Рішення

від 04.02.2009 по справі 55/270-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/270-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2009 р.                                                            Справа № 55/270-08

вх. № 8687/5-55

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Воропаєва О.М.

відповідача - Кукаркіна О.О.

розглянувши справу за позовом ЗАТ"Фріззант"  

до  ТОВ "Компанія НС ЛТД", м. Харків  

про стягнення 168990,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

  Закрите акціонерне товариство "Фріззант", звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НС ЛТД", м. Харків, 149686,32 грн. основного боргу, 19303,87 грн. штрафних санкцій та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору Дистрибьюції № 83/06/24 від 23.08.06 р. не виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товарно- матеріальних цінностей.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необгрунтованість. Відповідач вказує на те, що за весь період строку дії договору відповідачем не направлялось жодного замовлення на здійснення поставки товару, проте позивач поставки товару здійснював та відповідач був змушений його прийняти. Також відповідач вказує суду на те, що ціна товару, зазначена у накладних не відповідає цінам, узгодженим сторонами у доповненні № 1 до договору  № 83/06/24 від 23.08.06 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 26 січня 2009 р. справу було передано до розгляду судді Тихому П.В.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги .

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві та додаткових пояснень відповідача.

В судовому засіданні, яке розпочалося 26.01.09 було оголошено перерву до 03.02.09  у зв"язку зі зміною складу суду та до 04.02.09 для прийняття рішення по справі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач, поставив на адресу відповідача товар на суму 88876,08 грн., що підтверджується товарно - транспортною накладною №273337 від 29.05.08 на суму 28880,16 грн., товарно - транспортною накладною №273442 від 14.07.08 на суму 31110,48 грн., товарно - транспортною накладною №273463 від 23.07.08 на суму 280828,70 грн. та видатковою накладною №361/1 від 24.06.08 на суму 856,74 грн.

Проте, така поставка товару відбулася не в межах виконання договору дистрибьюції №83/06/24 від 23.08.06, як посилається позивач в цій справі, а поза його межами, оскільки, товарно - транспортна накладна №273337 від 29.05.08, товарно - транспортна накладна №273442 від 14.07.08, товарно - транспортна накладна №273463 від 23.07.08 та видаткова накладна №361/1 від 24.06.08 не містять посилання на цей договір. За таких обставин, розцінювати договір №83/06/24, як підставу виникнення взаємних прав та обов'язків сторін по поставці товару за вищеперелічиними накладними не має правових підстав.

Тобто, між сторонами фактично було укладено окремі договори купівлі-продажу відповідно до кожного відвантаження товару позивачем та прийняття його відповідачем згідно відповідної накладної. А письмовим підтвердженням укладання такого договору, у відповідності до п. 1 ст. 208 ЦК України слугує відповідна письмова накладна із зазначенням найменування товару, його кількості та ціни. Проте, з урахуванням особливостей укладення цих договорів купівлі-продажу єдиною істотною їх умовою (договірною категорією) сторони визначили лише найменування та кількість товару і ціну відповідного договору, яка становить загальну вартість товару, який отримано відповідачем за відповідною видатковою накладною, а отже у подальшому сторони мали керуватися положеннями чинного законодавства, що регулює правовідносини купівлі-продажу та загальний порядок виконання зобов'язань.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки сторонами строку виконання обов'язку відповідача щодо оплати товару встановлено не було –то, у відповідності до ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України, відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.

14.10.2008 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію №162, що містила в собі в тому числі вимогу сплатити в семиденний термін з дня отримання такої вимоги заборгованість товарно - транспортною накладною №273337 від 29.05.08, товарно - транспортною накладною №273442 від 14.07.08, товарно - транспортною накладною №273463 від 23.07.08 та товарно - транспортною накладною №273390 від 24.06.08, до якої входить видаткова накладна №361/1 від 24.06.08 .

Вимогу про сплату боргу було отримано відповідача 17.10.08, що підтверджується поштовим повідомленням, копію якого надано позивачем до матеріалів справи, у зв"язку з чим, 24.10.08 у відповідача виник обов"язок щодо оплати поставленого йому товару товарно - транспортною накладною №273337 від 29.05.08 , товарно - транспортною накладною №273442 від 14.07.08, товарно - транспортною накладною №273463 від 23.07.08  та товарно - транспортною накладною №273390 від 24.06.08, до якої входить видаткова накладна №361/1 від 24.06.08 .  

В порушення положень ст. ст. 530, 655, 692 ЦК України заборгованість за товарно - транспортною накладною №273337 від 29.05.08, товарно - транспортною накладною №273442 від 14.07.08, товарно - транспортною накладною №273463 від 23.07.08 та видатковою накладною №361/1 від 24.06.08, а всього в сумі 88876,08 грн. відповідачем позивачу не сплачена.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту відвантаження товару згідно вищеперелічиних накладних та недоведеність з боку відповідача факту повного розрахунку з позивачем за отриманий товар за цими накладними, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 88876,08 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо стягнення 60810,24 грн. боргу вуд визнав необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 34 докази мають бути належними та допустимими, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Решта ж товарно - транспортних накладних (№256189, №273281 та №273390 в частині видаткових накладних №361  та № 361/2) на які посилається позивач в позовній заяві, мають суттеві недоліки щодо їх оформлення, а саме, не містять підпису уповноваженої особи відповідача на одержавння товару, або ж печатки відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 2866,69 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 240,49 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

В задоволенні позову в частині стягнення 1676,21 грн. інфляційних та 1390,79 грн. річних слід відмовити у зв"язку з невірним розрахунком, оскільки прострочка виконання зобов"язання відповідача щодо оплати товару виникла у нього лише з 24.10.08.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення  пені в розмірі 13129,69 грн., суд визнав їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 1, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне   виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що   встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Оскільки, суд встановив відсутність угоди сторін про неустойку на випадок порушення зобов"язань з боку відповідача щодо оплати товару отриманого за товарно - транспортною накладною №273337 від 29.05.08, товарно - транспортною накладною №273442 від 14.07.08, товарно - транспортною накладною №273463 від 23.07.08 та видатковою накладною №361/1 від 24.06.08. Посилання ж позивача на договір №83/06/24 суд не приймає до уваги, оскільки, в вищеперелічених накладних не міститься посилання на цей договір і як було встановлено судом, вказана поставка є позадоговірна.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові – на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 77, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Компанія НС ЛТД" (м. Харків, вул. Морозова, 11, код 33206076) на користь ЗАТ "Фріззант" (м. Київ, вул. Саксаганського, 53/80, код 24923175) - 88876,08 грн. боргу, 2866,69 грн. інфляційних, 240,49 грн. річних, 919,83 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення підписано 09.02.09

Суддя