Ухвала

від 02.02.2012 по справі 21631/10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2012 р.справа № А37/341-06

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Нагорної Л.М. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання:Бухтіярова Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська,

на постанову господарського суду Дніпропетровської області

від 02 червня 2010 року

у справі № А37/341-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вотум Україна»,

ж/м Тополя-3, 30 корп. 3, м. Дніпропетровськ, 49000;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська,

вул. Героїв Сталінграда, 25, м. Дніпропетровськ, 49061;

третя особа Державна податкова адміністрація

у Дніпропетровській області,

вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпропетровськ, МСП, 49600;

про скасування акта, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Вотум Україна», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача -ДПА у Дніпропетровській області, подано позов до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000872307/0.

Господарський суд Дніпропетровської області (суддя Подобєд І.М.) своєю постановою від 02 червня 2010 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що Позивач по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ультра»мав в наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту. З огляду на індивідуальність відповідальності, визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації Установчих документів платників податків та Свідоцтв про реєстрацію в якості платників ПДВ постачальників Позивача, не є підставою для визнання вчинених з ними юридично значимих дій недійсними.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на порушення закону, допущені при створенні юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра», постачальника позивача.

Так, реєстрація Товариства була здійснена невстановленою особою, а відомості, вказані в реєстраційних документах, були завідомо неправдивими.

Крім того, на підставі відповідної постанови господарського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2005 року було анульовано реєстрацію платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра»з моменту видачі Свідоцтва.

Просить постанову господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку.

У відповідності з частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини справи: В період з 11.08.2006р. по 19.08.2006р. уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вотум Україна», код за ЄДРПОУ 31491639, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ультра» за період з 01.10.2002р. по 30.09.2005р.

За результатами перевірки 23.08.2006р. складений Акт № 542/237/31491639-01-046.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР).

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю «Вотум Україна»за період 2004 рік -І півріччя 2005 року включено до складу податкового кредиту 77.864,04 грн. згідно до податкових накладних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра».

В той же час, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2005р. у справі № 27/66 визнано недійсними установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра», визнано недійсним Свідоцтво платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра»з моменту видачі -з 11.06.2004р.

Отже, формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих суб'єктом господарювання, реєстрацію платником ПДВ якого анульовано, є протиправним.

На підставі акту перевірки, 08 вересня 2006 року керівником контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000872307/0.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), відповідно до підпункту 7.2.3, підпункту 7.2.7 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю Вотум Україна»визначено суму податкового зобов'язання за платежем 3014010100, податок на додану вартість, у розмірі 116.796,06 грн. В їх числі 77.864,04 грн. основного платежу.

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року N 996-XIV господарська операція, це, перш за все, дія або подія Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

І далі, у відповідності з підпунктом 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно, згідно до підпункту 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на порушення закону, допущені при створенні юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра», постачальника позивача.

В той же час, з огляду на приписи частини другої статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15 травня 2003 року N 755-IV юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Так, право на нарахування податку та складання податкових накладних, підпункт 7.2.4 Закону (168/97-ВР), надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Цьому положенню відповідали приписи пункту 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

В силу підпункту 25.2.2 Положення Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2005р. визнано недійсними установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра», визнано недійсним Свідоцтво платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра». Проте, встановлені судом саме такі істотні обставини, як порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Питання про те, яка і чи велась фінансово-господарська діяльність підприємством, господарським судом не досліджувалось.

Отож, суд зобов'язаний при вирішенні справи з'ясувати всі обставини справи і оцінити їх в сукупності. Як то: чи мала місце господарська операція, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин. Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача, та чи могло бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти.

В спірному випадку така обізнаність Позивача не є очевидною.

Здійснення діяльності контрагентом Позивача поза межами правової відповідальності, та, відповідно, несплата податків, матеріалами справи не доводиться.

На момент вчинення господарського зобов'язання постачальник мав статус юридичної особи, був зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства України та включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Товари, які були предметом договору, з цивільного обороту не виключені, та законодавством в обігу не обмежені. Відповідні господарські операції відображено в бухгалтерському обліку.

Слід погодитись з судом першої інстанції, що визнання недійсними установчих документів підприємства, прийняття судом рішення щодо скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності самі по собі не є підставою для того, щоб вважати вчинені ними юридично значимі дії недійсними до моменту виключення з державного реєстру. Позивач мав в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 02 червня 2010 року у справі № А37/341-06 -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: М.А. Руденко