Рішення

від 29.01.2013 по справі 5009/4597/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 33/109/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.13 Справа № 5009/4597/12

за позовом Приватного підприємства "Ю.С.К. - Трейд" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 7, кв. 109)

до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Стеценко А.В. - довіреність б/н від 15.01.2013 р.,

від відповідача : Гаркуша Л.І. - довіреність б/н від 28.12.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Ю.С.К.-Трейд", м. Запоріжжя звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя заборгованості за договором поставки № 20/2011/1092 від 01.05.2011 р. в розмірі 102182,88грн.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки № 20/2011/2092 від 01.05.2011 р. в період з жовтня 2011 р. по грудень 2011 р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 123787,61 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-101 від 20.10.2011 р., № ВН-114 від 30.11.2011 р., № ВН-115 від 01.12.2011 р., № ВН-116 від 05.12.2011 р., № ВН-117 від 09.12.2011 р., № РН-118 від 12.12.2011 р., № РН-119 від 14.12.2011 р., № ВН-121 від 16.12.2011 р., № ВН-122 від 19.12.2011 р., № ВН-123 від 20.12.2011 р. Проте, у визначені Договором строки, відповідач за отриману продукцію розрахувався лише частково - в сумі 21604,73 грн. Решта боргу в сумі 102182,88 грн. залишилась несплаченою. Посилаючись на приписи статей 525, 526, 530, 712 ЦК України, ст.ст. 175, 265 ГК України та умови договору поставки № 20/2011/2092 від 01.05.2011 р., позивач просить позов задовольнити.

Відповідач - ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» - у письмовому відзиві на позовну заяву, посилаючись на умови пунктів 4.3 та 5.1 Договору зазначив, що позивачем порушено умову щодо передачі відповідачу повного пакету товаросупровідних документів. Також, вказує, що у відповідача відсутні відомості щодо вручення йому рахунків, передачі сертифікатів якості на поставлену продукцію. Наголошує, що оскільки позивачем не виконано умов в частині передачі повного пакету товаросупровідних документів, то і пред'явлення позову є безпідставним, тому що прострочення виконання зобов'язання боржником відсутнє з причини прострочення самого кредитора. Крім того, посилаючись на положення Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затв. наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року, відповідач зазначає, що у видаткових накладних № РН-101 від 20.10.2011 р. на суму 42720,48 грн. та № ВН-119 від 14.12.2011 р. на суму 6178,39 грн., на які позивач (в тому числі) посилається в позові в якості доказів отримання відповідачем продукції за договором № 20/2011/1092 від 01.05.2011 р., відсутні підписи (прізвище, ім'я та по-батькові) осіб уповноважених відповідачем на приймання продукції. а також не вказані обов'язкові реквізити (номер, дата та ім'я отримувача) довіреностей, що, за твердженням відповідача, ставить під сумнів факт прийомки уповноваженою особою ВАТ «Запоріжсталь» продукції за вказаними видатковими накладними. Крім того, відповідач відзначає, що в позові відсутні посилання позивача на докази замовлення відповідачем продукції за видатковими накладними: №РН-101 від 20.10.2011р.; №ВН-114 від 30.11.2011р.; №ВН-115 від 01.12.2011р.; №ВН-116 від 05.12.2011р.; №ВН-117 від 09.12.2011р.; №ВН-118 від 12.12.2011р.; №ВН-119 від 14.12.2011р.; №ВН-121 від 16.12.2011р.; №ВН-122 від 19.12.2011р.; №ВН-123 від 20.12.2011р. Посилаючись на те, що умовою для проведення розрахунків за договором є не лише факт поставки, а й факт прийомки продукції, які на думку відповідача позивачем не доведені, відповідач вважає, що підстави для стягнення з ВАТ «Запоріжсталь» суми 102182,88 грн. - відсутні. Просить у позові відмовити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/4597/12, розгляд якої призначено на 15.01.2013 р.

Ухвалою суду від 15.01.2013р. на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено до 29.01.2013 р.

За клопотанням присутніх у судовому засіданні представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні 29.01.2013 р. представник позивача надав письмові заперечення на відзив (вих. № 001 від 29.01.2013 р.), належним чином засвідчені копії: заявок ВАТ «Запоріжсталь» на отримання продукції (вих. № 4186 від 13.09.2011 р., № 4693 від 14.10.2011 р., № 17/2086730 від 09.11.2011 р.), рахунків фактур (№ РН-101 від 20.10.2011 р. на суму 42720,48 грн., № ВН-114 від 30.11.2011 р. на суму 6588,67 грн., № ВН-115 від 01.12.2011 р. на суму 13658,69 грн., № ВН-116 від 05.12.2011 р. на суму 6529,06 грн., № ВН-117 від 09.12.2011 р. на суму 6851,42 грн., № ВН-118 від 12.12.2011 р. на суму 17158,37 грн., № РН-119 від 14.12.2011 р. на суму 6178,39грн., № ВН-121 від 16.12.2011 р. на суму 17158,37 грн., № ВН-122 від 19.12.2011 р. на суму 32833,30грн. та № ВН-123 від 20.12.2011 р. на суму 6873,50 грн.) та Сертифікатів якості.

В свою чергу відповідачем були додатково надані докази на підтвердження часткової оплати отриманої від позивача продукції за договором № 20/2011/1092 від 01.05.2011 р., а саме: платіжне доручення №35499 від 25.11.201 1р.; платіжне доручення №24275 від 28.02.2012р.; платіжне доручення №27796 від 30.03.2012р.; платіжне доручення №31413 від 27.04.2012р.; платіжне доручення №42655 від 08.05.2012р.; платіжне доручення №34339 від 18.05.2012р.; платіжне доручення №34922 від 25.05.2012р.; платіжне доручення №35646 від 29.05.2012р.; платіжне доручення №36891 від 08.06.2012р.; платіжне доручення №37697 від 15.06.2012р.; платіжне доручення №37993 від 19.09.2012р.; платіжне доручення №38364 від 22.06.2012р.; платіжне доручення №44499 від 03.08.2012р.; Акт прийому-передачі векселів від 07.06.201 1р.; Акт прийому-передачі векселів від 23.06.2011р.; Акт прийому-передачі векселів від 01.07.2011р.; Акт прийому-передачі векселів від 14.07.2011р.; Акт прийому-передачі векселів від 02.08.2011р. При цьому, відповідачем зазначено, що по тим поставкам, за якими позивачем надавалися документи на виконання п.4.3. договору №20/2011/1092 від 01.05.2011р. своєчасно та в повному обсязі, відповідачем здійснено розрахунки.

В судовому засіданні 29.01.2013 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 01.05.2011 р. між Приватним підприємством "Ю.С.К. - Трейд" (Постачальником, позивачем у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Запоріжсталь» (Покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір поставки № 20/2011/1092 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався виготовити та поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якої зазначені в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно із п. 3.1 Договору орієнтовна сума Договору на момент його укладання становила 983087,55 грн. (в т.ч. ПДВ).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Постачальник відвантажує продукцію на адресу Покупця автомобільним транспортом. Транспортні витрати сплачує Постачальник.

За змістом п. 4.3 Договору продукція слідує у супроводі товаросупроводжувальних документів, необхідних для оплати продукції: накладна; сертифікат якості; рахунок; податкова накладна.

Згідно із п. 4.5 Договору поставка продукції здійснюється на умовах СРТ - ВА'І «Запоріжсталь», згідно «Інкотермс-2000».

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунки здійснюються за фактично поставлену продукцію протягом 35-ти банківських днів з моменту поставки та приймання продукції згідно із розділом 6 Договору на підставі наданих документів, вказаних в п. 4.3 Договору. При відсутності зазначених документів строк розрахунків вираховується з моменту отримання повного пакету документів.

Сторонами до вищезазначеного Договору складено Специфікацію № 1 про поставку щебеню у асортименті на загальну суму 983087,55 грн.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору, на підставі заявок відповідача, зокрема, за вих. № 4186 від 13.09.2011 р., № 4693 від 14.10.2011 р., № 17/2086730 від 09.11.2011 р., в період з 20 жовтня 2011 р. по 20 грудня 2011 р. позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 123787,61 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними: № РН-101 від 20.10.2011 р. на суму 42720,48 грн., № ВН-114 від 30.11.2011 р. на суму 6588,67 грн., № ВН-115 від 01.12.2011 р. на суму 13658,69 грн., № ВН-116 від 05.12.2011 р. на суму 6529,06 грн., № ВН-117 від 09.12.2011 р. на суму 6851,42 грн., № РН-118 від 12.12.2011 р. на суму 13945,73 грн., № РН-119 від 14.12.2011 р. на суму 6178,39грн., № ВН-121 від 16.12.2011 р. на суму 17158,37 грн., № ВН-122 від 19.12.2011 р. на суму 3283,30 грн. та № ВН-123 від 20.12.2011 р. на суму 6873,50 грн. Товар отримано відповідачем, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача та відбиток штампу підприємства на зазначених накладних.

Для оплати поставленої продукції позивач виставив відповідачу рахунки-фактури: № РН-101 від 20.10.2011 р. на суму 42720,48 грн., № ВН-114 від 30.11.2011 р. на суму 6588,67 грн., № ВН-115 від 01.12.2011 р. на суму 13658,69 грн., № ВН-116 від 05.12.2011 р. на суму 6529,06 грн., № ВН-117 від 09.12.2011 р. на суму 6851,42 грн., № ВН-118 від 12.12.2011 р. на суму 17158,37 грн., № РН-119 від 14.12.2011 р. на суму 6178,39грн., № ВН-121 від 16.12.2011 р. на суму 17158,37 грн., № ВН-122 від 19.12.2011 р. на суму 32833,30грн. та № ВН-123 від 20.12.2011 р. на суму 6873,50 грн.

За отриману продукцію відповідач розрахувався частково в сумі 21604,73 грн. Решта боргу в сумі 102182,88 грн. залишилась несплаченою.

Позовна вимога про стягнення з ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» суми 102182,88 грн. основного боргу стала предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт поставки, кількість та вартість переданої за Договором продукції підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати продукції, всупереч вимог закону та умов Договору, у повному обсязі не виконав.

Матеріали справи свідчать, що відповідач лише частково оплатив отриману від позивача продукцію, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 102182,88грн.

Присутній в судовому засіданні представник позивача зауважив, що з моменту укладення Договору (01.05.2011 р.) позивач поставив відповідачу продукцію майже на мільйон гривень. Оплата за Договором здійснювалась шляхом заліку однорідних вимог, векселями та грошовими коштами. При цьому, оплата грошовими коштами здійснювалась таким чином, що з платіжних документів відповідача не можливо було встановити, яка конкретно сума сплачується за кожним переліченим в платіжному дорученні рахунком. Як вказав представник позивача, за даними бухгалтерського обліку підприємства, борг відповідача за Договором складає 102182,88 грн. Крім того, в матеріалах справи міститься Довідка (вих. № 001 від 15.01.2013 р.) за підписом директора ПП «Ю.С.К.-Трейд», згідно якої, станом на 15.01.2013 р., заборгованість ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» перед ПП «Ю.С.К.-Трейд» за договором поставки № 20/2011/1092 від 01.05.2011 р. становить 102182,88 грн.

Доказів погашення заборгованості за отриману за Договором протягом жовтня-грудня 2011 р. продукцію в сумі 102182,88 грн. відповідач суду не надав.

Надані відповідачем платіжні доручення (№35499 від 25.11.2011р.; №24275 від 28.02.2012р.; №27796 від 30.03.2012р.; №31413 від 27.04.2012р.; №42655 від 08.05.2012р.; №34339 від 18.05.2012р.; №34922 від 25.05.2012р.; №35646 від 29.05.2012р.; №36891 від 08.06.2012р.; №37697 від 15.06.2012р.; №37993 від 19.09.2012р.; №38364 від 22.06.2012р.; №44499 від 03.08.2012р.) та Акти прийому-передачі векселів (від 07.06.2011р.; від 23.06.2011р.; від 01.07.2011р.; від 14.07.2011р.; від 02.08.2011р.), в якості належних доказів оплати за продукцію в розумінні ст ст 33, 34 ГПК України, поставлену позивачем за вказаними у позовній заяві видатковими накладними, судом не приймаються. Як вже зазначалось вище, на оплату продукції, поставленої за видатковими накладними № РН-101 від 20.10.2011 р., № ВН-114 від 30.11.2011 р., № ВН-115 від 01.12.2011 р., № ВН-116 від 05.12.2011 р., № ВН-117 від 09.12.2011 р., № РН-118 від 12.12.2011 р., № РН-119 від 14.12.2011 р., № ВН-121 від 16.12.2011 р., № ВН-122 від 19.12.2011 р. та № ВН-123 від 20.12.2011 р. позивачем були виставлені рахунки-фактури: № РН-101 від 20.10.2011 р., № ВН-114 від 30.11.2011 р., № ВН-115 від 01.12.2011 р., № ВН-116 від 05.12.2011 р., № ВН-117 від 09.12.2011 р., № ВН-118 від 12.12.2011 р., № РН-119 від 14.12.2011 р., № ВН-121 від 16.12.2011 р., № ВН-122 від 19.12.2011 р. та № ВН-123 від 20.12.2011 р.

Дійсно, надані платіжні доручення та Акти прийому-передачі векселів містять посилання на укладений між сторонами договір (№ 20/2011/1092 від 01.05.2011 р.). Проте, лише одне платіжне доручення (№ 38364 від 22.06.2012 р.), в графі «Призначення платежу», серед інших номерів рахунків (РН-96, РН-100, РН-98) містить посилання на рахунок № РН-101, який був виставлений позивачем на оплату поставленої протягом спірного періоду продукції, а Акти приймання передачі векселів взагалі складені до поставки продукції у період, визначений позивачем у позовній заяві (з 20.10.2011 р. по 20.12.2011 р.).

За таких обставин, суд констатує наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 102182,88 грн. основного боргу за Договором у повному обсязі.

Доводи відповідача щодо відсутності факту передачі всього пакету документів є безпідставними з огляду на вищевикладене, а також наступне.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього ж Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Як встановлено судом, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Істотними для договору поставки є умови щодо предмету, кількості, асортименту та якості товару, що вбачається із змісту ст.ст. 266, 268 ЦК України.

В даному випадку, Договір визначає загальні умови поставки товару. Разом з тим, кількість, ціна та асортимент товару узгоджені в Специфікації № 1 до Договору та зазначені у видаткових накладних і рахунках-фактурах.

Умови щодо якості товару, порядку оплати та строку дії Договору узгоджено сторонами в пунктах 2.1, 2.2, 5.1, 5.2 та 11 Договору.

За змістом п. 4.3 Договору разом з товаром Продавець передає накладну, сертифікат якості, рахунок та податкову накладну.

За твердженням позивача, разом з товаром відповідачу було надано весь пакет документів, передбачений п. 4.3 Договору, інакше товар не був би прийнятий відповідачем.

Суд наголошує, що при укладанні Договору сторонами не було узгоджено якогось особливого порядку передачі/вручення вказаного пакету документів позивачем відповідачу (під підпис шляхом вручення представнику, поштовим відправленням тощо).

Відповідачем вищевказане твердження позивача належним чином не спростовано.

При цьому суд відзначає, що протягом всього часу з моменту отримання товару і до звернення позивача до суду з даним позовом відповідач жодного разу не висловлював претензій позивачу щодо невиконання умов п. 4.3 Договору, не вказував про неотримання повного пакету документів та не заперечував існування заборгованості за отриманий товар.

Як вже вказувалось вище, на оплату продукції позивачем відповідачу були виставлені рахунки-фактури. Зазначена пропозиція була прийнята відповідачем шляхом вчинення конклюдентних дій - оплати рахунків, що узгоджується з положеннями ст. 642 ЦК України.

Крім того, за умовами пунктів 6.1 та 6.2 Договору приймання продукції мало здійснюватися відповідачем з дотриманням вимог «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості» № П-6, затв. постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. та «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості» № П-7, затв. постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р.

Згідно із п. 12 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» № П-6, приймання продукції за кількістю здійснюється по транспортним та товаросупровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається Акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документі відсутні.

Відповідно до п. 14 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості» № П-7, приймання продукції по якості і комплектності здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особовими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по товаросупровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура. специфікація і т.ін.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається Акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті зазначається, які документи відсутні.

В даному випадку, відповідач відповідних Актів, з яких вбачалося б про відсутність певних документів або товару (продукції) - до суду надано не було. Доказів наявності будь-яких заперечень під час отримання товару відповідачем також не надано.

За змістом ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Доказів відмови відповідача від продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, до суду також не надано.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що продукція за Договором була поставлена позивачем у відповідності до його умов та з усіма документами, визначеними у пунктах 4.3 та 5.1 Договору.

Посилання відповідача на те, що видаткові накладні № РН-101 від 20.10.2011 р. та № ВН-119 від 14.12.2011 р. оформлені неналежним чином (не містять підпису, посилання на прізвище, ім'я та по-батькові осіб уповноважених відповідачем на приймання продукції, а також не вказані обов'язкові реквізити (номер, дата та ім'я отримувача) довіреностей), оцінюються судом критично.

Оглянуті надані позивачем оригінали видаткових накладних № РН-101 від 20.10.2011 р. та № ВН-119 від 14.12.2011 р. містять прізвище, посаду, підпис представника Покупця (товар отримано кладовщиком Топаловою Т.П.) та містять відбиток штампу ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» (Ремонтно будівельний цех ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»).

При цьому, суд зазначає, що ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» упродовж певного часу отримувало від позивача товар. При цьому, за весь період взаємовідносин відповідач жодного разу не оспорював ані підпису на накладних, ані факту отримання ним товару.

Також суд відзначає суперечливість доводів відповідача щодо несплати за товар у зв'язку із неотриманням рахунків, відсутністю в т.ч. в накладній № РН-101 від 20.10.2011р. підпису та прізвища особи, яка отримала товар та через порушення позивачем пункту 4.3 Договору.

Як вже зазначалось вище, оглянута в судовому засіданні в т.ч. видаткова накладна № РН-101 від 20.10.2011 р., містить і підпис і прізвище особи про отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, за видатковою накладною № РН-101 від 20.10.2011 р. на суму 42720,48 грн. (за щебень фр. 20*40), позивачем був виставлений рахунок-фактура № РН-101 від 20.10.2011 р. на суму 42720,48 грн. (за щебень фр. 20*40), який був частково сплачений відповідачем платіжним дорученням від 22.06.2012 р. № 38364, що підтверджується наданим самим відповідачем зазначеним платіжним документом. Часткова оплата рахунку-фактури № РН-101 від 20.10.2011 р. спростовує твердження відповідача щодо неотримання рахунків-фактур.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності на спірних видаткових накладних посилань на довіреність, виданої особі, якою було прийнято продукцію, слід зазначити, що вказані в позовній заяві видаткові накладні містять прізвище, ініціали, посаду та підпис матеріально відповідальної особи, якою приймалася продукція. При цьому, підпис цієї особи про одержання цінностей було завірено штампом Покупця (ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» (Ремонтно будівельний цех ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь») на супровідних документах (видаткових накладних), що узгоджується з приписами Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затв. наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р., на яку посилається відповідач у своєму відзиві на позовну заяву.

Як вже зазначалось, статті 712 та 692 ЦК України до обов'язків покупця, зокрема, відносять оплату товару після отримання його від продавця, якщо інше не встановлено законом або договором. Факт отримання товару за Договором підтверджений матеріалами справи.

Відповідач не навів передбачених законом обставин, які б звільняли його від виконання обов'язку щодо здійснення у повному обсязі оплати отриманої від позивача продукції.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно з якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вказує на правомірність та доведеність заявлених ПП "Ю.С.К.-Трейд" позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 2043,66 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДР 00191230, п/р № 26003032840001 в АКБ «Індустріалбанк», м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь Приватного підприємства "Ю.С.К. - Трейд" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 7, кв. 109, код ЄДР 34067969, р/р № 26006010000473 в ПАТ АКБ «Індустріалбанк», м. Запоріжжя, МФО 313849) суму 102182 (сто дві тисячі сто вісімдесят дві) грн. 88 коп. основного боргу та суму 2043 (дві тисячі сорок три) грн. 66 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 31.01.2013 р.

Суддя М.В. Мірошниченко