Постанова

від 14.04.2009 по справі 18/209пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/209пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.04.2009  року                                                                      Справа № 18/209пн

      Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді:                    Журавльової Л.І.

Суддів:                                        Єжової С.С.

                                              Семендяєва І.В.

За участю секретаря

судового засідання:                Міхальчук О.А.

та

представників сторін:

від позивача:                         повноважний та компетентний представник

                                              до судового засідання не прибув;                                             

від відповідача:                                        Кузнєцов А.М., наказ №1, від 11.08.2000,  

                                              директор  ПП„Криниця”;

                                                                   Масловський О.В., представник за довіреністю

                                                        № б/н,  від 01.04.09,  

розглянувши матеріали

апеляційної скарги:                    Приватного підприємства „Криниця”,

                                              м. Лисичанськ Луганської області

на рішення          

господарського суду                   Луганської області

від          23 січня 2009 року (підписано 28.01.09)

у справі                                     №18/209пн (суддя Корнієнко В.В.)

за позовом:                                Управління охорони здоров'я Лисичанської

                                              міської ради, м. Лисичанськ Луганської області

до відповідача:                       Приватного підприємства „Криниця”,

                                              м. Лисичанськ Луганської області

про                                         стягнення 16551 грн. 42 коп. та виселення

                                              з приміщення

В С Т А Н О В И В:

Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства „Криниця” про стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення у сумі 11 034 грн. 28 коп., у зв'язку з несвоєчасним поверненням орендованого приміщення, переданого відповідачу в оренду за договором від 26.07.06 №62, стягнення втраченої вигоди у сумі 5517 грн. 14 коп., заподіяної відповідачем внаслідок невиконання умов договору, виселення відповідача з незаконно займаного приміщення, що розташоване за адресою: м.Лисичанськ, проспект Леніна,56, загальною площею 21,1 кв.м.   

Заявою про часткову відмову від позовних вимог  №1 від 15.01.09 позивач відмовився від позову в частині вимог про виселення відповідача з нежитлового приміщення.

Заявою №2 від 23.01.09 позивач зменшив розмір заявленої до стягнення неустойки до суми 852 грн. 39 коп. та збільшив розмір заявлених до відшкодування збитків до суми 5759 грн. 67 коп.  

Рішенням господарського суду Луганської області від 23 січня 2009 року у справі  №18/209пн (суддя Корнієнко В.В.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства „Криниця” на користь Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради неустойку в сумі 852 грн. 39 коп., втрачену вигоду в сумі 5759 грн. 67 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 66 грн. 12 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 47 грн. 20 коп..

В решті позову провадження у справі припинено.   

 Рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним.

Листом від 21.05.08 №1014 позивач попередив відповідача про те, що дія договору від 26.07.06 № 62 у подальшому не буде продовжуватися; укладення договору оренди на дане приміщення буде проводитися на конкурсних засадах; позивачем відповідачу запропоновано прийняти участь у конкурсі.

          Відповідач одержав вказаний лист позивача у червні 2008 року та прийняв участь у конкурсі на оренду вказаного приміщення, що підтверджується заявою відповідача від 17.07.08 №27 про дозвіл на участь у конкурсі.

Переможцем конкурсу, який відбувся 22.07.08, визначений приватний підприємець Свірін В.В., з яким вирішено укласти договір оренди нежитлового приміщення площею 21,1 м2, яке розташоване за адресою: м.Лисичанськ Луганської області, пр.Леніна, 56, але відповідач після закінчення строку дії договору оренди не звільнив орендоване приміщення.

          17.11.08 за актом приймання-передачі відповідачем передане позивачу орендоване нежитлове приміщення, а 18.11.08 між Управлінням охорони здоров'я Лисичанської міської ради та підприємцем Свіріним В.В. (переможцем конкурсу) укладено договір оренди нежитлового приміщення (того ж самого, що орендував відповідач).

З посиланням на ч.1 ст.27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” місцевим господарським судом зазначено, що відповідно до листа від 21.05.08 №1014 відповідач своєчасно попереджений позивачем про те, що договір автоматично продовжуватися не буде, але орендоване приміщення було звільнено відповідачем лише 17.11.08, що підтверджується актом приймання-передачі та визнано відповідачем.

Посилаючись на ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України та на п.9.8. договору оренди Господарським судом Луганської області вказано, що вимоги про стягнення з відповідача неустойки в сумі 852,39 грн. ґрунтуються на законі, договорі та підтверджуються матеріалами справи.

Судом з посиланням на ч.1 ст.22 Цивільного кодексу  України та ч.1 ст.224 Господарського кодексу України зазначено, що позивач законно та обґрунтовано заявив до відшкодування з відповідача збитки у вигляді втраченої вигоди в сумі 5759 грн. 67 коп., виходячи з того, що з вини відповідача він не одержував орендну плату з серпня по 17 листопада 2008 року у розмірі 1602 грн. 80 коп. в місяць.

Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 23 січня 2009 року у справі №18/209пн Приватне підприємство „Криниця” звернулось з апеляційною скаргою до Луганського апеляційного господарського суду, якою просить скасувати дане рішення в частині стягнення з відповідача втраченої вигоди в сумі 5759 грн. 67 коп.

Заявником вказано, що Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради не надало господарському суду документів, які б свідчили про наявність договірних відносин з приватним підприємцем Свіріним В.В. у період з 08 серпня по 17 листопада 2008 року, а тому не могло розраховувати на отримання орендної плати від приватного підприємця Свіріна В.В., у зв'язку з чим господарський суд Луганської області необґрунтовано застосував статтю 224 та статтю 225 Господарського кодексу України.

На думку заявника, не уклавши договір оренди приміщення з приватним підприємцем Свіріним В.В. у період з 08 серпня по 17 листопада, Управління охорони здоров'я  Лисичанської міської ради не має правових підстав для отримання орендної плати від приватного підприємця Свіріна В.В., у зв'язку з чим немає підстав для ствердження та вимог щодо втраченої вигоди.   

Уточненням вимог за  апеляційною скаргою № б/н від 01.04.09  відповідач зазначає, що господарський суд Луганської області при винесені рішення по даній справі порушив частину 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, безпідставно застосував ст. ст. 22, 623 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, оскільки в рішенні суду та в матеріалах справи немає письмових документів, які б зобов'язували нового орендаря сплачувати орендну плату, то суд першої інстанції порушив положення ст. ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.   

Відзивом на апеляційну скаргу № 406 від 24.02.09 позивач не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, посилаючись на ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, ч.1, ч.2 ст.224, ч.1 ст.225 Господарського кодексу України та вважає, що у разі повернення ПП „Криниця” по закінченню строку дії договору  орендованого приміщення, позивач передав би це приміщення в оренду переможцю конкурсу підприємцю Свіріну В.В., і тому позивач мав право розраховувати на прибуток від сплачуваних останнім орендних платежів. А оскільки відповідач протиправно не повернув позивачу орендоване нежитлове приміщення, позивач був позбавлений можливості передати його в оренду підприємцю Свіріну В.В.

Відзивом на уточнення вимог за апеляційною скаргою № 766 від 08.04.09 позивач не погодився з вимогами відповідача, які викладені в уточненні вимог за  апеляційною скаргою. Обґрунтовуючи свою незгоду позивач зазначає, що відповідно до вимог ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Позивач вказує на те, що проведення прийому-передачі орендованого нежилого приміщення відбулося тільки 17.11.08 після того, як позивач повідомив відповідача листом № 23 від 12.11.08 про проведення прийому-передачі приміщення 17.11.08 згідно постанови Луганського апеляційного господарського суду від 23.10.08.        

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2009 року у справі №18/209пн для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства „Криниця” на рішення господарського суду Луганської області від 23 січня 2009 року у справі №18/209пн призначено судову колегію у складі: Журавльової Л.І. –судді –головуючого, суддів –Бойченка К.І., Єжової С.С..

  Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

              Неприбуття у судове засідання сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду за матеріалами наявними у справі.

 Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази   приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх  подання суду  першої інстанції  з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Приватного підприємства „Криниця” слід задовольнити, рішення господарського суду Луганської області від 23 січня 2009 року у справі №18/209пн слід скасувати частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

В силу п.1 статті 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинне виконуватись належним чином, відповідно до умов договору і вимог даного кодексу.

Як свідчать матеріали справи, 26.07.06 між Управлінням охорони здоров'я Лисичанської міської ради та Приватним підприємством „Криниця” укладений договір оренди нежитлового приміщення № 62, за яким позивач передав відповідачу в оренду (для розміщення аптечного пункту) строком до 25.07.07 нежитлове вбудоване приміщення площею 21,1 м2, яке розташоване за адресою: м.Лисичанськ Луганської області, пр.Леніна, 56.

На підставі наказу Управління власності Лисичанської міської ради від 14.09.07 №645 за згодою сторін строк дії договору продовжений до 20.07.08.

          Відповідно до п.9.6 договору оренди дія цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який він був укладений.

          Матеріали справи свідчать, що листом від 21.05.08 №1014 позивач попередив відповідача про те, що дія договору у подальшому не буде продовжуватися, укладення договору оренди на дане приміщення буде проводитися на конкурсних засадах, відповідачу запропоновано прийняти участь у конкурсі.

          Відповідач одержав вказаний лист позивача у червні 2008 року та прийняв участь у конкурсі на оренду вказаного приміщення, що підтверджується заявою відповідача від 17.07.08 №27 про дозвіл на участь у конкурсі.

Переможцем конкурсу, який відбувся 22.07.08, визначено приватного підприємця Свіріна В.В.

