Рішення

від 28.01.2009 по справі 17/199пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/199пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.01.09 р.                                                                                                       Справа № 17/199пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м. Донецьк

до відповідачів: 1. Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк

     2. Приватного підприємства «Регіон плюс», м. Донецьк

про  визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання звільнити земельну ділянку

За участю представників сторін:

від прокурора: Кулікова Ю.В. посвідчення №3358

від позивача: Бренець Д.О. довіреність № 01/13-4777 від 05.08.2008 р.

від відповідача1: Бренець Д.О. довіреність № 01/13-4778 від 05.08.2008 р.

від відповідача2: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради м. Донецьк звернувся з позовом до Виконавчого комітету Донецької міської ради («перший відповідач»), Приватного підприємства «Регіон плюс» («другий відповідач») про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 04.12.2006р., площею 0,0017га, розташованої на території Ворошиловського району м. Донецька по вул. Щорса та зобов'язання другого відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,0017га, яка розташована на території Ворошиловського району м. Донецька біля будинку №10 по вул. Щорса, привести її у стан придатний для використання.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що спірний договір оренди земельної ділянки площею 0,0017га укладений з порушення діючого земельного законодавства, у зв'язку з тим, що спірний договір укладений особою, яка не мала повноважень на його укладання, що відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України – є підставою визнання цього договору недійсним.

Позивач підтримав позовні вимоги прокурора.

Перший відповідач позов визнав.

Другий відповідач вимоги суду не виконав, свого представника для участі у судовому засіданні не направив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та першого відповідача, господарський суд, встановив:

24.06.2005р. за № 20/16 Донецькою міською радою прийнято рішення “Про делегування виконкому міської ради повноважень по зміні цільового призначення земель, погодженню місця розташування об'єктів на земельних ділянках, наданні у власність, наданні у постійне користування та оренду, продажу, викупу земельних ділянок, припинення права використання та власності на земельні ділянки, укладання угод про передачу права власності на земельні ділянки”, яким було вирішено делегувати виконкому міської ради повноваження щодо зміни цільового призначення земель, погодження місця розташування об'єктів на земельних ділянках, наданні у власність, наданні у постійне користування та оренду, продажу, викупу земельних ділянок, припинення права використання та власності на земельні ділянки, укладання угод про передачу права власності на земельні ділянки.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 02.06.2006р. за позовом Донецького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Донецької міської ради до Донецької міської ради, Голови Донецької міської ради, Виконавчого комітету Донецької міської ради про визнання не законним та скасування: п.2 рішення Донецької міської ради №20/16 від 24.06.2005р. та рішення Донецької міської ради №21/47 від 30.09.2005р. позов було задоволено та визнано недійсним та таким, що підлягає скасуванню п.2 рішення Донецької міської ради №20/16 від 24.06.2005р.. Дана постанова набула чинність з 26.06.2008р.

25.10.2006р. виконавчим комітетом Донецької міської ради за №602/2 винесено рішення “Про дозвіл Приватному підприємству «Регіон плюс» переобладнати та перепланувати квартири №№13,14 жилого дому №10 під магазином непродовольчих товарів з устроєм окремого ганка та двох вітрин та о наданні земельної ділянки в оренду під прибудовані дві вітрини та відкритий ганок по вулиці Щорса в Ворошиловському районі”, яким було надано дозвіл Приватному підприємству «Регіон плюс» на проектування для переобладнання та перепланування квартир №№13,14 та наданні йому земельної ділянки площею 0,0017га із земель житлової та громадської забудови в оренду строком на 5 років.

На підставі рішення № 602/2 від 25.10.2006р., між Виконавчим комітетом Донецької міської ради (Орендодавець) та Приватним підприємством «Регіон плюс» (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки від 04.12.2006р.. Предметом якого є надання Орендодавцем в строкове платне користування земельну Орендарю ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,0017га із земель житлової та громадської забудови Донецької міської ради під  прибудовані дві вітрини та відкритий ганок до квартир №№13,14 житлового будинку №10, по вул. Щорса у Ворошиловському районі м. Донецька. Строк дії договору  - до 25.10.2011р.

