Рішення

від 30.01.2009 по справі 7/80-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/80-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

30 січня 2009 р.                                                                                                   Справа 7/80-08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека-Гарант", м. Вінниця.       

до: Головного управління юстиції у Вінницькій області.  

про стягнення 2 488,19 грн. відповідно до договору № 558

Головуючий суддя     Банасько О.О.     

Cекретар судового засідання Юрчак Л.C.

Представники

          позивача :   Руденко О.С. - юрист, довіреність № 37 від 01.08.2008 рокую                        Пивовар А.А. - ст.менеджер, довіреність № 2 від 12.01.2009 року.

          відповідача : Левицький О.В. - гол.спеціаліст, довіреність б/н від 08.01.2009 року.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з Головного Управління юстиції у Вінницькій області на користь ТОВ "Безпека-Гарант" заборгованості відповідно до договору № 558 від 01.01.2008 року у сумі 2 488,19 грн., з яких 2 391,94 грн. - основний борг, 70,62 грн. - інфляційні нарахування, 25,63 грн. - 3 % річних.

Ухвалою суду від 04.12.2008 року було порушено провадження у справі № 7/80-08 та призначено до розгляду у судовому засіданні 13.01.2009 року.

У зв'язку з неявкою відповідача та ненаданням ним витребуваних доказів розгляд справи було відкладено до 28.01.2009 року. При відкладенні розгляду справи суд також враховував подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судовому засіданні 28.01.2009 року оголошувалась перерва до 30.01.2009 року для надання сторонами необхідних доказів.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнає вважаючи їх безпідставними. При цьому відповідач у відзиві підтверджує факт наявності договору укладеного 01.01.2008 року між ТОВ "Безпека-Гарант" та Головним управлінням юстиції у Вінницькій області № 558 згідно якого ТОВ "Безпека-Гарант" здійснювало охорону приміщень Могилів-Подільської міської Державної нотаріальної контори за допомогою пульту централізованої охорони. Також відповідач вказує, що ним було оплачено за надані послуги суму у розмірі 739,31 грн..

13.01.2009 року до суду позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог згідно якої позивач просив стягнути з відповідача 2 530,38 грн., з яких 2 391,94 грн. - основний борг, 106,49 грн.  - інфляційні нарахування, 31,95 грн. - 3 % річних. Підставою для збільшення позовних вимог стало донарахування позивачем 3 % річних та інфляційних нарахувань за 1 місяць після звернення з позовною заявою до суду.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду, як така, що не суперечить ст.22 ГПК України.

За письмовим клопотанням представників сторін справа розглядається без здійснення технічної фіксації (звукозапису) судового процесу.

В судовому засіданні 30.01.2009 року позивачем подано заяву в якій він відмовляється від стягнення інфляційних у розмірі 106.49 грн. та 3% річних у розмірі 31.95 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.01.2008 року між ТОВ "Безпека-Гарант" та Головним управлінням юстиції у Вінницькій області було укладено договір про охорону об'єкту за допомогою пульту централізованої охорони № 558.

Відповідно до п. 2.1. даного договору замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) здійснює за допомогою ПЦО (пульт централізованої охорони) охорону приміщення Могилів-Подільської міської Державної нотаріальної контори за адресою м.Могилів-Подільський, вул.Володимирська, 6.

Згідно п.3.4 оплата за Договором здійснюється щомісячно до 30 числа поточного місяця, шляхом перерахування Замовником на рахунок Виконавця суми обумовленої в п.3.1 Договору на підставі рахунку та акту виконаних робіт.

На підтвердження наданих відповідачу послуг за Договором № 558 від 01.01.2008 року суду було надано акти виконаних робіт за лютий-жовтень 2008 року та рахунки-фактури за вказаний період. Дослідивши вказані первинні документи судом встановлено, що акти виконаних робіт підписаними та скріпленими печатками з двох сторін, а загальна вартість наданих послуг становить  3 131,25 грн..

Також судом встановлено, що відповідач на виконання договору № 558 від 01.01.2008 року перерахував згідно платіжних доручень від 22.05.2008 року № 1127, № 1128 - 370,75 грн. та 368,56 грн., всього 739,31 грн.. Непроведення відповідачем розрахунків привело до виникнення заборгованості та спонукало позивача звернутись до суду.

09.10.2008 року позивачем на адресу відповідача було надіслано лист (вих. № 298) у якому повідомлялося, що у зв'язку з невиконанням останнім п. 3.4. договору № 558 від 01.01.2008 року з 8:00 15.10.2008 року ТОВ "Безпека-Гарант" припиняє охорону та просить вважати договір № 558 розірваним на підставі п. 6.2.1 цього ж договору. Одночасно закликає відповідача погасити заборгованість.

У п.п.6.2.1, 6.2.2 Договору сторони погодили можливість припинення та розірвання Договору в односторонньому порядку.

Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по наданню охоронних послуг по зазначеним вище актах виконаних робіт відповідачу та дії  відповідача по прийняттю вказаних послуг, зазначених за визначеною ціною свідчать  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отримані послуги.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ч.1 ст.903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Слід зазначити, що позивач надсилав відповідачу претензію про сплату заборгованості № 312 від 30.10.2008 року. Як встановлено судом, на підтвердження факту надіслання претензій відповідачу на останній міститься штамп канцелярії Головного управління юстиції у Вінницькій області з датою отримання 30.10.2008 року та підписом працівника канцелярії.  

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що позовні вимоги  щодо стягнення заборгованості в розмірі 2 391,94 грн. підтверджуються наявними у справі первинними бухгалтерськими документами  (накладними, довідками банківських установ), суд вважає суму боргу в розмірі 2 391,94 грн. доведеною позивачем - 2 391,94 = (3 131,25-739,31). Слід вказати, що вказана сума боргу також відображена і в обопільно підписаному сторонами акті звірки взаєморозрахунків наданому суду.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду від 04.11.2008 року та 17.12.2008 року відповідач не подав до суду жодного належного доказу в спростування позовних вимог позивача в частині стягнення 2 391,94 грн. боргу, в тому рахунку і доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 2 391,94 грн. доведені позивачем,  позов в цій  частині підлягає задоволенню.

Заява позивача про відмову від частини позовних вимог також задовольняється судом, оскільки відмова позивача від позову в частині стягнення  31,95 грн. 3% річних та 106,49 грн. інфляційних не суперечить чинному законодавству, не порушує  прав  і охоронюваних законом  інтересів інших осіб, відповідає обставинам і матеріалам справи, у представника позивача наявні повноваження на відмову від позову. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України  позивачу роз'яснені процесуальні наслідки його дій. В зв'язку з цим провадження в частині стягнення  31,95 грн. 3% річних та 106,49 грн. інфляційних нарахувань,  підлягає  припиненню на підставі п. 4 ч.1 ст. 80  ГПК України.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

За письмовим клопотанням сторін у справі 30.01.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.11, ч.ч.1, 2 ст.509, ст.ст. 525, 526, 527, ч.2 ст. 530, ст.610, ч.1 ст. 625, ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 5 ст. 49, ст. 78, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління юстиції у Вінницькій області, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця 21036 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 34939304, р/р - 35210001004788 в Головному управлінні державного казначейства України у Вінницькій області, МФО - 802015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека-Гарант", вул. Першотравнева, 158, м. Вінниця, 21020 - (інформація про реквізити - р/р - 26006279707001 в ВФ КБ "Приватбанк", МФО-302689, ідентифікаційний код - 31325235) - 2 391 грн. 94 коп. боргу (дві тисячі триста дев'яносто одну грн. 94 коп.), 96 грн. 42 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита (дев'яносто шість грн. 42 коп.) та 111 грн. 54 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (сто одинадцять грн. 54 коп.).

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Прийняти відмову позивача від стягнення 31,95 грн. 3% річних та 106,49 грн. інфляційних, провадження у справі в цій частині припинити відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

5. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.  

Суддя                                             Банасько О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  04 лютого 2009 р.

віддрук. 3прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - ТОВ "Безпека - Гарант", вул. Першотравнева, 158, м. Вінниця, 21020.

3 - відповідачу  - Головне управління юстиції у Вінницькій області, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036.