Рішення

від 26.01.2009 по справі 55/264-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/264-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2009 р.                                                            Справа № 55/264-08

вх. № 8483/5-55

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Лобуцького В.П.

відповідача-Максименка О.В., Ахмедова Е.М.   

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Трансфорвардінг Лімітед АГ", м. Київ     

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кратер", м. Люботин  

про стягнення 634714,25 грн. та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Трансфорвардінг Лімітед АГ", м. Київ,звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір поставки вагонів № 7/У-2008 від 18.01.08 р. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кратер", м. Люботин, кошти у розмірі 634714,25 грн., а також судові витрати,  мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору №7/У-2008 від 18.01.08 р. не виконав свої зобов"язання щодо поставки вагонів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 листопада 2008 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17 грудня 2008 р.

09 грудня 2008 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що суму боргу у розмірі 570000 грн. визнає у повному обсязі, щодо нарахування пені заперечує, посилаючись на відсутність вимоги про сплату пені.

17 грудня 2008 р. позивач на виконання вимог ухвали суду надав документи, які долучені судом до матеріалів справи.

17 грудня 2008 р. сторони звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, та про відкладення її розгляду на інший день, у зв"язку з виниклою можливістю врегулювати спір мирним шляхом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  17 грудня 2008 р. було задоволено заяву сторін про продовження строку розгляду справи, продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст. 69 ГПК України, та відкладено розгляд справи на 26 січня 2009 р.

Ухвалою  заступника голови господарського суду від 26 січня 2009 р., у зв"язку з хворобою судді Гребенюк Н.В., справу № 55/264-08 було передано  для подальшого розгляду судді Інте Т.В.

26 січня 2009 р. позивач надав до суду претензію від 16.10.08 р. № 175/2, яка долучена судом до матеріалів справи.

26 січня 2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд розірвати договір поставки № 7/У-2008 від 18.01.08 р. та стягнути з відповідача 570000 грн. основного боргу, 64714,25 грн. пені та судові витрати.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні  підтримував уточнені позовні вимоги.

Представники відповідача суму основного боргу визнавали, проти нарахуваної пені заперечували.

Представники сторін  звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

18 січня 2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Трансфорвардінг Лімітед АГ", м. Київ(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кратер", м. Люботин(відповідач) був укладений договір № 7/У-2008, у відповідності до умов якого відповідач зобов"язався поставити залізничні вагони цистерни у кількості 6 шт., за ціною та на умовах, вказаних у додатках до цього договору, які є його невід"ємною частиною, а позивач, в свою чергу, прийняти та оплатити їх. Пунктом 2.1 договору передбачений строк поставки товару, а саме в строк 35 днів після проведення передплати. Пунктом 3.1 договору сторонами узгоджені умови оплати, яка здійснюється позивачем в національній валюті шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідача 100 % передплати напротязі 5 днів після виставлення  рахунку на оплату. Пунктом 5.2 договору передбачена відповідальність сторін, а саме за порушення строків оплати або за недопоставку вагонів, відповідач зобовязаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості недопоставлених вагонів за кожен день прострочки. Пунктом 8.9 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за договором.

До договору  № 7/У-2008 від 18.01.08 р. додана специфікація № 1 від 18.01.08 р., в якій зазначено номер вагону, модель, дата будівництва, ціна та загальна вартість.

Відповідачем було виставлено до оплати позивачеві рахунок-фактуру № 4 від 20 січня 2008 р. на суму 570000 грн.- передплата за залізничні цистерни моделі 15-1443. У вказаному рахунку зазначений договір № 7/У 2008 , що свідчить про те, що рахунок був виставлений відповідачем саме на виконання вказаного договору.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачеві грошові кошти передплати у розмірі 570000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 23.01.08 р., де у графі призначення платежу зазначено:"сплата за залізничні цистерни згідно рахунку № 4 від 20.01.08 р.."

Як вже було раніше зазначено, сторонами в договорі було встановлено строк поставки товару -  в строк 35 днів після проведення передплати.

Таким чином, позивач перерахував грошові кошти передплати за товар, проте відповідач вказаний товар не поставив в строки, обумовлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією вих.№ 175/2 від 16.10.08 р. з вимогою перерахувати пеню у розмірі  65214,24 грн.- за прострочення виконання своїх зобов"язань за договором  № 7/У 2008 від 18.01.08 р. та надати графік поставки вагонів або звернутись з пропозицією про розірвання вказаного договору та повернути кошти передплати. Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву не заперечував проти отрмання вказаної претензії.

Проте відповідач на вимогу позивача не відреагував, продукцію не поставив та грошові кошти передплати не повернув.

Враховуючи вищенаведені обставини, позивач був змушений звернутись до суду з позовом про розірвання договору та повернення грошових коштів передплати.

Судом встановлено, що договір № 7/У 2008 від 18.01.08 р., укладений між сторонами по справі, за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю  оплатити  товар  до  його передання продавцем (попередня оплата),  покупець повинен здійснити оплату в строк,  встановлений договором  купівлі-продажу,  а  якщо  такий  строк не встановлений договором,  - у строк,  визначений відповідно до статті 530  цього Кодексу.

Відповідно д ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару   або   повернення   суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, частина 2  статті 651 ЦК України вказує на те, що договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Матеріалами справи встановлено, що позивач своїм листом вих..№ 175/2 від 16.10.08 р.   вимагав від відповідача виконати свої зобов"язання за договором щодо поставки вагонів або звернутись з пропозицією про розірвання вказаного договору та повернути кошти передплати, проте відповідач не виконав жодної з умов, зазначеної у претензії, що свідчить про істотне порушення своїх зобов"язань з боку відповідача за договором № 7/У 2008 від 18.01.08 р., оскільки відповідачем були отримані грошові кошти передплати у розмірі 570000 грн. від позивача, проте товар в обумовлені договором строки не поставлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що порушення відповідачем своїх зобов"язань є істотним, у зв"язку з чим заявлена вимога про розірвання договору № 7/У 2008 від 18.01.08 р., є правомірною, обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що факт перерахування коштів позивачем  підтверджується належними доказами, а саме платіжним дорученням № 13 від 23.01.08 р., враховуючи те, що відповідач  не виконав свої зобов"язання щодо поставки продукції, чим суттєво порушив умови укладеного між сторонами договору на поставку,  суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача  коштів у сумі 570000 грн., які було перераховано відповідачу в якості авансу правомірна та обгрунтована, така, що визнана відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не виконав прийняті на себе зобов"язання щодо поставки товару, позовна вимога щодо стягнення пені у сумі 64714,25 грн.(період нарахування з 28.02.08 р. по 28.08.08 р.),  яка нарахована позивачем згідно п. 5.2 договору № 7/У 2008 від 18.01.08 р. підлягає задоволенню частково у сумі 64537,70 грн., оскільки у відповідності до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікавої ставки НБУ, в решті заявленої вимоги у розмірі 176,55 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

У відповідності  зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.  526, ч.1 ст.530, ч.1 ст. 612, ст. 629 ч. 1, 2 ст. 693, ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України,ст.ст.193,198 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір № 7/У 2008 від 18.01.08 р., укладений між Закритим акціонерним товариством "Трансфорвардінг Лімітед АГ", м. Київ(03035, м. Київ, вул. Стадіонна, 5, код ЄДРПОУ 30405199, р/р № 26005001910301 в АКБ "Київ" м. Києва, МФО 322498) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кратер", м. Люботин(Харківська обл., м. Люботин, вул. Східна, 5, р/р № 26002996105511 в філії "ПУМБ" в м. Харків, МФО 350385, код 30412384).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кратер", м. Люботин(Харківська обл., м. Люботин, вул. Східна, 5, р/р № 26002996105511 в філії "ПУМБ" в м. Харків, МФО 350385, код 30412384) на користь Закритого акціонерного товариства "Трансфорвардінг Лімітед АГ", м. Київ(03035, м. Київ, вул. Стадіонна, 5, код ЄДРПОУ 30405199, р/р № 26005001910301 в АКБ "Київ" м. Києва, МФО 322498) 570000 грн. основного боргу, 64537,70 грн. пені, 6430,37 грн.  державного мита   та 117,96  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В  стягненні пені у сумі 176,55  грн.  відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст Рішення підписано 28 січня  2009 року.

Суддя