Рішення

від 28.01.2013 по справі 712/17135/12

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 712/17135/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕ М УКРАЇНИ

28.01.2013 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Фазикош О.В., при секретарі Рабош А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна. Позов мотивує тим, що 18 листопада 1995 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_2, який був зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради, актовий запис № 778. Від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Також в позовній заяві зазначає, що з середини 2011 року їхнє спільне життя не складається, через постійні сварки. Вказаує, що на даний час проживають окремо і примирення між ними неможливе. На підставі вище викладеного ОСОБА_1 просить розірвати даний шлюб, залишивши неповнолітніх дітей проживати разом з нею. Також зазначає, що за час їх окремого проживання відповідач не бере участі в утриманні та забезпеченні дітей, відмовляється добровільно надавати кошти на їх утримання, а також брати будь-яку участь у їх вихованні. Відповідач на даний момент має нерегулярний, мінливий дохід, у зв'язку з чим просить стягнути з нього аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі. Крім того, позивачка просить здійснити поділ набутого з ОСОБА_2 майна.

До початку розгляду справи, ОСОБА_2 подав до суду зустрічну позовну заяву в якій вказав, що шлюб з ОСОБА_1 почав руйнуватися через постійні сварки, у зв'язку з чим просить його розірвати. У зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 не заперечує щодо стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі по 600 гривень щомісячно на дітей. Також зазначає, що він не заперечує щодо наведеного ОСОБА_1 в своїй позовній заяві порядку розподілу майна, однак, просить розділити і інше, набуте ними за час шлюбу майно.

В процесі розгляду справи ОСОБА_1 конкретизувала позовні вимоги подавши заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання двох малолітніх дітей у розмірі 2000 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення повноліття та просила визнати її особистою приватною власністю майно, яке додатково просив поділити ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 . в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги, наведені ним у зустрічній позовній заяві підтримав у повному обсязі

Дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали інвентарних справ за № 7430, № 6535, № 5978, № 1938, суд дійшов до наступного висновку.

Як встановлено у справі, 18.11.1995 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відділом реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації актів зроблено відповідний актовий запис - № 778, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 18.11.1995 року.

Від шлюбу у подружжя народилося двоє дітей -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 04.12.2008 року та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 16.08.2010 року, батьками яких зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

У відповідності до ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.

У відповідності до ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст. 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

На підставі вищенаведеного, виходячи із принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх спільним інтересам, а тому суд приходить до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виявився невдалим, сімейне життя не склалося, шлюбних стосунків вони не підтримують, тобто даний шлюб існує тільки формально, у зв'язку з чим підлягає розірванню.

Окрім цього беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, оцінюючи надані докази, стан здоров'я відповідача ОСОБА_2 , матеріальне становище відповідача та позивача суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 спроможний сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття, і така сума для нього є реальною, по-скільки, іншої сім`ї та утриманців чи непрацездатних батьків у нього не має.

У відповідності до 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

За наведених обставин, а також наявності згоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо місця проживання дітей, суд приходить до висновку, що місцем проживання неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 слід визначити разом з матір'ю ОСОБА_1

Відповідно до ч.3 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 369 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Між сторонами не укладався договір про розподіл майна.

У відповідності до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст. 69 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та

чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Згідно з п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди -виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 23 листопада 2007 року на транспортний засіб марки Lexus RX 350, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_8, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_1, договору купівлі -продажу квартири від 20 лютого 2001 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 1255 та реєстраційного посвідчення від 01 березня 2001 року на квартиру, що розташована в АДРЕСА_1, яка складає 20/100 частин, державного акта на право власності на земельну ділянку від 20 жовтня 2006 року, який виданий ОСОБА_1 на підставі договору купівлі -продажу від 24 березня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 за № 713 (ВСР 393731) на земельну ділянку площею 0,08 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_2, кадастровий номер 2110100000:32:002:0031, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21 грудня 2009 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23 грудня 2009 року, виданих ОСОБА_1 на гараж, що розташований в м. Ужгороді, «Метеор», АДРЕСА_3, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 квітня 2008 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22 квітня 2008 року, виданих ОСОБА_2 на гараж, що розташований в м. Ужгороді, «Метеор», АДРЕСА_4, договору № 005-06501-310312 від 31 березня 2012 року про відкриття поточного рахуну в ПАТ «Дельта Банк»з використанням платіжної картки НОМЕР_9 в євро на ім'я ОСОБА_1 та виписки по рахунку від 11 липня 2012 року про знаходження на вказаному рахунку суми в розмірі 48 146, 38 євро, договору № 007-06501-310312 від 31 березня 2012 року про відкриття поточного рахунку в ПАТ «Дельта Банк»з використанням платіжної картки НОМЕР_10 в доларах США на ім'я ОСОБА_1 та виписки по рахунку від 11 липня 2012 року про знаходження на вказаному рахунку суми в розмірі 21 384, 92 доларів США, договору № 006-06501-310312 від 31 березня 2012 року про відкриття поточного рахунку в ПАТ «Дельта Банк»з використанням платіжної картки НОМЕР_11 в національній валюті України на ім'я ОСОБА_1 та виписки по рахунку від 18 липня 2012 року про знаходження на вказаному рахунку суми в розмірі 246 480, 17 гривень, дане майно набуте ОСОБА_1 за час шлюбу з ОСОБА_2

Отже, згідно приписів законодавства, яке застосовується до правовідносин між сторонами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками вказаного майна і частки кожного в даному майні є рівними.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 досягли згоди щодо розподілу даного майна, позовні вимоги сторін в даній частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

У відповідності до п. 18 -2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року за № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»відповідно до положень статей 81, 116 ЗК України, окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

З врахуванням викладеного, а також того, що майно, яке ОСОБА_1 просить визнати її особистою приватною власністю набуте нею за час шлюбу на підставі договорів дарування та внаслідок приватизації земельної ділянки, суд задовільняє дані вимоги ОСОБА_1 і відмовляє в

задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_2 щодо розподілу даного майна.

Враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи наведені вище норми Сімейного кодексу України, а також те, що відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись рівними правами, на засадах змагальності згідно вимог ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, виходячи із принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі та частковому задовленні зустрічних вимог ОСОБА_2 в частині, що збігається з вимогами ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 10, 57-59, 62, ч. 4, ст. 174, 209, 213, 215-218, ЦПК України, ст.ст. 21, 24, 57, 60, 69-70, 110, 112, 160, 180-182, 184 СК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна -задовольнити повністю. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна -задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений 18 листопада 1995 року, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородської міської ради, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис - № 778 -розірвати.

Неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 -визначити місце проживання разом з матір'ю ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 (двох тисяч) гривень на кожну дитину щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи з 19 вересня 2012 року.

Допустити негайне виконання рішення у межах стягнення аліментів за один місяць.

Провести поділ майна, набутого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за час шлюбу:

виділити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та визнати за нею право власності на наступне майно:

- транспортний засіб марки Lexus RX 350, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_8;

- квартиру, що розташована в АДРЕСА_1, яка складає 20/100 частин;

- земельну ділянку площею 0,08 га, яка розташована в АДРЕСА_2, кадастровий номер 2110100000:32:002:0031;

- гараж, який розташований в м. Ужгороді, «Метеор», АДРЕСА_3;

- кошти на поточному рахунку відкритому в ПАТ «Дельта Банк»з використанням платіжної картки НОМЕР_9 в євро на ім'я ОСОБА_1 в розмірі 22 930, 25 євро;

Та виділити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та визнати за ним право власності на наступне майно:

- гараж, який розташований в м. Ужгороді, «Метеор», АДРЕСА_4;

- кошти на поточному рахунку відкритому в ПАТ «Дельта Банк»з використанням платіжної картки НОМЕР_10 в доларах США на ім'я ОСОБА_1 в розмірі 21 384, 92 доларів США;

- кошти на поточному рахунку відкритому в ПАТ «Дельта Банк»з використанням платіжної картки НОМЕР_11 в у національній валюті України на ім'я ОСОБА_1 в розмірі 246 480, 17 гривень.

- кошти на поточному рахунку відкритому в ПАТ «Дельта Банк»з використанням платіжної картки НОМЕР_9 в євро на ім'я ОСОБА_1 в розмірі 25 216, 13 євро;

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) наступне майно:

- будинок, який знаходиться в АДРЕСА_5 та земельну ділянку, яка знаходиться за тією ж адресою, площею 0,0552 га, кадастровий номер 2110100000:20:001:0083, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та споруд;

- будинок з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_6 та земельну ділянку, яка знаходиться за тією ж адресою, площею 0,0987 га, кадастровий номер 2110100000:28:002:0052, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- частину квартири, яка знаходиться в АДРЕСА_7, що становить 2/100 частини вищевказаного житлового будинку та складається з кухні, загальною площею -4,4 кв.м. та коридору, загальною площею -2,8 кв.м.;

- земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_8, урочище «За пилорамою»площею 0,9626 га, кадастровий номер 2124883602:04:003:0038, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства;

- земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_8, площею 0,25 га, кадастровий номер 2124883602:04:003:0040, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства;

- земельну ділянку АДРЕСА_9 Коритнянської сільської Ради Ужгородського району, Закарпатської області, площею 0,25 га, цільове призначення для ведення особистого підсобного господарства;

- земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_10, площею 0,078 га, кадастровий номер 2110100000:50:002:0094, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд;

- земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_11, площею 0,078 га, кадастровий номер 2110100000:50:002:0082, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд;

- земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_12, площею 0,08 га, кадастровий номер 2110100000:50:002:0081, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд;

- земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_13, площею 0,09 га, кадастровий номер 2110100000:29:001:0149, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд;

- земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_14, площею 0,09 га, кадастровий номер 2110100000:29:001:0148, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд;

- земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_13, площею 0,0869 га, кадастровий номер 2110100000:30:001:0104, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд;

- земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_14, площею 0,0588 га, кадастровий номер 2110100000:30:001:0103, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_15, площею 0,10 га, кадастровий номер 2110100000:49:001:0205, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_16, площею 0,047 га, кадастровий номер 2110100000:28:002:0049, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош