Постанова

від 20.01.2009 по справі 12/116

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/116

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

20.01.09                                                                                           Справа  № 12/116

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                  Краєвської М.В.

суддів:                                                                                                         Галушко Н.А.    

                                                                                                            Орищин Г.В.    

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “СіПіЕм Білдінг Юкрейн” від 25.09.2008 р. вих. № 138

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.09.2008 р.

у справі № 12/116

за позовом ТзОВ “Хемкостав-УА”, м.Ужгород

до Дочірнього підприємства “СіПіЕм Білдінг Юкрейн”, м.Ужгород

про стягнення 2 293 058, 89 грн. заборгованості за договорами генерального підряду на капітальне будівництво  

За участю представників сторін:

від позивача –Грубі Й. (представник, довіреність без номера від 08.11.2008 р. в матеріалах справи),

                         Личко Л.М. (адвокат, довіреність без номера від 08.11.2008 р. в матеріалах справи);

від відповідача - не з”явився

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 р., 18.11.2008 р., 16.12.2008 р.

У судовому засіданні 15.01.2009 р. оголошувалася перерва до 20.01.2009 р., про що представники сторін були ознайомлені під розписку.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.09.2008 р. у справі № 12/116 (суддя Тисянчин В.М.) позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 1 867 792, 24 грн. основного боргу, 36 534, 08 грн. 3 % річних, 280 126, 76 грн. інфляційних втрат і 21 844, 83 грн. у відшкодування витрат по оплаті держмита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в задоволенні решти позовних вимог (стягнення 108 605, 09 грн) відмовлено. Також рішенням суду дію заходів до забезпечення позову, вказаних у п.3 резолютивної частини ухвали суду від 16.07.2008 р., щодо заборони відповідачу вживати заходи по відчуженню належного йому майна на правах власності та повного господарського відання, де б воно не знаходилось, в т.ч. новозбудовані будинки, що значаться під реєстром будівельних об'єктів, блоків „А - 3”; „А - 4”; „В - 2” в м.Ужгороді по Слов'янській набережній (мікрорайон „Боздош”) залишити в силі в межах присудженої суми 2 184 453,08 та 21 844,83 грн. у відшкодування витрат по оплаті держмита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до набрання даним рішенням законної сили.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неповного з”ясування обставин справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що позивачем не подано доказів підписання актів прийняття робіт між інвестором і генпідрядником, а численні вимоги інвестора про усунення недоліків генпідрядником не задоволені; загальна сума заборгованості становить 159 919, 28 грн.; судом першої інстанції невірно встановлено розмір штрафних санкцій і період їх нарахування, оскільки 10 % від суми договору від 01.06.2005 р. становить 545 400 грн., а від договору від 07.12.2006 р. –640 840, 15 грн.; у замовника відсутня заборгованість перед генпідрядником по оплаті за виконані роботи згідно з обома договорами, а існує в генпідрядника заборгованість перед замовником по штрафних санкціях у сумі 385 480, 72 грн. за договором від 01.06.2005 р. і 597 316, 51 грн. за договором від 07.12.2006 р.

          У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, викладених у ньому. Зокрема його представник вважає, що нарахування оперативно-господарських санкцій є безпідставним у зв”язку з відсутністю вини, покликається на підписання відповідачем актів виконаних робіт без жодних зауважень і відсутність претензій щодо виконання робіт, пояснив, що відповідачем утримання відсотків відповідно до умов договорів від 01.06.2005 р. і від 07.12.2006 р. не проводилось, а сума утримання та штрафних санкцій, зазначена скаржником в апеляційній скарзі, є сумою боргу за виконані та прийняті ним роботи.

          Як встановлено судом першої інстанції, між ТзОВ “Хемкостав-УА” (генпідрядник за договорами, позивач у справі) і Дочірнім підприємством “СіПіЕм Білдінг Юкрейн” (замовник за договорами, відповідач у справі) було укладено два договори генерального підряду на капітальне будівництво від 01.06.2005 р. (а.с.17-52, Том 1), згідно з п.2.1 якого замовник доручає, а генпідрядник бере на себе виконання будівельно-монтажних робіт зі зведення каркасу двох будинків типу “А” і одного будинку типу “В” по Слов”янській набережній, мікрорайон “Боздош”, у м.Ужгороді (перша черга), та від 07.12.2006 р. (а.с.54-82, Том 1), відповідно до п.2.1 якого замовник доручає, а генпідрядник бере на себе виконання робіт нульового циклу та будівельно-монтажних робіт зі зведення каркасів двох будинків типу “А” і одного будинку типу “В” по Слов”янській набережній, мікрорайон “Боздош”, у м.Ужгороді (друга черга).

          Відповідно до п.8.3 договорів прийняття робіт замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. В разі відмови однієї зі сторін від підписання акта про це вказується в акті та він підписується другою стороною.

          Пунктами 13.3.1 та 13.3.4 згаданих договорів передбачено обов”язок відповідача проводити розрахунок за виконані роботи протягом 45 днів з дати отримання рахунків (на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2008 р. долучені позивачем до матеріалів справи) у розмірі, визначеному в акті прийняття виконаних робіт.

          Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “СіПіЕм Білдінг Юкрейн” слід задоволити частково, рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.09.2008 р. у справі № 12/116 змінити частково.

При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідно до положень ст.319 ГК України, ст.838 ЦК України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Як вбачається зі змісту укладених договорів і стадії їх виконання, за своєю суттю останні є договорами підряду, а не генерального підряду, оскільки позивачем виконувалася тільки частина робіт, останнім не залучалися до будівництва інші будівельні та спецмонтажні організації. При визначенні правової природи договорів слід виходити не тільки з їх назви як формальної ознаки, а й самої їхньої сутності, прав і обов”язків сторін.

Тому, на думку колегії суддів, до правовідносин між сторонами в справі слід застосовувати загальні норми ГК України, ЦК України щодо регулювання договору підряду на капітальне будівництво.

Факт виконання робіт підтверджується матеріалами справи, зокрема, двосторонніми актами приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2) як за  договором від 01.06.2005 р. (перший етап):

за листопад 2005 року на суму 440 893 грн.;

1.12.2005 на суму 60 778, 8 грн. (а.с.10, Том 2);

11.1.2006 на суму 174 755, 46 грн. (а.с.98-99, Том 1);

к 25.01.2006 на суму 45 774, 8 грн. (а.с.97, Том 1);

к 01.03.2006 на суму 109 109, 75 грн. (а.с.96, Том 1);

к 01.04.2006 на суму 216 057, 32 грн. (а.с.95, Том 1);

за квітень 2006 року блок А на суму 54 343, 12 грн. (а.с.92, Том 1);

за квітень 2006 року на суму 52 671, 46 грн. (а.с.93, Том 1);

за квітень 2006 року блок В на суму 148 841, 74 грн. (а.с.94, Том 1);

за травень 2006 року блок А на суму 469 467, 9 грн. (а.с.91, Том 1);

за червень 2006 року блок А на суму 280 474, 61 грн. (а.с.90, Том 1);

за липень 2006 року блок А на суму 724 060, 76 грн. (а.с.89, Том 1);

за серпень 2006 року блок А на суму 795 424, 37 грн. (а.с.87, Том 1);

за вересень 2006 року блок А на суму 647 855, 29 грн. (а.с.86, Том 1);

за жовтень 2006 року блок А на суму 961 844, 33 грн. (а.с.85, Том 1);

за листопад 2006 року блок А на суму 667 020, 97 грн. (а.с.84, Том 1);

за грудень 2006 року блок А на суму 777 720, 14 грн. (а.с.83, Том 1);

за січень 2007 року блок А на суму 261 126, 16 грн. (а.с.114, Том 1);

за лютий 2007 року на суму 463 564, 5 грн. (а.с.111, Том 1);

за квітень 2007 року на суму 345 962, 39 грн. (а.с.109, Том 1);

за травень 2007 року на суму 85 403, 16 грн. (а.с.106, Том 1);

за червень 2007 року на суму 134 265, 28 грн. (а.с.104, Том 1);

за липень 2007 року на суму 127 903, 22 грн. (а.с.102, Том 1);

за серпень 2007 року на суму 53 124, 1 грн. (а.с.128, Том 1);

за грудень 2007 року на суму 32 698, 82 грн. (а.с.115, Том 1);

за січень 2008 року на суму 23 958, 75 грн. (а.с.140, Том 1),

тобто на загальну суму 8 155 100, 2 грн.;

так і за  договором від 07.12.2006 р. (другий етап):

за січень 2007 року на суму 477 813, 38 грн. (а.с.113, Том 1);

за лютий 2007 року на суму 100 416, 35 грн. (а.с.112, Том 1);

за березень 2007 року на суму 1 095 670, 72 грн. (а.с.110, Том 1);

за квітень 2007 року на суму 471 784, 24 грн. (а.с.108, Том 1);

за травень 2007 року на суму 767 851, 38 грн. (а.с.107, Том 1);

за червень 2007 року на суму 802 706, 92 грн. (а.с.103, Том 1);

за липень 2007 року на суму 701 541, 97 грн. (а.с.101, Том 1);

за серпень 2007 року на суму 636 914, 08 грн. (а.с.125, Том 1);

за вересень 2007 року на суму 465 962, 51 грн. (а.с.120, Том 1);

за жовтень 2007 року на суму 252 864, 89 грн. (а.с.118=119, Том 1);

за листопад 2007 року на суму 647 705, 36 грн. (а.с.117, Том 1);

за грудень 2007 року на суму 650 523, 95 грн. (а.с.116, Том 1);

за січень 2008 року на суму 135 086, 72 грн. (а.с.139, Том 1);

за лютий 2008 року на суму 542 466, 41 грн. (а.с.138, Том 1);

за лютий 2008 року (додаткові роботи) на суму 105 014, 5 грн. (а.с.137, Том 1);

за березень 2008 року на суму 372 569, 8 грн. (а.с.132, Том 1);

за березень 2008 року (додаткові роботи) на суму 9 867, 36 грн. (а.с.131, Том 1);

за квітень 2008 року на суму 158 166, 37 грн. (а.с.135, Том 1);

за квітень 2008 року № 2 на суму 401 541, 53 грн. (а.с.136, Том 1);

за травень 2008 року на суму 93 183, 24 грн. (а.с.133, Том 1);

за травень 2008 року (додаткові роботи) на суму 8 435 грн. (а.с.134, Том 1);

за червень 2008 року на суму 57 231, 13 грн.,

тобто на загальну суму 8 955 317, 81 грн.

          Всі акти приймання виконаних робіт за договорами від 01.06.2005 р. і 07.12.2006 р. (перша та друга черги будівництв відповідно) підписані сторонами та скріплені печатками без жодних зауважень з боку замовника.

          Проте, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконав свої зобов”язання по оплаті прийнятих робіт.

          Так, за договором від 01.06.2005 р. позивачем виконано, а відповідачем прийнято виконаних робіт на загальну суму 8 155 100, 2 грн., а оплачено їх останнім лише в сумі 7185 336, 66 грн. Отже, залишок неоплачених робіт становить 969 763, 58 грн., що визнано скаржником в акті звіряння взаєморозрахунків (долучено до матеріалів справи).

          У пункті 8.8 договорів сторони узгодили, що етап або роботи в цілому вважаються завершеними після їх остаточного прийняття замовником або інвестором. Замовник може прийняти етап чи роботи в цілому незважаючи на незначні недоліки.

          Матеріалами справи підтверджено й апелянтом не спростовано здачу робіт згідно з актом від 10.04.2007 р. (а.с.53, Том 1) та прийняття будинків в експлуатацію.

Крім цього, відповідно до п.13.3.6 договорів замовник вправі був проводити утримання 10 % вартості виконаних робіт у якості забезпечення виконання позивачем зобов”язань до їх повного прийняття. Виплату вказаних 10 % замовник зобов”язаний був провести наступним чином: 5 % утриманих коштів повернути протягом 30 днів з моменту прийняття робіт, а решта 5 % - сплатити рівномірно по 1 % щорічно протягом 5 перших років гарантійного строку.

Відповідач вимог ухвал суду апеляційної інстанції від 18.11.2008 р., 16.12.2008 р. щодо подання доказів проведення утримань по виконанню робіт першої черги (договір від 01.06.2005 р.) не виконав, а його представник у судовому засіданні даний факт не заперечив.

Колегія суддів приймає до уваги вищенаведене та приходить до висновку, що до стягнення підлягає сума в розмірі 930 973, 03 грн., виходячи з того, що відповідач вправі утримати 4 % згідно з п.13.3.6 договору, так як роботи прийняті ним 10.04.2007 р. повністю, а позовну заяву подано до господарського суду 11.07.2008 р., тобто після спливу одного року.

Пункт 2 статті 625 ЦК України зобов'язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд, здійснивши перерахунок, вважає, що за неналежне виконання грошового зобов”язання відповідно до вимог ст.625 ЦК України  до стягнення підлягає 34 968, 88 грн. 3 % річних, 268 120, 3 грн. інфляційних нарахувань за період з 10.04.2007 р. по 11.07.2008 р., який визначено в розрахунку позовних вимог.

Крім цього, як зазначалось вище, 07.12.2006 р. сторони уклали аналогічний договір на виконання будівельно-монтажних робіт на будівництво ще двох будинків типу “А” і одного будинку типу “В” (друга черга будівництва). Умови цього договору відповідають умовам договору будівництва першої черги.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, актів виконаних робіт останні виконані на суму 8 955 317, 81 грн. Замовником проведено їх часткову оплату, а саме: тільки на суму 8 016 262, 33 грн., тобто заборгованість становить 939 055, 48 грн., яка фактично визнана відповідачем у акті звіряння взаєморозрахунків (долучено до матеріалів справи). Однак об”єкт до цього часу в експлуатацію ще не зданий.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку щодо несистематичного та неповного виконання своїх зобов”язань відповідачем по оплаті виконаних робіт  протягом всього періоду існування договірних відносин. Також з матеріалів справи, в т.ч. акту звіряння взаєморозрахунків, вбачається, що замовник з травня 2008 року не лише не погашав заборгованість, а і цілком припинив оплату за виконані в квітні-червні місяці 2008 року роботи, що підтверджується поясненнями представника апелянта в судовому засіданні та доповідними робітників підрядника.

Оскільки відповідач фактично припинив договірні зобов”язання з позивачем за договором від 07.12.2006 р., що унеможливлює подальше проведення розрахунків і отримання коштів за виконанні роботи, то апеляційний господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 845 149, 93 грн. (за мінусом 10 % утримання).

Що стосується зарахування відповідачем у рахунок погашення боргу оперативно-господарських санкцій за прострочку виконання зобов”язання в сумі 545 400 грн. (по першій черзі) і 640 840, 15 грн. (по другій черзі), то колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо їх безпідставності з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.235 ГК України до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Як вбачається зі змісту п.9.6 обох договорів, умови вказаного пункту такого права замовнику не надають, відповідач підміняє поняття заборгованості за виконані та прийняті ним підрядні роботи оперативно-господарськими санкціями, проте його трактування є надуманим і не відповідає дійсності.

Таким чином, оскільки спірними договорами не передбачено застосування жодного виду оперативно-господарських санкцій, то і твердження скаржника є необгрунтованими та не заслуговують на увагу.

Позовна вимога про стягнення 108 605, 09 грн. процентів згідно з ст.536 ЦК України є безпідставною, в задоволенні якої місцевий господарський суд обгрунтовано відмовив, оскільки договір позики не укладався у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “СіПіЕм Білдінг Юкрейн” задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.09.2008 р. у справі № 12/116 змінити частково, виклавши його в наступній редакції:

“Стягнути з Дочірнього підприємства “СіПіЕм Білдінг Юкрейн” (88000, м.Ужгород, вул.Фединця 42, кв.4; ідентифікаційний код 33331696) на користь ТзОВ “Хемкостав-УА” (88000, м.Ужгород, вул.8 Березня 30, кв.53; ідентифікаційний код 31072321) 1 776 122, 96 грн. основного боргу, 34 968, 88 грн. 3 % річних, 268120,3 грн. інфляційних нарахувань 20 791, 16 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 106, 99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу“.

В решті рішення суду залишити без змін.

3. Судові витрати за перегляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з ТзОВ “Хемкостав-УА” (88000, м.Ужгород, вул.8 Березня 30, кв.53; ідентифікаційний код 31072321) на користь Дочірнього підприємства “СіПіЕм Білдінг Юкрейн” (88000, м.Ужгород, вул.Фединця 42, кв.4; ідентифікаційний код 33331696) 1069,78 грн. державного мита.

Решта суми державного мита (10 396, 22 грн.) залишити за апелянтом.

          4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                                                                                         М.В.Краєвська

Суддя                                                                                                         Н.А.Галушко     

Суддя                                                                                                      Г.В.Орищин