Прокуратурою м. Донецька, відповідно до вимог ст..20 Закону України “Про прокуратуру”, перевірена законність укладання угод оренди земельних ділянок між виконкомом Донецької міської ради та фізичними, юридичними особами.

Перевіркою встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 04.12.2006р., укладений між Виконавчим комітетом Донецької міської ради та Приватним підприємством «Регіон плюс» укладений з порушенням діючого законодавства, тобто без розроблення проекту відведення цієї земельної ділянки, який повинен був пройти обов'язкову держану експертизу землевпорядної документації. Натомість вивчення матеріалів кадастрової справи встановлено, що державна експертиза проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки не проводилася, тобто рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №602/2 від 25.10.06р. було ухвалено з порушенням порядку, встановленого Земельним кодексом України та Законом України “Про державну експертизу землевпорядної документації”.

За результатами перевірки прокуратурою був винесений протест №47 від 24.03.2008р., на підставі якого виконавчим комітетом Донецької міської ради було винесено рішення від 16.04.2008р. №184 “Про розгляд протестів прокурора міста Донецька”, яким було вирішено задовольнити частково протест прокурора, а саме:

·          у рішення виконкому міської ради від 25.10.2006р. №206/2 у назві рішення слова “...і про надання земельної ділянки в оренду під забудови двох вітрин та відкрите ґанок” – виключити;

·          у преамбулі рішення від 25.10.2006р. №206/2 слова “Земельним кодексом України”, “від 24.06.2005р. №20/16 “Про делегування виконкому міської ради повноважень по зміні цільового призначення земель, узгодженню місця розташування об'єктів на земельних ділянках, наданні у власність, наданні у постійне користування та оренду, продажу, викупу земельних ділянок, припинення права використання та власності на земельні ділянки” і”, “від 16.12.2005р. №23/21 “Про затвердження порядку відводу земельних ділянок в оренду та наданні у постійне використання” – виключити;

·          пункти 3, 4, 5.1 – виключити.

Зважаючи на те, що:

-          відповідно до діючого законодавства, земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами;

-          виходячи з вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

-          відповідно до ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками;

-          порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України "Про оренду землі";

-          надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (ст..123 Земельного кодексу України);

-          згідно з Законом України “Про оренду землі” договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Умови договору оренди земельної ділянки не можуть суперечити законом України. Відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов є підставою для відмови його державної реєстрації, а також для визнання договору недійсним;

-          виходячи з вимог ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження, отримувати продукцію і доходи, здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем;

-          за частинами 1 - 3 ст. 203 ЦК України:

1.          зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2.          особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3.          волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповдати його внутрішній волі;

4.          правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

5.          правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей;

          -          частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу («ЦК») України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

господарський суд вважає, вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу.

Судові витрати відносяться на другого відповідача - Приватне підприємство «Регіон плюс».

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди від 04.12.2006р., площею 0,0017га, розташованої на території Ворошиловського району м. Донецька по вул. Щорса, укладений між виконавчим комітетом Донецької міської ради та Приватним підприємством «Регіон плюс» від 04.12.2006р.

Зобов'язати Приватне підприємство «Регіон плюс» (83000 м. Донецьк, вул. Постишева, б.120, кв. 8, р/р26005068876000 ДОД “Райффайзен банк Аваль” м. Донецьк, МФО 335076, ЄДРПОУ 31709011) звільнити земельну ділянку,  площею 0,0017га, розташованої на території Ворошиловського району м. Донецька по вул. Щорса, біля будинку №10 та привести її у стан, придатний для використання та передати Донецькій міській раді.

Стягнути з Приватне підприємство «Регіон плюс» (83000 м. Донецьк, вул. Постишева, б.120, кв. 8, р/р26005068876000 ДОД “Райффайзен банк Аваль” м. Донецьк, МФО 335076, ЄДРПОУ 31709011) на користь державного бюджету України (рахунок: 31111095700006, отримувач: УДК в Київському районі, банк отримувача: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, МФО: 834016, ЗКПО: 34687001) 85,00грн. державного мита.

               Суддя