Рішення

від 24.01.2013 по справі 5011-10/17235-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/17235-2012 24.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост-М»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальні інформаційні технології»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Марчук О.Б. (директор), Шишова Ю.С. (представник за довіреністю);

від відповідача: Афінович С.Г.(директор).

В судовому засіданні 24 січня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

27 листопада 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рост-М» (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 34 від 16.11.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальні інформаційні технології» (відповідач) заборгованості за договором № 34/П-11 від 22 серпня 2011 року в сумі 80 154,43 грн. з них основного боргу - 61 000,00 грн. (шістдесят одна тисяча гривень), пені - 17 188,50 грн. (сімнадцять тисяч сто вісімдесят вісім гривень 50 копійок), 3% річних - 1 411,68 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 68 копійок) та втрат від інфляції - 554,25 грн. (п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 25 копійок).

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 21.12.2012р. через канцелярію подав до суду доповнення до позовної заяви в яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Рост-М» зменшило розмір позовних вимог та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальні інформаційні технології» заборгованості за договором № 34/П-11 від 22 серпня 2011 року з яких: основного боргу - 61 000,00 грн. (шістдесят одна тисяча гривень), пені - 5 445,00 грн. (п'ять тисяч чотириста сорок п'ять гривень), 3% річних - 1 411,68 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 68 копійок) та втрат від інфляції - 554,25 грн. (п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 25 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 34/П-11 від 22 серпня 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 24.12.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року розгляд справи було відкладено до 24.01.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Муніципальні інформаційні технології» (ідентифікаційний код: 35523722) змінило назву на Приватне підприємство «Науково-технічна фірма «Муніципальні інформаційні технології» (ідентифікаційний код: 35523722, копія витягу ЄДРПОУ Серія АБ № 753613 в справі), яке є його правонаступником, що відповідно є підставою для заміни відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2011 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір № 34/П-11 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується на умовах Договору продати Покупцю комплект деталей та обладнання, що були у вжитку, згідно Специфікації № 1.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 90 000,00 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар в розмірі - 29 000,00 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором, що становить 61 000,00 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 22 серпня 2011 року між сторонами укладено договір № 34/П-11 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується на умовах Договору продати Покупцю комплект деталей та обладнання, що були у вжитку, згідно Специфікації № 1.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору в вересні 2011 року позивач передав товар на суму 90 000,00 грн., що підтверджується накладною № 68 від 01.09.2011р. (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідній накладній.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Покупець здійснює оплату поставленого товару з відстрочкою платежу в наступному порядку: 15 000,00 грн. - в строк до 12.10.2011р. та 75 000,00 грн. рівними долями в строк до 28.02.2012р.

З матеріалів слідує, що на загальну суму 29 000,0 грн. Покупець частково оплатив отриманий по Договору товар, що підтверджується банківськими виписками від: 12.10.2011р., 30.03.2012р. та 08.06.2012р. (копії виписок містяться в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.11.2012р. та 24.12.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати товару по Договору згідно видаткової накладної № 68 від 01.09.2011р. у більшому розмірі, а ніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на січень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 61 000,00 грн. з розрахунку: 90 000,00 грн. (загальні вартість товару) - 29 000,00 грн. (сума часткової оплати за товар).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З пункту 8.1. Договору випливає, що у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець виплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості обладнання за кожний день прострочення оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, якщо сторони не домовляться про інше.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, зважаючи на часткову оплату коштів за товар по Договору в розмірі 29 000,00 грн., стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 4 926,64 грн. пені за несвоєчасну оплату товару, що складає:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 75000.00 28.02.2012 - 22.03.2012 24 7.7500 % 0.042 %* 762.30 75000.00 23.03.2012 - 30.03.2012 8 7.5000 % 0.041 %* 245.90 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 66000.00 31.03.2012 - 08.06.2012 70 7.5000 % 0.041 %* 1893.44 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 61000.00 08.06.2012 - 27.08.2012 81 7.5000 % 0.041 %* 2025.00 Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару, в межах заявленого періоду нарахування, стягненню з Покупця на користь Продавця підлягає 1 411,68 грн. 3% річних та 554,25 грн. втрат від інфляції.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення вимог, підлягають частковому задоволенню про стягнення коштів в сумі 67 892,57 грн. з них основного боргу - 61 000,00 грн. (шістдесят одна тисяча гривень), пені - 4 926,64 грн. (чотири тисячі дев'ятсот двадцять шість гривень 64 копійки), 3% річних - 1 411,68 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 68 копійок) та втрат від інфляції - 554,25 грн. (п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 25 копійок).

Щодо господарських витрат у справі.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?» довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить - 68 410,93 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 597,26 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 25, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі № 5011-10/17235-2012 Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальні інформаційні технології», замінивши його правонаступником Приватним підприємством «Науково-технічна фірма «Муніципальні інформаційні технології».

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Науково-технічна фірма «Муніципальні інформаційні технології» (ідентифікаційний код: 35523722, адреса: 04073, м. Київ, Московський проспект, буд. 9-В., п/р 26002060718529 в Київському ГРУ КБ «ПриватБанк», МФО 321842, п.н. 355237226542, н. св. 100294496), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост-М» (ідентифікаційний код: 01203277, адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 66-А, п/р 26000103057 в Солом'янському від. «Райффайзен Банк Аваль» в м. Києві, МФО 380805), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 61 000,00 грн. (шістдесят одна тисяча гривень), пені - 4 926,64 грн. (чотири тисячі дев'ятсот двадцять шість гривень 64 копійки), 3% річних - 1 411,68 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 68 копійок), втрат від інфляції - 554,25 грн. (п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 25 копійок) та судові витрати - 1 597,26 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім гривень 26 копійок). Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.02.2013р.

Суддя О.В. Котков