Постанова

від 04.02.2009 по справі 21/256-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/256-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2008 р.                                                           Справа № 21/256-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Бухан А.І. ,  Шевель О. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників:

позивача          -Оробинського С.П.Кравець В.М.

відповідача

-

не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 2982Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 28 листопада 2008 року у справі № 21/256-08

за позовом ТОВ "Украгросвіт", с. Бабаї

до  ПП компанія "Харвєст", м. Первомайський

про стягнення 97680,69 грн.,

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 28 листопада 2008 року у справі № 21/256-08 (суддя Пелипенко Н.М.) позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з ПП компанія "Харвєст" на користь ТОВ "Украгросвіт" 97680,69 грн. заборгованості, витрати по сплаті державного мита в сумі 976,81 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00 грн.

Відповідач - ПП компанія "Харвєст" - з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28 листопада 2008 року у справі № 21/256-08 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить прийняте по справі  судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. При цьому він зазначає, що наведені  відповідачем  обставини та підстави для скасування прийнятого по справі рішення не відповідають  дійсності та нормам чинного законодавства України

Разом з тим представник відповідача у судове засідання 26.01.2009 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4319550 від 24.12.08 р.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі  та відзиві на неї  доводи сторін, заслухавши пояснення уповноважених представників позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що між позивачем та відповідачем укладено  договір №560/1-м від   23.04.2008р. на поставку  аміачної селітри  в кількості  67,823тон:  по ціні   2030,0грн. на суму  137680,89грн.( З ПДВ). Позивач  по видатковій  накладній  №РН-0000241 від 23.04.2008р.  поставив відповідачеві  аміачну  селітру  в кількості  67,823тони  на суму   137 680, 69грн. та виставив  відповідачеві  рахунок - фактуру №СФ-0000292 від  23.04.2008р. на оплату  товару. Відповідач   товар  прийняв через свого представника , що діяв  за довіреністю ЯПБ №853533 від  23.04.2008р., однак свої зобов'язання  щодо  оплати товару  здійснив частково  в сумі 40000,0грн.,  що підтверджується   банківськими виписками  позивача  з  філії  ВАТ КБ "Надра" ХРУ  від  28.07.2008р., та від  15.09.2008р. на загальну   суму 40000,0грн., неоплаченою залишилась  заборгованість в сумі  97680,0грн. Згідно  з вимогами  п.5.3.  договору  покупець  здійснює 100% оплату  продукції  постачальнику  згідно  рахунку-фактури №СФ-0000292 від  23.04.2008р. Директор  ППК "Харвест "  листом   від 03.07.2008р. зобов'язався погасити  заборгованість   в розмірі 137680,69грн. згідно рахунку-фактури №СФ-0000292 від  23.04.2008р. до  20.07.2008р., але свої обов'язки   виконав частково.

Позивачем  була  пред'явлена вимога   на оплату №131 від  02.09.2008р.  в порядку  передбаченому  ст.530 ЦК України . Відповідно п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначається моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок в семиденний термін від дня пред`явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.  Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи, що вказана сума  боргу,  відповідачем не оспорена, відповідач  не надав  суду  доказів погашення суми  боргу, а  також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача  щодо стягнення  з відповідача   97680,0грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна  та належна  правова оцінка, через що відсутні  підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області  забезпечив  додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно   дослідив  фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази  в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.  

В обґрунтування своїх апеляційних вимог представник відповідача вказує на те, що  ним  було  здійснено повну оплату свого боргу, і в тому числі шляхом внесення 19 травня 2008 року  в касу позивача  готівкою,  сума  якої нібито  була прийнята у нього позивачем з видачею  квитанції до прибутково-касового ордеру. Через  втрату  цієї квитанції  він звернувся до керівництва  позивача з проханням про надання  йому  її дублікату, на що отримав  відмову в цьому.

Колегія суддів  вважає, що наведені відповідачем  доводи  не підтверджені матеріалами справи, оскільки про зазначені вище обставини відповідач не повідомляв суд першої інстанції ( хоча його уповноважений представник приймав участь у двох судових засіданням  господарського суду Харківської області). Представники  позивача  також  заперечують проти  правдивості  позиції відповідача, вказуючи при цьому на те, що відповідно до нормативних документів Національного банку України ( і насамперед його Постанови від 09 лютого 2005 року № 32)  відповідач не міг передавати , а позивач не мав права  приймати в порядку готівкового розрахунку  протягом одного дня  грошові кошти у розмірі більш, ніж 10000 гривень, що  фактично спростовує твердження відповідача стосовно свого повного розрахунку з відповідачем.

За таких фактичних обставин та виходячи з того, що відповідач ні в ході вирішення  спору судом першої інстанції, ні під час розгляду його  апеляційної скарги належним чином документально не підтвердив  обставини, на які він посилається в обґрунтування своєї правової позиції по даній справі, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Рішення господарського суду  Харківської області від 28 листопада 2008 року у справі № 21/256-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Погребняк В. Я.  

                                 Судді                                                                    Бухан А.І.  

                                                                                                               Шевель О. В.