Постанова
від 25.01.2013 по справі 2а-16394/12/2670
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2013 року № 2а-16394/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Круті береги»

до Львівської обласної державної адміністрації

про визнання протиправним та скасування пункту 4 розпорядження від 01.03.2010

№173/0/5-10

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю База відпочинку «Круті береги», звернувся до Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним і скасувати пункт 4 розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 1 березня 2010 року № 173/0/5- 10 "Про виділення лісових ділянок в довгострокове тимчасове користування".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що всупереч вимогам законодавства, Відповідачем було скасовано Розпорядження про виділення лісових ділянок в довгострокове тимчасове користування.

Позивач підтримав позивні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Судом встановлено, що Головою Львівської обласної держаної адміністрації було прийнято Розпорядження №34/0/5-09 від 26.01.20009 р. «Про виділення лісових ділянок в довгострокове тимчасове користування» (надалі по тексту Розпорядження №34/0/5-09 від 26.01.20009 р.).

В Розпорядженні №34/0/5-09 від 26.01.20009 р. зазначено: « 1. Виділити для довгострокового тимчасового платного користування без права вилучення, лісові ділянки наступним юридичним і фізичним особам: 1.1 ТОВ «База відпочинку «Круті Береги» лісову ділянку площею 9 га, яка перебуває в постійному користуванні ДП «Дрогобицьке лісове господарство» Трускавецького лісництва та розташована у кварталі 12 вид. 2, 3, 4, 12, 17, 20 терміном на 49 років для культурно-оздоровчих цілей.».

Згідно п. 2, п.3 Розпорядження №34/0/5-09 від 26.01.20009 р., Суб'єктам зазначеним у п. 1 розпорядження укласти договори про довгострокове тимчасове користування лісовими ділянками з постійними лісокористувачами. Постійним лісокористувачам, Львівському обласному управлінню лісового та мисливського господарства (ОСОБА_3) та обласному комунальному спеціалізованому Лісогосподарському підприємству «Галсільліс» (ОСОБА_4) при укладенні договорів на довгострокове тимчасове користування лісовими ділянками, обумовлювати з фізичними і юридичними особами можливість дострокового розірвання договорів у випадках вилучення (передачі) лісових ділянок для, суспільних потреб (необхідність корегування генеральних планів забудови міст і сіл області, будівництво автомобільних доріг, залізничних колій, газопроводів, електромереж та інших об'єктів соціального та культурного призначення).

Головою Львівської обласної держаної адміністрації було прийнято Розпорядження №173/0/5-10 від 01.03.2010 р. «Про виділення лісових ділянок в довгострокове тимчасове користування» (надалі по тексту Розпорядження №173/0/5-10 від 01.03.2010 р.).

В п. 4 Розпорядженні №173/0/5-10 від 01.03.2010 р. зазначено: «Визнати таким, що втратили чинність пункти 1.1., 1.2 та 1.3. розпорядження голови облдержадміністрації №34/0/5-09 від 26 січня 2009 року «Про виділення лісових ділянок в довгострокове тимчасове користування».

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 37 Лісового кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства регулюються, зокрема, використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства та проведення науково-дослідних робіт.

За приписами ст. 38 вказаного Кодексу нормативно-правові акти з ведення лісового господарства розробляються в установленому порядку центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Основні вимоги до ведення лісового господарства та заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів відповідно до цього Кодексу та закону затверджуються нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 затверджено Порядок спеціального використання лісових ресурсів, який визначає умови і механізм спеціального використання лісових ресурсів - заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування, другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів.

Згідно з п. 31 вказаного Порядку використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища та природних ландшафтів, з дотриманням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.

За правилами п. 34 зазначеного Порядку виділення лісових ділянок для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей здійснюється з урахуванням схем районного планування, генеральних планів розвитку населених пунктів, програм розвитку лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, а також матеріалів лісовпорядкування.

У разі відсутності зазначених схем, планів і програм або інших матеріалів пропозиції щодо виділення лісових ділянок для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей можуть вносити органи Держкомлісгоспу, власники лісів або постійні лісокористувачі, заінтересовані підприємства, установи, організації і об'єднання громадян.

При цьому, строк використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт встановлюється власником лісів або постійним лісокористувачем з урахуванням вимог Правил використання корисних властивостей лісів, що затверджуються Держкомлісгоспом за погодженням з Мінприроди (п. 49 Порядку спеціального використання лісових ресурсів).

Таким чином, приймаючи до уваги особливості користування лісами, установлені законодавством України, а також той факт, що Правила використання корисних властивостей лісів до сих пір не затверджені центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства, передача лісової ділянки позивачу на 49 років є порушенням Порядку спеціального використання лісових ресурсів, оскільки строк такого користування має визначатися зазначеними Правилами використання корисних властивостей лісів.

За таких підстав, суд приходить до висновку щодо невідповідності вимогам чинного законодавства України Розпорядження №34/0/5-09 від 26.01.20009 р., а тому його було скасовано правомірно.

Крім того, суд не бере до уваги посилання Позивача стосовно відсутності повноважень у голови обласної державної адміністрації скасовувати власні рішення.

У відповідності до ст. 43 Закон України «Про місцеві державні адміністрації», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, регулює порядок скасування актів місцевих державних адміністрацій, розпоряджень голів, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації, встановлюючи у ч. 2 даної статті право Президента України, голови місцевої державної адміністрації вищого рівня скасовувати розпорядження голови державної адміністрації, якщо такі суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами.

При цьому, вказана норма, як і сам Закон України «Про місцеві державні адміністрації», у цілому не забороняє головам місцевих державних адміністрацій змінювати чи скасовувати винесені ними розпорядження. Наявність такої заборони перешкоджала б місцевим державним адміністраціям дотримуватись принципів діяльності, що визначені у ст. 3 вищевказаного Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 26.05.2011 року № 707/11/13-11, Постанові Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 2-а-6636/10/2370 від 12 травня 2011 р.

Крім того, суд звертає увагу, що Позивачем не надано суду переконливих доказів того, що між ним та Відповідачем були належним чином виконані умови п.2-3 Розпорядження №34/0/5-09 від 26.01.20009 р.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З аналізу матеріалів справи та норм закону, Суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено їх порушене право, а отже, підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.Б. Федорчук

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення25.01.2013
Оприлюднено01.02.2013
Номер документу29000091
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-16394/12/2670

Постанова від 30.04.2013

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Ісаєнко Ю.А.

Постанова від 25.01.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Федорчук А.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні