Постанова

від 29.01.2013 по справі 2а/0270/5375/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 січня 2013 р. Справа № 2а/0270/5375/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова Михайла Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука Віктора Володимировича,

представника позивача: Кучерявої І. П.,

представника відповідача: Островерха Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: комунального підприємства "Обрій"

до: Бершадської міжрайонної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Флоринське комунальне підприємство "Обрій" (надалі - КП "Обрій", позивач) з адміністративним позовом до Бершадської міжрайонної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі - Бершадська МДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 25.09.2012 року № 0000622301 про визначення податкового зобов'язання за платежем: збір за забруднення навколишнього природного середовища, прийнятим на підставі акта перевірки від 16.05.2012 року, вважає таке повідомлення-рішення безпідставним та таким, що прийняте всупереч чинному законодавству України. Позивач зазначає, що Бершадське міське сміттєзвалище не знаходиться на балансі КП "Обрій", тому КП "Обрій" слід розглядати як виконавця послуг на вивезення відходів, а не власником місця розміщення відходів. Позивач вважає, що відповідно до своїх статутних прав і обов'язків надавав юридичним особам послуги на вивезення побутових відходів і не мав підстав нараховувати збір за забруднення навколишнього природного середовища.

11.12.2012 року на адресу суду від Бершадської МДПІ надійшли письмові заперечення проти адміністративного позову (вх. № 31599). Відповідач у запереченнях на позов зазначає, що позивач у період з 01.10.2008 р. по 31.12.2010 р. здійснював розміщення побутових відходів на сміттєзвалищі, розташованому в с. Флорино на землях запасу Флоринської сільської ради, без відповідних дозволів (лімітів) на розміщення відходів. На думку відповідача, позивач при розрахунку суми збору за забруднення навколишнього природного середовища не врахував норми Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303.

В додаткових письмових поясненнях на позов, наданих позивачем у судовому засіданні, що відбулося 24.12.2012 р., позивач зазначив, що податковий орган донарахував КП "Обрій" збір за забруднення навколишнього природного середовища за результатами дослідження лише бухгалтерського регістру 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" та актів виконаних робіт, залишивши поза увагою інші первинні документи, зокрема, договори, рахунки, накладні, з яких видно, що позивач здійснював вивезення відходів, а не їх розміщення. Крім того, позивач вказує, що розрахунки, наведені в акті перевірки, здійснені на підставі інвентаризації, яка проведена без участі спеціаліста з охорони навколишнього середовища, тому їх неможливо вважати достовірними та правильними. На думку позивача, обчислення кількості відходів з урахуванням перевідного коефіцієнту 275 кг/1 куб. м неправильне, що призвело до неправильного обчислення суми збору за забруднення навколишнього природного середовища.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, адміністративний позов просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у наданих суду письмових запереченнях, та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, залишивши оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд установив наступні фактичні обставини.

Відповідно до довідки АБ № 554776 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) КП "Обрій" є юридичною особою, ідентифікаційний код 32672208 (а. с. 18). Згідно з довідкою форми № 4-ОПП від 21.11.2012 року № 1541 про взяття на облік платника податків відповідач перебуває на обліку в Бершадській МДПІ з 30.12.2003 року за № 605 (а. с. 19).

На підставі направлення Бершадської МДПІ від 27.04.2011 року головний державний податковий ревізор-інспектор Коченко В. Г. провела позапланову виїзну перевірку КП "Обрій" з питань визначення суми податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.01.2008 року по 31.10.2010 року. Перевірка проводилася з 27.04.2011 року по 10.05.2011 року. Результати перевірки знайшли своє відображення в акті Бершадської МДПІ від 16.05.2011 року № 198/23/32672208 (а. с. 5-13).

Відповідно до висновків акта перевірки під час перевірки встановлено порушення позивачем ст. 44 Закону України від 25.06.1991 року № 1264 "про охорону навколишнього природного середовища", Інструкції "Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України 19.07.1999 року № 162/379. Вказані порушення, на думку відповідача, призвели до заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 417717,37 грн., в тому числі: I квартал 2008 року - 15672,62 грн., II квартал 2008 року - 21471,56 грн., III квартал 2008 року - 14648,34 грн., IV квартал 2008 року - 14057,41 грн., I квартал 2009 року - 39673,17 грн., II квартал 2009 року - 56118,06 грн., III квартал 2009 року - 38493,45 грн., IV квартал 2009 року - 34903,44 грн., I квартал 2010 року - 38839,14 грн., II квартал 2010 року - 46239,41 грн., III квартал 2010 року - 48726,09 грн., IV квартал 2010 року - 48874,68 грн.

На підставі висновків акта перевірки 25.09.2012 року Бершадська МДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000622301 про збільшення КП "Обрій" суми грошового зобов'язання за платежем: збір за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 521261,89 грн., в тому числі за основним платежем - 417009,51 грн. та штрафними санкціями - 104252,38 грн. (а. с. 16). Вказане податкове повідомлення-рішення позивач отримав 22.11.2012 року.

Не погодившись з висновками акта перевірки та прийнятим на підставі цього акта податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 44 Закону України від 25.06.1991 року № 1264 "Про охорону навколишнього природного середовища" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів.

Стаття 1 Закону України "Про відходи" визначає, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Положеннями цієї ж статті встановлено, що розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про відходи" за розміщення відходів з суб'єктів підприємницької діяльності стягується плата, яка розраховується на основі нормативу на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки і цінності території, на якій вони розміщені та лімітів. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі. Нормативи плати за розміщення відходів визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999 року (чинної на час виникнення спірних правовідносин), було передбачено, що платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, які зареєстровані в Україні, або нерезиденти, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

З аналізу наведених норм випливає, що перевезення відходів не є об'єктом сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища. Виконавці послуг з вивезення побутових відходів, які здійснюють лише збирання та/або перевезення відходів, не здійснюють їх розміщення. Таким чином, у підприємства, яке виконує послуги зі збирання та вивезення побутових відходів не виникає зобов'язання зі сплати збору за забруднення навколишнього середовища.

Як убачається з акта перевірки, відповідач зробив висновки про донарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища виходячи з вивчення бухгалтерського регістру 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" та актів виконаних робіт. Однак податковий орган не конкретизував, які саме документи, що зафіксовані у бухгалтерському та податковому обліку, підтверджують встановлені факти заниження об'єкту оподаткування, не конкретизував, які саме первинні документи свідчать про заниження (завищення) валових доходів (витрат), за якими господарськими операціями.

Дослідження лише бухгалтерського регістру 361 та актів виконаних робіт не є достатнім для висновку про заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища. Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Водночас бухгалтерський облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських у відповідності до вимог нормативних актів. Тому необхідною умовою для висновку про порушення норм податкового законодавства має бути перевірка не лише бухгалтерських регістрів, а насамперед первинних документів, що не зробив відповідач при перевірці позивача.

З низки наданих суду позивачем договорів, товарно-транспортних накладних, рахунків видно, що позивач здійснював також вивезення відходів, а не тільки їх розміщення (зберігання чи захоронення). Вказані документи не взяв до уваги відповідач, що вплинуло на визначення суми збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 3.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища об'єктами обчислення збору були: для стаціонарних джерел забруднення - обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; для пересувних джерел забруднення - обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

Як свідчить акт перевірки, розрахунки, наведені в акті, зроблені на підставі інвентаризації, якою визначено, що вага 1 куб. м. розміщених відходів складає 275 кг. З урахуванням вказаного перевідного коефіцієнта відповідач установив, що КП "Обрій" 4835,28 тонн розміщених відходів при розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища не включило. Однак відповідач в судовому засіданні не зміг пояснити яким чином та на підставі якого нормативно-правового акта використано вказаний перевідний коефіцієнт. Таким чином, відповідач не довів правомірність підстав збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Акт перевірки податкової інспекції є єдиним джерелом фіксації порушень, які, на думку відповідача, допустив позивач. Інші докази, окрім акта перевірки, що підтверджували б факт вчинення позивачем вказаних у ньому порушень, відповідач не надав.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що акт, складений Бершадською МДПІ за результатами перевірки КП "Обрій", не може бути безумовним підтвердженням допущення позивачем порушень, внаслідок яких йому було збільшено зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища. Відтак, визначення позивачу податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішеннями є безпідставним.

Оскільки суд установив, що висновок податкової інспекції щодо заниження позивачем податкового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища є протиправним, нарахування позивачеві штрафних санкцій відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення також є неправомірним.

З огляду на зазначене заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.

Окрім того, з урахуванням положень частини 1 статті 94 КАС України, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 521,27 грн., сплачений за подання адміністративного позову до суду згідно з квитанцією № k17/N7 від 23.11.2012 року.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов комунального підприємства "Обрій" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби від 25.09.12 р. № 0000622301.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь комунального підприємства "Обрій" сплачену позивачем суму судового збору в розмірі 521 (п'ятсот двадцять одна) грн. 27 коп. шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України з рахунків Бершадської міжрайонної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України, і може бути оскаржена в порядку, визначеному ст. 186 КАС України .

Суддя Жернаков Михайло Володимирович