Рішення

від 28.01.2013 по справі 22-17-25-26/366-07-7922

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2013 р.Справа № 22-17-25-26/366-07-7922

Господарський суд Одеської області у складі:

суддя Брагіна Я.В.

секретар Джелілова М.А.

за участю представників:

від позивача: Сухінін С.В. за довіреністю;

від відповідача: Тельник М.В. за довіреністю.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Кредо" (м.Запоріжжя)

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „ЛЕГ-ТРАНС"(м.Одеса)

про стягнення 7355,31грн.

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони на підставі ст.69 ГПК України.

01.10.2007року Товариство з додатковою відповідальністю „Страхова група „Кредо" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Закритого акціонерного товариства „ ЛЕГ - ТРАНС" про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 7355,31грн., обґрунтовуючи позовні вимоги ст. ст. 993, 1166, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України „Про страхування".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.10.07. порушено провадження у справі №26/366-07-7922 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія „Кредо" до відповідача Закритого акціонерного товариства „ЛЕГ-ТРАНС" про стягнення 7355,31грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.07. зазначену справу №26/366-07-7922 прийнято до свого провадження суддею господарського суду Одеської області Малярчук І.А. і присвоєно справі №25-26/366-07-7922.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.08. дану справу прийнято до свого провадження суддею господарського суду Одеської області Зуєвою Л.Є. і присвоєно справі №17-25-26/366-07-7922.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.08. зупинено провадження у справі №17-25-26/366-07-7922 до розгляду Приморським районним судом м.Одеси справи №2-5495/08.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.10.10. справу №17-25-26/366-07-7922 прийнято до свого провадження суддею господарського суду Одеської області Торчинською Л.О. і присвоєно справі №22-17-25-26/366-07-7922.

Згідно автоматизованого розподілу справ господарського суду Одеської області справу № 22-17-25-26/366-07-7922 передано на розгляд судді Брагіній Я.В., яка ухвалою суду від 29.12.11. прийняла до свого провадження зазначену справу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14 листопада 2012 року провадження у справі №22-17-25-26/366-07-7922 поновлено.

Представник позивача у засіданні суду позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві. Пояснив, що 31.08.05 року сталася дорожньо-транспортна пригода по вині водія Іванківа Володимира Михайловича, який керував автомобілем, що належить відповідачу. В результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль, що належав Борисовій Галині Вікторівні. Зазначений автомобіль був придбаний Борисовою Г.В. із залученням кредитних коштів Приватбанку. 01.06.05. між Борисовою Галиною Вікторівною і позивачем в особі Южного ГРУ Приватбанку був укладений договір страхування наземного транспорту. Тому згідно зазначеного договору було складено страховий акт, проведено автотоварознавче дослідження та виплачено Борисовій Г.В. страхове відшкодування в сумі 3757,18грн. Але Борисова Г.В. не погодилась із сумою виплати і звернулась із заявою про виплату їй значно більшої суми страхового відшкодування. Позивач виплатив останній ще 3434,00грн. страхового відшкодування. Таким чином, відповідач згідно ст.27 Закону України „Про страхування" повинен відшкодувати позивачу виплачену суму страхового відшкодування в порядку регресу.

Також заявив письмове клопотання про заміну відповідача - Закрите акціонерне товариство "Лег Транс" правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Лег Транс"

Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що позивач не надав належних доказів, які б підтверджували його вимоги. Не зрозуміло чому позивач виплачував Борисовій Г.В. два рази страхове відшкодування. Рахунки на оплату не являються належними доказами, які б підтверджували суму страхового відшкодування. Не являється належним доказом і звіт №958/05-П від 24.09.05., складений Бендеровичем, тому що складений на підставі листа АКБ „Приватбанку". Зазначив, що дійсно Приватне акціонерне товариство "Лег Транс" являється правонаступником Закритого акціонерного товариства "Лег Транс".

Відповідно до ст.25 ГПК України, в разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні чи ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу.

Згідно п.1.2 статуту Приватного акціонерного товариства "Лег-Транс" є новим найменуванням Закритого акціонерного товариства "Лег-Транс".

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника позивача і замінює відповідача Закрите акціонерне товариство правонаступником Приватним акціонерним товариством "Лег-Транс"

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2005 року між Товариством з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Кредо" (страховик, позивач) від імені і за дорученням якого діяв ЗАТ КБ „Приватбанк" в особі Южного ГРУ „Приватбанку" (договори доручення на виконання страхових агентських послуг (а.с.85-112, т.1) (вигодонабувач, гарант) та Борисовою Галиною Вікторівною (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту №ОДНОАК1531, відповідно до Додатку №1 до якого, страховиком було застраховано транспортний засіб -легковий автомобіль „ШЕВРОЛЕТ АВЕО", державний реєстраційним номер ВН 7762 АІ, рік випуску 2005 (119-122, т.1).

За умовами п.4.1 зазначеного договору страховик зобов'язувався у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування страхувальнику або вигодонабувачеві, а страхувальник зобов'язувався своєчасно сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

31.08.2005 року у місті Одесі, по вулиці Чорноморського козацтва сталася дорожньо -транспортна пригода (далі - ДТП), в якій мало місце зіткнення автомобіля марки МАЗ 5549, державний реєстраційний № 436-34 ОВ під керуванням Іванків Володимира Михайловича, що належав відповідачу ЗАТ „ЛЕГ-ТРАНС" з автомобілем марки „ШЕВРОЛЕТ АВЕО", державний реєстраційний № ВН 7762 АІ, 2005 року випуску, під керуванням Борисової Галини Вікторівни, який належав останній на праві власності.

Іванків Володимир Михайлович на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди - 31.08.05. працював водієм у відповідача, про що свідчить приказ №6-к від 21.01.05 (а.с.73, т.1).

Відповідно до постанови Біляївського міськрайонного суду Одеської області від 24.10.05. у справі № 3-19043/06 Іванків Володимира Михайловича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 68, 00 грн. (а.с.128).

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль „ШЕВРОЛЕТ АВЕО", який належав Борисовій Г.В. отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою Державтоінспекції ОМУ УМВС України в Одеській області від 31.08.05 (а.с.140, т.1) та довідкою ООДП ДПС УГАІ УМВД України в Одеській області (а.с.141, т.2) і актом огляду транспортного засобу (а.с.28, т.1).

Матеріали справи свідчать, що 31.08.2005 року Борисова Г.В. звернулось до страховика із заявою про сплату страхового відшкодування по факту пошкодження автомобіля марки „ШЕВРОЛЕТ АВЕО", державний №.ВН 7762 АІ, 2005 року випуску (а.с.123, т.1).

Позивачем було складено страховий акт № 5849 від 17.10.2005 року (а.с.124, т.1) та сплачено Борисовій Г.В. страхове відшкодування в сумі 3757,18грн. платіжним дорученням № 4312 від 24.10.2005року (а.с.135, т.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 ст. 990 ЦК України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до пункту 33.2 ст. 33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на дату настання страхового випадку) учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані зберегти транспортний засіб чи пошкоджене майно в такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, доки їх не огляне призначений страховиком аварійний комісар або експерт.

Згідно ст. 34 вказаного Закону страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків . Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній на дату настання страхового випадку) встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду , яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ч. 2 ст.7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 вказаного Закону оцінка майна у випадках її обов'язкового проведення, зазначених у статті 7 цього Закону, виконана суб'єктами, які не є суб'єктами оціночної діяльності, визнається недійсною.

Отже, з аналізу вищенаведених норм права випливає, що належними доказами у розумінні ст. 32, 34 ГПК України на підтвердження розміру збитків, заподіяних внаслідок настання страхового випадку, є безпосередньо відповідний висновок комісара або експерта, та звіт про оцінку пошкодженого транспортного засобу, складеного особою, яка одержала кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", та розрахованого оцінником з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року N 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за N 1074/8395, виходячи з положення ст. 9 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно звіту про оцінку пошкодженого транспортного засобу № 958/05-П авто товарознавчого дослідження від 24.09.05. сума збитків з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу становить 4346,92грн.(а.с.21-24, т.1). А за мінусом франшизи розмір збитків становить 3757,18грн. (4346,92грн. - 589,74грн)., що підтверджується страховим актом №5849 від 17.10.05. (а.с.13 - 15, т.1).

Отже, позов у частині стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 3757,18грн. обґрунтований, підтверджений належними доказами і підлягає задоволенню.

Проте, суд відмовляє в позові в частині стягнення страхового відшкодування в сумі 3598,13грн., оскільки позивач не довів належними письмовими доказами розміру збитків, стягуваних в порядку регресу в сумі 3598,13грн., спричинених настанням страхового випадку.

Суд не приймає як належні докази, надані позивачем: копію рахунку -фактури № 1/1071 від 31.08.2005р. на суму 3066,00грн. та рахунок № 30 від 13.09.05. на суму 5658,00грн. ДП „Автоцентр" (а.с.138-139, т.1), які би підтверджували розмір страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 7781.00грн., оскільки розрахунок відшкодування збитків здійснений всупереч вимогам чинного законодавства, тобто відсутня ремонтна калькуляція При цьому, із зазначених рахунків не вбачається, що Борисова Г.В. купувала запасні частини для автомобіля, який був пошкоджен в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 31.08.05. До того ж, згідно рахунків: № 1/1071 від 31.08.2005р. на суму 3066,00грн. та № 30 від 13.09.05. на суму 5658,00грн. ДП „Автоцентр", якими позивач обгрунтовує позовні вимоги (посилається в позовній заяві) загальна сума перевищує заявлену суму до стягнення страхового відшкодування в порядку регресу. Також доводи позивача спростовуються звітом автотоварознавчого дослідження від 24.09.05., згідно якого визначена сума відшкодування - 4346,92грн., не враховуючи франшизу, про що суд зазначив вище.

Слід зазначити, що позивач повідомляв Іванків Володимира Михайловича про прийняття участі в огляді пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується телеграмою та поштовою квитанцією(а.с.151-152, т.1).

Отже, заявлені позовні вимоги в сумі 3568,00грн є недоведеними позивачем, і тому суд відмовляє в позові в цій частині.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог відповідно до ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.22,25,33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Замінити відповідача Закрите акціонерне товариство „ЛЕГ-ТРАНС" правонаступником Приватним акціонерним товариством „ЛЕГ-ТРАНС".

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути із Приватного акціонерного товариства „ЛЕГ-ТРАНС" (65026, м.Одеса, вул. Грецька,44, код ЄДРПОУ 32316305) на користь Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Кредо" (м.Запоріжжя, вул. 8-го Березня, 34, код ЄДРПОУ13622789):

- 3757,18грн. - страхового відшкодування в порядку регресу,

- 52,10грн. - витрат, пов'язаних із сплатою державного мита,

- 60,28грн. - витрат, пов'язаних із сплатою витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Відмовити в позові в частині стягнення 3598,13грн. - страхового відшкодування в порядку регресу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складання та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 31 січня 2013 року.

Суддя Брагіна Я.В.

Копію рішення надіслати:

1. ТДВ „Страхова компанія „Кредо" ( м.Запоріжжя, вул. 8-го Березня, 34 );

2. ПАТ „ЛЕГ-ТРАНС" ( 65026, м. Одеса, вул. Грецька, 44 ).