Рішення

від 02.02.2009 по справі 13/346-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/346-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" лютого 2009 р.                                                                          Справа № 13/346-08

За позовом  Приватного підприємства „Щит –2000”, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства „Племптахозавод „Кучаківський”, с. Лебедине, Бориспільський район

про стягнення 382624,29 грн.

                      Суддя      С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Шкурупій В.В. - довіреність №23 від 17.11.2008р.;

від відповідача Юрченко О.І. - довіреність б/н від 15.12.2008р.;

суть спору:

           До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства „Щит –2000” (далі –позивач) до Відкритого акціонерного товариства „Племптахозавод „Кучаківський” (далі –відповідач) про стягнення 382624,29 грн.,  з яких  319799,84 грн. –основний  борг, 29290,84 грн. –пеня, 12031,79 грн. – збитки від інфляції, 3716,82 грн. -3% річних, 17785 грн. збитки на юридичну допомогу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на надання послуг по охороні об'єктів №1 від 28.02.2008 р. щодо оплати за надані послуги.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги заперечує з тих підстав, що сума позовних вимог не відповідає вартості наданих послуг згідно підписаних актів приймання виконаних робіт, а тому відповідно необґрунтовано і нарахування штрафних санкцій на суму боргу, що не відповідає обставинам справи. За липень 2008р. послуги позивачем не надано, а відповідачем не прийнято. Крім того, відповідач зазначає, що вимога по оплаті 17785 грн. збитків у зв'язку з виплатою оплати за надання правових послуг є необгрунтованою.

В судовому засіданні 26.01.2009 р. представник відповідача надав суду клопотання про зупинення провадження у справі в зв'язку з тим, що він звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним договору №1 від 28.02.2008 р., яким позивач обґрунтовує позовні вимоги.

Клопотання залишено судом без задоволення оскільки заявником не доведено неможливості розгляду на даний час справи що розглядається господарським судом Київської області до вирішення питання про прийняття позову господарським судом м. Києва про визнання недійсним договору та можливого розгляду справи за даним позовом.

Клопотання відповідача про витребування у позивача інструкції для інспектора охорони, книги прийму-здачі приміщень, ліцензії Міністерства внутрішніх справ України від 21.02.2005р., штатний розклад, прізвища осіб, які охороняли об'єкти відповідача залишено судом без задоволення, оскільки не доведено з огляду на належність та допустимість доказів, що зазначеними документами можуть підтверджуватись обставини, які мають значення для справи.

В судовому засіданні 26.01.2009 р. представник позивача надав суду пояснення, в яких підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 22.12.2008 р. оголошувалась перерва до 15.01.2009 р., 26.01.2009 р. оголошувалась перерва до 02.02.2009 р. про що сторони належним чином були повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності судом встановлено наступне.

28.02.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на надання послуг по охороні об'єктів №1 (далі –Договір). Відповідно п.п. 1.1, 1.3 договору позивач зобов'язується за дорученням відповідача надати послуги по здійсненню перепускного режиму на умовах і в порядку, передбачених договором, створенню додаткових умов безпеки та охороні приміщень і майна відповідача за адресою: Київська обл., с. Кучаково, а відповідач –прийняти та оплатити роботи на умовах договору.

Пунктом 7.1 договору визначено, що вартість охоронних послуг визначається згідно розрахунку (додаток №2 до договору) та фіксується в протоколі узгодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною договору.

Зазначеним протоколом вартість послуг по охороні об'єктів відповідача починаючи з березня 2008 р. визначено в розмірі 57732,84 грн. за місяць без ПДВ. В подальшому між сторонами було укладено додаткові угоди до договору №1 від 14.04.2008 р. та №2 від 05.06.2008 р. з відповідними додатками та протоколами узгодження договірної ціни, якими за погодженням сторін договірну вартість послуг збільшено до 62981,28 грн. за місяць без ПДВ, а з 06.06.2008 р. до 68229,72 грн.

Відповідно до п. 8.1 договору фактичне виконання позивачем робіт фіксується двостороннім актом приймання виконаних робіт, складеним відповідно до договору і протоколу узгодження договірної ціни. Акт приймання виконаних робіт є підставою для проведення взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем.

Як зазначає позивач, за період з березня по серпень 2008 р. він надав послуг по охороні об'єктів на загальну суму 369799,84 грн., при цьому відповідач сплатив частково 50000 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 319799,84 грн.

Судом встановлено згідно наявним матеріалів справи, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором та надав послуги у  березні, квітні, травні, червні та серпні 2008 р. на суму 258711,44 грн. про що свідчать акти приймання виконаних робіт підписаними в двосторонньому порядку позивачем та відповідачем.

Листом від 05.08.08р. №14 позивач повідомив відповідача про розірвання договору з 05.09.2008р. у зв'язку з наявністю значної заборгованості відповідача за отримані послуги.

Що стосується тверджень позивача про оплату послуг наданих протягом  липня 2008 р., то зазначена вимога не підлягає задоволенню судом з тих підстав, що відповідний акт приймання зазначених робіт сторонами не підписано. Відповідно до п. 8.1 договору саме Акт приймання виконаних робіт є підставою для проведення взаємних розрахунків.

Також не є належним доказом щодо надання послуг протягом липня 2008р.  наданий позивачем журнал, в якому розписувалися лише працівники позивача. Інших доказів позивач не надав.

Таким чином, на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача становить 258711,44 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2008р .

Згідно п. 8.3 договору при простроченні строку оплати виконаних робіт відповідач   за кожен день прострочення сплачує позивачу пеню в розмірі 1,0% від суми заборгованості.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 10 квітня по 17.11.2008 р. складає 29290,84 грн.

Однак, враховуючи те, що сума основного боргу судом задоволена частково за березень, квітень, травень, червень та серпень 2008 р. на суму 258711,44 грн. розмір пені нарахований позивачем також підлягає задоволенню частково без урахування суми нарахованої на суму 61088,40 грн. по акту за липень 2008 р. за період з 09.08.2008 р. по 17.11.2008 р. в розмірі 4056,94 грн.

Таким чином сума пені підлягає задоволенню частково в розмірі 25233,90 грн. (29290,84 грн. –4056,94 грн.).

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір інфляційних збитків за договором складає 12031,79 грн., 3% річних 3716,82 грн.

З підстав зазначених судом вище сума інфляційних збитків підлягає задоволенню частково в розмірі 10351,31 грн. без урахування суми інфляційних нарахованої на суму 61088,40 грн. по акту за липень 2008 р., а 3% річних в розмірі 3209,70 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Що стосується вимоги позивача про відшкодування відповідачем 17785 грн. витрат за юридичні послуги, які він сплатив Приватному підприємство „Лігал турнік солушнс” і визначає як збитки, то суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги з огляду на наступне.

Підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою божника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Відсутність хоча б однієї з зазначених складових, виключає склад правопорушення взагалі, а з ним відповідно і правові підстави відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, позивачем не доведено наявність підстав для відшкодування збитків у вигляді витрат на юридичну допомогу в сумі 17785 грн.  

Так, позивач при обґрунтуванні підстав для відшкодування збитків, не наводить повного складу правопорушення, внаслідок якого позивач поніс збитки у розмірі 17785 грн., а саме відсутні посилання на причинний зв'язок між невиконанням відповідачем зобов'язання по договору  №1 від 28.02.2008 р. по оплаті вартості наданих послуг та зверненням позивача до Приватного підприємства „ Лігал турнік солушнс” за допомогою у складанні позовної заяви та веденні справи в суді.

При цьому суд вважає, що в даному випадку витрати, які поніс позивач на оплату юридичних послуг ПП „ Лігал турнік солушнс” не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не перебувають у безпосередньому причинному зв'язку між фактом несплати відповідачем вартості наданих за договором.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 17785 грн., є безпідставною, а відтак задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

          Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Племптахозавод „Кучаківський” (Київська обл., Бориспільський р-н, с. Лебедин, вул. Леніна 65; код 00852424) на користь Приватного підприємства „Щит –2000” (м. Київ, вул. Радянська 1/10, кв. 12; код 30977833)  258711 (двісті п'ятдесят вісім тисяч сімсот одинадцять) грн. 44 коп. основного боргу,  25233 (двадцять п'ять тисяч двісті тридцять три) грн. 90 коп. пені, 10351 (десять тисяч триста п'ятдесят одну) грн. 31 коп. –збитків від інфляції, 3716 (три тисячі сімсот шістнадцять) грн. 82 коп. –3% річних а також судові витрати: 2975 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 07 коп. державного мита та  91 (дев'яносто одну) грн. 75 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          3. В частині стягнення 61088,40 грн. основного боргу, 17785 грн. збитків, 4056,94 грн. пені, 507,12 грн. 3% річних,  1680,48 грн. збитків від інфляції відмовити.

              Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Суддя                                                               Наріжний С.Ю.