          Листами від 25.07.08 №1518, від 05.08.08 №1586 та від 30.09.08 №1989 позивач повідомив відповідача про те, що переможцем конкурсу на право оренди приміщення, яке орендував відповідач, став підприємець Свірін В.В. та з ним буде укладено договір оренди.

З матеріалів справи вбачається, що 17.11.08 за актом приймання-передачі відповідачем передане позивачу орендоване спірне нежитлове приміщення.

Відповідно до ч.3 ст.291 ГК України договір оренди може бути розірваний як за згодою сторін, так і на вимогу однієї із сторін з підстав, передбачених ст.ст.783, 784 Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому ст.188 цього Кодексу.

В силу ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно ч.1 ст.27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі закінчення строку дії договору та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

          Пунктом 9.8. договору оренди від 26.07.06 №62, який укладено між Управлінням охорони здоров'я Лисичанської міської ради та Приватним підприємством „Криниця”, встановлено, що після закінчення строку дії договору приміщення повинно бути звільнено та передано по акту приймання-передачі орендодавцю.

          Місцевим господарським судом вірно вказано, що відповідно до листа від 21.05.08 №1014 відповідач своєчасно попереджений позивачем про те, що договір автоматично продовжуватися не буде, але орендоване приміщення було звільнено відповідачем лише 17.11.08, що підтверджується актом приймання-передачі та визнано відповідачем.

          Згідно ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

          Відповідно до п.9.8. договору оренди за час фактичного користування приміщенням після припинення дії договору до передачі по акту орендар зобов'язаний внести плату за користування приміщенням у розмірі орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

Місцевим господарським судом вірно вказано, що вимоги про стягнення з відповідача неустойки в сумі 852,39 грн. ґрунтуються на законі, договорі та підтверджуються матеріалами справи, в зв'язку з чим вимоги позивача задоволено.

Відповідно до ч.1 ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

18.11.08 між Управлінням охорони здоров'я Лисичанської міської ради та підприємцем Свіріним В.В. укладено договір оренди спірного нежитлового приміщення. Розмір орендної плати встановлено в сумі 1602 грн. 80 коп. на місяць.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є витрати, які особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати,  які зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стосовно стягнення з відповідача упущеної вигоди судова колегія зазначає, що у вигляді упущеної вигоди відшкодовується тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку, оскільки договір оренди з підприємцем Свіріним В.В. укладено після звільнення приміщення 18.11.08.

Стягуючи вказану суму збитків, місцевий господарський суд не врахував, що наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення втраченої вигоди в сумі 5759 грн. 67 коп. слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у розмірі 08 грн. 52 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 05 грн. 99 коп. за позовом слід стягнути з Приватного підприємства „Криниця”.

Заявою від 15.01.09 №1 позивач відмовився від позову в частині вимог про виселення відповідача з нежитлового приміщення, у зв'язку з чим місцевим господарським судом вірно у цій частині позову припинено провадження у справі.

 На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що    апеляційна скарга Приватного підприємства „Криниця”  підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 23 січня 2009 року у справі №18/209 пн підлягає скасуванню частково.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України   витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на позивача –Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради.  

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.2 ст.103, п.п.3, 4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Криниця” на рішення господарського суду Луганської області від 23 січня 2009 року у справі №18/209пн задовольнити.  

2. Рішення господарського суду Луганської області від 23 січня 2009 року у справі №18/209пн скасувати частково.    

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити частково.    

5. Стягнути з Приватного підприємства „Криниця”, м.Лисичанськ Луганської області, кв.40 Років Перемоги, 3, код 30952410, на користь Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради, м.Лисичанськ Луганської області, пр.Леніна, 134, код 25370548, неустойку в сумі 852 грн. 39 коп.,  витрати на державне мито в сумі 08 грн. 52 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  05 грн. 99 коп.  

6. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення втраченої вигоди в сумі 5759 грн. 67 коп. відмовити.

7.  В частині припинення провадження у справі рішення господарського суду Луганської області  від 23 січня 2009 року у справі №18/209пн залишити без змін.

8.Стягнути з Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради, м.Лисичанськ Луганської області, пр.Леніна, 134, код 25370548 в дохід  Державного бюджету України, рахунок 31118095700006, код бюджетної класифікації 22090200, МФО 804013, банк –ГУ ДКУ у Луганській області, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області недоплачене державне мито у сумі 02 грн. 43 коп.

9. Стягнути з Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради, м.Лисичанськ Луганської області, пр.Леніна, 134, код 25370548 на користь Приватного підприємства „Криниця”, м.Лисичанськ Луганської області, кв.40 Років Перемоги, 3, код 30952410 державне мито за апеляційною скаргою у сумі 51 грн. 00 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

      Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Л.І.Журавльова

Суддя                                                                      С.С.Єжова  

         Суддя                                                                      І.В.Семендяєва