Постанова

від 03.04.2009 по справі 3/48-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/48-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.04.09                                                                                       Справа №3/48-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Кричмаржевський В.А.  , Кагітіна Л.П.

при секретарі Лола Н.О.

за участю представників позивача: Гусєва Н.С., довіреність б/н від 15.03.2009р., Бондарчук А.О., довіреність б/н від 15.03.2009р; представник відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 3/48-08 та апеляційну скаргу Приватного підприємства «Комп'ютери, Сервіс, Комунікації» на рішення господарського суду Херсонської області від 05.02.2009р. у справі № 3/48-08;

за позовом Закритого акціонерного товариства «Херсонський оптовий торговий дім – 97», м. Херсон;      

до відповідача Приватного підприємства «Комп'ютери, Сервіс, Комунікації», м. Херсон;     

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.02.2009 р. у справі № 3/48-08 (суддя Людоговська В.В.) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 10794 грн. основного боргу, 233,6 грн. інфляційних втрат, штраф у сумі 982,8 грн., 3% річних в сумі 106,04 грн. Судові витрати покладено на відповідача.

Рішення суду прийнято з посиланням на ст. ст. 525, 526, 549, 625 ЦК України, ч. 4 ст. 231 ГК України та мотивовано тим, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки обладнання у передбачений договором строк не виконав, то суд першої інстанції визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги з урахуванням їх уточнення.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 05.02.2009 р. у справі № 3/48-08, а справу направити на новий судовий розгляд, з тих підстав, що висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи і рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, позивачем до теперішнього часу не виконано умови п. 3.1.2 договору, а саме не перераховано залишок грошових коштів на суму 7862 грн., що перешкоджає постачанню устаткування в повному обсязі. Більш того, з моменту укладання договору, курс долару США значно збільшився по відношенню до гривні, у зв'язку з чим, відповідачем було запропоновано позивачу внести зміни до договору шляхом підписання листа вих. № 20/11 від 20.11.2008 р., але цього зроблено не було, що унеможливило виконання договору поставки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскаржуване рішення винесено з дотриманням норм діючого законодавства, а подана апеляційна скарга відповідача позивача є не обґрунтованою та такою, що подана з порушенням вимог ст. 94 ГПК України, яке полягає в тому, що апеляційна скарга не містить підстав, з яких має бути порушено питання про скасування судового рішення. Відтак, на думку позивача, правові підстави для скасування оскаржуваного рішення суду відсутні.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 13 березня 2009 р. у справі № 3/48-08 апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 03.04.2009 р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 612 від 03.04.2009 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Хуторной В.М., суддів Кагітіна Л.П., Кричмаржевський В.А., даною колегією прийнято постанову.

Представник відповідача у судове засідання, що відбулося 03.04.2009 р., не з'явився, про місце та час розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

За згодою представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення, та за його згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Сутність спору. Між Закритим акціонерним товариством «Херсонський оптовий торговий дім 97» та Приватним підприємством «Комп'ютери, Сервіс, Комунікації» укладено договір поставки №СSС.2008.07-02-10/8т від 22.09.08 р. (далі за текстом – Договір поставки), за умовами якого, відповідач зобов'язується передати, а позивач прийняти та оплатити обладнання та програмне забезпечення згідно Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору поставки.

Пунктом 8.1 Договору поставки сторони встановили, що даний договір вважається укладеним і вступає в дію з моменту його підписання та до повного виконання. Відповідно до п. 2.1 Договору поставки, загальна вартість Договору, згідно додатку №1, складає 19656 грн.

Пунктом 3.1.1 Договору поставки сторони узгодили, що оплата по договору здійснюється позивачем на умовах передоплати в розмірі 60% загальної вартості обладнання, яка дорівнює 11794 грн.

Позивачем платіжним дорученням № 8697 від 25.09.2008 р. (а. с. 53) перераховано в адрес відповідача суму передплати у розмірі 11794 грн. Позивач свої договірні зобов'язання щодо своєчасного перерахування грошових коштів в сумі 11794 грн. виконав в повному обсязі.

Пунктом 4.1 Договору поставки сторони узгодили строк поставки – 14 днів з моменту підписання договору.

Проте, відповідач в порушення умов договору поставку обладнання позивачу не здійснив. Відповідачем 13.11.2008 р. здійснено часткове повернення коштів на рахунок позивача в сумі 1000 грн. (а.с.21).

Пунктом 6.2 Договору поставки сторони встановили, що у випадку порушення строків поставки обладнання відповідач сплачує пеню в розмірі 5% від вартості своєчасно не поставленого обладнання.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, який регулюються ст. 264-271 ГК України.

Ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один  суб'єкт ( зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських  зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 712 ЦК України та ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Колегія суддів вважає, що розрахунок штрафу зроблений вірно, а тому вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 982,8 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача втрати від інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.

Розрахунки в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 233,6 грн. та 3 % річних в сумі 106,04 грн. є обґрунтованими, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що позивачем не було підписано листа вих. № 20/11 від 20.11.2008р. щодо внесення змін до договору є безпідставним, так як цей лист не відповідає встановленій формі по внесенню змін до договору, яка визначена ст. 654 ЦК України, з якої слідує, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Спростовується довід скаржника проте, що позивачем не виконано умови п. 3.1.2 Договору поставки, а саме не перераховано залишок грошових коштів на суму 7862 грн., що перешкоджає постачанню устаткування в повному обсязі, з тих підстав, що за умовами розділу 4 Договору поставки, зокрема, п. 4.1 строк поставки устаткування – 14 днів з моменту підписання даного договору. Відповідачем належних доказів виконання вказаного пункту договору не надано.  

Вищенаведені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Комп'ютери, Сервіс, Комунікації» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 05.02.2009 р. у справі № 3/48-08 - без змін.

Головуючий суддя Хуторной В.М.

 судді  Хуторной В.М.  

 Кричмаржевський В.А.  Кагітіна Л.П.