Постанова

від 29.01.2013 по справі 5017/2824/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

               ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

---

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "29" січня 2013 р. Справа № 5017/2824/2012           Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Гладишевої Т.Я. суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т. (склад колегії визначено згідно розпорядження № 986 від 10.12.2012 року „Про заміну судді у складі колегії”) при секретарі судового засідання Будному О.В. представники сторін в судове засідання від 29.01.2013 року не з'явились; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” на рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2012 року по справі № 5017/2824/2012 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЬТЕРНАТИВА - НОВА” до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” про стягнення 27737,70 грн.            ВСТАНОВИВ: У вересні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю „АЛЬТЕРНАТИВА - НОВА” (далі – позивач, ТОВ „АЛЬТЕРНАТИВА - НОВА”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” (далі – відповідач, ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер”) про стягнення 27737,70 грн., з яких: 26899,40 грн. основного боргу, 811,40 грн. 3% річних, 26,90 грн. інфляційних втрат та 4500,00 грн. витрат по оплаті адвокатських послуг. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 11, 509, 525, 526, 610, 625, 626, 629, 692 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України та мотивовані тим, що у період з грудня 2010 року по березень 2011 року, на підставі договору купівлі – продажу № 2112, укладеного 21.12.2010 року між ТОВ „АЛЬТЕРНАТИВА - НОВА” та ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер”, позивачем було поставлено товар, за який відповідач розрахувався частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 36621,52 грн. В подальшому, 22.05.2012 року між сторонами було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв'язку з чим у відповідача сума боргу зменшилась до 26899,40 грн. Невиконання ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” свого грошового зобов'язання стало підставою для нарахування відповідачу 811,40 грн. 3% річних та 26,90 грн. інфляційних втрат. Позивач вказав, що  викладені обставини змусили його звернутись до адвоката за правовою допомогою, у зв'язку з чим просить покласти витрати з оплати адвокатських послуг в сумі 4500,00 грн. на відповідача. Рішенням господарського суду Одеської області від 14.11.2012 року по справі № 5017/2824/2012 (суддя Зайцев Ю.О.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЬТЕРНАТИВА - НОВА” 27737,70 грн. заборгованості, 1609,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 4500,00 грн. витрат по сплаті послуг адвоката. Рішення суду обґрунтовано положеннями ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 626, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України та мотивовано доведеністю позивачем наявності у ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” заборгованості в сумі 26899,40 грн., що свідчить про наявність законних підстав для нарахування відповідачу 3% річних в сумі 811,40 грн. та 26,90 грн. інфляційних втрат. Також суд вказав, що відповідно до приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача, пов'язані з оплатою послуг адвоката в сумі 4500,00 грн., підлягають покладенню на ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер”.   Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує,  що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, тому воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник вказує про прийняття рішення суду за відсутністю представника ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер”, що є прямим порушенням норм процесуального права, а також наголошує на тому, що наданий позивачем акт звірки взаєморозрахунків підписаний неуповноженою  особою, тому не підлягає дослідженню. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „АЛЬТЕРНАТИВА - НОВА” вказало, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а оскаржуване рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для його скасування, у зв'язку з чим просить рішення суду від 14.11.2012 року залишити без змін. Водночас, у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „АЛЬТЕРНАТИВА - НОВА” просить суд здійснити розгляд справи за їх відсутністю. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” з призначенням дати розгляду колегією суддів. Наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.12.2012 року свідчить, що вказану копію ухвали від 05.12.2012 року, яку було надіслано на адресу скаржника, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 15.10.2012 року, було отримано 10.12.2012 року уповноваженим представником ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер”. Втім, 25.12.2012 року в судове засідання представник скаржника не з'явився, вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 05.12.2012 року не виконав. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.12.2012 року, на підставі п. 1, 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 29.01.2012 року із зобов'язанням скаржника виконати вимоги ухвали суду від 05.12.2012 року. Вказана копія ухвалу суду від 25.12.2012 року була надіслана ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” на адресу: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 111, поштова кореспонденція органом поштового зв'язку була повернута до суду апеляційної інстанції з позначкою на конверті „адресат вибув”. Скаржником про існування іншої адреси не було повідомлено суд апеляційної інстанції. Таким чином, враховуючи приписи пункту 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року N 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”, які кореспондуються з приписами пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”, скаржник про день, час та місце розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції належним чином повідомлений, проте, ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” не скористалося своїм процесуальним правом брати участь в засіданнях суду апеляційної інстанції.   Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, надавши оцінку всім доказам у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги виходячи з наступного. Як правильно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, 21.12.2010 року між ТОВ „АЛЬТЕРНАТИВА - НОВА” (продавець) та ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” (покупець) укладено договір купівлі – продажу № 2112, відповідно до якого продавець зобов'язався передати на умовах даного договору у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість в порядку та строки, передбачені цим договором (п. 1.1 договору). Відповідно до пункту 2.1 договору кількість товару, його асортимент та ціна зазначаються в специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору. Згідно п. 4.1 договору поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі заявки покупця та виходячи з наявності відповідного асортименту товару на складі продавця протягом узгодженого сторонами строку, але не більше 14 днів з моменту отримання продавцем заявки. Заявка на партію товару узгоджується відповідальними особами сторін. Пунктом 4.2 договору встановлено, що приймання – передача товару оформлюється накладною на відпуск товару в момент передачі товару покупцю, яка підписується уповноваженими представниками сторін в 2-х примірниках: 1 примірник – покупцю, 1 примірник - продавцю. Датою поставки товару слід вважати дату, зазначену в накладній. Перехід права власності на товар від продавця до покупця відбувається в момент передачі товару, що оформлюється видатковою накладною. Згідно п. 6.1 договору загальна вартість товару за цим договором формується виходячи з цінових та кількісних показників, сформованих витратними накладними по кожній партії товару.   Відповідно до п. 6.2 договору розрахунки за цим договором за отриманий товар здійснюються в національній валюті України в безготівковій формі наступним чином: - покупець зобов'язаний сплатити 50% вартості партії товару по кожній окремій накладній протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця; - остаточний розрахунок за весь отриманий по даному договору товар (тобто товар, отриманий по всім підписаним повноважними представниками сторін накладним) покупець зобов'язаний провести у строк до 31.07.2011 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Згідно  з пунктом 6.3 договору оплата є такою, що відбулась, з моменту надходження відповідних коштів на поточний рахунок продавця в повному обсязі. Договір набирає чинності з дня укладення  сторонами і діє до 31.07.2011 року, а у фінансовій частині - до повного його виконання. Термін дії договору може бути продовжено за згодою сторін шляхом складання відповідного письмового додатку. Закінчення строку даного договору не звільняє сторони від повного виконання зобов'язань за даним договором (п. 7.1 договору). Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частин 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.  До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно ст. 655 вказаного Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Як вже вказувалось, пунктом 4.2 договору передбачено, що приймання – передача товару оформлюється накладною на відпуск товару в момент передачі товару покупцю, яка підписується уповноваженими представниками сторін в 2-х примірниках: 1 примірник – покупцю, 1 примірник - продавцю. Датою поставки товару слід вважати дату, зазначену в накладній. Перехід права власності на товар від продавця до покупця відбувається в момент передачі товару, що оформлюється видатковою накладною.   Відповідно до п. 6.2 договору розрахунки за цим договором за отриманий товар здійснюються в національній валюті України в безготівковій формі наступним чином: - покупець зобов'язаний сплатити 50% вартості партії товару по кожній окремій накладній протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця; - остаточний розрахунок за весь отриманий по даному договору товар (тобто товар, отриманий по всім підписаним повноважними представниками сторін накладним) покупець зобов'язаний провести у строк до 31.07.2011 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних № АН-0000431 від 24.12.2010 року, № АН-0000433 від 30.12.2010 року, № АН-0100101 від 10.01.2011 року, № АН-0240201 від 24.02.2011 року, № АН-0140302 від 14.03.2011 року, № АН-0240301 від 24.03.2011 року свідчать про здійснення ТОВ „АЛЬТЕРНАТИВА - НОВА” поставки товару на загальну суму 199887,56 грн., який був прийнятий уповноваженою особою ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” на підставі довіреностей № 25 від 24.12.2010 року, № 34 від 30.12.2012 року, № 3 від 10.01.2011 року, № 72 від 24.02.2012 року, № 82 від 14.03.2012 року, № 95 від 24.03.2011 року. Зі змісту копії акта звіряння взаємних розрахунків за період з 01.04.2011 року по 12.04.2012 року між ТОВ „АЛЬТЕРНАТИВА - НОВА” та ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” за договором № 2112 від 21.12.2010 року вбачається часткове виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманого від позивача товару; станом на 12.04.2012 року сума боргу ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер”  склала 36621,52 грн. Місцевим господарським судом також правильно встановлено та підтверджено в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, що  22.05.2012 року між ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” та ТОВ „АЛЬТЕРНАТИВА - НОВА” укладено угоду про зарахування сторонами зустрічних однорідних вимог, згідно з якою заборгованість ТОВ „АЛЬТЕРНАТИВА - НОВА” перед ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” за договором купівлі – продажу № 220701 від 22.07.2011 року в сумі 9722,12 грн. залікована в рахунок заборгованості ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” перед ТОВ „АЛЬТЕРНАТИВА - НОВА” за договором купівлі – продажу № 2112 від 21.12.2010 року, внаслідок чого у ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” сума боргу в розмірі 36621,52 грн. зменшується до розміру 26899,40 грн. Також сторонами узгоджено, що підписанням цієї угоди ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” засвідчує відсутність будь – яких претензій до ТОВ „АЛЬТЕРНАТИВА - НОВА” та підтверджує своє грошове зобов'язання перед останнім на суму 26899,40 грн. Вказана угода підписана та скріплена печатками сторін. Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого позивачем товару та порушення строків, встановлених п. 6.2 договору купівлі – продажу від 21.12.2010 року, внаслідок чого у ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” виникла заборгованість в сумі 26899,40 грн. Як відмічалось вище, ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер”, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, наполягало на тому, що акт звіряння взаємних розрахунків станом на 12.04.2012 року не є належним доказом у справі з огляду на його підписання не уповноваженою особою, що підтверджується протоколом № 01/10 загальних зборів учасників ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” від 30.10.2011 року, доданим до апеляційної скарги. Втім, такі твердження скаржника колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки борг ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” в сумі 36621,52 грн. станом на 12.04.2012 року, визначений в акті звіряння взаєморозрахунків, підтверджений угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.05.2012 року, яку підписано сторонами та скріплено їх печатками. Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі – продажу № 2112 від 21.12.2010 року, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 26,90 грн. та 3% річних в сумі 811,40 грн. Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів відмічає про правомірність покладення місцевим господарським судом витрат, понесених позивачем у зв'язку з оплатою ним правової допомоги в розмірі 4500,00 грн., що підтверджено матеріалами справи, на ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” в порядку ст. 49 ГПК України. Доводи скаржника, що прийняття судом оскаржуваного рішення суду за відсутністю представника ТОВ „Швейна фабрика „Грегорі Арбер” є підставою для  скасування рішення, колегією суддів відхиляються, оскільки наявні в матеріалах справи процесуальні документи спростовують такі доводи скаржника. Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду від 14.11.2012 року є законним та обґрунтованим, постановленим за правильно встановленими фактичними обставинами, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.           Керуючись ст. ст. 99, 101 – 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, — ПОСТАНОВИЛА: Рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2012 року по справі № 5017/2824/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.            Повний текст складено та підписано 31.01.2013 року Головуючий суддя:                                                            Т.Я. Гладишева Суддя:                                                                                 Я.Ф. Савицький Суддя:                                                                                О.Т. Лавренюк