.2011р.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарської справи, що набрало законної сили, не доказується при огляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.
При цьому, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарської справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Отже, за змістом частини першої статті 72 КАС України учасниками адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Водночас передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень Енергетичної регіональної митниці №№ 2,3 та 4 від 29.03.2010р., а тому вони є необґрунтованими.
В той же час суд зазначає, що у позовній заяві позивач просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення, прийняті Енергетичною регіональною митницею №№ 2,3 та 4 від29.03.2010р., що, на думку суду, не відповідає способу захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача, визначеному у КАС України.
Так, відповідно до п. 11 ст.171 КАС України резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акту незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що лише нормативно-правовий акт може бути визнаний судом нечинним (недійсним), а оскаржувані рішення не містять ознак нормативно-правового акту, внаслідок чого є актами індивідуальної дії, та підлягають визнанню протиправними.
Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності та про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
З наведеного слідує, що наслідком визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень є його скасування.
Як вже зазначалось, позивач у позовній заяві просить визнати недійсними рішення суб'єкта владних повноважень, проте не заявляє вимоги про їх скасування.
Частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Оскільки акти індивідуальної дії відповідно нормам КАС України підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а не визнаються незаконними, нечинними та недійсними, суд вважає за необхідне прийняти постанову про захист прав позивача саме таким способом.
Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Енергетичної регіональної митниці форми «Р»:
- № 2 від 29.03.2010 р. про зобов'язання сплатити акциз на інші нафтопродукти у сумі 42673,05 грн. та штрафні санкції у сумі 2133,65 грн., усього у сумі 44806,70 грн.;
- №3 від 29.03.2010 р. про зобов'язання сплатити податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у сумі 14917,29 грн. та штрафні санкції у сумі 745,86 грн., усього у сумі 15663,15 грн.;
- №4 від 29.03.2010 р. про зобов'язання сплатити мито на нафтопродукти, які підлягають обкладенню акцизним збором, у сумі 31913,41 грн., штрафні санкції у сумі 1595,67 грн, усього у сумі 33509,08 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, з урахуванням чого суд стягує на користь позивача сплачений ним судовий збір.
Під час судового засідання, яке відбулось 29.01.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 31.01.2013р.
Керуючись статтями 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Енергетичної регіональної митниці форми «Р»:
- № 2 від 29.03.2010 р. про зобов'язання Товариства з обмеженої відповідальністю "Ювас-Транс" сплатити акциз на інші нафтопродукти у сумі 42673,05 грн. та штрафні санкції у сумі 2133,65 грн., усього у сумі 44806,70 грн.;
- №3 від 29.03.2010 р. про зобов'язання Товариства з обмеженої відповідальністю "Ювас-Транс" сплатити податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, у сумі 14917,29 грн. та штрафні санкції у сумі 745,86 грн., усього у сумі 15663,15 грн.;
- №4 від 29.03.2010 р. про зобов'язання Товариства з обмеженої відповідальністю "Ювас-Транс" сплатити мито на нафтопродукти, які підлягають обкладенню акцизним збором, у сумі 31913,41 грн., штрафні санкції у сумі 1595,67 грн, усього у сумі 33509,08 грн.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженої відповідальністю "Ювас-Транс" (ЄДРПОУ 31929178) з Державного бюджету України витрати з судового збору у сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Александров О.Ю.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2013 |
Оприлюднено | 05.02.2013 |
Номер документу | 28976134 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Іщенко Галина Михайлівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Іщенко Галина Михайлівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Александров О.Ю.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Александров О.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні