Рішення

від 03.02.2009 по справі 6/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/201

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.02.09 р.                                                                                                       Справа № 6/201                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі  Настич Л.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:  Приватного підприємства “ФІАНІТ” м.Одеса, Одеської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітал-Ресурси” м.Макіївка, Донецької області

третьої особи

про стягнення  36 641грн. 54коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Чухоненко М.С. – представник по довіреності № 2 від 17.12.2008р.

від відповідача –  не з”явився

від третьої особи –

                                                        Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому          

                                                        засіданні була оголошена перерва з 21.01.2009р.                   

                                                        до 03.02.2009р., для оголошення тексту рішення.

         Позивач, Приватне підприємство “ФІАНІТ” м.Одеса, Одеської області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітал-Ресурси” м.Макіївка, Донецької області заборгованості за отриманий товар у сумі 33 257грн. 61коп. та  пені у сумі 3 383грн. 93коп. відповідно договору дистриб'юції № 01/02-08 від 01.02.2008р. (Усього  36 641грн. 54коп.).

         Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.09.2008р. позовна заява з доданими до неї документами передана за підсудністю до господарського суду Донецької області за місцезнаходженням відповідача, на підставі ч.2 ст.15, ст.17 ГПК України.

         Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2008р. дана ухвала була залишена без змін та позовну заяву з доданими до неї документами направлено за підсудністю до господарського суду Донецької області.

         Ухвалою від 06.11.2008р. господарський суд прийняв до свого провадження позовні матеріали та порушив провадження по справі №6/201.    

         Позивач у клопотанні від 22.12.2008р. пояснив, що залишок заборгованості відповідача перед позивачем складає 33 257грн. 61коп. Оскільки ТОВ „Капітал-Ресурси” порушило свої зобов”язання по сплаті отриманого ним товару, тому він повинен сплати позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення у сумі 3 383грн. 93коп.  

          Ухвалою від 22.12.2008р. господарський суд за клопотанням сторін продовжив строк розгляду справи на один місяць, відповідно ст.69 ГПК України.

          У процесі слухання справи позивач звернувся до суду з клопотанням відповідно ст.22 ГПК України, в якому просив суд стягнути додатково з відповідача судові витрати пов”язані з розглядом справи, а саме витрати на транспорт та на командировочні представнику  у розмірі 1 105грн. 68коп.    

          Відповідач у засідання суду не з”явився, відзив на позов не представив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду не виконав, але у попередніх судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки поставлений позивачем товар був неналежної якості та позивач відмовився прийняти товар неналежної якості. Відповідно роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається  відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

          01 лютого 2008р. між Приватним підприємством “ФІАНІТ” м.Одеса, Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Капітал-Ресурси” м.Макіївка, Донецької області був укладений договір дистриб”юції №01/02-08, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов”язання поставити товар відповідачу, а відповідач (далі по тексту-дистриб”ютор) зобов”язався покупати, здійснювати зберігання, демонстрування, розповсюдження, реалізацію товару роздрібним торговим точкам та іншим покупцям, а також оплачувати отриманий товар та підтримувати максимально повний асортимент товару.

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань, де він у виконання умов укладеного договору у період з лютого по травень 2008р. включно  по видатковим накладним №РН-0000428 від 25.02.2008р., №РН-0000902 від 15.04.2008р., №РН-0001093 від 06.05.2008р. здійснив поставку товару на загальну суму 43 257грн. 61коп. У підтвердження заявлених вимог позивач представив суду докази  поставки товару, а саме: видаткові накладні по яким відповідач отримав товар та переконав суд у факті  поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітал-Ресурси” м.Макіївка, Донецької області.

Пунктом 9.2 договору дистриб'юції № 01/02-08 від 01.02.2008р. сторони встановили, що строк оплати товару з відстроченням платежу на тридцять календарних днів. Але відповідач договірні зобов'язання перед позивачем виконав частково та сплатив заборгованість за отриманий ним товар у сумі 10 000грн., що підтверджується банківською випискою Закритого акціонерного товариства „ПриватБанк” філії „Южне головне регіональне управління” вих.№39 від 07.04.2008р., від 16.04.2008р.  В  результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітал-Ресурси” м.Макіївка, Донецької області перед позивачем виникла заборгованість у сумі 33 257грн. 61коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.  

Позивач у довідці від 11.12.2008р. зазначив, що Приватне підприємство “ФІАНІТ” м.Одеса, Одеської області не має жодних інших договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю “Капітал-Ресурси” м.Макіївка, Донецької області окрім договору дистриб'юції № 01/02-08 від 01.02.2008р.

         Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

         Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов'язання   по оплаті  поставленого товару своєчасно  не виконав.

Пунктом 11.2 укладеного договору сторони передбачили, що у випадку порушення відповідачем строків оплати за товар при умові набуття товару на мовах відстрочення платежу, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.  

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

          Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору  дистриб'юції №01/02-08 від 01.02.2008р. і своєчасно не розрахувався за товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 3 383грн. 93коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Суд відхиляє ствердження відповідача стосовно того, що позивачем був поставлений не якісний товар, оскільки відповідачем не представлені суду докази підтверджуючі дане ствердження. Суд не приймає до уваги лист вих.№4 від 11.08.2008р., так як даний лист не містить ні яких вимог по якості, а лише стосується повернення продукції, у зв”язку з її не продажем. Крім того, ТОВ „Капітал-Ресурси” не звертався до господарського суду з зустрічною позовною заявою до ПП „Фіаніт” про стягнення збитків, спричинених поставкою товару неналежної якості.       

          Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача  обґрунтованими  та підлягаючими задоволенню повністю.  

          Суд відхиляє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат понесених представником позивача на транспортні послуги та на командировочні  у розмірі 1 105грн. 68коп., оскільки позивач зі власної ініціативи звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. А також, умовами договору дистриб'юції № 01/02-08 від 01.02.2008р. не передбачено відшкодування витрат на командировочні та транспортні витрати. Крім того, позивачем не представлено документів первинного обліку, які підтверджують фактично понесені витрати по відрядженню, визначені в Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р № 59,  (із змінами та доповненнями). Так, зокрема, такими документами мають бути розрахункові документи відповідно до Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та "Про оподаткування прибутку підприємств".

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 82,  84, 85  ГПК  України, суд –

                                                            В И Р І Ш И В  :

          Позовні вимоги Приватного підприємства “ФІАНІТ” м.Одеса, Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітал-Ресурси” м.Макіївка, Донецької області про стягнення 36 641грн. 54коп.  задовольнити   повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітал-Ресурси” (86119 м.Макіївка, Донецької області, вул.Ярошенко, буд.13/43, кв.4, п/р2600712572 в „Райфайзен Банк Аваль” МФО 335076, ЄДРПОУ 34400262, ІПН 344002105912, св-во. ПДВ №08802350) на користь Приватного підприємства “ФІАНІТ” (юрид.адреса: 65044 м.Одеса, Одеська область, пр-т.Шевченка,8в, офіс2; факт.адр.:65011 м.Одеса, Сквер Кірова 3, кв.5,6, п/р26004054402283 в Южне ГРУ „Приватбанку” МФО 324704, ЄДРПОУ 32508979, ІПН 325089715537, св-во.ПДВ 23195706) заборгованість за отриманий товар у сумі 33 257грн. 61коп., пеню у сумі 3 383грн. 93коп., витрати по сплаті держмита у сумі 366грн. 42коп. та  витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Рішення   було оголошено  у судовому засіданні  03.02.2009р.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

           Видати наказ після набрання рішення законної сили.

               Суддя