Рішення

від 23.01.2009 по справі 18/209пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/209пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                Справа №

          Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області

до  приватного підприємства «Криниця», м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 16551,42 грн. та виселення з приміщення

за участю представників:

від позивача:                     Перепеліцина О.Ю. за дов. від 20.10.2008;

від відповідача:                 Кузнєцов А.М. –директор, паспорт, наказ від 11.08.2000 № 1;

Масловський О.В. за дов. ві 15.01.2009.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

-          про стягнення з відповідача неустойки в сумі 11034,28 грн. (у розмірі подвійної плати за користування приміщення) в зв'язку з несвоєчасним поверненням орендованого приміщення, переданого відповідачу в оренду за договором від 26.07.2006 № 62;

-          про відшкодування з відповідача збитків у вигляді втраченої вигоди в сумі 5517,14 грн., заподіяних відповідачем невиконанням умов договору (несвоєчасним поверненням орендованого приміщення);

-          про виселення відповідача з орендованого приміщення, площею 21,1 м2, розташованого за адресою: м. Лисичанськ, проспект Леніна, 66.

Заявою від 15.01.2009 № 1 позивач відмовився від позову в частині вимог про виселення відповідача з нежитлового приміщення.

          Заявою від 23.01.2009 позивач зменшив розмір заявленої до стягнення неустойки до суми 852,39 грн. та збільшив розмір заявлених до відшкодування збитків до суми 5759,67 грн.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість.

          В судовому засіданні 16.01.2009 було оголошено перерву до 23.01.2009 (13.00).

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

          Згідно договору оренди нежитлового приміщення від 26.07.2006 № 62, укладеному між сторонами за позовом, позивач передав відповідачу в оренду (для розміщення аптечного пункту) строком до 25.07.2007 нежитлове вбудоване приміщення площею 21,1 м2, яке розташоване за адресою: м. Лисичанськ Луганської області, пр. Леніна, 56, що підтверджується матеріалами справи та визнано відповідачем.

          За згодою сторін (відсутністю заяв про припинення договору) та на підставі наказу управління власності Лисичанської міської ради від 14.09.2007 № 645, строк дії договору був продовжений до 20.07.2008.

          Відповідно до п. 9.6 договору оренди дія цього договору припиняється внаслідок закінчення строку на який від був укладений.

          Листом від 21.05.2008 № 1014 позивач попередив відповідача про те, що дія договору у подальшому не буде продовжуватися; укладення договору оренди на дане приміщення буде проводитися на конкурсних засадах; позивачем відповідачу запропоновано прийняти участь у конкурсі.

          Відповідач одержав вказаний лист позивача у червні 2008 р., що визнано самим відповідачем (письмові пояснення відповідача залучені до матеріалів справи).

          Відповідач погодився з тим, що дію договору буде припинено 20.07.2008 та прийняв участь у конкурсі на оренду вказаного приміщення, що підтверджується заявою відповідача від 17.07.2008 № 27 про дозвіл на участь у конкурсі.

Конкурс відбувся 22.07.2008 за участю відповідача; переможцем конкурсу був визначений приватний підприємець Свірін В.В. з яким було вирішено укласти договір  оренди нежитлового приміщення площею 21,1 м2, яке розташоване за адресою: м. Лисичанськ Луганської області, пр. Леніна, 56.  

          Однак, відповідач після закінчення строку дії договору оренди не звільнив орендоване приміщення.

          Листом від 25.07.2008 № 1518 позивач повідомив відповідача про те, що переможцем конкурсу на право оренди (приміщення, яке орендував відповідач) став підприємець Свірін В.В. і що з ним буде укладено договір оренди; одночасно позивач просив відповідача передати орендоване приміщення за актом протягом 10 днів.

          Відповідач орендоване приміщення позивачу не передав.

          Листом від 05.08.2008 № 1586 позивач повторно просив передати орендоване приміщення по акту у 10 годині 07.08.2008, для чого просив прислати свого представника.

Відповідач орендоване приміщення позивачу не передав, для підписання акту приймання-передачі його представник не прибув (про що комісією позивача складено акти від 07.08.2008 №№ 1, 2, 3).

Листом від 30.09.2008 № 1989 позивач повторно просив передати орендоване приміщення по акту у 10 годині 06.10.2008 для чого просив прислати свого представника.

Відповідач орендоване приміщення позивачу не передав, для підписання акту приймання-передачі його представник не прибув (про що комісією позивача складено акти від 06.10.2008 №№ 1, 2, 3).

17.11.2008 за актом приймання-передачі відповідачем було передане позивачу орендоване нежитлове приміщення площею 21,1 м2, розташоване за адресою: м. Лисичанськ, ар. Леніна, 56.

18.11.2008 між позивачем та підприємцем Свіріним В.В. (переможцем конкурсу) був укладений договір оренди нежитлового приміщення (того ж самого, що орендував відповідач).

З урахуванням заяв позивача від 15.01.2009 № 1 про часткову відмову від позову та від 23.01.2009 № 2 про зміну розміру позовних вимог позивачем заявлено наступні позовні вимоги:

-          про стягнення з відповідача неустойки в сумі 852,39 грн. (у розмірі одинарної плати за користування приміщення) в зв'язку з несвоєчасним поверненням орендованого приміщення за період: серпень –17 днів листопада 2008 р.;

-          про відшкодування з відповідача збитків у вигляді втраченої вигоди в сумі 5759,67 грн., заподіяних відповідачем невиконанням умов договору (несвоєчасним поверненням орендованого приміщення) за період: серпень –17 днів листопада 2008 р.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість (щодо стягнення неустойки відповідач вказав, що у нього відсутній її розрахунок; щодо стягнення втраченої вигоди відповідач вказав, що позивач не довів реальну можливість отримання вказаної вигоди).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

          Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі закінчення строку дії договору та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

          Пунктом 9.8. договору оренди від 26.07.2006 № 62, укладеному між сторонами за позовом, встановлено, що після закінчення строку дії договору приміщення повинно бути звільнено та передано по акту приймання-передачі орендодавцю.

          Строк дії вказаного договору оренди закінчився у липні 2007 року (якщо рахувати за наказом управління власності Лисичанської міської ради від 14.09.2007 № 645, то строк договору закінчився 20.07.2008; якщо рахувати що він був продовжений автоматично за відсутності заяв сторін про його припинення, то його строк закінчився 24.07.2007, так як договір був укладений на строк з 26.07.2006 по 25.07.2007, тобто на 1 день менше одного року).

          Відповідач своєчасно був попереджений позивачем про те, що договір автоматично продовжуватися не буде (лист позивача від 21.05.2008 № 1014).

          Відповідач погодився прийняти участь у конкурсі на право оренди нежитлового приміщення але не став переможцем.

          Таким чином, відповідач відповідно до вимог законну та договору повинен був звільнити орендоване приміщення у липня 2007 року.

          Однак, відповідач у порушення вимог закону та умов договору орендоване приміщення своєчасно не звільнив.

          Орендоване приміщення було звільнено відповідачем лише 17.11.2008, що підтверджується актом приймання-передачі та визнано відповідачем.

          Згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

          Відповідно до п. 9.8. договору оренди за час фактичного користування приміщенням після припинення дії договору до передачі по акту орендар зобов'язаний внести плату за користування приміщенням у розмірі орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

          Згідно обґрунтованого уточненого розрахунку позивача (заява позивача 23.01.2009 № 2) неустойка у розмірі одинарної орендної плати (як передбачено договором оренди) за період: серпень –17 днів листопада 2008 р. складає 852,39 грн.

          Вимоги про стягнення з відповідача неустойки в сумі 852,39 грн. ґрунтуються на законі, договорі та підтверджуються матеріалами справи.

          За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача неустойки в сумі 852,39 грн. підлягають задоволенню.

          Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у  разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 ГК України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 ГК України).

У разі належного виконання відповідачем свого зобов'язання (повернути у липні 2008 року орендоване приміщення), позивач передав би це приміщення в оренду переможцю конкурсу підприємцю Свіріну В.В. і мав право розраховувати на прибуток від сплачуваних останнім орендних платежів.

Так як відповідач протиправно не повернув позивачу орендоване приміщення, позивач був позбавлений можливості передати його в оренду підприємцю Свіріну В.В., і відповідно, не одержував орендну плату.

Після повернення відповідачем орендованого приміщення 17.11.2008 позивач 18.11.2008 уклав з підприємцем Свіріним В.В. договір оренди вказаного нежитлового приміщення. Розмір орендної плати встановлений в сумі 1602,80 грн. в місяць.

Таким чином, позивач законно та обґрунтовано заявив до відшкодування з відповідача збитки у вигляді втраченої вигоди в сумі 5759,67 грн., виходячи з того, що з вини відповідача він не одержував орендну плату з серпня по 17 листопада 2008 р. у розмірі 1602,80 грн. в місяць.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача збитків у вигляді втраченої вигоди в сумі 5759,67 грн. підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що позивач не довів реальну можливість отримання вказаної вигоди, не приймаються судом до уваги в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Заявою від 15.01.2009 № 1 позивач відмовився від позову, в частині вимог про виселення відповідача з нежитлового приміщення.

Відмова від позову у вказаній частині прийнята судом. Позивачу у судовому засіданні роз'яснено наслідки цієї процесуальної дії.

За таких обставин, провадження у справі, в частині вимог про виселення відповідача з нежитлового приміщення, підлягає припиненню.

Клопотання відповідач про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Вищим господарським судом касаційної скарги на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 23.10.2008 по справі № 15/129н, не підлягає задоволенню, так як справа № 15/129н вже розглянута господарським судом і рішення по справі набрало законної сили (зупинити провадження у справі можливо лише в тому випадку, якщо пов'язана з нею справа ще не розглянута та розглядається судом).

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 66,12 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 47,20 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Криниця», м. Лисичанськ Луганської області, кв. 40 Років Перемоги, 3, ідентифікаційний код 30952410, на користь управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області, пр. Леніна, 134, ідентифікаційний код 25370548, неустойку в сумі 852,39 грн., втрачену вигоду в сумі 5759,67 грн., витрати на державне мито в сумі 66,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 47,20 грн.; наказ видати.

3.          В решті позову провадження у справі припинити.

23 січня 2009 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 28 січня 2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                 В.В. Корнієнко