Рішення

від 29.01.2013 по справі 5/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

29.01.2013 справа № 927/5/1/13

Суддя А.В.Романенко, розглянувши матеріали справи порушеної

за позовом: Заступника прокурора м. Чернігова ,

вул. Шевченка, 1. м. Чернігів, 14000, в інтересах держави

в особі позивача: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств,

вул. О. Теліги, 8/58А/59, м. Київ,

в особі: Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських

господарств,

проспект Миру, 14, м. Чернігів, 14000,

до відповідача: Фермерського господарства «Сансет»,

с. Тарасівка, Коропський район, Чернігівська область, 16234,

предмет спору: стягнення 25 316,78грн

за участю представників сторін від:

позивача: В.М.Плевако, довіреність 165 від 15.04.2011, директор Чернігівського відділення;

відповідача: не з'явився;

присутня в судовому засіданні: М.М.Лазоренко - прокурор прокуратури м. Чернігова, посвідчення №010936 від 23.10.2012.

У судовому засіданні 29.01.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором м. Чернігова в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств) подано позов до фермерського господарства «Сансет» про стягнення 25 000,00грн заборгованості за договором №4 про надання фінансової підтримки фермерському господарству від 21.10.2009, 265,41грн пені, 3% річних у розмірі 51,37грн та інфляційні втрати, при цьому в доданому до позову розрахунку суми заборгованості зазначаючи, що за листопад 2012 індекс інфляції відсутній (99,9).

Представник позивача та прокурор подали письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які прийнято судом.

В судовому засіданні, для залучення до матеріалів справи прокурором подано витяг з ЄДР щодо відповідача станом на 23.01.2013 та погоджену позивачем заяву б/н від 29.01.2013 про відмову від позовних вимог у частині стягнення інфляційних збитків, у зв`язку з чим просять суд зменшити позовні вимоги, та стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 25 000грн, 265,41грн пені та 3% річних у сумі 51,37грн.

Дана заява не суперечить нормам ст.22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), судом приймається.

В свою чергу, представник позивача подав письмове клопотання від.29.01.2013 про залучення до матеріалів справи: копії наказу від 29.11.2007 №102-к про прийняття на роботу директора Чернігівського відділення; копії довідки ЄДРПОУ АА№632402 стосовно позивача; розрахунку суми заборгованості; копії положення Чернігівського відділення позивача та заяви в якій повідомляється про відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також відсутнє рішення цих органів з такого спору.

В усних поясненнях представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали в повному обсязі (з врахуванням заяви прокурора від 29.01.2013), посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань, ухилення від повернення наданих коштів у строк до 21.10.2012 у розмірі 25 000,00грн.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення 17.01.2013 поштового відправлення №00010736 (отримав за довіреністю Щедро), але повноважного представника в судове засідання не направив, причин не з`явлення в судове засідання не повідомив, документів на виконання вимог суду не надав.

В абзаці 3 п.3.6. Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (із змінами) встановлено, зокрема, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, частиною третьою ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи те, що у відповідача було достатньо часу для підготовки відзиву на позовну заяву, надання заперечень та необхідних доказів, а також те, що присутність повноважного представника відповідача обов`язковою судом не визнавалась і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, вважає за можливе розглянути даний позов за наявними у справі документами, на підставі ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, господарський суд, встановив:

21.10.2009, сторонами укладено Договір про надання фінансової підтримки фермерському господарству за №4 (далі Договір).

Згідно розділу 1. Договору, позивач - Укрдержфонд (в особі регіонального відділення) зобов'язався надати фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству в сумі 100 000грн, а відповідач взяв на себе зобов`язання використати її за цільовим призначенням і повернути її у визначений строк.

Відповідно до п.3.4.3. розділу 3. Договору відповідач зобов'язався повернути кошти фінансової підтримки до Чернігівського відділення Укрдержфонду згідно з встановленим графіком:

- до 21 жовтня 2011 року в сумі 25 000грн;

- до 21 жовтня 2012 року в сумі 25 000 грн;

- до 21 жовтня 2013 року в сумі 25 000 грн;

- до 21 жовтня 2014 року в сумі 25 000 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до договору, закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу 100 000,00грн фінансової підтримки, що підтверджується платіжним дорученням №7 від 28.10.2009 (копія знаходиться в матеріалах справи).

Тобто, позивач виконав свої договірні зобов'язання щодо надання фінансової підтримки фермерському господарству.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо повернення отриманих ним коштів у розмірі 25 000,00грн в термін до 21.10.2012 не виконав.

Позивачем на адресу відповідача направлялися листи від 05.10.2012 за №53-25/100 з нагадуванням про необхідність повернення коштів та від 01.11.2012 за №53-25/127 з вимогою невідкладно сплатити заборгованість у сумі 25 000,00грн. Проте ФГ «Сансет» відповіді на них не надало, коштів не повернуло.

Станом на день ухвалення даного судового рішення доказів повернення фінансової підтримки в сумі 25 000,00грн відповідачем суду не надано.

Отже, вимога прокурора про стягнення з відповідача 25 000,00грн боргу є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 549 ЦК України визначено, зокрема, що виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст.230 та частини шостої ст.231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В свою чергу, частиною другою ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2. Договору сторонами узгоджено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки відповідач сплачує позивачу пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення: з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати повного повернення коштів фінансової підтримки включно.

На підставі вищевказаного пункту Договору та норм чинного законодавства України прокурором заявлено до стягнення 265,41грн пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання та три відсотки річних у розмірі 51,37грн за період з 22.10.2012 по 15.11.2012.

Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування пені та трьох відсотків річних і в разі, якщо обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в частині першій п.18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році").

Господарський суд Чернігівської області здійснив перевірку розрахунку заявлених до стягнення пені та трьох відсотків річних та дійшов висновку що розрахунки не відповідають чинному законодавству України і матеріалам справи.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені та трьох відсотків річних підлягають задоволенню частково, а саме: пені у розмірі 256,15грн та трьох відсотків річних у розмірі 51,23грн, за період з 22.10.2012 по 15.11.2012.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відтак, сплата судового збору покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 29, 49, 75, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства «Сансет», с. Тарасівка, Коропський район, Чернігівська область (код ЄДРПОУ 34334106, р/р 2600964451 в Коропському відділенні ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805) на користь Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, пр-т Миру, 14, м. Чернігів, 14000 (код 21402205, р/р 37113018000996 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592) 25 000,00грн боргу, 256,15грн пені та 3% річних у розмірі 51,23грн.

3. Стягнути з фермерського господарства «Сансет», с. Тарасівка, Коропський район, Чернігівська область (код ЄДРПОУ 34334106, р/р 2600964451 в Коропському відділенні ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805) в доход Державного бюджету (отримувач - УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001, код ЄДРПОУ 38054398, рахунок - 31217206783002, банк -ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код господарського суду Чернігівської області - 03500068) 1 720,50грн судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя А.В.Романенко