Постанова

від 02.02.2009 по справі 47/54-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/54-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2009 р.                                                           Справа № 47/54-08  

21 січня 2009 р.                                                 Справа №47/54-08  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді  Бондаренка В.П., судді Камишевої Л.М., судді Лакізи В.В.

при секретарі  Ткаченко Н.І.

за участю представників сторін:

позивача –Смірнової О.В., довіреність б/н від 02 вересня 2008 року

відповідача – не з»явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№2472Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2008 року у справі №47/54-08    

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Харківський завод Гідропривід”, м. Харків

до Закритого акціонерного товариства “ЗСК”, м. Харків

про стягнення 100404,26 грн.

встановила:

Рішенням  господарського суду Харківської області від 14 жовтня  2008 року (суддя Швед Е.Ю.) позов задоволено частково. Стягнуто із відповідача на користь позивача  69083,03 грн. основного боргу; 690,83 грн. державного мита та 67,56 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено.   

Відповідач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення  господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2008 року та прийняти нове рішення,  яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що місцевим судом при прийнятті рішення  порушені норми  матеріального права, а також на  недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач, зокрема, зазначив, що в рішенні місцевого суду не визначено, нормативно та розрахунково не обґрунтовано  та відповідними доказами не підтверджена стягнута  з відповідача сума. Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2007 року по 25.02.2008 року про наявність заборгованості в розмірі 100404, 26 грн відповідачем не підписаний; акти здачі-прийняття  робіт (надання послуг) підписані з боку відповідача неповноважною особою; надані позивачем акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які прийняті судом як доказ, не підтверджують суму заборгованості саме по спірним договорам;  за період стягнення суми з 30.01.2004 року по 31.03.2005 рік сплив термін позовної давності, про наявність якої зазначав відповідач при розгляді справи у суді першої інстанції.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою,  доводи відповідача щодо  визнання спірних договорів недійсним є безпідставними. Укладені між позивачем та відповідачем договори виконувалися належним чином, ні одна із сторін не заявляла про їх недійсність та вчиняла дії, що свідчать про прийняття договорів до виконання. У відзиві на апеляційну скаргу позивач також вказав на те, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення про часткове стягнення суми заборгованості не були враховані усі  суми несплати заборгованості відповідачем, у зв»язку з чим вважав за необхідне  скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та стягнути  всю суму заборгованості , зазначену в позовних вимогах, яка   з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми складає 120654 грн 06 коп..

   Перевіривши повноту встановлення  судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представників  позивача та відповідачів,  колегія суддів встановила наступне.

  Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до  Закритого акціонерного товариства «ЗСК»про стягнення коштів в сумі 100404,26 грн., а також витрат по сплаті державного мита та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

  Позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги. Остаточно позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договорами № 1/2/1 від 02 січня 2004 року, № 90 від 22 листопада 2004 року, № 89 від 04 січня 2005 року з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час користування чужими коштами у розмірі 116701,93 грн. та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 3952,13 грн., а всього - 120654,06 грн., а також покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

   Уточнені позовні вимоги були прийняті судом першої інстанції, про що була винесена відповідна ухвала.

   При розгляді справи у суді апеляційної інстанції  представник позивача заявив клопотання про виклик у судове засідання для дачі пояснень у справі заступника голови правління ЗАТ «ЗСК»Лютого В.В. та управляючого ЗАТ «ЗСК»Бодальянц О.Г..

  Судова колегія відмовила в задоволенні клопотання у зв»язку з його необґрунтованістю.

  Як вбачається із матеріалів справи  02 січня 2004 року ЗАТ «ЗСК»(відповідач) та ВАТ «Гідропривід»(позивач)  уклали договір  поруки № 1/2/1, відповідно до якого   відповідач поручив позивачу  від імені та за рахунок відповідача здійснювати обслуговування нежитлових будівель заготівельно-складського корпусу та земельної ділянки (в подальшому об»єкт), що розташовані за адресою: м.Харков,  вул.. Чувашська, 6, в тому числі забезпечувати отримання об»єктом комунальних послуг і електроенергії (т.1 а.с. 11).

  В пункті  4.2 цього договору сторони передбачили, що  відповідач  зобов»язаний  відшкодувати  позивачу  затрачені кошти на основі рахунків на оплату, дотримуватися умов договору.

  Матеріали справи містять акти прийому-передачі щодо надання позивачем  послуг по обслуговуванню приміщення по вул..Чувашска,6 в м.Харкові в січні-листопаді 2004 року з зазначенням суми наданих послуг, а саме:  № 21 від 30.01.2004 року на суму 3818,46 грн., № 21 від 27.02.2004 р. на суму 4068,16 грн.,  № 21 від 31.03.2004 р. на суму 3921,78 грн., № 21 від 30.04.2004 р. на суму 4438,24 грн., б/№ від 31.05.2004 року на суму 4949,11 грн., б/№ від 30.07.2004 р. на суму 4629,96 грн., б/№ від 31.08.2004 р. на суму 4529,29 грн., б/№ від 30.09.2004 р. на суму 4189,12 грн., б/№ від 29.10.2004 р. на суму 3880,82 грн., б/№ від 30.11.2004 р. на суму 6350,93 грн. (т.1 а.с.21-30).            

 Згідно умов зазначеного договору  сума по договору визначається на основі виставлених рахунків по закінченню місяця. Відповідач повинен перерахувати позивачу  суму винагороди, вказану в рахунках, протягом 20 днів з моменту підписання акта виконаних робіт.

    Підписання актів прийому –передачі наданих робіт (послуг)  датовано з січня по листопад місяці 2004 року.

    Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності встановлюється в три роки.

    Відповідачем було заявлено про застосування судом позовної давності. Позивачем не доведено поважність причин  пропуску строку позовної давності.

    Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки сплив позовної давності, прозастосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

   Крім того, при розгляді справи у суді апеляційної інстанції позивач  зазначив, що по договору № 1/2/1 від 02.01.2004 року позивачем було надано послуг відповідачу за період з 02.01.2004 р. по 30.11.2004 рік на суму 48974 грн. 69 коп. і за цим договором відповідач розрахувався повністю (т.4 а.с.32).

  Таким чином, підстави для стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми по вищевказаному договору,  відсутні.        

   22 листопада 2004 року ВАТ «Гідропривід»(позивач) та ЗАТ «ЗСК»(відповідач)  уклали договір № 90 про відшкодування витрат на обслуговування об»єкта нерухомого майна , а саме- нежитлових приміщень, які знаходяться в  будівлі: столової літ. «Д-4», корпусу поршневих насосів, літ.»А-3», згідно технічного паспорту, що розташовані в м.Харкові по вул.. Мало-Панасівська, 1 , загальною площею 1886,4 кв.м.,   та прилеглих територій (т.1 а.с.13-15 ).

  Відповідно до цього  договору обслуговування об»єкту нерухомого майна включає  виконання комплексу робіт по забезпеченню нормального функціонування електрообладнання, систем тепло- і водопостачання, водовідведення.

  Згідно умов договору позивач  зобов»язаний здійснювати необхідні комунальні платежі до укладення прямих договорів відповідачем з комунальними підприємствами (п.2.1.2 договору) , а відповідач  зобов»язаний повно та своєчасно відшкодовувати позивачу  витрати  по обслуговуванню будівель в розмірах та в порядку, обумовлених у договорі (п.2.2.1 договору).

 Пунктом  4.1 договору передбачено, що розмір оплати по відшкодуванню частини витрат на обслуговування будівлі розподіляється  між сторонами та іншими суб»єктами в залежності від наявності , кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло –і водопостачання, каналізації на підставі рахунків-фактур, а в неподільній  частині - пропорційно займаної кожним площі.

  Позивач стверджує, що по зазначеному   договору ним було надано послуг за період з 01.12.2004 року по 31.01.2008 рік на суму 260778 грн 03 коп. Надання послуг відображено в актах приймання-передачі робіт та послуг з березня 2005 року по 2008 рік. Заборгованість за цим договором погашалась відповідно до надходжень коштів на рахунок позивача від  відповідача. За цим договором відповідач має заборгованість у розмірі 99444 грн 26 коп (т.4 а.с. 37-38).

  Слід зазначити, що 22 листопада 2004 року крім спірного договору № 90 були укладені між сторонами і інші договори, а саме: договір № АН/09-Я/39 від 22.11.2004 року  оренди нежитлових приміщень (т.2 а.с. 107-109) , договір № АН/10-Я/40 від 22.11.2004 р. (т.2 а.с.110-112), договір поруки б/н від 22.11.2004 року (т.2 а.с. 72-73).

 Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на акти прийому-здачі робіт (послуг), наявні в матеріалах справи .

 Кожен акт виконаних робіт  підлягає розгляду на предмет його відповідності вимогам закону.

Як уже було зазначено в цій постанові, загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

 Пунктом  4.2 спірного договору передбачено, що оплата по відшкодуванню частини витрат на обслуговування будівель повинна була здійснюватися відповідачем протягом 10 банківських  днів після отримання від позивача рахунків-фактур та підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

  Стягнення заборгованості за  послуги, зазначені в акті прийому-здачі наданих послуг  б/№ від 31.03.2005 року за період з грудня 2004 року по березень 2005 року на суму 27206, 55 грн. (т.1 а.с. 31)  задоволенню не підлягає, оскільки строк позовної давності сплив, що є підставою для відмови в позові.  Крім того, акт не містить посилань на договір, на підставі якого він  був складений, а також не зазначено яку вартість становили надані послуги помісячно .

  Відповідно до статі 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.         

  Аналізуючи наступні акти прийому –здачі робіт (послуг) слід зазначити, що в актах прийому-здачі робіт (послуг)  б/№ від 30.04.2005 року на суму 4453,48 грн.,  б/№ від 31.05.2005 року на суму 3141,48 грн. , № ОУ-0000040 від 01.07.2005 року на суму 3669,31 грн., № ОУ-0000060 від 29.07.2005 року на суму 4166,45 грн., ОУ-00000107 від 31.08.2005 року на суму 3287,76 грн., № ОУ-0000112 від 30.09.2005 року на суму 2789,97 грн.,  № ОУ-0000015 від 31.01.2006 року на суму 15305,22 грн. , №ОУ-0000030 від 28.02.2006 року на суму 15651,05 грн., № ОУ-0000041 від 31.03.3006 року  на суму 18207,65 грн., № ОУ-0000082 від 31.05.2006 року на суму 8048,95 грн., № 0У0000100 від 30.06.2006 року  на суму 1981,72 грн., № ОУ-0000107 від 31.07.2006 року на суму 8457,97 грн.  відсутні посилання на договір, за яким та на підставі якого вони  були складені (т.1 а.с. 32-37, 41-43, 45-47).

 В актах прийняття-здачі робіт (послуг)  № ОУ-0000135 від 31.10.2005 р. на суму 8624,17 грн., №ОУ-0000145 від 30.11.2005 р. на суму 14507,41 грн., № ОУ-0000186  від 30.12.2005 р. на суму 14331, 26 грн.,   №ОУ-0000050 від 30.04.2006 р. на суму 11892,45 грн., № ОУ-0000137 від 31.08.2006 р. на суму 8966,97 грн., № ОУ-0000141 від 30.09.2006 р. на суму 8885,16 грн., № ОУ-0000 від 31.10.2006 р. на суму 15304,84 грн., № ОУ-0000197 від 30.11.2006 р. на суму 22126,39 грн., № ОУ-0000222 від 31.12.2006 р. на суму 22064,47 грн., № ОУ-0000022 від 31.01.2007 р. на суму 1300,12 грн., №ОУ-0000045 від 28.02.2007 р. на суму 1246,32 грн., № ОУ-0000072 від 31.03.2007 р.на суму 1264,40 грн.,  № ОУ-00000102 від 30.04.2007 р. на суму 1276,82 грн., № ОУ-0000134 від 31.05.2007 р. на суму 544,74 грн., № ОУ-00000167 від 30.06.2007 р. на суму 1083,07 грн., № ОУ-0000208 від 31.07.2007 р. на суму 1083,07 грн., № ОУ-0000284 на суму 1083,07 грн., № ОУ-0000246 від 31.08.2007 р. на суму 1083,07 грн. , № ОУ-0000338 від 31.10.2007 р. на суму 1083,07 грн., № ОУ-0000387 від 30.11.2007 р. на суму 1083,07 грн., № ОУ-0000433 від 31.12.2007 р. на суму 1083,07 грн., № ОУ-0000018 від 31.01.2008 р. на суму 1119,64 грн.   має місце посилання на те, що виконавцем були проведені роботи за  двома договорами за № 89 від 04.01.2005 р.  та 90 від 22.11.2004 року, розрахунки по яким не розмежовані (т..1 а.с. 38-40, 44, 47-65).  

   В цих  актах також вказані або   вартість амортизації обладнання, або  відшкодування податку на землю, але жодним із договорів така послуга не передбачена.

   В актах № ОУ 0000222 від 31 .12.2006 р. на суму 22064,47 грн, №ОУ 0000022 від 31 січня 2007 р. на суму 1300,12 грн, № ОУ 0000045 від 28 .02.2007 р. на суму 1246,32 грн, №ОУ 0000072 від 31.03.2007 р. на суму 1264,40 грн, № ОУ 0000102 від 30.04.2007 р. на суму 1276,82 грн, № ОУ 0000284 від 30.09.2007 р. на суму 902,56 грн, №ОУ 0000338 від 31.10.2007 р. на суму 1083,07 грн, №ОУ 0000387 від 30.11.2007 року на суму 1083,07 грн (т.1 а.с. 52-56,61-65) відсутній підпис відповідача.

  Таким чином, із зазначених актів вбачається, що частина їх  не містить підпису відповідача, в деяких актах зазначені послуги, які взагалі не передбачені умовами договорів,  деякі акти не розмежовують виконання робіт за декількома договорами, а також частина актів має посилання  на договір б/ № від 22 листопада 2004 року, тобто на інший договір, ніж той, який є предметом розгляду справи.   

  Відповідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

  Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Коли до певних доказів у законі встановлено певні вимоги, суд оцінює їх на підставі цих вимог. Надані позивачем в обґрунтування позовних вимог акти приймання-здачі виконаних робіт (послуг) не дають підстав для стягнення заборгованості з відповідача.  При розгляді справи в апеляційному господарському суді розгляд справи неодноразово відкладався для надання позивачем доказів виконання робіт по кожному із договорів та розмежувань заборгованості по кожному договору. Однак позивач не надав суду доказів в обґрунтування позову.

 Слід зазначити, що і сам позивач в наданій ним довідці зазначив, що  не представляється можливим конкретизувати (вирахувати) по яким з підписаних актів виконаних робіт (наданих послуг) та в якій сумі існує заборгованість(т.1 а.с. 135).

  У зв»язку з зазначеним, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за договором № 90 від 22 листопада 2004 року.

   04 січня 2005 року  ВАТ «Харківський завод Гідропривід»(орендодавець) та  ЗАТ «ЗСК»(орендар) відповідач  уклали договір № 89 оренди обладнання, відповідно до якого орендодавець передав орендарю в тимчасове користування прес вулканізаційний гідравлічний, 14-модель 250-600-4Э; заводський номер 566; інвентаризаційний номер 18078 (т.1 а.с. 16-17).

Відповідно до умов договору  орендна плата встановлена у розмірі  160 гривень, яка повинна сплачуватися орендарем щомісячно не пізніше 25 числа наступного місяця .

Згідно акту приймання-передачі майна від 04 січня 2005 року у відповідності  до договору № 89 оренди обладнання від 04 січня 2005 року орендар передав орендарю в тимчасове користування прес вулканізаційний гідравлічний, 14-модель 250-600-4Э; заводський номер 566; інвентаризаційний номер 18078 (т.1 а.с.20).

 Відповідно до ст.. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов»язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

 Позивач стверджує, що відповідачу були надані послуги по цьому договору з 04.01.2005 року по 31.12.2006 рік на суму 3840 грн.  Заборгованість погашалась відповідно до надходжень коштів на рахунок позивача від відповідача. 31 грудня 2006 року обладнання  було повернуто позивачу. Разом з тим заборгованість відповідача за вказаним договором становить 960 гривань.        

  Як на доказ у справі, позивач посилається на акти приймання-здачі робіт (послуг)   №ОУ-0000135 від 31.10.2005 року,  № ОУ-0000141від 30.09.2006 року, № ОУ-0000197 від 30.11.2006 року та інші.  

 Але в зазначених позивачем актах вказана  вартість  амортизації обладнання.

 Слід зазначити, що «амортизація» обладнання не є ідентичним поняттю «орендна  плата» за користування обладнанням. Згідно договору орендна плата в місяць складала 160 грн., а згідно актів приймання-передачі вартість амортизації обладнання зазначена  133 грн   (т. 1 а.с. 38, 49, 50,51 ).        

Твердження позивача про наявність заборгованості за зазначеним договором спростовується  актом приймання –передачі майна від 31 грудня 2006 року  до договору № 89  оренди обладнання від 04 січня 2005 року, в якому сторони при поверненні орендованого майна зазначили, що ВАТ «Харківський завод «Гідропривід»та ЗАТ «ЗСК»не мають претензій один до одного (т. 4 а.с.45).         

  Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення  960 грн. заборгованості по орендній платі є необґрунтованими.   

  Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов»язанням є правовідношення,  в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

  Пунктом 2 статті 625  Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора, зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

  Враховуючи, що в задоволенні позову про стягнення основного боргу відмовлено, то і позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних від простроченої суми задоволенню не підлягають у зв'язку з відсутністю правових підстав.

  На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про задоволення  апеляційної скарги відповідача та скасування  рішення господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2008 року у справі № 47/54-08  в частині задоволених  позовних вимог.  

 Керуючись   ст.ст. 99,101, п. 2 ст. 103, п.п. 1,4 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу  України,

                                                  постановила:

 Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

 Рішення господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2008 року у справі № 47/54-08 скасувати частково, а саме в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Закритого акціонерного товариства «ЗСК»(61139, м. Харків, вул. Созівська,5, р/р №26007036511800 в АКІБ «Укрсіббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 32762390) на користь Відкритого акціонерного товариства «Харківський завод Гідропривід»(61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська,1, р/р №26004277950005 в філії Дніпропетровського КБ «Приватбанк», м. Харків, МФО 351533, код ЄДРПОУ 00223214 ) основного боргу в сумі 69083 грн 03 коп, 690 грн 83 коп державного мита та 67 грн 56 коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті рішення господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2008 року у справі № 47/54-08 залишити без змін.

                 Головуючий суддя        (підпис)                   Бондаренко В.П.

                                         суддя          (підпис)                 Камишеа Л.М.

                                         суддя           (підпис)               Лакіза В.В.

Повний текст підписано 24.01.09