Рішення

від 26.01.2009 по справі 14/131-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/131-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 січня 2009 р.           Справа 14/131-08

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі  судового засідання Новожилової Л.В., розглянув матеріали справи

за позовом:Закритого акціонерного товариства Компанії "РАЙЗ" в особі Вінницької філії, вул. Чехова, 35, м. Вінниця, 21060   

до:Селянського (фермерського) господарства "Аграрій", с. Гулі, Барський район, Вінницька область  

про стягнення 140 975,16 грн.

За участю представників сторін :

          позивача :   Карлащук О.А., представник за дорученням

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області Закритим акціонерним товариством Компанією "РАЙЗ" в особі Вінницької філії, подано позовну заяву про стягнення 140 975,16 грн. з Селянського (фермерського) господарства "Аграрій".

Ухвалою суду від 23.12.2008 року розгляд справи був відкладений на 26.01.2009 р. в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненадання сторонами документів, витребуваних попередньою ухвалою суду.

На визначену дату відповідач не з"явився, витребуваних ухвалою суду документів не подав, не зважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить вихідна кореспонденція суду № 10820, 10821 від 25.12.08 р.

Разом з тим, в судовому засіданні, 26.01.2009 р. представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач, користуючись правами наданими ст. 22 ГПК України, відмовляється від 31445 грн. збитків та збільшує позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу за рахунок курсової різниці валюти. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 109 956 грн. основного боргу, 1223,34 грн. відсотків за користуванням товарним кредитом, 4871,79 грн. пені, 8435,03 - 28% річних та 5677,18 грн. інфляційних втрат. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, справа розглядається без участі представника відповідача за  наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представником позивача подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим  доказам,  в судовому засіданні встановлено наступне.

10.10.2007 р. між Закритим акціонерним товариством Компанією "РАЙЗ" в особі Вінницької філії та Селянським (фермерським) господарством "Аграрій" було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № 8099084 (Договір) відповідно до якого позивач передав відповідачу товар на загальну суму 150 000 грн., що підтверджується накладною № ВН-/009/1354  від 15.10.2007 р. та довіреністю Серії ЯНД № 15.10.2007р. на Кузнеца О.В.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що вартість товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом є ціною договору. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті - доларах США. Ціну договору становить вартість товару та сума належних до сплати процентів за користуванням товарним кредитом.

Відповідно до 2.2 Договору передбачено, що на протязі терміну дії даного Договору, грошові зобов'язання існують і підлягають сплаті у гривні і визначаються шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в доларах США, вказаного в додатках до договору, на офіційний курс гривні до долара США, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати товару Покупцем ціни договору (її неоплаченої частини).

Частина товару, по додатку № 1 до Договору на суму 30 000 постачалась на авансових умовах з терміном оплати до 10.10.2007 р.

Відповідач виконав свої зобов'язання частково, сплативши позивачу вказану вартість, що підтверджується банківськими виписками від 11.10.2007 р. та від 05.06.2008 р.

Таким чином борг по товару, отриманого на авансових умовах відсутній.

Згідно до додатку № 1а до Договору частина товару вартістю 120 000 грн. постачалась на умовах товарного кредиту, з відсотками за користування товарним кредитом в розмірі 211,65 дол. США з терміном оплати до 01.09.2008 р.

Станом на 17.11.2008 р. відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, розрахувавшись за отриманий товар на умовах товарного кредиту на загальну суму 25 000 грн., зокрема зарахована частина суми проплати в розмірі 5 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 05.06.2008 р. на суму 20 000 грн. та банківською випискою від 14.08.2008 р. на суму 20 000 грн.

Таким чином, враховуючи подані позивачем уточнення розміру позовних вимог, борг відповідача за отриманий товар на умовах товарного кредиту складає 109956 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив  оплату  товару,  на  прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Також ч. 2 ст. 536 ЦК України встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З урахуванням наведеного позовні вимоги в частині стягнення 109 956 грн. боргу за отриманий товар на умовах товарного кредиту та 1223,34 грн. відсотків за користуванням товарним кредитом підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач заявив до стягнення 4871,79 грн. пені, 8435,03 - 28% річних та 5677,18 грн. інфляційних втрат.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

В ч. 2 ст. 217 ГК України зазначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними  санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.5 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплати відсотків, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28% річних з простроченої суми.

Враховуючи, що пеня, 28% річних та втрати від інфляції нараховані відповідно до умов договору № 8099084  від 10.10.2007 р. та норм чинного законодавства, вимоги про стягнення з відповідача 4871,79 грн. пені, 8435,03 - 28% річних та 5677,18 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача судових витрат.

Разом з тим, 26.01.2009 р. позивачем в судовому засіданні було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої позивач відмовляється від стягнення 31445 грн. збитків.

Суд, дослідивши наявні в справі докази, встановивши, що такі дії позивача не суперечать чинному законодавству, а також не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб вирішив прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 31445 грн. збитків з Селянського (фермерського) господарства "Аграрій", а провадження в цій частині припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 33  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог в розмірі 130163,34 грн., з яких 109 956 грн. основного боргу, 1223,34 грн. відсотків за користуванням товарним кредитом, 4871,79 грн. пені, 8435,03 - 28% річних та 5677,18 грн. інфляційних втрат.

Провадження у справі в частині стягнення 31445 грн. збитків підлягає припиненню на підставі  п. 4 ст. 80 ГПК України.

Згідно положень ст. 49 ГПК України,  судові витрати підлягають  покладенню на сторони пропорційно  розміру задоволених вимог.

          Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 80, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -  

ВИРІШИВ :

1. Уточненні позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Аграрій" (с. Гулі, Барський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 32426802, р/р 260053017098 в ВФ АКБ "Мрія", МФО 302553) на користь Закритого акціонерного товариства Компанії "РАЙЗ" в особі Вінницької філії (вул. Чехова, 35, м. Вінниця, 21060, код ЄДРПОУ 13980201, п/р 26000330016675 в ВАТ Укрексімбанк, м. Київ, МФО 322313) 109 956 грн. (сто дев"ять тисяч дев"ятсот п"ятдесят шість грн.) боргу, 1223,34 грн. (одна тисяча двісті двадцять три грн. 34 коп.) відстотків за користуванням товарним кредитом, 4871,79 грн. (чотири тисячи вісімсот сімдесят одна грн. 79 коп.) пені, 8435,03 грн. (вісім тисяч чотириста тридцять п"ять грн. 03 коп.) 28% річних, 5677,18 грн. (п"ять тисяч шістсот сімдесят сім грн. 18 коп.) інфляційних втрат, 1301,63 грн. (одна тисяча триста одна грн. 63 коп.) витрат на державне мито, 108,95 грн. (сто вісім грн. 95 коп.) судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення 31445 грн. припинити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення направити сторонам.

Суддя                                             Залімський І.Г.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  29 січня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу