Ухвала

від 22.01.2013 по справі 2а-1036/12/0170/4

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1036/12/0170/4

22.01.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Руднєва А.В.

за участю сторін:

представник позивача- Дочірнього підприємства "Фокстрот-Ялта"- Потапенко Борис Петрович, довіреність № б/н від 19.02.11,

представник відповідача- Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим- Кірюшкіна Кристина Олександрівна, довіреність № 3476/9/10-00 від 25.09.12,

перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Циганова Г.Ю. ) від 30.08.12 у справі № 2а-1036/12/0170/4

за позовом Дочірнього підприємства "Фокстрот-Ялта" (вул. Московська, 6,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2012 адміністративний позов Дочірнього підприємства "Фокстрот-Ялта" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби від 03.20.2011 №0003712301 про зменшення Дочірньому підприємству "Фокстрот-Ялта" залишку від'ємного значення податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 210000,00 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби від 03.20.2011 №0003712301 про зменшення Дочірньому підприємству "Фокстрот-Ялта" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 328125,00 грн., у тому числі 262500,00 грн. основним платежем та 65625,00 грн. за штрафними санкціями; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби від 16.12.2011 року №0006081701 в частині збільшення Дочірньому підприємству "Фокстрот-Ялта" сум грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 9216,11 грн., у тому числі 7758,61 грн. за основним платежем та 1457,5 грн. за штрафними санкціями. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, ДПІ ДПС звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2012, прийняти нову постанову якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні рішення суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 15.09.2011 року №2637/23-1/32935334/177.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 03.10.2011 прийнято податкові повідомлення-рішення, окрім інших: №0003702301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 328125,00 грн., у т.ч. 262500,00 грн. основного зобов'язання та 65625,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;№0003712301 про зменшення залишку від'ємного значення ПДВ за травень 2011 року у розмірі 210000,00 грн.;

№0005681701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 11358,00 грн., у т.ч. 8441,00 грн. основного зобов'язання та 2917,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів зазначає, що перевіркою встановлено завищення, в порушення п.198.3 ст. 198 ПК України, задекларованих позивачем показників у рядку 10.1 Декларації з ПДВ "придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з ПДВ товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою (дозволений податковий кредит)" в загальній сумі 210000,00 грн. у травні 2011 року, в результаті чого завищений залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) за травень 2011 року у сумі 210000,00 грн.

Актом встановлено заниження суми податку з доходів фізичних осіб на 5829,15 грн. і на 2609,67 грн.(211,73 + 682,39 + 1715,55).

Заробітна плата у періоді з липня по грудень 2010 року та з січня по червень 2011 року нараховувалась та сплачувалась менш визначеного законодавством мінімального розміру, що сприяло заниженню фонду заробітної плати, та, як слідство, податку з доходів фізичних осіб в сумі 5829,15 грн. та в сумі 1715,55 грн. відповідно; внаслідок застосування податкової соціальної пільги, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, замість визначеного розміру пільги у заяві, занижений податок з доходів у вигляді заробітної плати ОСОБА_4, у періоді з січня 2011 року по червень 2011 року, всього в сумі 211,73 грн.; було занижено податок з доходів фізичних осіб у червні 2011 року в сумі 682,39 грн.(7211,80 (дані ДПІ) - 6529,41 (дані платника)) грн.

Висновки податкового органу про завищення задекларованих позивачем показників у рядку 04.1 Декларації про прибуток "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" за 4 кв. 2010 року в загальній сумі 1050000,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 кв. 2010 року у сумі 262500,00 (1050000,00 * 25%) грн., суд вважає безпідставними, враховуючи наступне.

Згідно з п.3.1. ст.3 Закону №334 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно зі статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону №334 до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) впродовж звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті".

В силу п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи вищенаведені законодавчі норми, право покупця на валові витрати обумовлено двома законодавчими вимогами: зв'язок витрат з господарською діяльністю підприємства та наявність відповідних підтверджуючих розрахункових, платіжних чи інших документів.

