Постанова

від 27.01.2009 по справі 14/93-08-3613

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/93-08-3613

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"27" січня 2009 р. Справа № 14/93-08-3613

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 27 січня 2009 року:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Узун С.В., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  “ІМПЕРІЯ АІ”

на рішення господарського суду Одеської області від 11.11.2008 року

по справі № 14/93-08-3613

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Артемівське виробничо- комерційне об'єднання здорового харчування “Еко продукт”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю  “ІМПЕРІЯ АІ”

про стягнення 52127, 76 грн.  

Встановив:

У серпні 2008 року ТОВ “Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування “Еко продукт” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ “ІМПЕРІЯ АІ” про стягнення боргу за дистриб'юторським договором № 14/4-2007 від 01.10.2007 року  на суму 41 127,66 грн., пені - 4781, 67 грн.,  3% річних —654,26 грн., індексу інфляції —5564,17 грн.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ “Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування “Еко продукт” вказує на неналежне виконання відповідачем умов дистриб'юторського договору № 14/4-2007 від 01.10.2007 року щодо оплати наданого товару, що підтверджується довіреностями, накладними, товарно-транспортними накладними, актами та договором про надання транспортно-експедиторських послуг, посилаючись на порушення відповідачем ст. ст. 526, 530, 549, 551, 625, 712 Цивільного кодексу України.  

          В процесі розгляду справи, в зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу, позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 4781,67 грн., 3% річних в сумі 654,26 грн., індекс інфляції —на суму 5564,17 грн.  

          Рішенням господарського суду Одеської області від 11.11.2008 року по справі № 14/93-08-3613 (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “ІМПЕРІЯ АІ” на користь ТОВ “Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування “Еко продукт” 4781,67 грн. пені, 654,26 грн. річних, 5564,82 грн. інфляційних та судові витрати. В решті позову відмовлено.

          Мотивуючи рішення, суд вказав про обґрунтованість заявлених вимог та доведеність останніх наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором № 14/4-2007 від 01.10.2007 року та розрахунками.

          Не погодившись з рішенням суду від 11.11.2008 року, ТОВ “ІМПЕРІЯ АІ” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та припинити провадження у справі.  Оскаржуване рішення суду скаржник вважає незаконним та необґрунтованим в зв'язку з порушенням норм процесуального права, вказує, що судом не перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних, а також зазначає, що в описовій частині рішення суд вказав, що сума боргу складає —11000,10 грн., а фактично стягнуто 11000,75 грн.  

          Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для частково задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

          Як свідчать матеріали справи, 01.10.2007 року між ТОВ “Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування “Еко продукт” (Постачальник) та ТОВ “ІМПЕРІЯ АІ” (Дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір № 14/4-2007, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Дистриб'ютора товар в асортименті, який вказаний в Специфікації, що є невід'ємною частиною договору  (додаток № 1), а Дистриб'ютор зобов'язується прийняти товар, оплатити його вартість та здійснити його реалізацію у відповідності з умовами дійсного договору та його додатками (п. 1.1 договору).

          Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору Постачальник зобов'язаний передати Дистриб'ютору товар належної якості та в належному пакуванні. Одночасно з передачею товару передати Дистриб'ютору на партію товару видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, податкову накладну, сертифікат якості на товар. В свою чергу, Дистриб'ютор зобов'язаний прийняти та оплатити товар в порядку та в строк, передбачений договором (п. 2.2.1 договору).

          Ціна товару встановлюється в специфікаціях, оформлених у вигляді Додатку № 1  до договору № 14/4-2007 від 01.10.2007 року. Дистриб'ютор здійснює оплату відвантаженої партії товару на умовах, зазначених в заявках на відвантаження товару, наданих відповідно до п. 5.1 даного Договору, за фактом поставки —в день поставки, чи на протязі 28 календарних днів з часу отримання товару на складі Дистриб'ютора. Оплата проводиться у гривні шляхом переказів на розрахунковий рахунок Постачальника (п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору).    

          Кількість  та асортимент кожної партії товару визначається у письмовому замовленні за формою, зазначеною у додатку № 7 до договору № 14/4-2007 від 01.10.2007 року, наданому Дистриб'ютором та узгодженому з Постачальником (п. 5.1. договору).

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалось раніше, відповідачем в процесі розгляду справи сплачено 41127,66 грн. основного боргу, що підтверджується платіжними вимогами-дорученнями № 4002/Г від 03.10.2008 року, № 4002/Л від 06.10.2008 року та видатковою накладною (повернення) № ВП-0000033 від 16.09.2008 року.

Наявність заборгованості зі сплати отриманого товару відповідачем  не заперечується, навпаки, основний борг в сумі 41127,66 грн. погашено відповідачем добровільно в процесі розгляду справи.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Пунктом 7.2 договору визначено, що в разі порушення / недотримання Дистриб'ютором строку оплати за поставлений товар, Дистриб'ютор сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5% від неоплаченої суми, але не більш подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

          З урахуванням приписів ст. ст. 549, 625 Цивільного кодексу України та умов п. 7.2 договору місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних за період  з 21.01.2008 року до 01.08.2008 року: 3% річних в сумі 654,26 грн., інфляційні —5564,17 грн. При цьому колегія суддів зазначає, що розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 4781,67 грн, а не 4781,82 грн.

Доводи скаржника відносно того, що розмір пені повинен складати 6128,02 грн., не приймаються до уваги, оскільки позивачем заявлено до стягнення 4781,67 грн. пені згідно обґрунтованого розрахунку.

          Відповідно до пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

          Відмовивши позивачу в частині стягнення основного боргу в сумі 41127,66 грн., який погашено відповідачем в процесі розгляду справи, місцевий господарський суд припустився порушення вказаної норми процесуального права, що зумовлює зміну оскарженого судового рішення.

          З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню, а рішення суду від 11.11.2008 року по справі № 14/93-08-3613 зміні.          

          Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Одеської області від 11.11.2008 року по справі № 14/93-08-3613 змінити, виклавши пункти 2,3 резолютивної частини в наступній редакції:

“2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІМПЕРІЯ АІ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Артемівське виробничо- комерційне об'єднання здорового харчування “Еко продукт” 4781,67 грн. пені, 654,26 грн. - 3 % річних, 5564,17 грн. - інфляційних, 525 грн. державного мита та 118 грн. на ІТЗ судового процесу.

          3. В частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 41127,66 грн. провадження у справі припинити”.

          В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін, визнавши наказ від 21.11.2008 року по справі № 14/53-08-3613 таким, що не підлягає виконанню.

          Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

          Головуючий суддя:                                                            Т.Я. Гладишева

          Суддя:                                                                                 Я.Ф. Савицький

          Суддя:                                                                                О.Т. Лавренюк