Рішення

від 05.02.2009 по справі 3/48-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/48-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

05.02.2009                                                                Справа №  3/48-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Людоговської В.В. при секретарі Єпіфанцевій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Закритого акціонерного товариства "Херсонський оптовий торговий дім-97", м.Херсон  

до Приватного підприємства "Комп'ютери, Сервіс, Комунікації", м.Херсон  

про стягнення 12 217 грн. 03 коп.  

за участю представників сторін:

від позивача: Бондарчук А.О., дов. № б/н від 01.01.09 р., юрисконсульт, Гусєва Н.С., дов. № б/н від 01.01.09 р.;   

від  відповідача: не прибув.

Закрите акціонерне товариство «Херсонський оптовий торговий дім 97»(позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Комп'ютери, Сервіс, Комунікації»(відповідач) 10794,00 грн. основного боргу, 73,67 грн. –3% річних, 366,56 грн. інфляційних втрат, 982,80 грн. штрафу та судових витрат.

30 січня 2009 року позивачем у відповідності до ст.22 ГПК України було надано суду Заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 10794,00 грн. основного боргу, 106,04 грн. –3% річних, 233,60 грн. інфляційних втрат, 982,80 грн. штрафу та судові витрати.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист - в судове засідання не завився, хоча належним чином повідомлений про час і дату судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, відзив на позов та витребувані судом документи не надав. За таких обставин,  у відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Закритим акціонерним товариством «Херсонський оптовий торговий дім 97» (позивач) та  Приватним підприємством «Комп»ютери, Сервіс, Комунікації»(відповідач) укладено договір поставки №СSС.2008.07-02-10/8т від 22.09.08. (далі –Договір), за умовами якого відповідач зобов'язується передати, а позивач прийняти та оплатити обладнання та програмне забезпечення згідно Додатку №1, який є невід»ємною частиною Договору.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього, регулюються   ст. 264-271 ГК України.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один  суб'єкт ( зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських  зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.2.1. Договору загальна вартість Договору складає 19656,00 грн. Пунктом 3.1.1. сторони узгодили, що оплата по Договору здійснюється позивачем на умовах передоплати в розмірі 60% загальної вартості обладнання, яка дорівнює 11794,00 грн.

Судом встановлено, що позивач 25.09.08. платіжним дорученням №8697 (а.с.56) перерахував відповідачеві суму передплати 11794,00 грн.

Пунктом 4.1. Договору сторони узгодили строк поставки –14 днів з моменту підписання Договору.

Таким чином, позивач свої договірні зобов'язання щодо своєчасного перерахування грошових коштів в сумі 11794,00 грн.  виконав в повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач в порушення умов договору поставку обладнання позивачу не здійснив.   

Матеріали справи свідчать, що відповідачем 13.11.2008 р. здійснено часткове повернення коштів на рахунок позивача в сумі 1000,00 грн. (а.с.21).

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки обладнання у передбачений договором строк не виконав, заборгованість перед позивачем на день розгляду справи становить 10794,00 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання належним чином своїх зобов'язань щодо добровільної сплати основного боргу.

Відповідно до п.6.2. Договору у випадку порушення строків поставки обладнання відповідач сплачує пеню в розмірі 5% від вартості своєчасно не поставленого обладнання.

Згідно частини 1 статті 230 ГПК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до положень ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки в Договорі сторони передбачили неустойку за порушення строків поставки обладнання, але помилились в словесній формулі найменування різновиду неустойки, суд, враховуючи, положення ст.549 Цивільного кодексу України, вважає цю помилку несуттєвою, такою, що не порушує права та охоронювані законом інтереси відповідача, є господарською штрафною санкцією, -  і погоджується з позивачем щодо стягнення з відповідача саме штрафу у передбаченому договором розмірі.

Суд перевірив розрахунок штрафу та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 982,80 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

          Суд перевірив розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 233,60 грн. та 3 % річних в сумі 106,04 грн. і зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані  добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи,  що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове  становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

          Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

          Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

       На підставі ст.ст.525, 526, 530, ч.2 ст.625, 712 ЦК України, ст.173-175, 193, 265 ГК України та керуючись, ст.ст.  49,  75, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Комп'ютери, Сервіс, Комунікації»(73024, м. Херсон, вул. Краснощокіної, 4а, кв.7, р/р 26009224102001 в ХФ «Приватбанк», МФО 352479, ЄДРПОУ 32022452) на користь Закритого акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім 97»(м. Херсон, вул. Ілліча, 86, кв.88, р/р 26003013151 в ЗАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», МФО 320627,  ЄДРПОУ 24121211) 10794,00  грн. основного боргу, 233,60 грн. інфляційних втрат, штраф в сумі  982,80 грн., 3% річних в сумі 106,04 грн., в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі  121,16 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

     3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                                                                      В.В.Людоговська

          Дата підписання рішення, оформленого

          відповідно до ст.84 ГПК України                                                            06.02.2009 р.