30.09.2010 між позивачем (Замовник) та ТОВ "Бравіс" (Виконавець) укладено договір маркетингових послуг №300901 (а.с.87 т.1), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг) Замовника, політики цін, організації і управління руху продукції (робіт, послуг) Замовника до споживача і після продажного обслуговування споживача в рамках господарської діяльності Замовника та інші подібні послуги (далі - маркетингові послуги).

На виконання вказаного Договору ТОВ "Бравіс" у грудні 2010 року було надано позивачеві маркетингові послуги на загальну суму 1260000,00 (420000,00+420000,00+420000,00) грн., в т.ч. ПДВ 210000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку позивача - Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) про надання маркетингових послуг від 31.12.2010 року: №АТПК311207 на суму 420000,00 грн., в т.ч. ПДВ 70000,00 грн. (а.с.163 т.1), з додатком - Звіт про надані маркетингові послуги "Дослідження відношення і сприйняття засобів масової інформації споживачами побутової техніки магазинів "Фокстрот" позивача, частина 1,2; №АТПК311208 на суму 420000,00 грн., в т.ч. ПДВ 70000,00 грн. (а.с.180 т.1), з додатком - Звіт про надані маркетингові послуги "Дослідження відношення і сприйняття засобів масової інформації споживачами побутової техніки магазинів "Фокстрот" позивача, частина 3; №АТПК311209 на суму 420000,00 грн., в т.ч. ПДВ 70000,00 грн. (а.с.199 т.1), з додатком - Звіт про надані маркетингові послуги "Маркетингове дослідження продажу нетбуків TM SAMSUNG ELEKTRONICS в магазинах "Фокстрот" позивача.

Факт надання маркетингових послуг позивачу ТОВ "Бравіс" на виконання умов Договору від 30.09.2010 №300901 підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) із додатками до них - Звіти про надані маркетингові послуги, в загальній сумі 1260000,00грн., в т.ч. ПДВ 210000,00 грн., які оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від16.07.1999 року № 996-XIV і тому є належним підтвердженням права ДП "Фокстрот-Ялта" на валові витрати в сумі 1050000,00 грн.

Сплата позивачем вартості маркетингових послуг (із податком на додану вартість) контрагенту ТОВ "Бравіс" підтверджується виписками банку по особовим рахункам ДП "Фокстрот-Ялта" в загальній сумі 1260000,00 грн., в т.ч. ПДВ 210000,00 грн., перевіреними під час проведення судової економічної експертизи.

Господарська операція з придбання маркетингових послуг в повному обсязі відображена у бухгалтерському обліку позивача у грудні 2010 року, маркетингові послуги на загальну суму 1260000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 210000,00 грн.) відображалися саме на рахунку 93 "Витрати на збут", що підтверджується актом перевірки та відповідає вимогам Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом МФ України №291 від 30.11.1999 року, згідно з якою на рахунку 93 "Витрати на збут" ведеться облік витрат, пов'язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг. До витрат на збут, зокрема, належать і витрати на маркетинг та рекламу.

В даному випадку маркетингові послуги були придбані позивачем у ТОВ "Бравіс" з метою вивчення ринку побутової техніки, стимулювання її збуту, встановлення політики цін на побутову техніку магазинів "Фокстрот" позивача, і тому витрати на маркетингові послуги безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю та використовувалися у ній - роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо - та телеапаратурою. Це підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) із додатками до них - Звітами про надані маркетингові послуги (а.с.164-223 т.1), податковими накладними, укладеним договором №300901 від 30.09.2010 року (а.с.87-88, т.1).

Включення до складу валових витрат позивача за 4 квартал 2010 року витрат на придбання маркетингових послуг у ТОВ "Бравіс" за договором від 30.09.2010 року №300901, безпосередньо пов'язаних з господарською діяльністю позивача, відповідає вимогам п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону №334 та документально підтверджується в загальній сумі без ПДВ 1050000,00 грн., а висновки відповідача щодо необґрунтованого їх завищення в цій сумі та стосовно заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2010 року на суму 262500,00 грн. (1050000,00 * 25%) спростовуються матеріалами справи та висновками судово-економічної експертизи.

Тобто, у податкового органу не було визначених законом підстав визначати позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у спірному податковому повідомленні-рішенні від 03.10.2011 року №0003702301 в розмірі 262500,00 грн.

Застосування санкцій у податковому повідомленні-рішенні від 03.10.2011 №0003702301 обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то й для застосування штрафних санкцій не має правових підстав, тож, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2011 року №0003702301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств 328125,00 грн., у т.ч. 262500,00 грн. основного зобов'язання та 65625,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, підлягають задоволенню.

Згідно з п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, право покупця на податковий кредит обумовлено двома законодавчими вимогами: зв'язок витрат на придбання товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства та наявність належно оформленої податкової накладної (митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

30.09.2010 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Бравіс" (Виконавець) укладено договір маркетингових послуг №300901, належним чином оформленими Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) із додатками до них - Звіт про надані маркетингові послуги підтверджується факт надання цих послуг у грудні 2010 року в загальній сумі 1260000,00грн., в т.ч. ПДВ 210000,00 грн.; сплата позивачем вартості маркетингових послуг ТОВ "Бравіс" підтверджується виписками банку в загальній сумі 1260000,00 грн., в т.ч. ПДВ 210000,00 грн., перевіреними як під час проведення судової економічної експертизи, так і у судовому засіданні; господарська операція з придбання маркетингових послуг в повному обсязі відображена у бухгалтерському обліку позивача у грудні 2010 року

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 210000,00 грн. Виконавець ТОВ "Бравіс" 31.12.2010 року виписав податкові накладні всього на суму1260000,00 грн., в т.ч. ПДВ 210000,00 грн., а саме №394311314 на суму 420000,00 грн., у тому числі ПДВ 70000,00 грн., №394311315 на суму 420000,00 грн. у тому числі ПДВ 70000,00 грн., №394311316 на суму 420000,00 грн. у тому числі ПДВ 70000,00 грн. за маркетингові послуги, надані у грудні 2010 року на виконання договору маркетингових послуг від 30.09.2010 року №300901 (а.с.224-226 т.1), які 01 травня 2011 року надані позивачеві, отримані ним та відображені у реєстрі податкових накладних, що підтверджується висновками судово-економічної експертизи, актом перевірки. Зазначені податкові накладні відповідають вимогам, передбаченим ст.201 ПК України.

Позивачем до складу податкового кредиту травня 2011 року були віднесені податкові накладні отримані від ТОВ "Бравіс" на маркетингові послуги, надані у грудні 2010 року на виконання договору маркетингових послуг від 30.09.2010 року №300901, що відображено ним по рядку 10.1 Декларації з ПДВ за травень 2011 року.

Витрати на маркетингові послуги, в сумі у складі яких був сплачений (нарахований) ПДВ у сумі 210000,00 грн., пов'язані з господарською діяльністю позивача - роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо - та телеапаратурою і тому відповідають вимогам п.п.14.1.36. ПК України, а віднесення позивачем до складу податкового кредиту травня 2011 року ПДВ в сумі 210000,00 грн. у вартості маркетингових послуг, наданих ТОВ "Бравіс" в грудні 2010 року, відповідає п.198.3 ст. 198 ПК України.

Отже, податковий кредит у сумі 210000,00 грн., що нарахований у складі витрат вартості маркетингових послуг, сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Таким чином, у податкового органу не було визначених законом підстав зменшувати позивачеві у спірному податковому повідомленні-рішенні від 03.10.2011 року №0003712301 залишок від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) за травень 2011 року в розмірі 210000,00 грн., тож позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2011 року №0003712301 про зменшення залишку від'ємного значення ПДВ за травень 2011 року у розмірі 210000,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно висновків відповідача щодо заниження позивачем суми податку з доходів фізичних осіб на 5829,15 грн. і на 2609,67 грн. (211,73 + 682,39 + 1715,55) судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 2.1 ст.2 Закону №889-IV передбачено, що платниками податку є, зокрема резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 цього Закону є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.4.2. ст.4 Закону №889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, а також дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими п.4.3 цієї статті).

При цьому, найманою особою є фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем (п.1.8 ст. 1 Закону №889).

Пунктом 8.1 ст.8 Закону №889 передбачено оподаткування доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку податковим агентом. Так, згідно з п.п.8.1.1 податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно з п.п.14.1.54.п.14.1. ст.14. ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: е) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента, згідно з п.п.163.1.1. п.163.1.ст.163 ПК України, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п.168.1.1. п.168.1. ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оплату праці» N108/95-ВР від 24.03.1995 року мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

У разі недотримання законодавчо встановлених мінімальних розмірів заробітної плати до керівника може бути застосована адміністративна відповідальність у вигляді штрафу (ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується висновками проведеною у справі судової економічної експертизи, дослідженими табелями обліку використаного робочого часу, розрахунково-платіжними відомостями за період з липня по грудень 2010 року та відповідно з січня по червень 2011 року, що працівники позивача у зазначені періоди відпрацьовували не повний робочий день, а по 2 та 4 години на день, заробітна плата цим працівникам нараховувалась за фактично відпрацьований час, із розрахунку вище ніж встановлений законодавством мінімальний розмір заробітної плати як у місячному, так і у погодинному розмірі (а.с.50 т.2).

Тобто, висновки відповідача щодо заниження позивачем суми податку з доходів фізичних осіб за період з липня по грудень 2010 року в сумі 5829,15 грн. та з січня по червень 2011 року в сумі 1715,55 грн. спростовуються матеріалами справи та висновками судово-економічної експертизи.

Стосовно доводів відповідача щодо заниження позивачем податку з доходів у вигляді заробітної плати ОСОБА_4, у періоді з січня 2011 року по червень 2011 року, всього в сумі 211,73 грн. судова колегія зазначає.

В акті зазначено, що позивачем до нарахованих доходів найманого працівника ОСОБА_4 у періоді з січня по червень 2011 року застосовувалась податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, встановленої

Відповідно до п.п.169.1.2 п.169.1 ст.169 ПК України, платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги: у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину.

Згідно з абз.8 п.1 розділу ХІХ. Прикінцевих положень ПК України до 31 грудня 2014 року для цілей застосування підпункту 169.1.1 податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, у розрахунку на кожну таку дитину.

ОСОБА_4 01.01.2011 позивачеві надана заява про застосування Податкової соціальної пільги визначеної п.п.169.1.2 податкового кодексу України (а.с.86 т.1).

У п.2 Заяви, «документи для застосування податкової соціальної пільги», зазначені три свідоцтва про народження (IV АП №305649, І-АП №293633, І-АП №033454), тому розмір податкової соціальної пільги, який слід застосовувати до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати ОСОБА_4 становить 150 (3*50) відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином, заниження податку з доходів у вигляді заробітної плати ОСОБА_4 за період з січня 2011 року по червень 2011 року в сумі 211,73 грн. спростовується матеріалами справи та висновками судово-економічної експертизи.

Отже, у податкового органу не було визначених законом підстав визначати позивачу суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у спірному податковому повідомленні-рішенні від 16.12.2011 року №0006081701 в сумі 211,73 грн. за період з січня 2011 року по червень 2011 року та відповідно нараховувати штрафні (фінансові) санкції, обумовлені визначенням податку з доходів фізичних осіб у цій сумі.

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.08.12 у справі № 2а-1036/12/0170/4 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.08.12 у справі № 2а-1036/12/0170/4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 січня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко